Розглянуто внесок громадських організацій, приватних осіб та асоціацій у розвиток дошкільного виховання на Слобожанщині в даний період. Проаналізовано масив наукових джерел та угруповано напрями пошуків освітянської інтелігенції з обраного історико-педагогічного феномена. Визначено внесок прогресивної інтелігенції другої половини XIX - початку XX ст. у розробку теоретичних засад дошкільного виховання й обгрунтовано його етапи. Узагальнено досвід діяльності громадських організацій, приватних осіб та асоціацій Слобожанщини, яка значно вплинула на розвиток дошкільного виховання у визначених хронологічних межах, виділено та проаналізовано його основні форми та напрями. Висвітлено перспективи творчого використання прогресивних соціально-педагогічних ідей минулого за сучасних умов реформування системи дошкільної освіти.

  Скачати повний текст

За умов Східного Лісостепу та Степу України у 1982 - 2004 рр. досліджено поширеність, розвиток і шкодочинність бурої та жовтої плямистостей, пероноспорозу, іржі, борошнистої роси люцерни. Уточнено біологічні особливості розвитку збудників цих хвороб, взаємозв'язок з фенологією люцерни та погодними умовами сезону. Розроблено моделі для короткострокового і довгострокового прогнозування поширеності та розвитку хвороб даної рослини. Доведено їх опосередкований зв'язок з динамікою сонячної активності. Створено диференційовану семибальну імунологічну шкалу, базуючись на якій ідентифіковано 12 патотипів Uromyces striatus Schrot. Визначено групову стійкість до грибних хвороб перспективних сортів люцерни, які є цінним вихідним матеріалом для селекції. Визначено роль агротехнічних заходів у обмеженні розвитку хвороб люцерни. Розроблено систему вирощування та захисту насіннєвої люцерни.

  Скачати повний текст

Доповнено уявлення про історичні передумови й основні напрями управлінських реформ в УРСР у 1953 - 1964 рр. Здійснено ретроспекцію еволюційного процесу реформування системи влади й органів державного управління в її хронологічній та логічній послідовності. Співставлено варіанти реформаційних проектів, запропонованих представниками владної верхівки. Узагальнено досвід діяльності та специфіку функціонування партійно-державних органів управління під час проведення їх структурних реформ.

  Скачати повний текст

Здійснено соціально-філософський аналіз генези та функцій феомену страху в суспільстві, його місце та значення в онтологічному існуванні людини, починаючи з архаїчного періоду розвитку цивілізації до сучасності. Проаналізовано рівень вивчення цього феномену в психології та пов'язаних з нею галузевих дисциплінах. Відзначено штучність галузевого розмежування термінів "страх" і "тривога" для нерозривно-онтологічного існування людини, висунуто гіпотезу про наявність "градаційної шкали" єдиної, нерозривної суті феномену страху.

  Скачати повний текст

Визначено, що на території Східного Лісостепу України насіннєва інфекція представлена в основному фітопатогенами: Ustilago nigra, Ustilago hordei, Drechslera sorokiniana Subram. & Jain., Drechslera teres Ito. Виявлено відносно стійкий до сажкових хвороб та гельмінтоспоріозів сорт ячменю ярого: Мономах. Доведено, що розвиток гельмінтоспоріозної кореневої гнилі і темно-бурої плямистості ячменю ярого безпосередньо залежить від погодних умов вегетаційного періоду та посилюється при значній кількості опадів, за високої вологості повітря (60–80 %), помірної температури (19–20 оС), ГТК 0,7–1,2. Розвиток цих хвороб в умовах східної частини Лісостепу України відбувається динамічно, зі значним наростанням у більш пізні фази вегетації рослини-живителя.Визначено токсичність фунгіцидного протруйника, біофунгіцидів та регуляторів росту рослин до чистих культур гриба Drechslera sorokiniana Subram. & Jain.Виділено найбільш ефективні біофунгіциди та регулятори росту рослин для обробки насіння (Агат–25К, т. п., 40 г/т та Вимпел, 80 % р., 0,26 л/т) в суміші з протруйником Вітавакс 200 ФФ, 40 % в.с.к., (1,5 л/т) проти сажкових хвороб і кореневих гнилей. Доведено можливість зменшення норм витрат протруйників за рахунок включення в систему захисту біофунгіцидів і регуляторів росту рослин.^UPathogens in the seeds, identified by a wet chamber: Drechslera sorokiniana, Drechslera teres, Fusarium sp., Alternaria sp., Penicillium sp.Differentiation of spring barley varieties of domestic selection for resistance to diseases stored on seeds showed that the most resistant to all types of smuts, both with artificial insemination of seeds and in the natural background was the Monomakh variety.The effectiveness in vitro of drugs has been established in limiting the growth rate of Drechslera sorokiniana Subram&Jain fungus colony. The scientific provisions and their novelty are that for the first time in Ukraine the effectiveness of application of plant growth regulator Vympel, 80% (0.26 l/t) for pre-sowing treatment of spring barley seeds against fungal diseases was established.The scientific and practical value of the work consists in a comprehensive assessment of the conducted research, which makes it possible to optimize the system of barley protection for agricultural production in the conditions of the Eastern Forest-Steppe of Ukraine, stabilizes the phytosanitary state of crops and promotes solving of the phytosanitary, economic and environmental problems of the region.

