Узагальнено світовий досвід державно-церковних відносин щодо виявлення, запбігання та припинення протиправної діяльності представників неокультів, а також провадження протекціоністської політики щодо традиційних церков як носіїв національної культури. Досліджено державно-церковні відносини у нашій державі та визначено духовно-релігійну складову національної безпеки України. З'ясовано ступінь загрози від протиправних діянь представників неокультів, що становлять небезпеку для держави, суспільства та окремих громадян. Надано науково обгрунтовані пропозиції щодо вдосконалення чинного законодавства України з метою оптимізації системи державно-церковних відносин у нашій країні з урахуванням світового досвіду. Розроблено організаційно-методичні рекомендації щодо професійної діяльності державних службовців у процесі взаємодії з представниками новітніх релігійних організацій. Проаналізовано характерні ознаки неокультів та розроблено нову класифікацію цих об'єднань. Феномен культів досліджено з використанням напрацювань різних галузей знань: державного управління, релігіє- та правознавства, політології та психології.

  Скачати повний текст

Розроблено та впроваджено ефективні комплексні заходи та засоби зниження як потенційної забур'яненості грунту, так і регулювання рівня фактичної забур'яненості посівів гороху та на цій основі підвищення його врожайності. Встановлено шкоду від найпоширеніших видів бур'янів, визначено гербокритичний період конкурентних відносин між культурою та бур'янами. Виявлено протибур'янову ефективність різних систем землеробства й основного обробітку грунту. Розроблено систему захисту посівів гороху від бур'янів. Наведено результати досліджень щодо впливу систем землеробства й основного обробітку грунту на забур'яненість посівів гороху, динаміку появи сходів проблемних видів бур'янів та конкурентну здатність культури. Встановлено насіннєву продуктивність проблемних видів бур'янів різних строків появи сходів і кількість життєздатного насіння, яке надходить у грунт залежно від систем землеробства й основного обробітку грунту.

  Скачати повний текст

Досліджено чеські антропонімійні формули допрізвищевого періоду. На основі писемних джерел XI - XVIII ст. системно простежено еволюцію чеської антропонімійної системи, визначено найуживаніші антропонімійні формули, подано їх якісну та кількісну характеристику в межах певних хронологічних зрізів. З'ясовано функції антропонімних формул з погляду парадигматичних і синтагматичних відношень. Складовими чеських багатолексемних антропонимів були прізвиська, відтопонімні означення, особові імена, цехові назви, патрокіми. Встановлено, що з XVII ст. найуживанішою дволексемною антропоформулою є особове ім'я + прізвисько. Чеська антропосистема допрізвищевого періоду від східно- та південнослов'янських відрізняється незначним відсотком патронімів у складі АФ і специфічним способом ідентифікації людності - назвою за оселею.

  Скачати повний текст

Уперше, базуючись на сучасній методології, розкрито особливості освітньої урядової політики Російської імперії, Синоду, місцевої влади та приватної ініціативи щодо церковонопарафіяльних шкіл Лівобережної України протягом 1884 - 1917 рр. Здійснено узагальнювальний аналіз процесу функціонування зазначених шкіл, визначено ступінь ефективності їх роботи у справі навчання та виховання підростаючого покоління. Зазначено щодо прагнення частини служителів церкви та передових вчителів на початку XX ст. до викладання у школах українською мовою. Спростовано кілька концептуальних положень радянської історіографічної науки щодо певних фактів діяльності церковно-парафіяльних шкіл та ролі духовенства стосовно поширення освіти.

  Скачати повний текст

Розглянуто концептуально-лексичну систему, що репрезентує механізми формування семантичного простору і концептосфери художньої картини світу в російському сатирико-гумористичному наративі початку ХХ ст. Охарактеризовано базовий рівень естетичної категоризації, що формується з об'єднань, в яких сконцентровані максимально релевантні для художньої свідомості того часу властивості об'єктів. Показано, що в художній картині світу в російському сатирико-гумористичному наративі початку ХХ ст. мовний образ розвиває нові асоціативні відносини, обумовлені емоційно-психологічною домінантою. Як результат продукуються художні парадигми, які є підсумком інтелектуально-емоційного відбиття дійсності. Обгрунтовано тезу про необхідність зіставлення структури художнього концепту з моделлю ситуації, під якою мається на увазі когнітивний аналог тексту, що служить основою для побудови й сприйняття тексту і є реалізацією фрейму або сценарію в конкретному мовному акті. Зазначено, що когнітивний зміст багатьох концептів уточнюється (а іноді й виявляється) шляхом зіставлення дихотомічних пар. Запропоновано й обгрунтовано методику опису художнього значення й художньої дефініції як репрезентантів лінгвокультурного коду. Визначено типи мовних образів: діглосивний, окказіональний, узуально-актуалізований.

  Скачати повний текст

На підставі результатів комплексного обстеження визначено співвідношення постваготомічних та пострезекційних ускладнень, пов'язаних з ураженням жовчовивідної системи. Розглянуто характер моторно-евакуаторних змін жовчного міхура та встановлено чіткий кореляційний взаємозв'язок між гіпотонічно-гіпокінетичними розладами, ступенем вираженості запальних, дегенеративно-дистрофічних та атрофічних процесів у слизовій оболонці шлунку і дванадцятипалої кишки та розвитком холелітіазу. Досліджено основні біохімічні зміни жовчі у хворих після оперативних втручань на шлунку та дванадцятипалій кишці, що призводить до пігментного холелітіазу. Визначено, що морфофункціональні зміни печінки у хворих з післяоперативним холелітіазом мають ознаки неспецифічного реактивного гепатиту. Встановлено фактори ризику та особливості патогенезу пігментного холелітіазу після оперативних втручань на шлунку та дванадцятипалій кишці.

