Здійснено аналіз змін чисельності, етнічного складу та мовної структури населення в Україні, за окремими регіонами й областями. З'ясовано, що здобуття Україною незалежності призвело до нових тенденцій у змінах етномовної структури населення. Встановлено збереження інерційного впливу етнічних процесів радянських часів на мовну ідентичність населення, насамперед на урбаністичне середовище. Визначено, що переважна більшість представників малочисельних етнічних груп розселені дисперсно й є мігрантами в першому поколінні. Виявлено територіальні особливості етномовної структури населення урбаністичного середовища й українського прикордоння. Вдосконалено та розширено поняттєво-категорійний апарат із залученням термінів, які використовуються в суміжних соціогуманітарних науках. Сформовано цілісне бачення етномовних процесів у сучасній Україні.

  Скачати повний текст

Вперше для північно-східної України проведено вивчення особливостей, закономірностей та тенденцій природного відновлення основних лісоутворюючих широколистяних порід регіону: Quercus robur L., Fraxinus excelsior L., Acer platanoides L. В основу досліджень було покладено уявлення про те, що доля природного відновлення лісів вирішується на рівні дрібного підросту, який розглядався як окрема субценопопуляція відповідного виду. На основі використання популяційного аналізу отримана комплексна інформація про стан лісовідновлювального процесу на території північно-східної України, основними критеріями оцінки якого виступали щільність, трапляння, просторове розміщення та якість підросту, що формується під пологом лісу. Проведено детальне вивчення пластичності, мінливості підросту, що дало можливість розробити для різних типів лісорослинних умов надійні моделі особин та встановити об'єктивні кількісні критерії для порівняння стану субценопопуляцій дрібного підросту в різних типах лісорослинних умов. Завдяки поєднанню популяційного, градієнтного (прямого й непрямого) та регресійного аналізів виділені еколого-ценотичні оптимуми для природного відновлення широколистяних порід в умовах північного сходу України. Вперше досліджено співвідношення фітоценотичного та топографічного континуумів у лісових екосистемах. Запропоновані нові методичні підходи до прогнозування стану лісів та наданий прогноз зміни лісових екосистем території, що вивчається.

