Уперше в українській фольклористиці проаналізовано семантику персонажів українських народних чарівних казок Закарпаття у контексті психоаналізу. Розглянуто особливості об'єктивації архетипів "Аніма", "Анімус", "Самість", "Мудрий Старий (Стара)", "Дух", "Тінь" шляхом аналізу сюжетів. Герої трактуються як об'єктивовані архетипи колективного несвідомого, а сюжети казок - як метафоричні сценарії вікових ініціацій чоловіка (у "чоловічих" казках) або жінки (в "жіночих" казках). З використанням положень психоаналізу З. Фройда та К.-Г. Юнга висвітлено історію людської душі, яка в чарівних казках прихована під системою архетипних образів, мотивів і символів. Систему персонажів чарівних казок Закарпаття розглянуто як нерозривну єдність об'єктивованих архетипів, які у процесі взаємодії створюють мозаїчну картину індвідуалізації людини, яка, долаючи межу між реальним та ірреальним, знаходить шлях до осягнення Самості.

  Скачати повний текст

У дисертації вперше в українській фольклористиці комплексно проаналізовано міфологічні образи та магічні ритуали українського фольклору Закарпаття в розрізі етнопсихології. На засадах ідей учених міфологічної та психоаналітичної шкіл у фольклористиці вивчено образи язичницьких богів, демонів, дводушників, надприродних істот, персоніфікації стихій, виявлено їхній зв'язок із психологією українців. Різноманітні магічні ритуали розглядаються як метафорична спроба людини відчути себе деміургом, здійснити вплив на природу та власне життя відповідно до законів контагіозної та гомеопатичної магії. У дисертації акцентовано на особливостях об'єктивації міфологічних образів у народних повір'ях, міфах, казках, бувальщинах, легендах, замовляннях та календарних піснях Закарпаття. Образи дводушників, демонів, антропоморфних істот виявляють страх людини перед злом, що криється в її душі, прагнення витіснити його у сферу несвідомого. Амбівалентність деяких із цих персонажів (чорнокнижник, гонихмарник, вітряник, Доля, Смерть, образи хвороб) відображає віру українців Закарпаття в можливість підпорядкування певних деструктивних бажань та імпульсів.^UIn the thesis, mythological images and magic rituals of Ukrainian folklore of Transcarpathia were analyzed in a complex by ethno-psychology for the first time in Ukrainian Folklore Study. According to the ideas of scholars of mythological and psychological schools of Folklore Study, the images of pagan gods, demons, two-soul men, supernatural creatures, the personification of elements were studied and their connection with the psychology of Ukrainians was found out. Various magic rituals are considered as a metaphoric attempt of a person to feel herself/himself as a demiurge, to influence nature and her/his own life according to the law of contagious and homeopathic magic. In the thesis, great attention is paid to specific features of objectification of mythological images in folk stories, myths, tales, legends, spells, and calendar songs of Transcarpathia. Human fear of the evil that is hidden in a person's soul is shown up with the help of various images of two-souled men, demons, and anthropomorphic creatures. A person tries to supersede it into the sphere of the unconscious. The ambivalence of some personages (warlock, gonykhmarnyk, vitryanyk, Fate, Death, images of deceases) displays the belief of Ukrainians in the possibility of subordinating by the consciousness of some destructive desires and impulses.