  Скачати повний текст

Вивчено та науково обгрунтовано тактику та техніку хірургічного лікування хворих на варикозну хворобу, ускладнену хронічною венозною недостатністю (ХВН) з метою покращання безпосередніх і віддалених результатів. Наведено результати комплексного обстеження та лікування 209-ти пацієнтів з трофічними виразками, зумовленими варикозною хворобою. Проведено комплексне длослідження стану локальної гемодинаміки та кисневого забезпечення тканин у хворих на варикозну хворобу залежно від ступеня ХВН і глибини трофічних порушень. Доведено наявність гіпоксії у тканинах нижніх кінцівок у разі ХВН. Установлено, що застосування сорбційного препарату силікс дозволяє прискорити очистку трофічних виразок у передопераційному періоді. Розроблено спосіб дисекції перфорантних вен на гомілці, який характеризується малотравматичністю та зменшує кількість післяопераційних ускладнень.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено визначенню теоретичних основ та методики формування водної рекреації у зоні впливу значнішого міста. Представлено особливості, закономірності та принципи функціонально-просторового розвитку рекреаційних територій водних об'єктів у зонах впливу значніших міст, що базуються на взаємодії природного та антропогенного середовища. Визначено історичні періоди розвитку водної рекреації Львова та особливості кожного з них. Здійснено аналіз існуючих рекреаційних територій водних об'єктів та виявлено основні чинники їх формування. Сформовано функціонально-просторову модель розвитку водної рекреації у зоні впливу значнішого міста та запропоновано концепцію її розвитку у зоні впливу Львов на основі оцінки рекреаційного потенціалу територій.^UThe dissertation research is aimed at the definition of theoretical foundations and methods of formation of water recreation in the zone of influence of a significant city. Formed peculiarities, normality, principles of functional and spatial development of recreational territories of water objects in zones of influence of significant cities, which are based on the interaction of natural and anthropogenic environment. Historical periods of development of water recreation of Lviv and features of each of them are established. Based on the analysis of existing recreational territories of water objects, the main factors of their formation are revealed. Formed a model of functional and spatial development of water recreation in the zone of influence of a significant city. The concept of its development is proposed for the zone of influence of Lviv, based on the assessment of the recreational potential of the territories.

Дисертаційна робота присвячена розробленню теоретико-методичних положень та обґрунтуванню практичних рекомендацій щодо функціонально-орієнтованого управління розвитком людських ресурсів (ФОУРЛР). Сформовано визначення ФОУРЛР, під яким розуміється діяльність, що базується на управлінні людськими ресурсами, яке розглядає персонал підприємства під кутом бачення його потенційних можливостей та здатностей, що дозволяють виконувати покладені на нього функціональні завдання, зокрема за рахунок здатності зменшувати складність роботи та розвитку особистих характеристик. Удосконалено класифікацію характеристик керівника, що визначають його стиль керівництва на основі моделі лідерства П. Коестенбаума та її доповнення характеристикою потенціалу розвитку керівника. Удосконалено методику оцінювання складності роботи керівника, що враховує асиметрії, які виникають у процесі виконання його функціональних завдань і впливають на рівень невизначеності та час виконання поставлених завдань. Набули подальшого розвитку технології управління людськими ресурсами, а саме прийняття управлінських рішень, командна робота, крос культурна політика, мотивація. Запропоновано модель функціонально-орієнтованого управління розвитком людських ресурсів, яку представлено назвою «Модель 7 В» за абревіатурою обґрунтованих видів діяльності як елементів такого управління. У межах реалізації даної моделі запропоновано структурно-логічну схему розроблення профілю керівника у сфері ЗЕД, яка виділяє рівні формування компетенцій для ефективного виконання функціональних завдань та формує середовище для їх реалізації на основі застосування принципів людино центричного управління. У роботі набула подальшого розвитку методика визначення ефективності діяльності підприємства, зокрема у сфері зовнішньоекономічної діяльності на основі врахування складності роботи у даній сфері та зростання потенціалу розвитку функціонального керівника. Підсумовано, що чим вище значення коефіцієнта розвитку людських ресурсів, тим вищі темпи зростання прогнозованого експорту, а резерв реалізації потенціалу експортної діяльності є вищим у підприємств, діяльність яких характеризується нижчим рівнем складності роботи.^UThe thesis is devoted to the development of theoretical and methodological principles and substantiation of recommended practices for functional-oriented management of human resources development (FOMHRD).The definition of FOMHRD was formed. It means the activities which are based on human resource management, which regards the staff of the enterprise in the context of their potential capacity and ability, which allow the staff to perform the functional tasks assigned, in particular as a result of the ability to reduce the work complexity and develop personal attributes. The paper improves the classification of manager features that determine his/her leadership style based on the Dr. Peter Koestenbaum leadership model and supplements it with the review of the potential for manager development. It's improved the method of evaluating the complexity of the manager's work, which takes into account the asymmetries arising in the fulfilment of manager's functional tasks and affecting the level of uncertainty and time of tasks. The paper further developed the techniques of human resource management, namely management decision making, teamwork, cross-cultural policy, motivating. The model of functional-oriented management of human resources development was proposed, which is represented by the name "7 В Model", by the abbreviation of justified activities as components of such management. As part of implementation of this model, a structural and logical chart of developing a manager's profile in the area of foreign economic activity was proposed; this chart defines the levels of competencies for effective fulfilment of functional tasks and creates an environment for implementation of competencies based on the principles of employee-centered management. The paper further developed the methods of determining the enterprise performance efficiency, in particular in the area of foreign economic activity, based on the consideration of work complexity in this area and growth of potential for functional manager development. It is concluded that the higher the HR development factor, the higher the rate of projected export growth, and the reserves for the implementation of export activities potential are higher at the enterprises the activities of which are characterized by a lower complexity level.

Досліджено розсіювання світла поверхнями та частинкам з ієрархічною структурою. Наведено теоретичний опис тіньового ефекту на передфрактальних статистично нерівних поверхнях з будь-якою кількістю ієрархічних рівнів структури зі скінченною величиною середньоквадратичного кута нахилу на кожному рівні. Цей підхід узагальнено для випадку ієрархічно побудованих частинок. Розроблено комплекс програм, що дає змогу розв'язувати задачі розсіювання світла передфрактальними поверхнями за методами числового моделювання. Установлено, що для таких поверхонь збільшення середньоквадратичного кута нахилу призводить до посилення тіньового ефекту. Показано, що залежність параметра шорсткості поверхні планет від альбедо взаємопов'язана з багаторазовим розсіянням. Виявлено, що оцінки параметрів шорсткості поверхонь, здійснені з використанням моделі Хапке, є заниженими. Показано, що за умов дво- або більш рівневої структури рельєфу дослідженої поверхні, оцінки, проведені на базі цієї моделі, можуть істотно відрізнятися від реальних значень. Розраховано площу постійного затінення місячної поверхні з урахуванням ієрархічності її побудови та визначено, що повна площа постійно затіненої поверхні поблизу полюсів є значно більшою, ніж для суто кратерного рельєфу. Зроблено висновок, що оцінки постійно затіненої площі місячної поверхні, здійснені з урахуванням лише кратерного рельєфу, значно занижені.

