Дисертація присвячена вивченню вікових та індивідуальних психосоматичних особливостей розумового розвитку дітей. Обгрунтовано новий напрям психологічної науки "психосоматика норми" та поняття "психосоматичні особливості норми". Наведені результати лонгітюдного порівняльного дослідження вікових та індивідуальних психосоматичних особливостей у формуванні розумових здібностей дітей, що нормально розвиваються, та із затримкою психічного розвитку. У процесі вивчення структури і динаміки інтелекту та когнітивно-стильових ознак, нейродинамічннх якостей ВНД, нейропсихологічних характеристик довільної рухової дії встановлено, що діти порівнюваних груп суттєво відрізняються за сенсорно-перцептивними, сенсомоторними показниками цього комплексу психосоматичних особливостей. З'ясовано інтегральну дію психосоматичних показників на формування і прояв розумових здібностей як багаторівневих сенсорно-перцептивних і сенсомоторних феноменів в ієрархічній структурі ментального розвитку індивіда. Результати дослідження мають практичну значущість для оптимізації навчального процесу, формування у школярів розумових здібностей.

  Скачати повний текст

Досліджено проблему дистанційного визначення параметрів і характеристик поверхонь складних великогабаритних виробів у тривимірному просторі з використанням багатоканальних лазерних дальномірних систем. Методи базуються на визначенні координат точок поверхні з використанням методу найменших квадратів для обробки результатів. Виконано аналіз трьох-, чотирьох-, п'яти-, шести-, дев'ятиканальних дальномірних систем. Проведено теоретичні дослідження їх потенційних можливостей з метою визначення форми складних поверхонь. Здійснено модельні дослідження стосовно відновлення форми складних поверхонь, які описуються точними математичними виразами, а також особливостей відбиття лазерного випромінювання від складних поверхонь та досліджено дифракційно-інтерференційні явища, які зумовлюють формування індикатриси розсіяння зворотнього сигналу. Досліжено вплив характеру обробки та захисних покриттів металевих і неметалевих поверхонь на коефіцієнти відбиття та зворотню діаграму відбиття у широкому спектральному діапазоні. Досліджено амплітудно-частотні характеристики, шуми та флуктуації інтенсивності двомодових гелій-неонових лазерів і напіпровідникових інжекційних лазерів за різних режимів випромінювання та модуляції з урахуванням їх "старіння". Розроблено методології побудови програмно-математичного комплексу багатоканальних лазерних далекомірних систем.

  Скачати повний текст

Досліджено проблему корекції затримки психічного розвитку дітей молодшого шкільного віку, побудованої на основі спеціальної рухової діяльності. З'ясовано що такі корекційні заняття впливають на розвиток інтелекту дітей. Дослідження розширює уявлення відносно структури інтелектуального дефекту даних дітей. Встановлено вірогідні зв'язки загального розвитку та ментальної швидкості з розвитком функцій програмування, регуляції та контролю рухів рухового аналізатора. Доведено, що корекційні рухові заняття позитивно впливають на функції когнітивних структур, їх здібності до дифренціації та інтеграції сигналів, а також є досить ефективними у формуванні функцій рухового аналізатора. Зроблено висновок, що у процесі корекційного навчання дітей даної категорії слід, перш за все, приділяти увагу кінестетичному фактору.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено розв'язанню наукової задачі розкриття особливостей впливу чинників на процеси утворення парникового газу метану з місць захоронення твердих побутових відходів як наукове підґрунтя удосконалення методики прогнозування їх викидів в Україні.Визначено вміст у складі захоронених твердих побутових відходів сімох біорозкладних вуглецевмісних компонентів, рекомендованих Міжурядовою групою експертів з питань зміни клімату, для усіх областей України, обсяги їх захоронення за період з 1990 по 2014 роки, оцінено обсяги утилізації метану, що утворювався у складі звалищного газу, та створено відповідну інформаційну базу даних твердих побутових відходів в Україні.Запропоновано аналітичну залежність викидів парникового газу метану з місць захоронення твердих побутових відходів, яка на відміну від відомих, враховує кліматичні умови регіонів України, вміст та константи утворення метану семи біорозкладних вуглецевмісних компонентів (папір або картон, текстиль, харчові відходи, деревина, садово-паркові відходи, засоби особистої гігієни, резина або шкіра). Це дало змогу з використанням розробленої методики розрахувати викиди метану з місць захоронення твердих побутових відходів в Україні за період з 1990 по 2014 роки, щорічний обсяг яких поступово зростав від 162,0 до 217,8 тис. тонн, що еквівалентно негативному впливу від 4,05 до 5,45 млн тонн вуглекислого газу, а також спрогнозувати їх значення на період до 2050 року за різними сценаріями впровадження заходів у сфері поводження з відходами та демографічних змін в країні.