З використанням результатів польових етнографічних досліджень, архівних матеріалів проаналізовано основні етапи становлення старообрядницьких поселень у Південній Бессарабії. Виявлено особливості політики різних урядів щодо старообрядців даного регіону. Розглянуто діяльність протирозкольницьких місіонерів південного регіону щодо привернення старообрядців на бік синодальної церкви, а також протидію цьому старообрядців. На підставі всебічного аналізу залучених документів розкрито діяльність старообрядницької Ізмаїльської єпархії, визначено дії єпископів у справі підтримки міцності старообрядництва. Грунтовно досліджено існування церков та монастирів як чинників консолідації старообрядців. Розглянуто побутову релігійність старообрядців, що дало змогу виявити притаманний їй дуалізм.

  Скачати повний текст

Дисертація присвячена вивченню умов і механізму становлення правової термінологічної семантики групи лексем у словнику германських, словʼянських та іранських мов. На підставі розробленого автором дослідницького алгоритму встановлюється характер відображення у лексичній семантиці змісту деяких понять передправа і його наступника – давнього права. Основна увага сконцентрована на таких носіях мовної та культурно-правової інформації, як правова лексика і правові мікротексти, у рамках яких слова діставали юридичної семантики. Зокрема, пропонується термін правовий мікротекст – мінімальна, завершена у смисловому відношенні мовна формула для опису типових ситуацій, послідовності дій (процедури) чи атрибуції об'єктів/суб'єктів діяльності, властивих давньому праву. Виділено кілька груп правових мікротекстів, які показують послідовні етапи розвитку передправового мислення праіндоєвропейців та правової культури їхніх нащадків (германців, словʼян, іранців). Три категорії мікротекстів хронологічно розшаровуються на: 1) сформовані в рамках мови ритуалу (перша група) – етап передправа; 2) сформовані в рамках мови права, яка обслуговувала правову техніку, тобто суму правових актів і приписів щодо послідовності, мотивованості та порядку їхнього застосування (друга та третя групи) – етап права. Цей висновок верифікується структурою спеціально розробленої у дослідженні еволюційної моделі семантики, яка віддзеркалює етапи процесу становлення правового значення.^UThe thesis is dedicated to the study of conditions and mechanisms of the legal terminological semantics formation in the lexemes of the vocabulary in the Germanic, Slavonic and Iranian languages. On the basis of the elaborated research the algorithm, introduced by the author, the character of the reflection of the content of some notions of the pre-law and its successor – the antient law in the lexical semantics are ascertained. The main focus in the research is focused on such historical and linguistic, cultural and legal media as legal lexis and legal microtexts, within the framework of which the lexis exercised the juridical semantics. The term legal micro-text is put forward in the thesis meaning a minimal, accomplished in the notional sense linguistic formulae aimed at describing some typical situations, succession of actions (procedure), and ascription of objects/subjects of activities, that are distinctive of the ancient law. Several groups of legal micro-texts, which show successive stages of the pre-law thinking development of Proto-Indo-Europeans and legal culture of their descendants (Germanic, Slavic and Iranian people) are singled out. All three categories of microtexts are exfoliated chronologically into 1) those which are formed within the language of a ritual (the first group) – the pre-law stage; 2) those which are formed within the limits of the legal language that served the legal technique, i. e. the aggregate of legal acts and provisions concerning the succession, motivation and consecution of its application (the second and the third groups) – the stage of the law existence. This conclusion is totally supported by the structure of the evolutional model of semantics that illustrates the stages of the process of the terminological legal meaning stabilization.