  Скачати повний текст

Дисертація є комплексним дослідженням актуальної психолого-педагогічної проблеми формування фахової компетентності майбутніх документознавців в галузі електронного документообігу у професійній підготовці, результати вирішення якої складають сучасну як теоретичну, так і прикладну основу упровадження сучасної знаннєво-компетентнісної парадигми у вищу освіту, у змісті якої професійна підготовка майбутніх фахівців розглядається невід'ємною складовою всього освітнього процесу вищої школи, що орієнтується на ефективне формування їхньої фахової компетентності.На основі аналізу теорії і практики професійної підготовки майбутніх документознавців у ЗВО актуалізовано понятійно-категоріальний апарат дослідження, уточнено сутнісні характеристики провідних понять.У процесі організації і проведення констатувального етапу експериментальної роботи визначено й схарактеризовано провідні фахові компетенції, критерії перевірки ефективності їх формування, показників та трьох рівнів сформованості досліджуваного феномена.Практичне значення результатів дослідження полягає у тому, що результати дисертаційної роботи можуть бути використані в системі професійної підготовки майбутніх фахівців з документознавства та інформаційної діяльності в закладах вищої освіти, у системі післядипломної педагогічної освіти, у самоосвітній діяльності майбутніх фахівців.^UThe thesis is a complex study of the topical psychological and pedagogical problem on the formation of professional competence for future document specialists in the field of electronic document management system in vocational training, the results of which form a modern theoretical and applied basis for the implementation of the modern knowledge-competency paradigm in higher education. In the content of it the vocational training of future specialists is considered as an integral part of the entire educational process of higher education, which focuses on the effective formation of professional competence for future document specialists.Based on the analysis of the theory and practice of vocational training of future document specialists in higher education institutions (HEI) the conceptual and categorical apparatus of the study was updated, the essential characteristics of such key concepts.In the process of organizing and conducting the ascertaining stage of the experimental work, the key professional competencies were identified and characterized, as well as criteria for checking the effectiveness of their formation, indicators and three levels of the formation of the studied phenomenon.The practical significance of the study results is in the following: the results of the thesis can be used in the system of vocational training of future specialists in document management system and information activities in higher education institutions, in the system of postgraduate teacher education, in the self-educational activities of future specialists.