Результати дисертаційної роботи впроваджено шляхом використання Міністерством екології та природних ресурсів України при підготовці Національного кадастру антропогенних викидів із джерел та абсорбції поглиначами парникових газів в Україні, поданого Україною до Секретаріату Рамкової конвенції ООН про зміну клімату у 2015–2018 роках. Це призвело до зниження невизначеності результатів розрахунків в частині викидів парникового газу метану з місць захоронення твердих побутових відходів в Україні на 10–15 %.^UThesis is devoted to solving the actual scientific issue on disclosure of the influencing factor features on GHG generation processes from municipal solid waste disposal sites as a scientific basis for improving the methodology for predicting its emissions in Ukraine.Analytical dependence of methane emissions from solid waste disposal sites is proposed, which unlike the known ones, takes into account regional climate features of Ukraine, contents and methane emission generation rate constants for seven biodegradable Carbon-containing components (paper and cardboard, textile, food waste, wood, garden and park waste, personal hygiene (diapers), rubber and leather). Based on it and developed methodology methane emissions from municipal solid waste disposal sites were estimated for 1990–2014 years. According to results of the estimations the annual volumes of the methane emissions gradually increased from 162.0 to 217.8 thousand tonnes, which is an equivalent to negative impact of carbon dioxide from 4.05 to 5.45 million tons. Also methane emissions from municipal solid waste disposal sites were predicted up to 2050 based on different scenarios on national waste management system and demographic changes in the country. Results of the thesis were implemented by the Ministry of Ecology and Natural Resources of Ukraine through using them while compiling Ukraine's GHG Inventory submitted to the UNFCCC Secretariat in 2015–2018 years. This has led to decreasing of the uncertainty level for the methane emissions from municipal solid waste disposal sites by 10–15 %.

У роботі здійснено структуризацію детермінант низького рівня комплексного розвитку переробної ланки аграрного сектора національної економіки, згідно якої такими детермінантами виступають: сировинна спрямованість аграрного сектора, недостатній рівень утилізації відходів, застаріла техніко-технологічна база, відсутність сучасної державної фінансової підтримки, галузеві перегини. Встановлено, що основними пріоритетами забезпечення комплексного розвитку переробної ланки аграрного сектора в умовах турбулентності та волатильності глобальних ринків продовольства виступають: підвищення рівня завантаженості існуючих потужностей на переробно-харчових виробництвах; переорієнтація незадіяних виробничих майданчиків переробно-харчових виробництв на виробництво біологічного палива та інших матеріально-речових субстанцій біологічного походження у відповідності з новими енергетичними індикаторами та кон'юнктурними коливаннями на цільових ринках; налагодження первинної та поглибленої переробки сільськогосподарської сировини безпосередньо на базі суб'єктів аграрного бізнесу; застосування сучасних безвідходних та маловідходних технологій; диверсифікація виробничої програми переробно-харчових виробництв; відновлення роботи переробних виробництв, що спеціалізуються на переробці технічних культур як сировинної основи непродовольчих сегментів сектору переробно-харчових виробництв; перехід на стандарти та регламенти якості і безпечності харчової продукції, які прийняті в ЄС.Визначено, що необхідною передумовою комплексного розвитку переробної сфери аграрного сектору виступає структурна, галузево-секторальна та продуктово-відтворювальна перебудова сировинної ланки аграрного сектора, яка передбачає: відновлення традиційної докризової сільськогосподарської спеціалізації окремих природнокліматичних зон та адміністративних районів; подолання структурних перегинів в сировинній ланці аграрного сектора; створення комплексних сільськогосподарських виробництв; переорієнтація окремих категорій сільськогосподарських товаровиробників на імпортозаміщення; відновлення посівних площ сільськогосподарських культур з тривалим періодом ротації. Дослідження показали, що інституціональними формами забезпечення комплексного розвитку переробної ланки аграрного сектора є: кооперація суб'єктів аграрного бізнесу та переробно-харчових виробництв; обслуговуюча та збутова кооперація малих та середніх сільськогосподарських товаровиробників та переробно-харчових виробництв; асоціативна та кластерна інтеграція виробників сільськогосподарської сировини та переробних підприємств; формування агропромислових об'єднань з високодиверсифікованою структурою; створення переробно-харчових виробництв за участю іноземного та транснаціонального капіталу.