Одержано відомості про формування структури та властивостей низькоенергетичних спеціальних за концепцією решіток співпадаючих вузлів міжзеренних і міжфазних границь у промислових металах і сплавах. Установлено механізм зародження, еволюцію та роль спеціальних границь у формуванні структури та властивостей зазначених матеріалів під час температурно-деформаційних обробок. Розроблено інноваційні енерго-ощадні технології виробництва труб-оболонок твел зі сплаву Zr1Nb, нафтогазопровідних труб підвищеної корозійної стійкості зі сталі 06Х1-У, гаряче- та холоднодеформованих труб зі сталі 02Х18Н11 з високою стійкістю проти міжкристалітної корозії, листового прокату зі сталі 10Г2ФБ з поліпшеними механічними властивостями. Виготовлено дослідні та промислові партії труб і листового прокату з підвищеною часткою спеціальних границь. На підставі результатів їх дослідження показано суттєве підвищення корозійних і механічних властивостей виробів.

  Скачати повний текст

Дисертація присвячена питанням підвищення ефективності лікування нефроптозу на підставі чіткого визначення показань до оперативного втручання та застосування нового методу нефропексії. В роботі проведені дослідження клінічного перебігу нефроптозу та аналіз результатів хірургічного лікування хворих за допомогою нового методу фіксації нирки. Показано, що ускладнення захворювання та больовий синдром розвиваються пропорційно ступеню опущення нирки та тривалості захворювання. Своєчасно виконана нефропексія призводить до покращення функціонального стану нирки та запобігає розвитку ускладнень захворювання. Обгрунтована необхідність раннього оперативного лікування та сформульовані нові показання до операції. Розроблений метод фіксації нирки до сухожильних ніжок діафрагми суттєво підвищує ефективність хірургічного лікування та рівень соціальної реабілітації хворих на нефроптоз. Добрі віддалені результати отримані у 88,4% хворих. Повна трудова реабілітація склала 95,2%.

  Скачати повний текст

Вивчено морфологічні, фізіологічні і екологічні прояви сумісності у вищих базидіоміцетів. Встановлено, що функціонування комплексів сумісності (статева та соматична сумісність або несумісність та інтерстерильність) вищих Basidiomycota пов'язане між собою та проявляється на різних етапах життєдіяльності організмів, від монокаріотичного міцелію до плодових тіл. Визначено, що статева сумісність, як і статева несумісність гомокаріонів, відзначається різними проявами міцеліальної реакції. За результатами дослідження Flammulina velutipes підтверджено факт можливості незалежної від чинників сумісності ініціації формування плодових тіл. Встановлено, що монокаріотичні плодові тіла морфологічно відрізняються від дикаріотичних за розмірами, формою шапинки та ніжки, будовою гіменію. Визначено нові чинники сумісності в генераціях F velutipes за умов монокаріотичного плодоношення. Показано, що сумісність статевих чинників визначає формоутворення плодових тіл та впливає на показник біологічної ефективності. Визначено показники монокаріотичного плодоношення та їх успадкування. Встановлено генетичну структуру популяцій у Heterobasidion annosum, Oudemansiella mucida та Flamulina velutipes. На підставі результатів вивчення міцеліальної сумісності дикаріонів F. velutipes з'ясовано, що характер культурально-морфологічних особливостей міцеліальних реакцій на середовищі відрізняється за різних сполучень дикаріонів залежно від їх генетичного статусу. генетичного статусу самого гетерокаріону. Запропоновано трансплантацію частин плодових тіл базидіальних грибів як одного зі способів вивчення сумісності культур. Вперше встановлено особливості морфогенезу плодових тіл у разі трансплантування напівсумісних тканин. Встановлено наявність на території України двох інтерстерильних груп H. annosum, ідентичних до відомих у Європі S та P груп. Схрещування тестерів 21-го штаму F. velutipes виявило наявність інтерстерильності у цього виду. На засадах ієрархічного континуалізму визначено структурну організацію організменного та популяційного рівнів вищих базидіоміцетів.