Шостак Р. Г. Формування управлінської компетентності майбутніх фахівців з фізичної культури і спорту Збройних сил України. – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису. Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії за спеціальністю 011 ‒ «Освітні, педагогічні науки». – Національний університет оборони України, Київ, 2023. У дисертації розв’язано наукове завдання у педагогічній теорії та практиці щодо формування управлінської компетентності майбутніх офіцерів ‒ фахівців із фізичної культури і спорту Збройних сил (далі ‒ ЗС) України в процесі їх професійно-педагогічної підготовки в ВВНЗ. Проаналізовано стан дослідженості проблеми формування управлінської компетентності фахівців у науково-педагогічній літературі. Обґрунтовано на провідних ідеях і положеннях системного, компетентнісного, контекстного та суб’єктно-діяльнісного методологічних підходів поняття «управлінська компетентність майбутніх офіцерів ‒ фахівців із фізичної культури і спорту ЗС України» (далі ‒ майбутні офіцери ‒ фахівці зі фізичної культури і спорту) як їх професійно важливе психічне утворення, що складається зі сукупності ціннісно-мотиваційного, когнітивного, емоційно-вольового, функціонально-діяльнісного та суб’єктного компонентів, що містять управлінські цінності та мотивацію, знання, навички, уміння, професійно-важливі якості, відповідальність та автономність щодо управління фізичним вихованням військовослужбовців. Обґрунтовано зміст компонентів управлінської компетентності майбутніх офіцерів ‒ фахівців із фізичної культури і спорту. Зокрема, таких компонентів: ціннісно-мотиваційного, когнітивного, емоційно-вольового, функціонально-діяльнісного, суб’єктного. Спроєктовано та експериментально перевірено професійно орієнтовану модель формування управлінської компетентності майбутніх офіцерів ‒ начальників фізичної підготовки і спорту військових частин у процесі їх професійно-педагогічної підготовки в системі військової освіти. У результаті аналізу та узагальнення результатів констатувального етапу експерименту з’ясовано переважно низький рівень сформованості управлінської компетентності у майбутніх офіцерів – фахівців із фізичної культури і спорту в процесі їх професійно-педагогічної підготовки в ВВНЗ. Зокрема з’ясовано низький рівень умотивованості до обраного фаху; відсутність розуміння сутності й ролі управлінської компетентності як фахівця із фізичної культури і спорту. З урахуванням цих результатів здійснено педагогічне моделювання її формування в процесі професійно-педагогічної підготовки в ВВНЗ як організаційної умови її цілеспрямованого формування в процесі професійно-педагогічної підготовки. Основними її блоками спроєктовано такі: цільово-методологічний, змістовний, суб’єктний, організаційно-методичний, діагностувально-результативний. Розроблено методику та надано методичні рекомендації щодо формування управлінської компетентності майбутніх офіцерів ‒ начальників фізичної підготовки і спорту військових частин у процесі професійно-педагогічної підготовки в системі військової освіти. Розроблено такі основні етапи методики: ціннісно-мотиваційний, формувальний і завершальний. Удосконалено критерії та показники діагностування сформованості управлінської компетентності майбутніх офіцерів ‒ начальників фізичної підготовки і спорту військових частин у процесі професійно-педагогічної підготовки в системі військової освіти. Зокрема, такі: аксіологічно-мотиваційний, знанієвий, індивідуально-психічний, управлінсько-діяльнісний, рефлексивний. За результатами формувального етапу педагогічного експерименту з’ясовано позитивний вплив такого педагогічного моделювання на динаміку сформованості управлінської компетентності у майбутніх офіцерів – фахівців із фізичної культури і спорту військових частин у процесі їх професійно-педагогічної підготовки в ВВНЗ як майбутніх суб’єктів військового управління. Результати розрахунку статистичної достовірності експериментальних даних засвідчили, що педагогічні умови формування управлінської компетентності майбутніх офіцерів – фахівців із фізичної культури і спорту ЗС України сприяли забезпеченню результативності її формування, що має статистично значущу відмінність у порівнянні результатів констатувального та формувального етапів педагогічного експерименту.^UShostak, R. G. (2023). Formation of managerial competence of future specialists in physical culture and sports of the Armed Forces of Ukraine. Dissertation for the degree of Doctor of Philosophy in Education. National University of Defense of Ukraine, Kyiv.The dissertation solves a scientific problem in pedagogical theory and practice on the formation of managerial competence of future officers-specialists in physical culture and sports of the Armed Forces (hereinafter - Armed Forces) of Ukraine in the process of their professional-pedagogical training in higher military educational institutions.The state of research of the problem of formation of managerial competence of specialists in scientific-pedagogical literature is analyzed. The concept of "managerial competence of future officers-specialists in physical culture and sports of the Armed Forces of Ukraine" is substantiated on the leading ideas and provisions of systemic, competence, contextual and subject-activity methodological approaches as their professionally important mental formation, which consists of a set of value-motivational, cognitive, emotional-volitional, functional-activity and subjective components that contain managerial values and motivation, knowledge, skills, abilities, professionally important qualities, responsibility and autonomy in the management of physical education of military personnel.The content of the components of the managerial competence of future officers-specialists in physical culture and sports is substantiated. In particular, such components: value-motivational; cognitive; emotional-volitional; functional-activity; subjective.A professionally oriented model for the formation of managerial competence of future officers-heads of physical training and sports of military units in the process of their professional-pedagogical training in the system of military education has been designed and experimentally tested.As a result of the analysis and generalization of the results of the ascertaining stage of the experiment, it was found that the level of formation of managerial competence in future officers-specialists in physical culture and sports in the process of their professional-pedagogical training in higher military educational institutions is predominantly low. In particular, it was found that the level of motivation for the chosen profession is low; lack of understanding of the essence and role of managerial competence as a specialist in physical culture and sports. All this became a result, firstly, of insufficient consideration of their managerial function in the state standard; secondly, the absence of a system of pedagogical conditions in higher military educational institutions for its purposeful formation and insufficient consideration of the managerial aspect during the teaching of professional disciplines. Taking into account these results, pedagogical modeling of its formation in the process of professional-pedagogical training in higher military educational institutions as an organizational condition for its purposeful formation in the process of professional-pedagogical training was carried out.The main blocks of it are designed as follows: goal-methodological; content; subjective; organizational-methodical; diagnostic-resultative.A methodology has been developed and methodological recommendations have been provided on the formation of managerial competence of future officers-heads of physical training and sports of military units in the process of professional-pedagogical training in the system of military education.The following main stages of the methodology have been developed: value-motivational, formative and final.The criteria and indicators for diagnosing the formation of managerial competence of future officers-heads of physical training and sports of military units in the process of professional-pedagogical training in the system of military education have been improved. In particular, such: axiological-motivational; cognitive; individual-psychological; managerial-activity; reflective.According to the results of the formative stage of the pedagogical experiment, it was found that such pedagogical modeling has a positive impact on the dynamics of the formation of managerial competence in future officers-specialists in physical culture and sports of military units in the process of their professional-pedagogical training in higher military educational institutions as future subjects of military management.The results of calculating the statistical reliability of experimental data showed that the pedagogical conditions for the formation of managerial competence of future officers-specialists in physical culture and sports of the Armed Forces of Ukraine contributed to ensuring the effectiveness of its formation, which has a statistically significant difference compared to the results of the ascertaining and formative stages of the pedagogical experiment.

Науково обгрунтовано методику формування в старшокласників техніко-конструкторських знань і вмінь засобами нових інформаційних технологій (НІТ) у процесі їх допрофесійної трудової підготовки. Встановлено, що допрофесійна трудова підготовка старшокласників є більш ефективною, за умов здійснення її за методикою, розробленою на базі моделі процесу формування техніко-конструкторських знань і вмінь, де розширення та поглиблення змісту навчання відбуватиметься за рахунок застосування засобів НІТ.

