Проаналізовано основні етапи становлення територіального устрою. Розкрито сучасний стан і перспективи розвитку системи адміністративно-територіальних одиниць. Досліджено особливості нормативного забезпечення й адміністративно-правовий статус населених пунктів. Запропоновано визначальні напрями вдосконалення адміністративно-правового регулювання територіального устрою шляхом наукової розробки його механізму та забезпечення матеріально-фінансової самостійності адміністративно-територіальних одиниць.

  Скачати повний текст

Встановлено параметри гострої токсичності оцтовокислих кальцію, кобальту та цинку, що мають місце після їх одноразового перорального надходження в організм теплокровних. Виявлено біологічну дію ксенобіотиків за умов хронічного цілодобового інгаляційного впливу на організм експериментальних тварин. Досліджено можливість виникнення віддалених наслідків їх впливу (ембріо- та гонадотоксичні ефекти).

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено виявленню закономірностей гідрологічних та гідрохімічних характеристик басейну р. Сів. Донець, їх ролі у формуванні сучасного стану басейну, системі оцінки цього стану на основі сучасних гідрологічних і гідрохімічних характеристик.

  Скачати повний текст

Проаналізовано українську суспільно-політичну думку щодо розвитку суспільно-політичних процесів у Республіці Білорусь (РБ) у 1991–2004 рр. Досліджено ставлення української громадськості до суспільно-політичних процесів у РБ в період з 1991 по 2004 рр. Розглянуто реакцію українського суспільства на політичні трансформації у РБ 1991–2004 рр. Досліджено ставлення українських політиків до підписання Біловезької угоди (1991). Визначено основні підходи українського бачення щодо економічної системи у РБ. Досліджено реакцію українських політиків, журналістів та науковців щодо інтеграції РБ та Російської Федерації. Розглянуто проблеми і перспективи міждержавних відносин між РБ та Україною та їх українську рецепцію.^UThe analysis of the Ukrainian socio-political opinion on the vision of its development of socio-political processes in the Republic of Belarus in 1991–2004. It was emphasized that the main idea of the work is to recreate the plots related to the perception of socio-political processes in the Republic of Belarus and the Belarusian-Ukrainian relations in the early 21st century. The highlights between Ukrainians and Belarusians in the Ukrainian periodicals and media are analyzed. Consider the role of the Belarusian cultural associations, which operated on the territory of Ukraine. Also available information about the indigenous Belarusian population living on the territory of Ukraine and received Ukrainian citizenship. Presents data about the attitude of Ukrainians to Belarusians for help polls of 1994 and 2004. The analysis of the state of research, the source base and methodological basis concerning the study of the reflection of the sociopolitical processes in the RB in the Ukrainian social and political thought has been improved. The main approaches to defining the concepts of «socio-political opinion» and «public opinion» are generalized. It is noted that socio-political thought is understood as the attitude of social communities to the problems of social life, which manifests itself first in judgments (verbal actions), and then in concrete actions. The attitude of the Ukrainian public to the socio-political processes in the Republic of Belarus in the period from 1991 to 2004 is researched. The opinions of Ukrainian experts and ordinary citizens concerning the problems of holding presidential campaigns and referendums in the Republic of Belarus (through sociological surveys of the Institute of Sociology of the National Academy of Sciences of Ukraine and the Razumkov Center) are presented.