Дисертація присвячена комплексному дослідженню правового регулювання питань надання притулку у міжнародному праві, праві Європейського Союзу та національному законодавстві України. З урахуванням новітніх досягнень правової науки, системно досліджено право особи на притулок, сформульовано ряд наукових положень і практичних рекомендацій для правового забезпечення права особи на притулок у контексті адаптації українського законодавства до міжнародно-правових стандартів та стандартів Європейського Союзу.Проаналізовано становлення та розвиток інституту притулку у міжнародному праві, охарактеризовано послідовність заходів, що зумовили утворення та забезпечення функціонування Управління Верховного комісара ООН у справах біженців як найавторитетнішого агентства системи ООН, що опікується проблематикою біженців, осіб без громадянства, внутрішньо переміщених осіб, окреслено основні положення базових міжнародних документів щодо біженців – Конвенції ООН про статус біженців 1951 р. та Протоколу 1967 року до неї, а також Глобальної угоди з питань біженців та Нового пакту щодо міграції та притулку як механізмів сучасності стосовно розподілу тягаря відповідальності між державами у наданні допомоги шукачам притулку.^UThe dissertation is devoted to a comprehensive research of the legal regulation of asylum issues in international law, the law of the EU and the national legislation of Ukraine.Taking into account the latest achievements of legal science, the right of individual to asylum has been systematically studied, a number of scientific provisions and practical recommendations have been formulated for the legal provision of the human right to asylum in the context of elaboration Ukrainian legislation to international legal standards and the standards of the European Union.The formation and development of the asylum institution in international law are analyzed, the sequence of measures that led to the establishment and functioning of the Office of the United Nations High Commissioner for Refugees as the most authoritative agency of the UN system, which deals with refugees, stateless persons, internally displaced persons are characterized, the main provisions of the International instruments on refugees – the United Nations Convention Relating to the Status of Refugees of 1951 and the Protocol on the Status of Refugees of 1967, as well as the Global Compact on Refugees and the New Pact of Migration and Asylum as modern mechanisms for sharing the burden of responsibility are outlined.

Дисертаційна робота присвячена розробці нових та аналізу ефективності вже існуючих методів вивчення зелених жаб роду Pelophylax, та їх застосування для визначення складу та механізмів відтворення зелених жаб у геміклональних популяційних системах. Зелені жаби Pelophylax esculentus complex складається з гібрида P. esculentus (Linnaeus, 1758) та двох батьківських видів: P. lessonae (Camerano, 1882), генотип LL, та P. ridibundus (Pallas, 1771), генотип RR. Гібриди P. esculentus відтворюються гібридогенезом (геміклонально), існують як в диплоїдній (LR), так і триплоїдній (LLR або LRR) формах, та в типовому випадку проживають в синтопії з одним або обома батьківськими видами в так званих геміклональних популяційних системах (ГПС).Для дослідження складних механізмів відтворення та підтримання складу різноманітних типів ГПС необхідно визначати генотипи особин, які входять до складу ГПС, типи гамет які вони передають, тощо. Це вимагає наявності великої кількості та постійної модифікації і розробки нових.Загалом в дисертаційній роботі було використано та проаналізовано більше 15 різних методів на загальній вибірці у більше ніж 1200 представників роду Pelophylax, основна частина яких представлена батьківськими видами P. ridibundus (генотип RR), P. lessonae (генотип LL) та їх міжвидовим гібридом P. esculentus (генотипи LR, LLR та LRR).В ході роботи ми розробили і впровадили новий протокол прижиттєвого отримання хромосомних препаратів від пуголовків за рахунок використання їх здатності до швидкої регенерації на ранніх етапах розвитку; а також перевірили ефективність використання наступних методів: біоакустичний аналіз криків вивільнення, аналіз аномалій розвитку, цитометрія еритроцитів, цитометрія сперматозоїдів.Біоакустичний аналіз криків вивільнення п’яти видів роду Pelophylax та трьох міжвидових гібридів показав, що крики вивільнення самців чітко розділяються на групи ridibundus та lessonae, а крики вивільнення гібридів носять проміжний характер. Всередині ліній також спостерігається відмінність між криками вивільнення представників різних видів. В той же час для самиць подібна картина не є характерною: крики вивільнення більшості проаналізованих самиць змішуються в одну групу. Також крики вивільнення триплоїдних гібридів не відрізняються від криків вивільнення диплоїдних гібридів. Таким чином, даний біоакустичний аналіз криків вивільнення не може використовуватися в якості надійного методу ідентифікації таксономічної приналежності або плоїдності зелених жаб.