  Скачати повний текст

У дисертації вперше науково обґрунтовано теоретико-методичні засади формування творчої активності учнів 5–8 класів із порушеннями зору та використання музейної педагогіки у цьому процесі. Виокремлено інтегральний потенціал поняття «творча активність особистості» (проявляється у високому рівні ініціативності, що характеризується зосередженістю на процесі втілення внутрішньої цілі у принципово нових: об'єктивних та суб'єктивних або вдосконалених значущих утвореннях), що стало конструктом у контексті наукового дослідження.Окреслено зв'язок ефективності реалізації фаз формування творчої активності з сенситивними віковими періодами. З огляду на твердження, що фаза «спеціалізованої творчості», яка відповідає за формування творчих здібностей у відповідній сфері людської діяльності та забезпечує перехід до творчості оригінальної, припадає на час навчання школярів у 5–8 класах, у дослідженні уточнено особливості особистісного розвитку цієї категорії учнів у зазначений віковий період у контексті формування їх творчої активності. Визнаючи обґрунтований факт, що порушення зорових функцій можуть негативно впливати на розвиток і формування особистісних якостей школярів, їхньої емоційно-вольової регуляції, знижувати їх активність, ключовим визначено твердження, що поведінкові відхилення в онтогенезі осіб із порушеннями зору вторинні, отже підлягають корекції. Це дало підстави для подальшого вивчення окресленої проблеми. Розроблено критеріальну базу дослідження стану сформованості творчої активності, її структурну модель, де кожній складовій частині творчої активності відповідає певний критерій (складовій частині «person» – ресурсний критерій, складовій частині «process» – мотиваційний критерій,«product» – діяльнісно-поведінковий критерій, «environment» – синергетичний). Окреслено організаційно-методичні підходи до проведення констатувального етапу дослідження та, з опорою на структурну модель творчої активності, розроблено діагностичний комплекс, виявлення стану сформованості творчої активності учнів 5–8 класів із порушеннями зору, який становить п'ять методик і охоплює дослідження чотирьох складових частин творчої активності: «person», «process», «product» та «environment».Всього в експериментальному дослідженні взяли участь 68 учнів із порушеннями зору, з них 38 респондентів 10–12 років і 30 респондентів 13– 15 років; та 43 їх однолітка без порушень зору: 14 респондентів 10–12 років і 29 респондентів 13–15 років. Окрім того, було залучено 19 педагогів (10 – із загальноосвітніх шкіл та 9 – зі спеціальних загальноосвітніх шкіл), які працюють класними керівниками учнів 5–8 класів із порушеннями зору та без них, які стали респондентами нашого дослідження. З огляду на загальновідоме твердження, що приблизно в 12 років починають з'являтися вагомі особистісні новоутворення як-от: здатність оперувати абстрактними поняттями, аналізувати наслідки роботи та робити відповідні висновки, внутрішній план дій тощо, в експериментальних групах, до складу яких увійшли учні 5–8 класів із порушеннями зору (ЕГ1) та без них (ЕГ2), було виокремлено по дві підгрупи: ЕГ1 (І) для учнів 5–6 класів (10–12 років) та ЕГ1 (ІІ) для учнів 7–8 класів (13–15 років) з порушеннями зору; ЕГ2 (І) та ЕГ2 (ІІ) відповідно, без порушень зору.^UDissertation for the degree of Doctor of Philosophy in the specialty 016 Special Education. – Mykola Yarmachenko Institute of Special Pedagogy and Psychology, National Academy of Pedagogical Sciences of Ukraine, Kyiv, 2022.In the thesis theoretical and methodical bases of creative activity formation of 5–8 grades students with visual impairments and use of museum pedagogy in this process have been scientifically substantiated for the first time. The integral potential of the «personal creative activity» concept (manifested in a high level of initiative, characterized by a focus on the implementation of internal goals in fundamentally new: objective and subjective or improved significant formations), which became a construct in the context of the scientific research.Effectiveness of creative activity phases is linked to sensory age periods. Considering the statement that the phase of «specialized creativity», which is responsible for the formation of creative abilities in the definite sphere of human activity and ensures the transition to original creativity, is necessary during the students studying in 5–8 grades, the study clarifies personal development of this category of students during this period in the context of their creative activity development. Recognizing the well-known fact that visual impairments can negatively effect the development and formation of the schoolchildren personal qualities, their emotional and willful regulation, reduce their activity, a key statement has been made, that behavioral disorders in the ontogenesis of persons with visual impairments are secondary, therefore they are a subject to correction. This has led to further study of the issue.The criteria for the study of the state of creative activity have been developed, as well as its structural model, where certain criterion corresponds to each component of creative activity (component part «person» – resource criterion, component part «process» – motivational criterion, «product» – activity-behavioral criterion, «environment» – synergetic). Organizational and methodological approaches for carrying out the ascertaining experiment of the thesis have been defined and, on the basis of creative activity structural model, a diagnostic system for identifying the state of 5–8 grades students with visual impairments creative activity has been developed. This diagnostic system consists of five methodologies and covers research of four component parts of creative activity: «person»,«process», «product», and «environment».The study engaged 68 visually impaired students, 38 of them were 10–12 years old and 30 ones were 13–15 years old; also there were 43 students without visual impairments: 14 of them were 10–12 years old and 29 ones were 13–15 years old. In addition, 19 teachers (10 from comprehensive secondary schools and 9 from special comprehensive secondary schools) as classroom supervisors of the 5–8 grades students with and without visual impairments who have become respondents in our thesis were involved with the diagnostics.Considering the truism that at around the age of 12, new significant personal formations, such as ability to operate in abstract terms, analyze the effects of work and draw appropriate conclusions, an internal plan of action, etc., begin to appear, two sub-groups were identified in experimental groups, consisting of 5–8 grades students with and without visual impairments (EG1) and (EG2): EG1 (I) for 5–6 grades students (10–12 years) and EG1 (II) for 7–8 grades students (13–15 years) with visual impairments; EG2 (I) and EG2 (II) accordingly, for students without visual impairments.

Обгрунтовано теретичні аспекти та практичні засади формування стратегії управління розвитком електроенергетики регіону. Розкрито суть понять "стратегія", "регіон", "електроенергетика регіону". Визначено чинники внутрішнього та зовнішнього оточення, що впливають на функціонування електроенергетики регіону. З урахуванням цих чинників за методами таксономії та кластерного аналізу запропоновано класифікувати регіони у аспекті конкурентоспроможності їх електроенергетики. Визначено подальші стратегічні напрямки її розвитку для покращання якості життя населення. Визначено компоненти, що впливають на рівень конкурентоспроможності електроенергетики регіону та з застосуванням сценарного підходу побудовано регресійну та динамічну моделі прогнозу майбутнього рівня конкурентоспроможності регіону, які дозволяють сформувати стратегію управління розвитком електроенергетики для задоволення потреб споживачів та покращання стану електроенергетичної галузі у цілому.