  Скачати повний текст

Розглянуто біографічні передумови та еволюцію образу пограниччя в прозі Я.Івашкевича міжвоєнного періоду в контексті теоретичної та культурно-історичної проблематики Кресів. Простежено відмінності у сприйнятті пограниччя як безпосередньої реальності в "київський" та як предмета спогаду про "малу вітчизну" в пізніші періоди. Висвітлено питання поетики, часопростору та ідейно-естетичну проблематику таких творів, як "Утеча до Багдада", "Осіння учта", "Зенобія. Пальмура", "Місяць сходить", "Червоні щити", "Італійські оповідання". Зазначено, що в даних художніх творах пограниччя постає як унікальний сакралізований топос, територія мирного співіснування різних культурних традицій, ідеалізований осередок середземноморсько-європейської цивілізації, від природи наділений вітальною діонісійською енергетикою.

  Скачати повний текст

Висвітлено теоретичні засади семантичного та структурного аспектів засобів вираження суб'єктивної модальності у сучасному німецькому публіцистичному дискурсі. Проведено наукову розвідку в межах функціонально-семантичного мікрополя, уточнено його складові та визначено три його підтипи, утворені мовними та мовленнєвими одиницями, а також графічними знаками. Конкретизовано семантичні типи засобів вираження суб'єктивної модальності: одиниці з позитивною та негативною оцінкою, нейтральні засоби, які набувають певного конотативного значення у контексті та на основі слова з суб'єктивно модальним значенням. Структурні типи представлено грамемами, морфемами, лексемами, словосполученнями, простими та складними реченнями. Встановлено позамовні чинники - комунікативну ситуацію та контекст - як визначальні у разі вибору засобу вираження суб'єктивної модальності.

  Скачати повний текст

Проаналізовано поняття толерантності в контексті соціокультурного, етико-правового дискурсів, виявлено основі характеристики явища толерантності в системі соціальних комунікацій. Подано дефініції поняття "медіатолерантність", визначено основні форми, методи та способи медіатолерантості у світовій та українській журналістиці. Запропоновано й охарактеризовано форми науково-просвітницької роботи з журналістами щодо впровадження медіатолерантності та визначено основні фактори й умови її успішної реалізації. Визначено роль науково-практичних експертиз медіатолерантності у друкованій пресі як важливого індикатора стану ЗМІ та мультикультурних настроїв у суспільстві. Удосконалено та адаптовано до сучасної мультикультурної ситуації в Україні практичні рекомендації щодо ефективної реалізації журналістської толерантності.

  Скачати повний текст

Проаналізовано змістові та процесуальні теорії мотивації праці. Доведено, що за умов трансформації форм власності плідною є концепція конвергенції інтересів, потерб підприємства та його працівників. Зроблено висновок, що високу ефективність роботи корпоративного підприємства на базі удосконалення використання потенціалу людських ресурсів може забезпечити використання концепції партисипативного управління. Розроблено методологічні та методичні положення системи стимулювання персоналу, які орієнтують власників і найманих працівників на застосування програм стимулювання опційного типу, фінасових бонусів, участі у прибутках. За цього наголошено на необхідності впровадження заходів щодо гуманізації праці, соціалізації трудових відносин та соціального партнерства. Сформульовано методичні підходи до удосконалення механізму стимулювання трудової активності працюючих, визначено суть та зміст основних форм організації активної участі працівників у справах виробництва. Розроблено економіко-математичну модель системи управління трудовою активністю працівників підприємства. Відзначено, що одержані моделі дозволяють встановити залежність доходів підприємства від рівня витрат на стимулювання персоналу.

