На підставі аксіологічної та феноменологічної методологій проаналізовано ідею духовного творення людини та розуміння її сутності в межах екорелігійних впливів на ціннісний світ особи. Показано, що сучасна плюралістична релігійність має межу, окреслену Іншим, що дозволяє відродити та оновити релігійну духовність, подолати сучасну антропологічну кризу. Доведено, що релігійність, яка визначена як людська здатність до самовизначення та самотворчості, вихід за межі наявного буття, вказує на неутилітарну ціннісну спрямованність людини до творчості ціннісно-смислової форми буття у світі та є способом самовизначення, самоактуалізації, самоздійснення людини. Зроблено висновок, що на шляху до майбутньої цивілізації зміна релігійних парадигм неминуча, що пов'язано з необхідністю оновлення та збереження національних традиційних цінностей.

  Скачати повний текст

Досліджено витоки цензури друкованої продукції у світовій і вітчизняній історичній практиці, а також сутність політичної цензури як явища та її понятійний апарат. Розглянуто основні напрямки цензурної діяльності з контролю бібліотечної, музейної та книготорговельної сфери, ввозу літератури з-за кордону, збереження державної таємниці в пресі. Висвітлено функції цензури у вигляді різних форм обмеження друкованих видань, зокрема, цензорських втручань у текстові матеріали на етапі попереднього та наступного контролю, здійснення бібліотечних чисток, складання проскрипційних матеріалів. Зазначено, що шляхом введення в науковий обіг значної частини архівних джерел (партійних, цензурних, державних, громадських) з фондів державних архівних зібрань і використання широкого масиву опублікованих документів простежено особливості реалізації політичної цензури в Україні на різних етапах її еволюції протягом радянської доби.

  Скачати повний текст