  Скачати повний текст

У дисертації представлено результати дослідження процесу формування стилю управління мистецько-педагогічним колективом у майбутніх учителів музики. У роботі запропоновано інтерпретацію змісту понять «стиль», «стиль управління», «мистецько-педагогічний колектив». На основі теоретичного аналізу дефініцій поданих у роботі понять доведено, що визначення терміну «стиль управління мистецько-педагогічним колективом» в педагогічній поняттєвій базі не представлено. Розроблено компонентну структуру стилю управління мистецько-педагогічним колективом у майбутніх учителів музики в єдності мотиваційного, лідерського, комунікативного компонентів. Доведено, що на процес результативності формування стилю управління мистецько-педагогічним колективом у майбутніх учителів музики впливають такі принципи: гуманізації й демократизації, науковості, неперервності та послідовності управлінських дій, діалогічності (полісуб'єктності), оптимальності й ефективності; емоційності педагогічного процесу); функцій.^UThe thesis presents the results of research of the process of formation of the style of artistic-pedagogical team management in future music teachers. The paper offers an interpretation of the content of the concepts “style”, “management style”, “artistic-pedagogical team”. Based on the theoretical analysis of the definitions of the concepts presented in the paper, it is proved that the definition of the term “style of artistic-pedagogical team management” in the pedagogical conceptual framework is not presented. In order to avoid scientific differences in the interpretation of the key concept of the study, its author's definition is proposed in the work. Thus, we consider the style of artistic-pedagogical team management as an optimal set of tools and techniques that allow the manager to flexibly use the manner of behavior to influence employees depending on the situation to effectively achieve the goals of the organization. The content of activities for the formation of management st

Досліджено та розвинуто понятійно-категоріальний аппарат. Удосконалено поняття енергоаудиту з позиції системності процесу. Систематизовано об'єкти енергоаудиту залежно від глибини та комплексності його проведення. Систематизовано й уточнено цілі енергоаудиту. Досліджено сучасний стан енергогосподарства металургійних підприємств, проведено енергоаудит металургійного підприємства та визначено проблеми енергоспоживання, проведено оцінювання ефективності системи управління енергокорстуванням. Розглянуто технології виплавки сталі на металургійних підприємствах України. Сформовано систему передумов упровадження та застосування енергозберігальних технологій у металургії. Розглянуто систему обліку та звітності витрат енергоресурсів. Обгрунтовано, що управління енергокористуванням припускає запровадження в дію додаткових оцінок господарської діяльності ВАТ "КМЗ" і його структурних підрозділів - показників енергоефективності. Встановлено основні недоліки існуючої схеми енергопостачання ВАТ "КМЗ". Запропоновано створити центр управління енергокористуванням. Розглянуто систему управління енергокористуванням і її ефективність. Проведено аналіз існуючої та реконструйованої систем освітлення ВАТ "КМЗ". Виявлено напрями енергоощадження на металургійних підприємствах, виділено підходи до систематизації напрямів енергоощадження. Сформовано пріоритетність енергозберігальних заходів на металургійних підприємствах. Визначено особливості та механізм планування енергоаудиту металургійного підприємства та напрями енергоощадження, сформовано процесну модель внутрішнього енергоаудиту та надано рекомендації щодо реалізації енергозберігальних заходів з оцінюванням їх ефективності. Запропоновано встановлювати як вид, так і тип енергоаудиту відповідно до розробленої матриці виду енергоаудиту "масштаб -точність". Розроблено варіанти енергозберігальних заходів, які мають на меті оптимізацію енергоспоживання. Запропоновано варіанти енергозберігальних програм заходів та визначено їх ефективність для ЗАТ "КМЗ" і ВАТ "АМК".