  Скачати повний текст

Об'єкт дослідження: суходільні дорожні комунікацій на території Слобожанщини у XVIII – на початку ХІХ ст. Мета дослідження: комплексно розкрити процес формування та становлення суходільних дорожніх комунікацій на території історико-географічного регіону Слобідська Україна XVIII – на початку ХІХ ст. Методи: картографічна ретроспекція, компаративний, історико-генетичний, історико-порівняльний, історико-типологічний, аналіз, синтез, опис, узагальнення, класифікація, історичний, логічний. Наукова новизна: визначається не лише постановкою самої проблеми, яка ще й досі не була об'єктом спеціального дослідження, але й полягає в тому, що на прикладі окремого регіону детально розглянуто українську та зарубіжну історіографію з історії дорожнього будівництва XVIII – початку ХІХ ст. та сформовано репрезентативну джерельну базу, в тому числі з архівних матеріалів, значну частину з яких залучено до наукового обігу вперше; з'ясовано основні закономірності формування мережі суходільних дорожніх комунікацій осілим населенням у Слобідській Україні у першій половині XVIII ст.; встановлено особливості розгортання мережі транспортних комунікацій на території Слобожанщини на тлі передового досвіду; розкрито специфіку утримання та ремонту суходільних дорожніх комунікацій на теренах Слобожанщини у другій половині XVIII ст.; охарактеризовано специфіку використання доріг у Слобідській Україні у XVIII – на початку ХІХ ст., зокрема поштові та торговельні функції шляхів; уточнено: історичні передумови появи дорожніх комунікацій та окреслено особливості функціонування татарських сакм на території Слобожанщини у XVIII ст.; специфіку будівництва доріг у Російській імперії та Західній Європі у XVIII – на початку ХІХ ст. Практичне значення: матеріали дисертації можуть бути використані при підготовці наукових робіт, навчальної літератури, програм і спецкурсів з історії України, історії Слобідської України та інших дисциплін. Сфера використання: навчальний процес.^UThe subject of the research: theland-based road communications on the territory of Sloboda Ukraine in the eighteenth – early nineteenth centuries. The aim of the dissertation:comprehensively disclose the process of formation and establishment of land road communications in the territory of the historical and geographical region of Slobidska Ukraine in the eighteenth – early nineteenth centuries. Methods:cartographic retrospection, comparative, historical-genetic, historical-comparative, historical-typological, analysis, synthesis, description, generalization, classification, historical, logical. Scientific novelty:determined not only by the staging of the problem itself, which has not yet been the subject of special study but also by the fact that the example of a particular region examined in detail Ukrainian and foreign historiography on the history of road construction in the eighteenth – early nineteenth centuries and a representative source base was formed, including archival materials, a large part of which was first brought into scientific circulation;the basic regularities of formation of a network of land road communications by the settled population in Sloboda Ukraine in the first half of the eighteenth century;established the peculiarities of the deployment of the transport communications network in the territory of Slobozhanshchina on the background of best practices; on the basis of archival materials revealed the specifics of maintenance and repair of land road communications in the territory of Slobozhanshchina in the second half of the eighteenth century;characterized the specificity use of roads in Slobidska Ukraine in the eighteenth - early nineteenth centuries, in particular, the postal and trading functions of roads;specified: historical prerequisites for the emergence of road communications and outlined the peculiarities of the functioning of the Tatar Sakms in the territory of Slobozhanshchina in the eighteenth century;specifics of road construction in the Russian Empire and Western Europe in the eighteenth - early nineteenth centuries. The practical meaning of investigation: materials of the dissertation can be used in the preparation of scientific works, textbooks, programs and special courses on history of Ukraine, history of Sloboda Ukraine and other disciplines. Field of application: educational process.

Дисертаційна робота присвячена теоретичному та експериментальному обґрунтуванню удосконалення біотехнологічної переробки шляхом ферментативного гідролізу відходу олійно-жирового виробництва - відпрацьованої відбільної глини, з метою зниження її впливу на компоненти довкілля та отримання цінного продукту - технологічної добавки до гумовихсумішей.Переробка відходів і перетворення їх в продукти, які придатні для подальшого використання, є однією з найважливіших складових технологій захисту навколишнього середовища. За умов розміщення відходів на звалищах/полігонах, виникає загроза забруднення та займання, що сприятиме формуванню екологічної небезпеки. Перспективним для практичноговикористання є спосіб біотехнологічної конверсії жирових відходів з використанням ферментів - ліпаз мікробного походження.Процес гідрогенізації рослинних олій супроводжується утворенням значної кількості відходів, основним з яких є відпрацьований сорбент зі стадії додаткового відбілювання. В 2017 році в Україні обсяг виробництва саломасусклав 16268 т/рік, а обсяг утворення відпрацьованої відбільної глини – 35789 кг/рік.^UThe dissertation is devoted to theoretical and experimental substantiation of improvement of biotechnological processing by enzymatic hydrolysis of oil and fat production waste - spent bleaching clay, in order to reduce its impact on environmental components and obtain a valuable product - a technological additive to rubber compounds.Waste recycling and conversion it into products that are suitable for further use is one of the most important components of environmental protection technologies. Under the conditions of waste disposal in landfills, there is a risk of pollution and fire, which will contribute to the formation of environmental hazards. Promising for practical use is a method of biotechnological conversion offatty waste using enzymes - lipases of microbial origin.The process of hydrogenation of vegetable oils is accompanied by the formation of a significant amount of waste, the main of which is the spent sorbent from the stage of additional bleaching. In 2017, the volume of salomas production in Ukraine amounted to 16268 t / a year, and the volume of waste bleaching clay - 35789 kg / a year

