Проаналізовано теоретичні проблеми історіографії у працях М.Грушевського: її предмет та завдання, теоретико-методологічні основи історико-наукових досліджень, інтерпретацію вченим українського історіографічного процесу та його періодизацію, формування й існування історіографічних напрямків і шкіл. Досліджено погляди вченого на донаукову добу вітчизняної історіографії, проаналізовано його студії щодо визначених пам'яток. Виявлено характерні ознаки персонологічного підходу М.Грушевського, простежено його реалізацію на прикладі застосування запропонованого методу провідними істориками XIX - початку XX ст. Визначено шляхи використання історіографічної спадщини вченого сучасною українською історичною наукою.

  Скачати повний текст

Проаналізовано проблему сприйняття сучасниками М. Грушевського його творчої спадщини. Досліджено історіографічний аспект, відображений у перших працях вченого. Виявлено масштабність звернення до наукової та організаційної діяльності М. Грушевського протягом 20-ти років Львівського періоду. Висвітлено особливості його творчості часів війни та революції. Вивчено проблему рецепції діяльності вченого еміграційного п'ятиріччя, а також публікації, в яких відображено аналіз діяльності М. Грушевського періоду радянського десятиріччя, наведений у науковій і публіцистичній літературі. Обгрунтовано, що на оцінки творчості вченого його сучасниками значною мірою впливали ідеологічні та супільно-політичні процеси на європейському континенті кінця XIX ст. - 1930-х рр.

  Скачати повний текст

Досліджено історіософію та формування теоретико-філософських історичних поглядів М.Грушевського. Простежено формування його теоретико-методологічних поглядів. Реконструйовано історіософський світогляд вченого. Розкрито бачення суб'єкта та рушійних сил історичного процесу. Висвітлено погляди на роль особи в історії. Розглянуто особливості застосування М.Грушевським принципів історичного пізнання, методів, методичних прийомів, бачення вченим соціальних функцій історичної науки. Виявлено джерела теоретико-методологічних ідей М.Грушевського. Доведено безперечний зв'язок його теоретичних поглядів з тогочасними історіографічними пошуками. Визначено шляхи використання теоретичної спадщини вченого сучасною українською історіографією.

  Скачати повний текст

У дисертації вперше комплексно вивчено відображення проблем історії національно-визвольної війни українського народу під проводом Б. Хмельницького у працях польських істориків кінця ХІХ ст. – 1939 р. Дисертантом зроблений акцент на виявленні впливів різноманітних теоретичних постулатів наукових шкіл та політичних ідей на інтерпретацію вченими історичної проблематики. Праця містить аналіз історіографічної бази дослідження, джерельних матеріалів, висвітлено принципи та методи наукового пошуку, які застосовувались для реалізації поставлених завдань. Вивчено підходи польських дослідників до виявлення різноманітних причин та обставин, що призвели до національно-визвольної війни під проводом Б. Хмельницького, специфіку підходів польських науковців до зображення подій 1648–1657 рр. Проаналізовано загальні оцінки значущості Хмельниччини у долі України, Польщі та усієї Східної Європи та інтерпретації вченими історичного спадку Б. Хмельницького.^UIt is the first time the dissertation has comprehensively studied the reflection of the problems of the history of the national liberation war of the Ukrainian people under the leadership of B. Khmelnytsky in the works of Polish historians of the end of the late 19th century till 1939. The dissertation focuses on identifying the effects of various theoretical postulates of scientific schools and political ideas on the interpretation of historical issues by scientists.The study contains the analysis of the historiographical base of the study, source materials covering unpublished documents and printed works of Polish historians, the use of which was essential in this work. The principles and methods of scientific research used to implement the tasks of the problem are highlighted.The approaches of Polish researchers to the identification of various causes and circumstances that led to the outbreak of the national liberation war are studied. The specifics of the image of the figure of B. Khmelnytsky in the works of historians, their assessment of his personality and historical heritage of his activity are analyzed. The characteristic features of interpretations of the main events of 1648 – 1657 in Polish historiography, and in particular the images of battles between Cossack-Tatar and Polish troops near Zhovti Vody, Korsun, Pylyavets, Zboriv, Berestechko, Batoh, Zhvanets, the siege of Lviv and Zbarazh, are examined.Scholars' assessments of the history of diplomatic relations and the significance of peace treaties between the Polish and Ukrainian sides, in particular the Zboriv and Bila Tserkva treaties, the interpretation of the Moscow-Cossack treaty of 1654 and the Cossack alliance with Sweden and Semyhorod are investigated. The approaches of historians to ethnopolitical processes in Ukraine and the development of Ukrainian statehood are considered. General assessments of the significance of Khmelnytsky region in the fate of Ukraine, Poland and the whole Eastern Europe are analyzed.