  Скачати повний текст

Розроблено й обгрунтовано організаційно-педагогічні умови підвищення професійної компетентності майбутніх фахівців з обчислювальної техніки. Побудовано модель формування такої компетентності у процесі вивчення спеціальних дисциплін у технічних коледжах засобами інформаційно-комунікаційних технологій. Визначено компоненти, критерії та рівні сформованості професійної компетентності майбутніх фахівців з обчислювальної техніки.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено теоретико-експериментальному вирішенню наукового завдання у педагогічній теорії та практиці, що полягає у формуванні професійної компетентності майбутніх офіцерів - фахівців із фізичної культури і спорту Збройних сил України, а для цього обґрунтовано й експериментально перевірено результативність педагогічних умов її формування у системі вищої військової освіти. Проаналізовано стан дослідженості проблеми формування професійної компетентності майбутніх офіцерів – фахівців із фізичної культури і спорту Збройних сил України у науково-педагогічній теорії і практиці та обґрунтовано на провідних ідеях і положеннях системного, компетентнісного, діяльнісного, інтегрованого, контекстного і суб’єктного методологічних підходів сутність поняття «професійна компетентність майбутнього офіцера – фахівця із фізичної культури і спорту ЗС України». Професійна компетентність майбутнього офіцера – фахівця із фізичної культури і спорту ЗС України як складне інтегративне професійно важливе утворення є результатом професійної підготовки у ВВНЗ і проявляється у його підготовленості, здатності та готовності успішно виконувати функціональні обов’язки щодо організації фізичної підготовки і спорту у військово-професійному середовищі, що ґрунтується на його позитивному ставленні та схильності до цієї діяльності, мотивації, професійно важливих якостях, професійних знаннях, вміннях і навичках.Обґрунтовано компоненти професійної компетентності майбутнього офіцера – фахівця із фізичної культури і спорту ЗС України, а саме: ціннісно-мотиваційний, когнітивний, праксеологічний, індивідуально-психічний і суб’єктний. Узагальнення педагогічної літератури з проблеми дослідження та застосування методу експертного оцінювання уможливили висновок про те, що формування професійної компетентності майбутніх офіцерів – фахівців із фізичної культури і спорту ЗС України у системі вищої військової освіти буде результативним за обґрунтування та впровадження таких педагогічних умов: забезпечення ціннісно-мотиваційного ставлення майбутніх офіцерів - фахівців із фізичної культури і спорту ЗС України до формування професійної компетентності в процесі професійної підготовки у ВВНЗ; педагогічне моделювання процесу формування професійної компетентності майбутніх офіцерів - фахівців із фізичної культури і спорту ЗС України у системі вищої військової освіти; удосконалення професійно орієнтованої методики формування професійної компетентності майбутніх офіцерів - фахівців із фізичної культури і спорту ЗС України; конкретизація й уточнення критеріїв і показників оцінювання сформованості професійної компетентності майбутніх офіцерів - фахівців із фізичної культури і спорту ЗС України у системі вищої військової освіти.Обґрунтовано та експериментально перевірено педагогічну модель формування професійної компетентності майбутніх офіцерів – фахівців із фізичної культури і спорту ЗС України у системі вищої військової освіти, яка складається з цільово-методологічного, змістовного, суб’єктного, методичного та оцінно-результативного блоків. Розроблено методику формування професійної компетентності майбутніх офіцерів – фахівців із фізичної культури і спорту ЗС України, яка передбачає мотиваційний, пізнавально-діяльнісний і оцінювально-рефлексивний етапи. Конкретизовано та уточнено критерії та показники оцінювання сформованості професійної компетентності майбутніх офіцерів – фахівців із фізичної культури і спорту ЗС України у системі вищої військової освіти: аксіологічно-спонукальний (прагнення опанувати обрану професію; бажання у подальшому проходити військову службу за обраною професією; прагнення до професійного становлення; цінності професійної діяльності; готовність захищати Україну); пізнавально-знаннєвий (військово-професійні знання (відображають підготовку військового фахівця – офіцера тактичного рівня); військово-спеціальні знання (відображають специфіку конкретної предметної сфери професійної діяльності (спеціалізації); результати навчальної діяльності (академічна успішність); операційно-діяльнісний (вміння вирішувати військово-професійні завдання; комунікативні та організаторські вміння); індивідуально-психічний (фізична підготовленість, психічний та емоційний стани); рефлексивний (рефлексія (саморефлексія); суб’єктність, самоефективність). Результати педагогічного експерименту уможливлюють висновок про те, що запропоновані педагогічні умови є результативними і можуть бути рекомендовані для впровадження у професійну підготовку майбутніх офіцерів – фахівців фізичної культури і спорту ЗС України. Ключові слова: професійна компетентність, військовослужбовці, курсанти, вищий військовий навчальний заклад, майбутні офіцери – фахівці із фізичної культури і спорту ЗС України, професійна діяльність, фізичне виховання, фізична підготовка, педагогічні умови, показники оцінювання, педагогічний експеримент, компонент, метод.^UThe dissertation is devoted to the theoretical and experimental solution of a scientific task in pedagogical theory and practice. It consists of the formation of professional competence of future commissioned officers  specialists in physical culture and sports (hereinafter  PC&S) of the Armed Forces of Ukraine (hereinafter  AFU), and for this reason, the effectiveness of pedagogical conditions of its formation in the system of higher military education was substantiated and experimentally verified.The state of research on the problem of the formation of professional competence of future commissioned officers – specialists in PC&S of the AFU in scientific and pedagogical theory and practice is analysed. The essence of the concept is based on the leading ideas and provisions of systemic, competence, activity, integrated, contextual and subject methodological approaches ‘professional competence of a future commissioned officer – specialist in PC&S of the AFU’. The components of the professional competence of the future commissioned officer – a specialist in PC&S of the AFU are substantiated, namely: value-motivational, cognitive, praxeological, individual-psychological and subject.The application of the method of expert evaluation and the generalization of pedagogical literature on the research problem made it possible to conclude that the formation of professional competence of future commissioned officers – specialists in in PC&S of the AFU in the system of higher military education will be effective for substantiating and implementing the following pedagogical conditions: ensuring value-motivational attitude of future commissioned officers specialists in to the formation of professional competence in the process of professional training at HMEI; pedagogical modeling of the process of formation of professional competence of future commissioned officers - specialists in PC&S of the AFU in the system of higher military education; improvement of professionally oriented methods of formation of professional competence of future commissioned officers specialists in physical culture and sports of the AFU; specification of criteria and indicators for assessing the formation of professional competence of future commissioned officers – specialists in physical culture and sports of the AFU in the system of higher military education.The pedagogical model of formation of professional competence of future commissioned officers – specialists in physical culture and sports of the AFU in the system of higher military education, which consists of target-methodological, substantive, subject, methodical, evaluation-resultative blocks, has been substantiated and experimentally verified.A methodology for the formation of professional competence of future commissioned officers – specialists in physical culture and sports of the AFU has been developed, which includes motivational, cognitive-active and evaluative-reflective stages.The criteria and indicators for assessing the formation of professional competence of future commissioned officers – specialists in physical culture and sports of the AFU in the system of higher military education are specified: axiological-motivational (the desire to master the chosen profession; the desire to continue military service in the chosen profession; the desire for professional development; values professional activity; readiness to defend Ukraine); cognitive-knowledge (military-professional knowledge (reflects the training of a military specialist – tactical level officer); military-special knowledge (reflects the specifics of a specific subject area of professional activity (specialization); results of educational activities (academic success); operational-activity (ability to solve military -professional tasks; communicative and organizational skills); individual-mental (physical fitness, mental and emotional states); reflexive (reflection (self-reflection); subjectivity, self-efficacy).The results of the pedagogical experiment enable the conclusion that the proposed pedagogical conditions are effective and can be recommended for implementation in the professional training of future commissioned officers – specialists of the PC&S of the AFU.Keywords: professional competence, servicemen, cadets, higher military educational institution, future commissioned officers - specialists in physical culture and sports of the Armed Forces of Ukraine, professional activity, physical education, physical fitness, pedagogical conditions, evaluation indicators, pedagogical experiment, component, method.

