Розглянуто науково-методичні підходи щодо обгрунтування господарських рішень за допомогою системи еколого-економічних показників ефективності з урахуванням територіальних особливостей. Проаналізовано аспекти взаємодії економічних систем і природних комплексів. Виявлено негативний вплив екологічних наслідків на кінцеві результати діяльності економічних систем. Запропоновано удосконалити розрахунок питомих еколого-економічних втрат від забруднення атмосферного повітря на підставі збиткових оцінок. Для розрахунку показників еколого-економічної ефективності за обгрунтування подальшого розвитку економічних систем різних рівнів застосовано корегувальні коефіцієнти, що враховують цілий ряд природних та соціально-економічних факторів. Цей метод розрахунку визначає збиткоємність одиниці продукції, зумовленої забрудненням атмосферного повітря, за рахунок можливості врахування регіональних особливостей розміщення суб'єктів господарювання та розвитку економічних систем у цілому. Підкреслено необхідність формування системного мотиваційного інструментарію, спрямованого на підвищення частки незбиткоємних секторів національної економіки, а також суттєве зменшення ресурсоємності та екологізацію технологічної основи зазначених галузей.

  Скачати повний текст

Розроблено методику досліджень за польових умов, обгрунтовано спосіб лабораторного визначення оптимальних параметрів ущільнення фунтів, сплановано експериментальні дослідження та розроблено методику оцінювання підсумків експериментів на базі теорії ймовірності та математичної статистики. За даними лабораторних і польових досліджень фізико-механічних характеристик ущільнених фунтів, відходів гірничо-збагачувальної промисловості й їх сумішей, а також на базі натурних досліджень впливу мінливості технологічних чинників зведення подушок, у тому числі з плином часу, наведено характерні приклади реалізації математичних моделей імовірнісного опису розподілів випадкових величин будівельних властивостей ущільнених грунтів і ряду технологічних параметрів. Висвітлено результати ймовірнісного розрахунку фундаментів на подушках з урахуванням параметрів неоднорідності грунту. Одержано статистичні параметри розподілів випадкових величин розрахункового та межового опорів ущільненого грунту, осідань фундаментів на подушках та їх відносної нерівномірності. Встановлено статистичні параметри та закон розподілу осідань фундаментів. За статистичним аналізом розподілу осідань штучних основ фундаментів та їх відносної нерівномірності одержано ймовірність відмови.

  Скачати повний текст

В дисертаційній роботі представлено результати експериментальних досліджень набору багатошарових наноплівок «феромагнітний/немагнітний метал» [Co(111)/Cu(111)]20 з постійною товщиною феромагнітних шарів dCo = 0,8 нм і змінною товщиною немагнітних dCu = 0,6 .. 2,0 нм. Вивчено вплив товщини шарів немагнітного металу на магнетооптичні властивості наноплівок, в яких між феромагнітними шарами виникає обмінний зв'язок Рудермана-Кіттеля-Касуі-Іосіда. Експериментально продемонстровано, що збільшення товщини магнетооптично неактивних шарів Сu приводить до монотонного збільшення кута Фарадеєвого обертання плівок, яке описується наближенням ефективного оптичного середовища. Виявлено підсилення поздовжнього магнетооптичного ефекту Кера плівок, яке корелює з існуванням обмінного зв'язку між феромагнітними шарами. Запропоновано розглядати внесок інтерфейсів Co/Cu як основну причину такого підсилення ефекту Кера. Виявлено кореляцію між фрагментацією феромагнітних шарів і обмінною взаємодією між ними і показано, що розміри суперпарамагнітних кластерів Со суттєво зменшені у плівках, де обмінна взаємодія антиферомагнітна.^UThe dissertation presents the results of experimental study of the multilayer “ferromagnetic/non-magnetic metal” [Co(111)/Cu(111)]20 nanofilms, which have the constant thickness of ferromagnetic layers dCo = 0,8 nm and the variable thickness of non-magnetic layers dCu = 0,6 .. 2,0 nm. The influence of the thickness of non-magnetic layers has been studied on magneto-optical properties of the nanofilms, in which the Ruderman-Kittel-Kesuya-Yosida exchange coupling exists between ferromagnetic layers. It has been shown experimentally that the increase of magneto-optically inactive Cu layers causes the monotonic enhancement of the Faraday rotation in the films, which is described by the effective medium approximation and connected with increasing the contribution of multiple light scattering on interfaces to the magneto-optical effect. The enhancement of the magneto-optical longitudinal Kerr effect has been revealed, which correlates with the exchange coupling between ferromagnetic layers. The essential contribution of Co/Cu interfaces is suggested as the main reason of the observed enhancement. Correlation between fragmentation of ferromagnetic layers and exchange coupling between them has been revealed and it is shown that sizes of superparamagnetic Co clusters are considerably smaller in the films with antiferromagnetic exchange coupling.

