Розглянуто теоретичні питання національної своєрідності архітектури в генезисі. Досліджено історіографічний матеріал, запропоновано періодизацію теорії, її особливості. Визначено чинники, що впливали на формування теоретиних узагальнень у кожний період розвитку, а також взаємовплив теорії та практики. Порівняно чинники та теоретичні узагальнення для всіх періодів та визначено тенденції розвитку теорії архітектури та практики. Розкрито національні ознаки української архітектури, які витримали апробацію протягом XX ст. і можуть бути застосовані в подальшій архітектурній практиці.

  Скачати повний текст

Установлено характер рецепції О. Олесем літератури західноєвропейського символізму. З'ясовано двопланову структуру образного світу митця, його уявлення про зв'язок Краси та Зла, розвиток ними опозицій поет / народ - поет / юрба та появу декларативних маніфестацій "поет-аутсайдер" і "проклятий поет" через відчутні мотиви ескапізму у ліриці доеміграційного періоду. На теоретичному рівні визначено іманентні константи поняття "національне підсвідоме" з проекцією їх функціонування у драматичній поемі О. Олеся "Над Дніпром". У процесі зіставленого вивчення драматургічного доробку українського письменника та західноєвропейських митців кінця XIX - початку XX ст. диференційовано наявні в їх творах візійні форми (візія-сон, візія-марення, візія-забуття), що визначають специфіку символістського типу художнього мислення кожного з авторів. Виокремлено "гіпнагогічні об'єкти", що виконують у тексті роль репрезентантів надреального світу підсвідомості. У компаративному аспекті досліджено смислове наповнення опозицій сакральне / профанне у художньому просторі драматичного твору О. Олеся "Над Дніпром" і творів його західноєвропейських попередників.

  Скачати повний текст