У дисертації здійснено цілісний аналіз особливостей формування простору класної кімнати початкової школи України кінця ХІХ ст. – 1991 р. як основного структурного компонента шкільного простору, головного приміщення у школі, у якому забезпечуються необхідні умови для якісного освітнього процесу й усебічного розвитку дитини задля актуалізації позитивного досвіду за умов творення Нової української школи (НУШ). У зв’язку з появою нових викликів і проблем за умов психотравмувальних подій набуває актуальності вивчення історико-педагогічного досвіду минулого щодо створення сприятливого освітнього середовища й, зокрема, формування простору класної кімнати початкової школи, що дасть змогу не лише зберегти наступність у розвитку педагогічної науки, а й актуалізувати позитивний досвід в умовах творення НУШ. Простір класної кімнати початкової школи України з кінця ХХ ст. й до 1991 р. мав свою історію формування, що пов’язана зі зміною підходів до освіти, зміною культурного середовища, розвитку матеріально-технічної бази.Схарактеризовано теорію і практику облаштування простору класної кімнати в історії вітчизняної початкової школи в досліджуваних хронологічних межах, які розподілено на окремі етапи: дореволюційний (кінець ХІХ – початок ХХ ст.), 20–30-ті рр. ХХ ст., радянський (1939–1991 рр.), у якому виокремлено підетапи: 40–50-ті рр., 60-ті рр., 70–80-ті рр. ХХ ст. Актуалізовано історико-педагогічний досвід у формуванні простору класної кімнати як важливого компонента освітнього середовища Нової української школи – реформи загальної середньої освіти, що впроваджується в Україні.Простежено витоки і засади сучасних вимог до формування простору класної кімнати НУШ. На основі здійсненого узагальнення доведено, що простір класної кімнати Нової української школи має не лише відповідати викликам, вимогам і нормам, які постійно змінюються в контексті змін соціуму, а й спиратися на ідеї вітчизняних педагогів й великий практичний досвід початкової школи України з кінця ХІХ ст. й до 1991 р. Зроблено висновок, що багато аспектів, відображених у Концепції НУШ стосовно формування простору класної кімнати початкової школи, перегукуються з педагогічними ідеями й досвідом минулого.Схарактеризовано перспективні підходи до формування безпечного простору класної кімнати для дітей за умов пандемії Covid-19 та російсько-української війни, як-от: культурно-гуманістичний, системно-цілісний, ментально-емоційний, особистісно-розвивальний, соціально-географічний, дистанційний, локально-постерний, просторовий, коадаптивний, соціокультурний, середовищний, антропологічний, ергономічний, гігієнічний, інклюзивний та ін. Наукова новизна дослідження полягає в тому, що в ньому уперше:–?системно й цілісно розкрито особливості формування простору класної кімнати в контексті суспільно-політичних, соціально-економічних та культурологічних чинників досліджуваного періоду; –?систематизовано й узагальнено теорію і практику облаштування простору класної кімнати в історії вітчизняної початкової школи за досліджуваного періоду; комплексно й системно проаналізовано праці педагогів, психологів, гігієністів, архітекторів, у яких розглядалися питання шкільних будівель, організації класних кімнат у визначених хронологічних межах;–?з’ясовано, що трансформації у формуванні простору класної кімнати були пов’язані із завданнями, які ставила держава перед системою освіти, з урахуванням науково-педагогічних, ергономічних, антропометричних, гігієнічних та естетичних вимог кожного етапу розвитку освіти й педагогіки.У процесі наукового пошуку уточнено зміст базових понять «класна кімната», «простір класної кімнати», «формування простору класної кімнати». Простір класної кімнати розглядається як просторово-предметний компонент початкової школи, що включає в себе каркас, шкільні меблі, матеріально-технічне й навчально-методичне забезпечення освітнього процесу, сукупність та певне розташування яких створює умови для організації навчання. До складників класної кімнати віднесено речі, які в школі набувають особливого значення (знаки, символи, стенди, плакати, стіннівки і т. ін.).^UThe research provides a holistic analysis of the peculiarities of the formation of the classroom space of a primary school in Ukraine in the late nineteenth century – 1991 as the key structural component of the school space, the main room in the school, which provides the required conditions for a quality educational process and comprehensive development of the child in order to update the positive experience in the context of the creation of the New Ukrainian School. In connection with the emergence of new challenges and issues in the context of psycho-traumatic events, it is becoming relevant to study the historical and pedagogical experience of the past in creating a favourable educational environment and, in particular, the formation of the space of the primary school classroom, which would not only preserve continuity in the development of pedagogical science but also update the positive experience in the context of the creation of the New Ukrainian School. From the end of the twentieth century until 1991, the space of the primary school classroom in Ukraine had its own history of formation, which is associated with changing approaches to education, changing cultural environment, and the development of material and technical resources. The paper describes the theory and practice of classroom space arrangement in the history of the national primary school in the studied chronological periods, which are divided into separate stages: pre-revolutionary (late nineteenth – early twentieth centuries), 20–30s of the twentieth century, Soviet (1939–1991), in which the following sub-stages are identified: 40-50s, 60s, 70-80s of the twentieth century. There is updated historical and pedagogical experience in the formation of the classroom space as an essential component of the educational environment of the New Ukrainian School – the reform of general secondary education, which is being implemented in Ukraine. The paper traces the origins and principles of modern requirements for the formation of the New Ukrainian School classroom space. On the basis of the generalisation, it is proved that the space of the classroom of the New Ukrainian School must not only respond to the challenges, requirements, and norms that are constantly changing in the context of social change but also rely on the concept’s national educators and the extensive practical experience of primary schools in Ukraine from the late nineteenth century and till 1991. The conclusion is drawn that many aspects reflected in the New Ukrainian School Concept concerning the formation of the primary school classroom space resonate with pedagogical ideas and experiences of the past. The study describes perspective approaches to the formation of a safe classroom space for children in the situation of the Covid-19 pandemic and Russian-Ukrainian war, including cultural and humanistic, systemic, and holistic, mental, and emotional, personal development, socio-geographical, distance, local poster, spatial, co-adaptive, socio-cultural, environmental, anthropological, ergonomic, hygienic, inclusive, etc. The scientific innovation of the study is that for the first time:Systematically and holistically reveals the specifics of classroom space formation in the context of socio-political, socio-economic, and cultural factors of the studied period; The theory and practice of classroom space arranging in the history of the national primary school within the investigated chronological framework is systematised and generalised; the works of national educators, psychologists, hygienists, and architects, which addressed the issues of school buildings and classroom organisation in certain chronological terms are comprehensively and systematically analysed; It is established that the transformations in the formation of the classroom space were connected with the tasks assigned by the state to the education system, taking into account the scientific and pedagogical, ergonomic, anthropometric, hygienic, and aesthetic needs of each stage of development of education and pedagogy; In the process of scientific research, the content of the basic concepts of “classroom’’, “classroom space’’, and “formation of classroom space’’ is clarified. The space of the classroom is considered a spatial and subject component of a primary school, which includes the frame, school furniture, material, and technical, educational, and methodological support of the educational process, the totality and certain placement of which creates conditions for the organisation of training. The components of the classroom space include items that acquire a special meaning in the school (signs, symbols, stands, posters, wall hangings, etc.)