У дисертаційній роботі здійснено теоретичне узагальнення та запропоновано вирішення важливої науково-прикладної проблеми, яке полягає у розробці концептуальних, теоретико-методичних та практичних рекомендацій щодо процесу формування механізму професіоналізації менеджменту закладу вищої освіти. Отримані наукові результати сприятимуть підвищенню якості формування професійного менеджменту в закладі вищої освіти (ЗВО) і досягнення ними необхідного рівня конкурентоспроможності. Розроблено концептуальну основу формування механізму професіоналізації менеджменту ЗВО, яка доповнюється взаємопов'язаними теоретико-методичними компонентами, що сприяють інноваційній трансформації управлінської діяльності з метою забезпечення якісних форм управлінського супроводу освітньої, наукової та інноваційної діяльності ЗВО. Запропоновано комплексну методику впровадження механізму професіоналізації менеджменту ЗВО, яка направлена на створення якісної системи професійного менеджменту і реалізацію умов для підвищення конкурентоспроможності ЗВО за рахунок системної професійної підготовки управлінського персоналу. Сформовано концептуальний базис і стратегічні умови впровадження комплексної методики механізму професіоналізації менеджменту ЗВО. Обґрунтовані наукові підходи до формування структурно-функціональних елементів механізму професіоналізації менеджменту ЗВО. Запропоновано оцінку інтегральної якості процесу формування і впровадження механізму професіоналізації менеджменту ЗВО.^UThe dissertation provides a theoretical generalization and offers a solution to an important scientific and applied problem, which is to develop conceptual, theoretical and methodological and practical recommendations for the process of forming a mechanism for professionalizing the management of higher education. The obtained scientific results will help to improve the quality of professional management in higher education and achieve the required level of competitiveness.The conceptual basis for the formation of the mechanism of professionalization of higher education institution management has been developed, which is supplemented by interconnected theoretical and methodological components that contribute to the innovative transformation of management to provide quality management support of educational, scientific and innovative activities of higher education.The conceptual basis of formation and development of the institution of higher education as an economic corporation is formed. The special status of the university as an economic corporation must be created by redistribution of state property, on the one hand, and national and international business organizations, relevant research centers and, importantly, world ranking universities and technology parks, on the other hand. There is a need to develop professional management of higher education institutions in order to ensure its quality work in the system of corporate relations. Qualitative forms of managerial activity on the development of corporate financial resources by the management of higher education institutions are proposed.Approaches to development of criteria and indicators of integral quality of use of the mechanism of professionalization of management of institution of higher education are offered. The main modules for evaluating the process of management professionalization are defined and a system of strategic criteria for evaluating the process of professionalization of management of a higher education institution is developed. It is necessary to use also factor system indicators of professionalization of management of higher education institution, which on the basis of expert assessment or self-assessment show certain levels of management effectiveness.A comprehensive method of implementing the mechanism of professionalization of higher education institution management is proposed, which is aimed at creating a quality system of professional management and implementation of conditions to increase the competitiveness of higher education institutions through systematic professional training of management staff. The conceptual basis and strategic conditions of introduction of the complex technique of the mechanism of professionalization of management of an institution of higher education are formed. Scientific approaches to the formation of structural and functional elements of the mechanism of professionalization of higher education institution management are substantiated. The assessment of the integral quality of the process of formation and implementation of the mechanism of professionalization of the management of the institution of higher education is offered.