У дисертаційній роботі представлено результати комплексного популяційного аналізу п'яти модельних видів лікарських рослин, що є типовими для Шосткинського геоботанічного району (Convallaria majalis L., Helichrysum arenarium L., Hypericum perforatum L., Plantago major L., Thymus serpyllum L. еmend. Mill.). Додатково вивчено виявлені під час досліджень дві популяції Thymus x polessicus. За показниками популяційної щільності досліджувані рослини розподіляються за трьома групами: 1) види, у яких середні значення ознаки зазвичай не перевищують 10 рослин/м2 – Hypericum perforatum; 2) види, у яких середні значення ознаки зазвичай не перевищують 50 рослин/м2 – Plantago major, Convallaria majalis, Helichrysum аrenarium; 3) у яких середні значення ознаки зазвичай перевищують 50 рослин/м2 – Thymus serpyllum, Thymus x polessicus. Встановлено, що онтогенетичні спектри популяцій усіх досліджуваних лікарських рослин є неповними. Для кожної із популяцій визначено розміри та розроблено морфоструктурні моделі їхніх рослин. Показано, що функціонування популяцій лікарських рослин супроводжується формуванням морфоадаптацій, що безпосередньо пов'язано із проявом морфологічної мінливості (внутрішньопопуляційного варіювання абсолютних значень морфопараметрів) та пластичності (міжпопуляційного варіювання середніх величин морфопараметрів). Показано, що особливості розмірної структури популяцій проявляються через відмінності у розподілі рослин за класами розмірності та за сполученнями різних пар класів. На основі класичних підходів установлено, що комплекс ключових (визначальних щодо рівня віталітету) показників формують лише статичні метричні морфопараметри. У більшості досліджуваних лікарських рослин (за винятком Hypericum perforatum та Thymus x polessicus) репрезентовано усі три якісні типи популяцій (депресивні, врівноважені та процвітаючі). Доведено статистично достовірний вплив на морфоознаки та на популяційні характеристики лікарських рослин низки еколого-ценотичних чинників. За результатами комплексної оцінки онтогенетичної та віталітетної структури, популяції лікарських рослин були диференційовані на групи за рівнем їхньої здатності до сталого функціонування. При цьому була апробована методика, яка базується на використанні трьох оригінальних індексів (віталітетно-відновлювального (IQV), віталітетно-генеративного (IQG) та інтеграційного (IQVG)).^UThe dissertation presents the results of complex population analysis of five model species of medicinal plants, which are typical for Shostka geobotanical region (Convallaria majalis L., Helichrysum arenarium L., Hypericum perforatum L., Plantago major L., Thymus serpyllum L. emend. Mill.). Additionally, two populations of Thymus x polessicus were identified during the research. According to the indicators of population density, the studied plants are divided into three groups: 1) species in which the average values of the trait usually do not exceed 10 plants/m2 – Hypericum perforatum; 2) species in which the average values of the trait usually do not exceed 50 plants/m2 – Plantago major, Convallaria majalis, Helichrysum arenarium; 3) in which the average values of the trait usually exceed 50 plants/m2 – Thymus serpyllum, Thymus x polessicus. It is shown that the ontogenetic spectra of populations of all studied medicinal plants are incomplete. For each of the populations the sizes are determined and morphostructural models of their plants are developed. The shows that the functioning of medicinal plants populations is accompanied by the formation of morpho-adaptations, is directly related to the manifestation of morphological variability (intrapopulation variation of morphoparameters absolute values) and plasticity (interpopulation variation of morphoparameters values). It is shown that the peculiarities of the dimensional structure of populations are manifested due to differences in the distribution of plants by dimensional classes and by combinations of different pairs of classes. On the basis of classical approaches, it has been established that a set of key (determining the level of vitality) indicators are formed only by static metric morphoparameters. Most of the studied medicinal plants (except for Hypericum perforatum and Thymus x polessicus) represent all three qualitative types of populations (depressed, balanced and prosperous). A statistically significant effect on morphological features and population characteristics of medicinal plants of a number of ecological and coenotic factors has been proved. According to the results of a comprehensive assessment of the ontogenetic and vitality structure, populations of medicinal plants were differentiated into groups according to the level of their ability to function sustainably. The technique based on the use of three original indices (vitality-restorative (IQV), vitality-generative (IQG) and integrative (IQVG)) was tested.