  Скачати повний текст

Дисертація є комплексним дослідженням проблеми морально-етичного виховання дітей у дусі співжиття і комфортного співіснування людини і світу живого, невід’ємною частиною якого вона є, і від розв’язання якої певною мірою залежить майбутнє всього людства. У цьому контексті особливої уваги заслуговує проблема взаємовідносин між людиною/дитиною та твариною. Нині вона постала як актуальна. Аби усвідомити всю її злободенність та гостроту маємо звернутися до її витоків і засад, здобутків, напрацювань і прорахунків, які її супроводжували впродовж усього історичного розвитку. Розбудова відповідного сучасного освітньо-виховного простору вимагає опертя на історико-педагогічне знання, вивчення його складу, структури, тобто нерозривного зв’язку минулого, сучасного і майбутнього у загальному русі до розв’язання зазначених питань. Дисертація носить міждисциплінарний характер, дотична до декількох галузей наук – насамперед освітніх, літературознавчих, правових, а також природничих, медичних, сільськогосподарських, в яких тварини виступають об’єктом або суб’єктом дослідження чи виконання професійних завдань. Відтак, вибір історико-педагогічної теми дослідження, її міждисциплінарність спонукали нас до пошуку, залучення, вивчення та класифікації досить широкого кола джерелознавчої літератури та джерел, аналіз яких дозволив здійснити цілісну об’єктивну й неупереджену оцінку розвитку обраної теми.Обрані підходи до дослідження, й насамперед хронологічно-системний надали змогу прослідкувати появу і розвиток різних концепцій щодо виховання у дітей гуманного ставлення до тварин, охарактеризувати їх залежність від багатьох чинників, а саме: ставлення до цих проблем у суспільстві, ролі громадської думки, спрямованості освітнього процесу, насамперед його змістового наповнення, віку дитини, відображення питань життя і поведінки тварин в літературі для дітей, роль авторитетного дорослого (вчителя, батька/матері, дитячого письменника, літературного героя) тощо, тобто розглянути це явище у контексті соціально-культурних, педагогічних і почасти суспільно-політичних детермінант. Саме цей підхід дав змогу прослідкувати наступність і перервність у розвитку цієї тематики, зникнення у певні роки через те, що перед освітою і вихованням постали завдання, не притаманні дитинству. Як інструментарії застосовано історіографічний, герменевтичний, мікроісторичний, біографічний підходи, що були реалізовані через такі методи як аналіз, синтез, узагальнення та ін. Наукова новизна дослідження полягає в тому, що вперше: – темою обрано генезу формування у дітей ціннісного ставлення до тварин як окрему педагогічну і освітньо-виховну проблему, розроблено концептуальні засади і методологію цього феномена з опорою на достатню джерельну базу, що у своїй сукупності дозволило системно і цілісно прослідкувати процеси становлення і розвитку комплексу гуманістичних ідей щодо поводження з тваринами засобами навчально-пізнавальної та дитячої літератури, освітнього процесу, позакласної та позашкільної діяльності, візуальних джерел з кінця ХІХ до початку ХХІ століття;– розкрито подальший розвиток поєднання морально-етичних, емоційно-ціннісних і діяльнісних складників як головної умови виховання у дітей почуття піклувального і бережливого ставлення до світу живого, насамперед до свійських тварин;– визначено й охарактеризовано концепції, що панували в різні віки і десятиліття: романтично-ідеалізовану (для найменших) і пізнавально-співчутливу (для старших) (кінець ХІХ – початок ХХ ст.); соціально-утилітарно-прагматичну (радянський період ХХ ст.), усвідомлено-відповідально-діяльнісну (кінець ХХ –початок ХХІ ст.), які, часом, надавали приклади ставлень, протилежних панівним.Подальшого розвитку в дослідженні набули:– розкриття ідей гуманного ставлення до всього живого, яке висловлювали в своїй педагогічній, художній, публіцистичній творчості та в епістолярній спадщині видатні педагоги й письменники (І. Горбунов-Посадов, Б. Грінченко, В. Сухомлинський, К. Ушинський,);– класифікація, систематизація і аналіз джерел з проблематики дослідження, до якої були широко залучені бібліографічні видання-каталоги, як цінні ресурси розкриття розглядуваної проблеми.У ході дослідження уточнено:– понятійно-категоріальний апарат дослідження (тварина, світ живого, співчуття, милосердя, відповідальність, антропоморфізм, анімалізм, література, для дітей, популяризаторська література);– роль і значення дитячої літератури і підручників для читання; науково популярної та пізнавальної літератури; хрестоматій та антологій дитячої літератури крізь призму екологічної етики, гуманізації освіти, її морально-етичного потенціалу у вихованні етичного ставлення до світу живого.^UThis scientific work is comprehensive research of the issue of moral and ethical education of children that promotes cohabitation and comfortable coexistence of humans and living world an integral part of which they are, and the solution of which, to an extent, determines the future of the humanity. In this context, a special attention should be given to the issue of the relations between a human/child and an animal. This issue is very relevant nowadays. To understand its urgency and acuteness we need to look at its origins and backgrounds, achievements, best practices, and miscounts that followed it during the historical development. Building a relevant modern educational space requires drawing on historical and pedagogical knowledge, examination of its composition, structure, in other words, relating past, present, and future in the general movement toward solving the mentioned issues. This paper is multidisciplinary, adjacent to several science dimensions, primarily, education, literature, law, as well as natural science, medicine, agriculture, in which animals are involved, to solve professional tasks. Therefore, the choice of this historic and pedagogical topic for research, its multidisciplinary spurred the