На основі критичного аналізу та теоретичних узагальнень існуючих авторських підходів стосовно забезпечення комплексності розвитку переробно-харчових виробництв у роботі сформовано авторський концепт набору принципів побудови регуляторного механізму комплексного розвитку переробної ланки аграрного сектора.У роботі сформовано суб'єктно-об'єктну базу економічного регулювання комплексного розвитку переробної ланки аграрного сектора, що охоплює суб'єкти регуляторного впливу, які забезпечують надання дорадницьких послуг, бюджетно-податкову та фінансово-кредитну підтримку, імплементацію європейських технічних регламентів та стандартів якості і безпечності харчових продуктів, протекціоністські заходи.Сформовано перспективну модель комплексного розвитку переробно-харчових виробництв Волинської області та виявлено його вплив на структурні зрушення в аграрному секторі даного регіону, а також на процеси комплексоутворення в економіці даного регіону в цілому. Дослідження показали, що характерними рисами розвитку сировинного сегмента АПК даного регіону виступають: концентрація трудомістких видів сільськогосподарського виробництва в сільських домогосподарствах; концентрація експортоорієнтованих виробництв у сільськогосподарських підприємствах; високий рівень монополізації ринку сільськогосподарської сировини; нерозвиненість інфраструктури зберігання сільськогосподарської сировини в секторі сільських домогосподарств. Встановлено, що характерними рисами розвитку переробного сегмента АПК Волині є: поглинання значної кількості переробно-харчових виробництв вертикально інтегрованими корпоративними структурами; надмірне використання численних імпортованих інгредієнтів у виробництві харчових продуктів; високий рівень незадіяних виробничих майданчиків у відтворювальному процесі переробно-харчових виробництв; висока енергомісткість переробки сільськогосподарської сировини та виробництва харчових продуктів.^UThe paper carries out structuring of the determinants of a low level of integrated development of the processing link of the agricultural sector of the national economy. According to this structuring there are such determinants: raw material orientation of the agricultural sector, insufficient level of waste disposal, outdated technical and technological base, lack of modern state financial support, industry excesses. It is established that the main priorities for ensuring the integrated development of the processing link of the agricultural sector in the conditions of turbulence and volatility of global food markets are increasing the level of utilization of existing capacities in processing and food production; reorientation of unused production sites of processing and food production to the production of biological fuel and other material and material substances of biological origin in accordance with new energy indicators and market fluctuations in target markets; establishment of primary and in-depth processing of agricultural raw materials directly on the basis of agricultural business entities; application of modern waste-free and low-waste technologies; diversification of the production program of processing and food production; restoration of processing industries specializing in the processing of industrial crops as the raw material basis of non-food segments of the processing and food production sector; transition to food quality and safety standards and regulations adopted in the EU.It is determined that the necessary prerequisite for the integrated development of the processing sector of the agricultural sector is the structural, sectoral and product-reproduction restructuring of the raw materials link of the agricultural sector. They provide for the restoration of the traditional pre-crisis agricultural specialization of certain natural climate zones and administrative districts; overcoming structural excesses in the raw materials link of the agricultural sector; the creation of complex agricultural production; reorientation of certain categories of agricultural producers to import substitution; restoration of acreage of agricultural crops with a long rotation period (horticulture, viticulture, berry growing).Studies have shown that the institutional forms of ensuring the integrated development of the processing link of the agricultural sector are: cooperation of subjects of