Вивчено вміст глікогену та його динаміку у тілі мідій Одеської затоки. Доведено, що вміст глікогену у тілі мідій з марікультурних колекторів у 1,8 рази вищий, ніж у мідій природних субстратів. З'ясовано, що він вірогідно зменшувався з верхньої частини колектора - 4,58 %, до нижньої - 2,68 % сирої маси. Виявлено, що вміст глікогену у зовнішніх частинах друзи вищий, ніж у внутрішніх у 1,6 - 1,8 рази. За результатами вивчення максимального вмісту глікогену у тілі мідій за літнього періоду (червень - липень) установлено, що цей вміст значно нижчий в Одеській затоці, ніж у мідій з Кримського регіону (2,98 та в 5,20 - 5,70 % сирої маси відповідно). Виявлено різницю максимальних рівнів вмісту глікогену на п'яти прибережних станціях з різним рівнем водообміну. Цей рівень послідовно зменшується від станції з вільним водообміном - 4,9 % до станції з обмеженим рівнем водобміну - 2,1 % сирої маси. Під час дослідження різних органів мідій установлено, що максимальний вміст глікогену у гонадах, а мінімальний - у зябрах. Визначено, що найбільшого рівня вміст глікогену становить на стадії статевого спокою у гонадах - 5,15 %, у гепатопанкреасі - 1,91 %, у зябрах - 1,79 % сирої маси. Мінімум цього компонента відзначено на стадії вимету в усіх органах. Сумарних ліпідів виявлено найбільше у гепатопанкреасі. В усіх органах вміст сумарних ліпідів максимальний у період дозрівання статевих продуктів на переднерестовій стадії: у гепатопанкреасі - 2,47 %, у гонадах - 1,53 % та у зябрах - 0,92 % сирої маси. Мінімум цього вмісту виявлено в усіх органах у період вимету статевих продуктів. Установлено можливість використання вмісту глікогену та сумарних ліпідів, а також супутніх показників (вмісту сирої та сухої речовини, вологи та морфо-функціональних індексів) як індикаторів стану молюсків на різних стадіях репродуктивного циклу та за різних умов мешкання.

  Скачати повний текст

Досліджено теоретико-методологічні засади стратегії та тактики формування та ефективного функціонування ринку тваринницької продукції за сучасних умов. Показано особливості його утворення та економіко-організаційного механізму функціонування, розглянуто методи тарифного та нетарифного регулювання, а також процеси лібералізації та протекціонізму на урівноважених засадах з урахуванням переваг національного продовольчого ринку щодо зовнішнього. Обгрунтовано систему показників-вимірників узгодження складових елементів митно-тарифного механізму, а також тарифних і нетарифних методів, лібералізації та протекціонізму у зовнішньоекономічній діяльності ринку тваринницької продукції. Сформульовано залежність між темпами змін внутрішніх цін на товари курсом національної валюти та прискоренням експорту як важливими чинниками вирішення проблем конкурентоспроможності вітчизняних товарів на світовому ринку тваринницької продукції. Удосконалено методи моделювання збалансованості зовнішньоекономічної діяльності та способів підтримки її стійкості за допомогою таких важелів, як митно-тарифний механізм, методи тарифного та нетарифного регулювання, урівноваженість лібералізації та протекціонізму з метою оперативного коригування ставок ввізного мита на окремі види товарів з урахуванням дестабілізаційних процесів на внутрішньому та зовнішньому ринках. Удосконалено методичні засади регулювання зовнішньоекономічної діяльності продовольчого ринку у несприятливий період кон'юнктури на зовнішньому ринку. Показано особливості функціонування митно-тарифного механізму та встановлення рівноваги модифікаційного режиму процесів лібералізації та протекціонізму, механізму взаємозбалансованого та ефективного функціонування внутрішнього та зовнішнього продовольчих ринків. Встановлено залежність між девальвацією національної валюти та розвитком експорту товарів за умов ефективного використання митно-тарифного механізму, методів тарифного та нетарифного регулювання та активної лібералізації внутрішнього ринку тваринницької продукції України.

  Скачати повний текст