search, engagement, study, and classification of quite broad spectrum of source literature, as well as sources, the analysis of which allowed for wholesome, objective, and non-bias evaluation of the subject of choice.The approaches chosen for the research with chronologic and history one being the primary, enabled us to trace the emergence and development of different concepts to develop humane treatment of animals by children, describe their conditioning upon many factors, namely, how these issues are viewed in the society, the role of public perception, the focus of educational process, and its contents, first of all, child’s age, reflection of the issues of animal life and behavior in children’s literature, the role of a trusted adult (a teacher, parents, children’s book writer, literature character) etc., in other words, look at the phenomena in the context of social and political factors. This is the approach that helped to see the succession and discontinuity in the development of this theme, its disappearance in some years since education fulfilled atypical for childhood tasks. Historiographic, hermeneutic, microhistory and biographical approaches were used as tools and implemented through such methods as analysis, synthesis, generalization, etc.Scientific novelty of the research lies in the fact, that for the first time ever: –selected as the topic was the genesis of developing value-based attitude toward animals as a dedicated pedagogical and educational problem, developed were the conceptual backgrounds and methodology of this phenomenon with the basis on sufficient source base which in its aggregate allowed for systematic and wholesome study of the processes for establishing and developing the framework of humanistic ideas with regard to treating animals using the tools of educational and cognitive as well as children’s literature, educational process, extra curriculum activity of the late ХІХ to the early ХХІ centuries; – discussed was the further development of combination of moral and ethical, emotional, and value-based, as well as activity components, as the main prerequisite to teach children the importance of care and careful treatment to the living world and domestic animals, first of all;– defined and described were the concepts that dominated in different years and decades: romantic and idealistic (for the youngest), and cognitive and sympathy (for the 20 oldest) (late ХІХ – early ХХ century); social-utilitarian-pragmatic (Soviet era), conscious-responsible-active (late ХХ – early ХХІ century), which, with time, set examples of attitudes that were different from those dominant. The following was further developed in the research: – discussing the ideas of humane treatment of all living that were voiced out in their pedagogical, literary and publicity works and epistolary heritage by infamous pedagogues and writers (I. Horbunov-Posadov, B. Hrinchenko, V. Sukhomlynskyi, K. Ushytskyi); – classification, systematization and analysis of sources and problems of the research to which we included bibliographic catalogues as valuable resources for the discussion of the issue under consideration.The following were clarified in the process of the research: – conceptional and category framework (animal, living world, sympathy, compassion, responsibility, anthropomorphism, animalism, literature for children, promotional literature); – role and significance of children’s literature and reading textbooks; popular scientific literature through the lens of environmental ethics, humanization of education, its moral and ethical potential in bringing up ethical attitude to living world.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що:– уперше розроблено й обґрунтовано модель дидактичної функційноструктурної системи формування цифрової компетентності студентів філологічних спеціальностей, яка містить функційно-структурні конструктивніблоки: організаційно-методологічний, мотиваційно-професійний, когнітивноінструментальний та рефлексійно-діджитальний; розроблено структуру цифрової компетентності студентів філологічних спеціальностей, котра складається з мотиваційно-професійної, когнітивно-діджитальної, інструментальнодіджитальної та рефлексійно-діджитальної конструктивних компонент; визначеносукупність дидактичних умов, створення яких є засадничею основою для розроблення й теоретичного обґрунтовання моделі дидактичної функційноструктурної системи формування цифрової компетентності студентів філологічних спеціальностей: створення психолого-дидактичного ІТ-середовищапрофесійної підготовки студентів філологічних спеціальностей на засадах контамінації провідних положень особистісного, діяльнісного та компетентнісного підходів (у якості провідної); активація ціннісно-професійної основи формування інтегральної, загальних і предметних компетентностеймайбутніх філологів; інформаційна детермінація змісту професійної філологічної підготовки через застосування інноваційних інтерактивних форм організації, технологій, методів і засобів навчання в процесі фахової підготовки студентів філологічних спеціальностей; забезпечення рефлексії здатності і готовності використання константно оновлюваних ІК-технологій у професійно-філологічній діяльності (у якості супідрядних); – уточнено зміст і сутність понять «дидактичні умови формування цифрової компетентності студентів філологічних спеціальностей», «цифрова компетентність студентів філологічних спеціальностей», «модель дидактичної функційно-структурної системи формування цифрової компетентності студентів філологічних спеціальностей»; критерії, показники та рівні сформованості цифрової компетентності студентів філологічних спеціальностей; психологопедагогічні вимоги щодо активації формування і розвитку професійної компетентності філолога на засадах контамінації провідних положень особистісного, діяльнісного та компетентнісного підходів (параметричні вимоги визначаються видами діяльності філолога: орієнтаційної, імітаційної, трансляційної, організаційної, процесуальної й рефлексійної, і компонентами особистості: когнітивним, комунікативно-технологічним і конотативним);– удосконалено дидактичне забезпечення процесу цілеспрямованогоформування цифрової компетентності студентів філологічних спеціальностей уфаховій підготовці на базі вільного програмного забезпечення (матрицю цільових орієнтирів філолога, принципи відбору змісту освіти та організації освітнього процесу студентів філологічних спеціальностей, дидактичні механізми активації інтерактивних методів навчання філологів, очікувані результати).