На підставі комплексного вивчення та зіставлення характеру обміну ліпідів, оксидативного гомеостазу та метаболічного стану системи нейрогуморальної регуляції у хворих на пептичну виразку (ПВ) дванадцятипалої кишки (ДПК) і хронічного безкам'яного холециститу (ХБХ) з різною масою тіла досліджено вплив дисметаболізму й оксидативного стресу на виникнення структурних і функціональних змін в органах езогастродуоденальної зони (ЕГДЗ) і біліарної системи. Установлено, що перебіг ПВ ДПК і ХБХ на тлі ожиріння супроводжується взаємообтяжливим впливом, а саме: порушенням обміну ліпідів та їх перекисного окиснення за умов зниження контролювальної функції нейрогумальної системи регуляції, які підтримують запальний процес у жовчному міхурі та слизовій оболонці ЕГДЗ. Загострення запального процесу сприяє розвитку оксидативного стресу, що створює умови для утворення своєрідного "порочного кола". Розвинуто концепцію оцінки стану окиснювального гомеостазу на базі моделі стрес-синдрому Сельє, згідно якої кисневий гомеостаз розглянуто як найважливішу складову формування адаптаційних процесів. У хворих з ожирінням у разі розвитку ПВ ДПК, поєднаної з ХБХ, сформульвано типи реакцій ендогенної антоксидантної системи (АОС) у відповідь на надлишкову продукцію малонового діальдегіду, а саме: мобілізаційний, компенсаторний, ригідний і декомпенсаторний. Установлено їх вплив на розвиток функціональних і морфологічних змін органів ЕГДЗ і біліарної системи. Установлено, що тільки ригідний і декомпенсаторний типи реагування АОС супроводжуються тяжкими порушеннями у травній системі, які обумовлені недостатньою адаптаційно-трофічною функцією симпатоадреналової лімітувальної функції та вірогідно визначають наявність оксидативного стресу. Виявлено розбіжності у механізмах порушень окиснювально-відновних процесів у хворих на ПВ ДПК і ХБХ залежно від маси їх тіла: у разі ожиріння більш виражена пероксидація нейтральних ліпідів, а у хворих з нормальною масою тіла - фосфоліпідів. Обгрунтовано диференційований підхід до лікування хворих на ПВ ДПК, поєднану з ХБХ і ожирінням з урахуванням визначених типів реагування ендогенної АОС і функціональних порушень шлунка й органів біліарної системи, застосування якого обумовлює позитивний перебіг захворювань і запобігає прогресуванню функціональних і метаболічних розладів.

  Скачати повний текст