Харченко М.В. Розсуд судді під час розгляду справ в адміністративному судочинстві. – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису.Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії за спеціальністю 081 – Право. – Запорізький національний університет, Запоріжжя, 2023.У роботі досліджено питання розсуду судді під час розгляду справ в адміністративному судочинстві. На підставі аналізу фахових доктринальних робіт, які можуть бути використані в якості підґрунтя для дослідження розсуду судді під час розгляду справ в адміністративному судочинстві, умовно виокремлено напрямки такого дослідження: 1) наукові дослідження феномену розсуду взагалі, у тому числі в теоретико-правому та окремих галузевих аспектах (що дозоляє здійснити загальний аналіз поняття, визначити ознаки, дослідити генезу наукових поглядів, з’ясувати структуру правової основи регулювання зазначених відносин, провести класифікаційний розподіл на види тощо); 2) наукові дослідження ресурсу розсуду судді під час розгляду справ в адміністративному судочинстві з урахуванням результатів наукових досліджень вчених-фахівців у сфері адміністративного права та процесу (що дозволяє з’ясувати специфіку розсуду судді саме у визначеній сфері, виявити проблеми у правозастосуванні і сформулювати можливі шляхи їх подолання). Такі напрямки свідчать про посилення спеціалізації доктринальних досліджень, що характеризується зосередженням уваги відносно окремих особливостей розсуду судді саме в адміністративному судочинстві. Виокремлення вказаних напрямків та їх специфіки дозволяє встановити певну тенденцію протягом попереднього десятиліття (2012-2022 р.р.) щодо спеціалізації доктринальних досліджень в контексті розсуду судді під час розгляду справ в адміністративному судочинстві і ці тенденції треба зберегти і надалі, а також забезпечити: а) поглиблене вивчення феномену розсуду судді під час розгляду справ в адміністративному судочинстві, його меж у правовій доктрині та б) вдосконалення положень законодавства, яке встановлює такі межі і правила, а поряд з тим і практики його застосування.З огляду на проведений аналіз закріплення нормативних засад реалізації розсуду судді під час розгляду справ в адміністративному судочинстві у чинному законодавстві, можна відзначити фрагментарність такого регулювання і відсутність системного підходу у його регламентації. Доцільним слід визнати закріплення саме на нормативному рівні особливостей реалізації розсуду судді під час розгляду справ в адміністративному судочинстві із встановленням чітких його меж. Умовно виділено періодизацію нормативного закріплення засад реалізації розсуду судді під час розгляду справ в адміністративному судочинстві (за часів незалежності України): 1) загальний (1991 р. – 2005 р.), що характеризується формуванням міжнародно-правових та конституційних засад реалізації розсуду судді під час розгляду публічно-правових спорів; 2) спеціальний (2005 р. – 2022 р.), що характеризується прийняттям КАС України, який визначає особливості нормативного закріплення засад реалізації розсуду судді під час розгляду справ саме в адміністративному судочинстві. У складі другого етапу також виокремлено два підетапи: а) новий (2005 р. – 2017 р.) – до викладення КАС України у новій редакції і б) новітній (2017 р. – 2022 р.) – після впровадження нової редакції КАС України.Визначено поняття «розсуд судді під час розгляду справ в адміністративному судочинстві» як інтелектуальна вольова діяльність судді (регламентована нормами законодавства) під час розгляду і вирішення адміністративних справ, направлена на пошук (визначення) оптимального варіанту рішення (дії) з кількох юридично допустимих варіантів. Серед ознак розсуду судді під час розгляду справ в адміністративному судочинстві виокремлено такі: 1) спеціальний суб’єкт реалізації розсуду – суддя; 2) сфера об’єктивізації розсуду судді – адміністративне судочинство; 3) спеціальний характер, адже охоплює професійну діяльність (судді), правозастосування і судову діяльність; 4) спрямованість на захист інтересів осіб у публічно-правових відносинах та виконання завдань адміністративного судочинства; 5) легальність засад застосування; 6) можливість застосування на різних стадіях під час розгляду справ в адміністративному судочинстві; 7) свобода вибору варіанта поведінки та законність кожної з альтернатив; 8) правозахисний характер. В якості критеріїв для виокремлення видів розсуду судді під час розгляду справ в адміністративному судочинстві запропоновано застосовувати такі критерії: безпосередньо нормативну регламентацію; стадії судового процесу, на яких застосовується; склад суду; інстанцію; суддя якого суду застосовує; кількість альтернатив, серед яких суд здійснює вибір; документальне оформлення; категорії справи, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства; ступінь визначеності.Встановлено, що межі розсуду судді під час розгляду справ в адміністративному судочинстві – це встановлені законодавчі соціально-правові обмеження дискреційних повноважень...