Практична значущість дослідження полягає в практичному впровадженні окремих компонентів дидактичної функційно-структурної системи формування цифрової компетентності студентів філологічних спеціальностей в освітній процес закладів вищої освіти, де здійснюється підготовка майбутніх філологів;створенні визначеної сукупності дидактичних умов формування цифрової компетентності студентів філологічних спеціальностей в освітньому процесі закладів вищої освіти; розробленні програми факультативного курсу «Інформаційно-комунікаційні технології у філології» та дидактико-методичногосупроводу його реалізації в освітньому процесі для інтенсифікації фахової підготовки студентів філологічних спеціальностей. Матеріали наукових статей, дисертації, розділу колективної монографії можуть бути використані в підготовці студентів філологічних спеціальностей у закладах вищої освіти України; під часукладання навчальних програм, підручників, навчальних посібників, методичних вказівок і рекомендацій для студентів філологічних спеціальностей.^UThe scientific novelty of the obtained results is that:- for the first time, the model of the didactic functional and structural system of forming digital competence among students of philological specialties, which contains functional and structural constructive blocks: organizational-methodological, motivational-professional, cognitive-instrumental and reflexive-digital is developed and substantiated; the structure of digital competence of students of philological specialties,which consists of motivational-professional, cognitive-digital, instrumental-digital and reflexive-digital constructive components, is developed; a set of didactic conditions is identified, whose creation is the fundamental basis for the development and theoretical substantiation of the model of the didactic functional and structural system of forming digital competence among students of philological specialties: creation of apsychological and didactic IT-environment for professional training of students of philological specialties on the basis of contamination of the leading provisions of person-oriented, activity-based and competence-based approaches (as a leading one); activation of the value and professional basis for the formation of integral, general and subject-matter competences of future philologists; information determination of the content of professional philological training through the use of innovative interactive forms of organization, technologies, methods and means of learning in the process of professional training of students of philological specialties; ensuring reflection on theability and readiness to use constantly updated information and communicative technologies in professional philological activities (as subcontractors);- the content and essence of the concepts of “didactic conditions of forming digital competence among students of philological specialties”, “digital competence of students of philological specialties”, “model of didactic functional and structural system of forming digital competence among students of philological specialties” are specified;criteria, indicators and levels of digital competence of students of philological specialties are clarified; psychological and pedagogical requirements for activating the formation and development of a philologist’s professional competence on the basis of contamination of the leading provisions of person-oriented, activity-based and competence-based approaches (parametric requirements are determined by the types ofactivities of a philologist: orientation, imitation, translation, organizational, procedural and reflection, and personality components: cognitive, communicative, technological and connotative);- didactic support of the process of targeted formation of digital competence among students of philological specialties in professional training based on free software (matrix of target orientations of a philologist, principles of selection of educational content and organization of the educational process of students ofphilological specialties, didactic mechanisms for activating interactive methods of teaching philologists, expected results) is improved.The practical significance of the study lies in the practical implementation of individual components of the didactic functional and structural system of forming digital competence among students of philological specialties in the educational process of higher education institutions where future philologists are trained; creation of a certain set of didactic conditions of forming digital competence among students of philological specialties in the educational process of higher education institutions; development of the program of the optional course “Information and Communication Technologies in Philology” and didactic and methodological support for its implementation in the educational process to intensify the professional training of students of philological specialties. The materials of scientific papers, dissertations, and chapters of a collective monograph can be used in the training of students of philological specialties in higher education institutions of Ukraine; in the preparation of curricula, textbooks, manuals, guidelines, and recommendations for students of philological specialties.