За результатом оцінки аномалій розвитку не було знайдено різниці в частоті трапляння аномалій у P. ridibundus та P. esculentus. Також не спостерігалося різниці між диплоїдними та триплоїдними гібридами, між самцями і самицями. Однак, значуща різниця в частоті аномалій кінцівок була знайдена між молодими особинами, що тільки пройшли метаморфоз та вибіркою дорослих особин. Встановлено, що вимірювання розмірів еритроцитів або їх ядер не є надійним методом визначення плоїдності конкретних особин, оскільки в деяких ГПС зустрічаються триплоїди, чиї клітини та ядра мають розмір в діапазоні характерному для диплоїдних клітин та ядер. Однак, даний метод є ефективним для загальної детекції наявності триплоїдів в ГПС.Аналіз розмірного розподілу сперматозоїдів диплоїдних та триплоїдних гібридів P. esculentus показав, що розмір сперматозоїдів міжвидових геміклональних гібридів відрізняється в кожної окремої особини і вимірювання розмірів сперматозоїдів не може бути надійним методом для ідентифікації самців, що потенційно продукують диплоїдні гамети.Ми використали комбінацію морфологічних, молекулярних, цитогенетичних та гібридологічного методу для комплексного аналізу складу та характеру відтворення в R-E-Ep-ГПС та R-Epf-ГПС.За результатом використання комбінації методів для визначення складу трьох різних ГПС було проведено порівняння та оцінку ефективності кожного методу, використаного в дисертаційному дослідженні.^UThe dissertation is devoted to developing new methods and analyzing the effectiveness of already existing methods for studying water frogs of the genus Pelophylax, and using these methods to determine the composition and mechanisms of reproduction of water frogs in hemiclonal population systems. Water frogs of Pelophylax esculentus complex consist of hybrid P. esculentus (Linnaeus, 1758) and two parental species, namely P. ridibundus (Pallas, 1771) (genotype RR), P. lessonae (Camerano, 1882) (genotype LL), and their interspecies hybrid P. esculentus (genotypes LR, LLR and LRR). Hybrids reproduce through hybridogenesis and live in sympatry with one or both parental species in so-called hemiclonal population systems (HPS).To study the complex mechanisms of reproduction and maintenance of the composition of various types of HPS, it is necessary to determine the genotypes of the individuals that are part of the HPS, the types of gametes they transmit, etc. This requires a large number of methods and constant modification and development of new ones.In total, more than 14 different methods were used to analyze more than 1,200 frogs of the genus Pelophylax. Most of frogs were parental species P. ridibundus (genotype RR), P. lessonae (genotype LL), and their interspecies hybrid P. esculentus (genotypes LR, LLR and LRR). In this work, we developed and implemented a new protocol for obtaining mitotic chromosomes from tadpoles by using their ability to rapidly regenerate in the early stages of development; and also analyzed the effectiveness of the following methods: bioacoustic analysis of release calls, analysis of developmental anomalies, erythrocyte cytometry, sperm cytometry.Bioacoustic analysis of release calls of five Pelophylax species and three interspecies hybrids showed that male release calls are divided into “ridibundus” and “lessonae” lineages, while hybrids’ calls have intermediate features. Within the lineages release calls of different species are also distinguished. However, the same pattern was not found for females: most of female release calls are mixed in one group. Also, release calls of triploid hybrids did not differ from diploid. Therefore, release calls cannot be used as a reliable method for species or ploidy identification of water frogs. As a result of the analysis of developmental anomalies, no difference was found in the frequency of anomalies between P. ridibundus and P. esculentus. Also, no difference was observed between diploid and triploid hybrids. However, a significant difference in the frequency of limb malformations was found between the newly metamorphosed juveniles and the adult individuals.It has been established that measuring the size of erythrocytes or their nuclei is not a reliable method for determining the ploidy of specific individuals, since triploids with cells and nuclei size in the range typical of diploid cells and nuclei are found in some HPS. However, this method is effective for the general detection of the presence of triploids in HPS.Analysis of sperm size distribution of diploid and triploid P. esculentus hybrids showed that spermatogenesis of interspecies hemiclonal hybrids has many degrees of freedom and measurement of sperm size cannot be a reliable method for identification of males potentially producing diploid gametes.We used a combination of morphological, molecular, cytogenetic and hybridological methods to comprehensively analyze the composition and pattern of reproduction in R-E-Ep-HPS and R-Epf-HPS.Based on the results of using a combination of methods to determine the composition of three different HPS, we compared and evaluated of the effectiveness of each method used.