Проаналізовано міфологічний аспект драматургічної творчості Лесі Українки. На підставі аналізу літературного процесу досліджуваної доби обгрунтовано належність творчості Лесі Українки до модернізму через міфологічне посередництво, оскільки міфологізація сприяє формуванню новизни у художній площині. Виявлено, що міфологічні чинники є засобом реалізації часових і просторових вимірів, які набувають сакралізованого значення, в якому з категорією часу пов'язана горизонтальна площина світобудови, а з поняттям простору - вертикальна. Показано суттєве значення такого елементу художньої свідомості Лесі Українки як архетип хронотопу. Встановлено, що особливістю так званого циклічного хронотопу у творчості письменниці є наявність вертикальної площини, що синонімізується з сакралізованим топосом світового дерева. З'ясовано, що у драматичних творах Лесі Українки можливе розкладання на мотиви, співвідносні з рухом по горизонталі або вертикалі, що детермінує символічну площину виміру психологічних, етико-естетичних градацій героїв драматичних творів. Встановлено, що принцип просторової опозиційності буття розподіляє його на дві сфери, відзначено символічність числа "два", що програмує подвійність буттєвого сприйняття, походження так званого чужого простору. Доведено, що міфологічно-ритуальні мотиви виявляють ритуал як конструктивний компонент реалізації міфу. Доведено, що ритуалізованість культури передбачає космізацію хаосу. Виявлено, що провідними ритуально-міфологічними формами культури, які найбільш часто використовуються у драматичних творах Лесі Українки є гра, музика, свято, маска, жертва, катарсис. Зауважено, що принципова відмінність міфологічного та літературного показово маніфестує прийом реміфологізації як прояв естетичної категорії індивідуалізму. Відзначено, що драми Лесі Українки слід сприймати через переосмислення персонажної схеми та деструкцію міфу з метою встановлення внутрішньої сутності прихованого змісту художнього твору.

  Скачати повний текст

Запропоновано метод визначення поглиненої дози електромагнітного випромінювання тканинами людини. Сформульовано структурно-функціональний підхід щодо деталізації математичних моделей електромагнітної гіпертермії людини відповідно до характеристик електромагнітного впливу. Побудовано та реалізовано єдиний моделювальний комплекс для дослідження ефектів всіх видів електромагнітних гіпертермій на людину, що дозволяє одержати випереджаючий прогноз функціонального стану людини за даних впливів, визначити динаміку гіпертермічного режиму у пухлині та можливе пошкодження здорових тканин за локальній гіпертермії.

  Скачати повний текст

Досліджено процес розвитку шкільної іншомовної освіти (ШІО) в країнах-членах Ради Європи (РЄ) у 1990-х рр. Узагальнено концептуальні засади такої освіти в епоху глобалізаційних та інтеграційних процесів, що відбуваються в сучасному суспільстві. Виявлено механізми формування мовної політики інституціями РЄ, охарактеризовано лінгво-психологічні, соціокультурні, методичні концепції ШІО й історичні підходи до вивчення іноземних мов. Проведено порівняльний аналіз розвитку національних систем ШІО в країнах-членах РЄ під впливом Загальноєвропейських Рекомендацій з мовної освіти. Охарактеризовано процеси інтенсивного якісного розвитку практики сучасної іншомовної освіти в початковій, середній і старшій школі країн-членів ЄС і реформаторських процесів з вивчення іноземних мов у школах країн-членів РЄ, які не входять до ЄС. Проведено порівняльний аналіз глобальних і національних тенденцій розвитку ШІО в мультилінгвальній і мультикультурній Європі. Сформульовано рекомендації щодо використання європейського реформаторського досвіду ШІО в Україні.

  Скачати повний текст