Дисертація присвячена комплексному вивченню популяцій дев'яти видів лікарських рослин, що зростають у заплавах річок Кролевецько-Глухівського геоботанічного району: Althaea officinalis L., Arctium lappa L., Сentaurium erythrаea Rafn., Leonurus villosus Desf. ex D'Urv, Melilotus officinalis (L.) Pall., Polygonum aviculare L., Potentilla erecta (L.) Raeusch., Sanguisorba officinalis L., Saponaria officinalis L. За результатами досліджень 2014-2019 років визначено показники площі популяційного поля та щільності, онтогенетичну, розмірну та віталітетну структури популяцій. Установлено, що вони, переважно, мають неповні онтогенетичні спектри і належать до інвазійного та нормального типів, а також до «молодих» та «зрілих». Показано, що у складі кожної із популяцій формуються рослини із специфічними ознаками габітусу та архітектоніки. Оцінено вираженість морфологічної мінливості та пластичності. Доведено, що основними чинниками прояву у рослин та популяцій специфічних розмірно-морфоструктурних ознак, виступають едафічні умови, особливості фітоценотичного оточення, ступінь і характер антропогенного тиску. Установлено, що до числа видів із найбільшим ступенем морфоінтегрованості рослин належать: Arctium lappa та Althaea officinalis, а з найменшим – Polygonum aviculare. Індекс різноманітності розмірної структури популяцій у досліджуваному регіоні загалом варіює від 16,0 до 48,0%. З'ясовано віталітетну структуру та якісні типи популяцій. Представлено систему взаємозв'язків і взаємовпливів, що проявляються у структурі популяцій модельних видів лікарських рослин. За результатами досліджень сформовано пропозиції, спрямовані на забезпечення охорони та раціонального, невиснажливого використання фіторізноманіття лікарських рослин досліджуваного регіону.^UThe thesis is devoted to the complex study of populations of nine species of medicinal plants growing in the floodplains of the rivers of the Krolevets-Glukhiv geobotanical region: Althaea officinalis L., Arctium lappa L., Сentaurium erythrаea Rafn., Leonurus villosus Desf. ex D'Urv, Melilotus officinalis (L.) Pall., Polygonum aviculare L., Potentilla erecta (L.) Raeusch., Sanguisorba officinalis L., Saponaria officinalis L. The research of 2014–2019 allowed to establish population field area and density, to study the ontogenetic, size and vital structure of populations of the studied species. It was found that they mostly have incomplete ontogenetic spectra and belong to the invasive and normal types, as well as to the «young» and «maturing». It was shown that in the composition of each of the studied populations there were plant forms with specific features of habit and architecture. The severity of morphological variability and plasticity was assessed. It was proved that the main factors of manifestation in plants and populations of specific dimensional and morpho-structural features were edaphic conditions, characteristics of phytocenotic environment, degree and nature of anthropogenic pressure. It was found that Arctium lappa and Althaea officinalis belonged to the species with the highest degree of plant morphointegration but Polygonum aviculare was characterized by the lowest degree of morphointegration. The diversity index of the population size structure in the region generally varied from 16,0 to 48,0%. The vitality structure and qualitative types of populations were clarified. The system of interrelations and mutual influences shown in structure of populations of model kinds of medicinal plants was presented. According to the results of the research, proposals were developed to ensure the protection and rational, inexhaustible use of phytodiversity and stocks of medicinal plants in the region.