^UKharchenko M.V. Discretion of a judge during consideration of cases in administrative proceedings. – Qualifying scientific work on manuscript rights. Dissertation for the Doctor of Philosophy degree in specialty 081 - Law. – Zaporizhzhia National University, Zaporizhzhia, 2023. The paper examines the issue of the judge's discretion during the consideration of cases in administrative proceedings. On the basis of the analysis of professional doctrinal works, which can be used as a basis for the study of the judge's discretion during the consideration of cases in administrative proceedings, the directions of such research are tentatively identified: 1) scientific studies of the phenomenon of discretion in general, including in theoretical and legal and individual branches aspects (which allows us to carry out a general analysis of the concept, determine the signs, investigate the genesis of scientific views, clarify the structure of the legal basis for the regulation of the specified relations, carry out a classification division into types, etc.); 2) scientific studies of the resource of the judge's discretion during the consideration of cases in administrative proceedings, taking into account the results of scientific research by scientists-specialists in the field of administrative law and process (which allows to find out the specifics of the judge's discretion in the specified area, identify problems in law enforcement and formulate possible ways overcoming them). Such directions testify to the strengthening of the specialization of doctrinal research, which is characterized by a focus on certain features of the judge's discretion in administrative proceedings. The identification of the indicated directions and their specifics allows establishing a certain trend during the previous decade (2012-2022) regarding the specialization of doctrinal research in the context of the judge's discretion during the consideration of cases in administrative proceedings, and these trends should be maintained in the future, as well as ensure: a ) an in-depth study of the phenomenon of the judge's discretion during the consideration of cases in administrative proceedings, its limits in legal doctrine, and b) improvement of the provisions of the legislation, which establishes such limits and rules, as well as the practice of its application. In view of the conducted analysis of the consolidation of the normative principles of the exercise of the judge's discretion during the consideration of cases in administrative proceedings in the current legislation, it is possible to note the fragmentation of such regulation and the lack of a systematic approach in its regulation. It should be considered expedient to establish precisely at the normative level the peculiarities of the exercise of the judge's discretion during the consideration of cases in administrative proceedings with the establishment of clear boundaries. The periodization of the normative consolidation of the principles of the exercise of the judge’s discretion during the consideration of cases in the administrative court (during the independence of Ukraine) is conditionally highlighted: 1) general (1991 – 2005), characterized by the formation of international legal and constitutional principles of the exercise of the judge’s discretion during consideration of public legal disputes; 2) special (2005 - 2022), characterized by the adoption of the CAS of Ukraine, which defines the specifics of the normative consolidation of the principles of the exercise of the judge's discretion during the consideration of cases specifically in administrative proceedings. As part of the second stage, two sub-stages are also distinguished: a) new (2005 - 2017) - before the introduction of the CAS of Ukraine in the new edition and b) latest (2017 - 2022) - after the introduction of the new edition of the CAS of Ukraine. The concept of "discretion of a judge during the consideration of cases in administrative proceedings" is defined as the intellectual volitional activity of a judge (regulated by legislative norms) during the consideration and resolution of administrative cases, aimed at finding (determining) the optimal decision (action) option from several legally permissible options. Among the signs of a judge's discretion during the consideration of cases in administrative proceedings, the following are distinguished: 1) a special subject of exercise of discretion is a judge; 2) the sphere of objectification of the judge's discretion - administrative proceedings; 3) special character, because it covers professional activity (judges), law enforcement and judicial activity; 4) focus on the protection of the interests of persons in public-legal relations and the performance of tasks of administrative proceedings; 5) legality of the principles of application; 6) the possibility of application at different stages during the consideration of cases in administrative proceedings...