У дисертації наводиться загальна характеристика імплементації доктрин Європейського суду з прав людини у національне кримінально-процесуальне право. Вказується, що євроінтеграційний вектор розвитку українського суспільства вимагає впровадження у національну систему права правоположень західної правової традиції, зокрема, сформованих у практиці Європейського суду з прав людини (як одного з дієвих міжнародних інституційних механізмів забезпечення прав людини). Обґрунтовано, що комплексна гносеологія цієї проблематики не стала об’єктом інтенції вітчизняної правової доктрини, якою, однак, сформульовано пропедевтичне підґрунтя такого пізнання.Автором запропоновано джерельну базу пізнання імплементації доктрин Європейського суду з прав людини у кримінально-процесуальне законодавство України за предметом гносеології доцільно класифікувати на такі групи: 1) наукові дослідження, предметом гносеології яких є організаційно-правові аспекти функціонування Європейського суду з прав людини (дозволяють сформувати комплексне бачення функцій та призначення страсбурзького суду); 2) наукові дослідження, предметом гносеології яких є практика Європейського суду з прав людини (висвітлюють окремі аспекти тих доктрин, які формуються страсбурзьким судом, а також містять аналіз імплементації відповідних правоположень у національну систему права); 3) наукові дослідження, предметом пізнання яких виступає безпосередньо окремі доктрини (концепції), які або сформовані у практиці Європейського суду з прав людини, або набули подальшого розвитку у цій практиці.Визначено, що методологічне підґрунтя дисертаційного дослідження включає в себе такі пропедевтичні положення: по-перше, правову природу Європейського суду прав людини; по-друге, тип праворозуміння, що обумовлено іманентністю праву соціокультурності (право є елементом культури відповідного суспільства, а відтак, його зміст пов'язаний з аксіосферою соціуму). Складна правова природа досліджуваного явища обумовлює необхідність застосування для його висвітлення цілісного методологічного комплексу, що включає в себе низку методологічних підходів та методів, а саме: аксіологічного, герменевтичного, системного підходів, а також контент-аналізу та компаративного методу.Констатовано, що одним із засобів прийняття страсбурзьким судом правосудних рішень є судова доктрина. Співвідношенню практики Європейського суду з прав людини та судової доктрини іманентний діалектичний взаємозв’язок: по-перше, у ній застосовуються судові доктрини, відтак, доктрина формує практику Суду; по-друге, саме через практику суду формується судова доктрина (перша є засобом об’єктивації і формалізації другої).Сформульовано авторську дефініцію судової доктрини, під якою пропонується розуміти систему ідей у формі концепцій, теорій, принципів, правоположень, що сформовані Європейським судом з прав людини або ним застосовуються при вирішенні справи та які визначають вимоги до судового процесу загалом або до розв’язання окремих питань судового розгляду, застосування окремих норм права. Визначено іманетність бінарного діалектичного взаємозв’язку судової доктрини та практики трасбурзького суду (доктрина формує практику Суду; практика суду є засобом об’єктивації і формалізації доктрини).Акцентовано на тому, що виконання судовими доктринами інструментальної функції в діяльності Європейського суду з прав людини є чинником їх гносеології задля належної імплементації у національне кримінально-процесуальне законодавство з метою виконання законодавчого припису про іманентність практиці Суду функції джерела права.Обґрунтовано доцільність типології доктрин, сформованих Європейським судом з прав людини у галузі кримінально-процесуального права, за критерієм обсягу об’єкту поширення положень судової доктрини на кримінально-процесуальні відносини з виокремленням а) судових доктрин, що визначають загальні вимоги до кримінального провадження; б) судових доктрин, що спрямовані на розв’язання окремих питань кримінального провадження.^UThe thesis provides a general description of the implementation of the doctrines of the European Court of Human Rights into national criminal and procedural law. It is indicated that the European integration vector of the Ukrainian society development requires the introduction of legal provisions of the Western legal tradition into the national legal system, in particular, of those formed in the practice of the European Court of Human Rights (as one of the effecient international institutional mechanisms for emplementing human rights). It is substantiated that the complex epistemology of this problem did not become the object of the domestic legal doctrine intention, that, however, formulated the propaedeutic basis of such knowledge.The author suggested a source base for knowledge of the implementation of the doctrines of the European Court of Human Rights into the criminal and procedural legislation of Ukraine. By the subject of epistemology, it is expedient to classify them into the following groups: 1) scientific studies, the subject of epistemology of which are the organizational and legal aspects of functioning of the European Court of Human Rights (allow to form a comprehensive vision of the functions and the mission of the Strasbourg court); 2) scientific studies, the subject of epistemology of which is the practice of the European Court of Human Rights (cover certain aspects of the doctrines formed by the Strasbourg Court, and also contain an analysis of the implementation of relevant legal provisions into the national legal system); 3) scientific research, the subject of which is knowledge of individual doctrine (concept), that are either formed in the practice of the European Court of Human Rights, or have acquired further development in this practice.It was determined that the methodological basis of the dissertation study includes the following propaedeutic provisions: first, the legal nature of the European Court of Human Rights; secondly, the type of legal understanding due to the immanence of social culture to law (law is an element of culture of the respective society, and therefore, its content is related to the axiosphere of society). The complex legal nature of the studied phenomenon necessitates the use of a comprehensive methodological complex for its coverage including a number of methodological approaches and methods, namely: axiological, hermeneutic, and systemic approaches, as well as the content analysis and comparative method.It was established that the judicial doctrine is one of the means of making judicial decisions by the Strasbourg Court. The relationship between the practice of the European Court of Human Rights and the judicial doctrine has an immanent dialectical relationship: first, judicial doctrines are applied, therefore, the doctrine forms the Court’s practice; secondly, it is court practice by means of which thejudicial doctrine is formed (the former is a means of objectifying and formalizing of the latter).The author’s definition of judicial doctrine, under which it is suggested to understand a system of ideas in the form of concepts, theories, principles, and legal provisions, formed by the European Court of Human Rights or applied by it when deciding a case and which determine the requirements for the judicial process in general or for the resolution of individual issues of a trial, and application of certain legal norms has been formulated. The immanence of the binary dialectical relationship between the judicial doctrine and the practice of the Strasbourg Court (the doctrine forms the practice of the Court; the practice of the court is a means of objectifying and formalizing of the doctrine) is determined.Emphasis is placed on the fact that the fulfillment of the instrumental function of the European Court of Human Rights by judicial doctrines is a factor in their epistemology for proper implementation into the national criminal and procedural legislation in order to fulfill the legislative prescription on the immanence of a source of law to the Court’s practice.The expediency of the doctrines typology formed by the European Court of Human Rights in the field of criminal and procedural law is substantiated, based on the criterion of the scope of the object of the extension of the provisions of the judicial doctrine to criminal and procedural relations, distingushing a) judicial doctrines determining the general requirements for criminal proceedings; b) judicial doctrines aimed at solving certain issues of criminal proceedings.It has been established that among the doctrines determining the general requirements for criminal proceedings, the European Court of Human Rights most often refers to the doctrine of the “fourth instance” (conditions the legal nature of the decision of the national court for its assessment by the European Court of Human Rights and the significance of the decision of the Strasbourg Court in criminal proceedings)