У дисертації на монографічному рівні комплексно досліджено процесуальний порядок звернення до суду з клопотанням про застосування примусових заходів медичного характеру. На підставі дослідження стану наукової розробленості теоретичних і законодавчих проблем правового інституту застосування ПЗМХ, визначено такі етапи його розвитку: 1 етап – язичницько-дохристиянський (VI–X ст. ст.); 2 етап – державно-християнський (XІ–XVІ ст. ст.); 3 етап – початок формування теорії та законодавства щодо неосудних осіб і введення психіатричних лікарень (XVІ–XVІІ ст. ст.); 4 етап – запровадження наукових підходів і базового законодавства щодо застосування примусових заходів медичного характеру (XVІІ–XІX ст.ст.); 5 етап – сучасний стан. Передумовами виникнення та розвитку правового інституту застосування примусових заходів медичного характеру у різні історичні періоди стало: 1) вплив міфологічних язичницьких східнослов’янських вірувань про душевнохворих як кари богів за не вірування в них; 2) потреба в ізоляції осіб з психічними хворобами і вадами від суспільства шляхом утримання їх у монастирях, а в подальшому – у спеціалізованих психіатричних лікувальних закладах; 3) необхідність лікування психічно хворих осіб, що спочатку відбувалось молитвами, народними засобами і досягненнями початкової медицини, а в подальшому – удосконаленими на науковій основі медичними засобами; 4) поетапне напрацювання теоретичних засад, законодавства та практики державними та судовими органами щодо встановлення ознак неосудності та, як результат, – прийняття рішення про недоцільність притягнення психічно хворих до кримінальної відповідальності та надання відповідного висновку; 5) створення і запровадження ПЗМХ при відбуванні покарання для засуджених.Визначено, що під правовим інститутом примусових заходів медичного характеру слід розуміти сформовану на основі загальних засад кримінального провадження та правил судової психіатрії сукупність матеріальних і процесуальних норм, що регулюють правовідносини під час прийняття судом рішення про примусове застосування до неосудних або обмежено осудних осіб, які вчинили суспільно небезпечні діяння, лікувально-реабілітаційних медичних заходів з метою вилікування таких осіб чи поліпшення їх психічного стану та здоров’я, запобігання вчиненню ними нових діянь, а також превентивного захисту інших громадян від суспільно небезпечних дій (бездіяльності) такої категорії осіб.З’ясовано, що досудове розслідування у кримінальному провадженні щодо застосування судом ПЗМХ повинно забезпечувати захист прав, свобод та законних інтересів осіб, які вчинили кримінальне правопорушення у стані неосудності або обмеженої осудності чи захворіли на психічну хворобу під час кримінального провадження. Аргументовано, що проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні щодо застосування ПЗМХ здійснюється через організацію, забезпечення і реалізацію кримінальної процесуальної діяльності дізнавача, слідчого, прокурора, слідчого судді, суду з метою виконання завдань, визначених у ст. 1 Кримінального кодексу та завдань кримінального провадження відповідно до ст. 2 КПК України.З метою узгодження положень Закону України «Про психіатричну допомогу» та КПК України запропоновано внести зміни у статтю 4 Закону України «Про психіатричну допомогу» та викласти її в наступній редакції: «Психіатрична допомога надається на основі принципів законності, гуманності, додержання прав людини і громадянина, добровільності, доступності та відповідно до сучасного рівня наукових знань, медикаментозного лікування, необхідності й достатності заходів лікування, медичної, психологічної та соціальної реабілітації, надання освітніх, соціальних послуг, а у разі здійснення кримінального провадження також з урахуванням засад, передбачених статтею 7 Кримінального процесуального кодексу України».Запропоновано внести зміни в статтю 503 КПК України, доповнивши її частиною 5 у наступній редакції: «Кримінальне провадження щодо застосування примусових заходів медичного характеру, передбачених законом України про кримінальну відповідальність, здійснюється із забезпеченням невідкладності психіатричного огляду, конфіденційності, необхідності і достатності заходів лікування».Наголошено, що предмет доказування під час досудового розслідування у кримінальному провадженні щодо застосування ПЗМХ слід визначити як передбачені КПК України обставини, які підлягають обов’язковому встановленню дізнавачем, слідчим, прокурором, враховуючи індивідуальні особливості психічного стану неосудної чи обмежено осудної особи, у зв’язку із вчиненням нею суспільно небезпечного діяння (як у момент його вчинення, так і після цього).