3. |
Степанюк А.А. Застосування колізійних норм щодо спадкування в міжнародному приватному праві: Автореф. дис... канд. юрид. наук: 12.00.03 / А.А. Степанюк ; Нац. юрид. акад. ім. Я.Мудрого. — Х., 2003. — 20 с. — укp.Надано розгорнутий аналіз поняття колізій, колізійних норм спадкового права, видів правових колізій спадкування у міжнародному приватному праві (МПП). Розглянуто правові способи розв'язання колізійних проблем спадкуання у МПП, а саме: уніфікацію, тлумачення та кваліфікацію, зворотне відсилання, застереження про публічний порядок, надімперативні норми, анатомію волі та обхід закону в аспекті спадкового права на основі доктрини та законодавства понад 50-ти країн. Розроблено теоретичні та практичні пропозиції щодо зміни колізійного регулювання спадкування з іноземним елементом. Скачати повний текст Індекс рубрикатора НБУВ: Х930.0 + Х938 + Шифр НБУВ: РА324274
Рубрики:
|
6. |
Білоус К. С. Правове регулювання підготовки до звільнення засуджених до позбавлення волі: автореферат дис. ... д.філософ : 081 / К. С. Білоус. — Б.м., 2024 — укp.Дисертацію присвячено аналізу теоретико-правових засад і практичних аспектів функціонування інституту підготовки до звільнення засуджених до позбавлення волі, дослідженню його сучасного стану, проблем і шляхів розвитку. На підставі узагальнення наукових підходів до вивчення інституту підготовки засуджених до звільнення надано авторське визначення поняття «підготовка засуджених до звільнення», під якою запропоновано розуміти систему заходів, здійснюваних установами виконання покарання з першого дня відбування покарання, а на завершальному етапі у взаємодії з органами пробації та суб'єктами соціального патронажу, спрямованих на полегшення реінтеграції засуджених після звільнення з місць позбавлення волі, шляхом створення для цього об'єктивних і суб’єктивних передумов, обґрунтовано, що його запровадження дозволить уникнути проблем на етапі правозастосування, формуванню єдиного підходу до визначення як самого поняття й заходів, які воно в себе включає, так і моменту, з якого має починатися процес підготовки до звільнення та чим закінчуватися.В рамках проведеного соціологічного опитування виявлено, що існуючий процес підготовки до звільнення засуджених до позбавлення волі потребує перегляду, а недостатня його ефективність вбачається в неготовності суспільства приймати колишніх засуджених після їх звільнення, у відсутності, або низькій ефективності взаємодії між органами та установами, які беруть участь у підготовці засуджених до звільнення та у недієвих механізмах такої підготовки, що дозволило поглянути на цю проблему під різними кутами й запропонувати комплексну модель її вирішення.На основі даних, отриманих в рамках проведеного соціологічного дослідження, аргументовано, що ситуативний вплив на механізми вирішення проблем засуджених не дозволить їх вирішити. Забезпечити дієвість зможе лише розроблена комплексна модель вирішення таких проблем: зміна механізмів – зміна ставлення – поліпшення координації та співпраці, першочерговим завданням на шляху до реалізації якої має бути переформатування процесу підготовки до звільнення відповідно до міжнародних стандартів. Проаналізовано роль тюрем за міжнародними стандартами і роль вітчизняних УВП в процесі підготовки засуджених до звільнення та їх подальшій реінтеграції. Встановлено, що тюремне ув'язнення не дорівнює ≠ позбавленню волі, тюрма ≠ виправній колонії, індивідуальне житлове приміщення ≠ індивідуальному спальному місцю, режим за ЄТП ≠ режиму за кримінально-виконавчим законодавством України, підготовка засуджених до звільнення за ЄТП ≠ підготовці засуджених до звільнення за Кримінально-виконавчим законодавством України. Обґрунтовано, що концепція тюремного менеджменту, передбачена ЄТП, потребує її повного перейняття до вітчизняного кримінально-виконавчого законодавства, адже перейняття якихось її частин не дасть бажаного результату, буде логічно незавершеним, продовжить практику некоректних запозичень і видимість відповідності європейським стандартам.Запропоновано застосовувати системний підхід при вирішенні питання реінтеграції в цілому й підготовки засуджених до звільнення зокрема. Наголошено, що змінення процесу функціонування окремих елементів підготовки засуджених до звільнення буде недієвим і не дасть бажаних результатів, через що такі зміни матимуть тимчасовий характер. Лише повне переформатування системи відповідно до європейських стандартів та ефективна взаємодія в процесі реінтеграції може стати дієвим механізмом.^UThe dissertation is devoted to the analysis of theoretical and legal foundations and practical aspects of the functioning of the institute of preparation for the release of persons sentenced to imprisonment. Its current state, problems and ways of development are determined.Based on the generalization of scientific approaches to the study of the institute of preparation of convicts for release, the author provides the author's definition of the concept "preparation of convicts for release", which is proposed to be understood as a system of measures carried out by penitentiary institutions from the first day of serving a sentence, and at the final stage, in cooperation with probation authorities and social welfare entities, aimed at facilitating the reintegration of convicts after release from prison, by creating objective and subjective conditions for this purpose.The sociological survey revealed that the existing process of preparing for the release of prisoners needs to be revised, and its insufficient effectiveness is seen in the unwillingness of society to accept former prisoners after their release, in the absence or low efficiency of interaction between the bodies and institutions involved in preparing prisoners for release and in ineffective mechanisms of such preparation, which allowed us to look at this problem from different angles and propose a comprehensive model for its solution.Based on the data obtained in the course of the sociological research, it is argued that situational influence on the mechanisms for solving the problems of convicts will not allow them to be solved. Only a comprehensive model for solving the following problems can be effective: change of mechanisms - change of attitude - improvement of coordination and cooperation, the primary task on the way to its implementation should be to reformat the process of preparation for release in accordance with international standards.The author analyses the role of prisons in accordance with international standards and the role of national PIs in the process of preparing convicts for release and their further reintegration. It is established that imprisonment does not equal ≠ deprivation of liberty, prison ≠ correctional colony, individual living quarters ≠ individual bed, regime under the EPR ≠ regime under the criminal executive legislation of Ukraine, preparation of convicts for release under the EPR ≠ preparation of convicts for release under the Criminal Executive Legislation of Ukraine. The author substantiates that the concept of prison management envisaged by the EPR requires its full adoption into the national penal legislation, since the adoption of some of its parts will not give the desired result, will be logically incomplete, and will continue the practice of incorrect borrowings and the appearance of compliance with European standards.It is suggested that a systematic approach should be applied when addressing the issue of reintegration in general and preparation of convicts for release in particular. It is emphasised that changing the functioning of certain elements of the process of preparing convicts for release will be ineffective and will not produce the desired results, and therefore such changes will be temporary. Only a complete reformatting of the system in accordance with European standards and effective interaction in the process of reintegration can become an effective mechanism. Шифр НБУВ: 05 Пошук видання у каталогах НБУВ
|