Скачати повний текст

  Скачати повний текст

У дисертації визначена сукупність найбільш значущих теоретичних положень, які відображають сучасний стан інституту перевірки судом законності і обгрунтованості процесуальних рішень органів досудового слідства, і розроблені практичні рекомендації щодо його вдосконалення в умовах формування правової держави. Визначені сутність контрольної діяльності суду як функції судової влади, місце судового контролю в системі процесуальних гарантій захисту прав і законних інтересів особи в світлі Конституції України, яка містить низку нових, принципових положень, а також міжнародно-правових документів в галузі прав людини. Розроблені концепції судового контролю на досудових стадіях кримінального судочинства; визначені предмет судового контролю, коло суб'єктів, які мають право на оскарження, їх правовий статус, а також обсяг і межі судового контролю в стадії досудового слідства; класифіковані види і форми судового контролю залежно від предмета оскарження, розглянута процедура його здійснення, показані її переваги та недоліки.

  Скачати повний текст

У роботі комплексно досліджено процесуальні гарантії неупередженості професійних учасників кримінального провадження, в перебігу якої отримано нові результати у вигляді наукових висновків, спрямованих на вирішення теоретичних і практичних питань, які складають зміст порушеної проблематики.Вибір теми дослідження обумовлений її актуальністю для науки кримінального процесу та правозастосовної практики, оскільки існує низка дискусійних або взагалі невирішених питань, як доктринального, так і суто прикладного характеру, пов’язаних з нормативним забезпеченням незалежності, об’єктивності та безсторонності професійних учасників кримінального провадження. Відправною точкою для розкриття загальнотеоретичних основ законодавчого врегулювання процесуальних гарантій неупередженості професійних учасників кримінального провадження став аналіз правових позицій, сформульованих у практиці Європейського суду з прав людини, Конституційного Суду України та Верховного Суду.У дисертації визначено поняття та розкрито природу категорії «неупередженість». У загальному розумінні термін «неупередженість» у кримінальному провадженні передбачає такий стан речей, при якому його професійний учасник позбавлений особистісного ставлення до цього процесу та його учасників і діє компетентно як самостійний, відокремлений суб’єкт кримінального провадження, не виражаючи прямого чи опосередкованого негативного та/або прихильного ставлення до кримінального провадження в цілому й до інших його учасників. Зміст окресленого поняття складають: а) незалежність; б) безсторонність; в) об’єктивність та г) компетентність професійних учасників кримінального провадження.Підкреслено, що для визначення упередженості відсутність усіх чотирьох її складників не є обов’язковою; достатнім є встановлення відсутності одного з них. Іншими словами, співвідношення може бути різним: неупередженість через безсторонність, через об’єктивність, незалежність, компетентність тощо, але в кожному випадку, встановлення відсутності хоч однієї з названих гарантій має наслідком упередженість професійного учасника кримінального провадження. Дисертантка пропонує під незалежністю професійних учасників кримінального провадження розуміти обумовлені сукупністю факторів організаційного, процесуального, матеріального, особистісного (морального) характеру стан внутрішнього переконання та процесуальний режим, що уможливлюють самостійну, без стороннього впливу, реалізацію ними передбачених кримінальним процесуальним законом прав та виконання обов’язків відповідно до функціональної спрямованості з метою вирішення завдань кримінального провадження.Обґрунтовано, що професійні учасники кримінального провадження – це суб’єкти кримінальних процесуальних правовідносин, на яких кримінальним процесуальним законодавством покладені обумовлені їх професією, спеціальною освітою та/або знаннями функції, спрямовані на вирішення завдань кримінального провадження. До кола професійних учасників кримінального провадження належать: суддя, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, керівник органу дізнання, слідчий, дізнавач, захисник, представник-адвокат, експерт, спеціаліст, перекладач.У роботі надана характеристика міжнародних стандартів неупередженості кожного професійного учасника кримінального провадження (суддів, прокурорів, слідчих, дізнавачів, захисників, представників, експертів, спеціалістів, перекладачів), виходячи із запропонованого поділу їх на чотири групи, зокрема, міжнародні стандарти щодо незалежності, безсторонності, об’єктивності та компетентності. Значна увага у роботі приділена аналізу процесуальних гарантій неупередженості професійних учасників кримінального провадження.^UThe dissertation is comprehensively studied procedural guarantees of impartiality of professional participants in criminal proceedings, during which new results were obtained in the form of scientific conclusions aimed at solving theoretical and practical issues that make up the content of the issues raised.The choice of the research topic is determined by its relevance for the science of criminal procedure and law enforcement practice, as there are a number of debatable or unresolved issues, both doctrinal and purely applied, related to regulatory independence, objectivity and neutrality of professional participants in criminal proceedings.The starting point for revealing the general theoretical foundations of legislative regulation of procedural guarantees of impartiality of professional participants in criminal proceedings was the analysis of legal positions formulated in the case law of the European Court of Human Rights, the Constitutional Court of Ukraine and the Supreme Court.The dissertation defines the concept and reveals the nature of the category «impartiality». In a general sense, the term «impartiality» in criminal proceedings implies a state of affairs in which its professional participant is deprived of personal attitude to this process and its participants and acts competently as an independent, separate subject of criminal proceedings, without expressing direct or indirect negative and/or favorable attitude to criminal proceedings in general and its other participants. The content of the outlined concept consists of: a) independence; b) neutrality; c) objectivity and d) competence of professional participants in criminal proceedings.It is emphasized that the absence of all four components is not required to determine bias; it is sufficient to establish the absence of one of them. In other words, the ratio may be different: impartiality due to neutrality, objectivity, independence, competence, etc., but in each case, the establishment of the absence of at least one of these guarantees results in the bias of a professional participant in criminal proceedings.The author proposes that the independence of professional participants in criminal proceedings should be considered as a state of internal conviction and procedural regime due to a combination of organizational, procedural, material, personal (moral) factors, enabling independent, without outside influence, realization of their rights and responsibilities in accordance with the functional orientation in order to solve the problems of criminal proceedings.It is substantiated that professional participants in criminal proceedings are subjects of criminal procedural legal relations, on which criminal procedural legislation entrusts functions determined by their profession, professional education and/or knowledge aimed at solving the problems of criminal proceedings. The circle of professional participants in criminal proceedings includes: judge, investigating judge, prosecutor, head of the pre-trial investigation body, head of the inquiry body, investigator, interrogator, defense counsel, lawyer, expert, specialist, translator.The dissertation describes the international standards of impartiality of each professional participant in criminal proceedings (judges, prosecutors, investigators, interrogators, defenders, representatives, experts, specialists, translators), based on the proposed division into four groups, in particular, international standards of independence, neutrality, objectivity, and competence.Considerable attention in the dissertation is paid to the analysis of procedural guarantees of impartiality of professional participants in criminal proceedings. Systematization of doctrinal approaches to their classification allowed to propose its addition by such criteria as: 1) the source of legal regulation; 2) depending on the procedural status of professional participants in criminal proceedings; 3) according to the hierarchy of legal and regulatory framework; 4) by functional orientation; 5) for the subject of ensuring the implementation of these guarantees; 6) depending on the stage and procedure of criminal proceedings; 7) on the legal consequences of their violation (legal liability).