^UThe dissertation at the monographic level comprehensively researches the procedural procedure of applying to the court with a request for the application of coercive measures of a medical nature.Based on the study of the state of scientific development of the theoretical and legislative problems of the legal institution of the application of the PZMH, the following stages of its development have been determined: 1st stage - pagan-pre-Christian (VI-X centuries); 2nd stage - state-Christian, pre-scientific (X1-XV1 centuries); 3rd stage - the beginning of the formation of theory and legislation regarding non-convicts and the introduction of psychiatric hospitals (XV1-XV11 centuries); 4th stage - introduction of scientific approaches and basic legislation regarding the use of coercive measures of a medical nature (XV11-X1X art. art.); Stage 5 - modern state.The prerequisites for the emergence and development of the legal institution of the use of coercive measures of a medical nature in different historical periods were:1) the influence of mythological pagan Eastern Slavic beliefs about the mentally ill as punishment from the gods for not believing in them; 2) the need to isolate persons with mental illnesses and disabilities from society by keeping them in monasteries, and in the future - in specialized psychiatric treatment facilities; 3) the need for treatment of mentally ill persons, which was initially performed with prayers, folk remedies and achievements of primary medicine, and later - improved medical means on a scientific basis; 4) step-by-step development of theoretical principles, legislation and practice by state and judicial bodies regarding the concept of insanity and, as a result, a conclusion about the inexpediency of bringing mentally ill people to criminal responsibility; 5) creation and implementation of specialized prisons for convicts serving their sentences.It was determined that the legal institution of coercive measures of a medical nature should be understood as a set of material and procedural norms and rules of forensic expertise, regulated on the basis of the general principles of criminal proceedings, which regulate the legal relationship between the state and persons recognized in the procedure prescribed by law as unreprehensible or with limited reprehensibility, who have committed socially dangerous acts actions (omissions) and in respect of which, regardless of their will, the compulsory application of treatment and rehabilitation medical measures is envisaged by a court decision with the aim of curing such persons or improving their mental state and health, preventing them from committing new acts, as well as preventive protection of others citizens from socially dangerous actions (inaction) of this category of persons.In order to harmonize the provisions of the Law of Ukraine "On Psychiatric Care" and the Code of Criminal Procedure of Ukraine, it is proposed to amend Article 4 of the Law of Ukraine "On Psychiatric Care" and set it out in the following version: "Psychiatric care is provided on the basis of the principles of legality, humanity, respect for human and citizen rights , voluntariness, availability and in accordance with the modern level of scientific knowledge, drug treatment, the necessity and sufficiency of treatment measures, medical, psychological and social rehabilitation, provision of educational and social services, as well as during the implementation of criminal proceedings on the basis of the principles provided for in Article 7 of the Criminal Procedure of the Code of Ukraine".It is proposed to amend Article 503 of the Criminal Procedure Code of Ukraine by supplementing it with Part 5 in the following version: "Criminal proceedings regarding the application of coercive measures of a medical nature, provided for by the Law of Ukraine on Criminal Liability, are carried out with the provision of urgency of psychiatric examination, confidentiality, necessity and adequacy of treatment measures."It is emphasized that the subject of proof during the pre-trial investigation in criminal proceedings regarding the application of the Code of Criminal Procedure of Ukraine should be defined as the circumstances provided for by the Code of Criminal Procedure of Ukraine, which are subject to mandatory establishment by the inquirer, investigator, prosecutor, taking into account the individual characteristics of the mental state of an unconvicted or limitedly convulsable person, in connection with her committing a socially dangerous act (both at the time of its commission and afterwards).