agricultural business and processing and food production; service and sales cooperation of small and medium-sized agricultural producers and processing and food production; associative and cluster integration of producers of agricultural raw materials and processing enterprises; the formation of agro-industrial associations with a highly diversified structure; the creation of processing and food production with the participation of foreign and transnational capital.Based on the critical analysis and theoretical generalizations of the existing author's approaches to ensuring the complexity of the development of processing and food production in the work, the author's concept of a set of principles for building a regulatory mechanism for the integrated development of the processing link of the agricultural sector is formed. The work formed the subject-object basis of economic regulation of the integrated development of the processing link of the agricultural sector, covering subjects of regulatory influence, which provide advisory services, fiscal and financial and credit support, implementation of European Technical Regulations and standards of food quality and safety, protectionist measures. A promising model of integrated development of processing and food production in the Volyn region has been formed and its impact on structural changes in the agricultural sector of this region, as well as on the processes of complex formation in the economy of this region as a whole, is revealed. Studies have shown that the characteristic features of the development of the raw materials segment of the agro-industrial complex of this region are: the concentration of labour-intensive types of agricultural production in rural households; the concentration of export-oriented industries in agricultural enterprises; a high level of monopolization of the agricultural raw material market; the underdevelopment of the infrastructure for storing agricultural raw materials in the rural household sector. It is established that the characteristic features of the development of the processing segment of the Volyn agro-industrial complex are: absorption of a significant number of processing and food production by vertically integrated corporate structures; excessive use of numerous imported ingredients in food production; a high level of unused production sites in the reproduction process of processing and food production; high energy intensity of processing agricultural raw materials and food production.

В дисертації вперше отримано такі нові наукові результати: 1. Виявлено, теоретично обґрунтовано та експериментально перевіренопедагогічні умови підготовки майбутніх тренерів з футболу до формування групової рефлексивності спортсменів (цілеспрямоване формування знань у майбутніх тренерів із загальної, вікової, соціальної психології та психології спорту; формування мотивації майбутнього тренера до ефективного міжособистісного спілкування; забезпечення методичного супроводу підготовки майбутніх тренерів до спільного планування діяльності спортивної команди; систематичний розвиток особистісних якостей майбутнього тренера).2. Розроблено модель підготовки майбутніх тренерів з футболу до формування групової рефлексивності спортсменів, яка представленавзаємопов'язаним і взаємообумовленим комплексом, що об'єднує такі блоки: методологічно-цільовий, змістово-технологічний, корекційнорезультативний. 3. Удосконалено зміст та методику підготовки майбутніх тренерів з футболу до формування групової рефлексивності спортсменів шляхом розроблення та запровадження авторського спецкурсу «Групова рефлексивність спортсменів в ігрових видах спорту». 4. Подальшого розвитку набули теоретичні уявлення про підготовку майбутніх тренерів з футболу до формування групової рефлексивності спортсменів як чинника їхньої успішної професійної діяльності (посилення психолого-педагогічної підготовки; формування мотивації до співпраці зі спортсменами футбольних команд при встановленні тренувальних завдань). За результатами експериментальних досліджень встановлено, що поетапне включення студентів в різні види діяльності індивідуального й колективного характеру дозволило позитивно впливати на якість підготовки майбутніх тренерів з футболу до формування групової рефлексивностіспортсменів. Отже, проведене дослідження доводить дієвість виявлених педагогічних умов підготовки майбутніх тренерів до формування групової рефлексивності спортсменів в ігрових видах спорту.^UThe following new scientific results were obtained in the dissertation for the first time: 1. Identified, theoretically substantiated and experimentally tested pedagogical conditions of preparation of future football coaches for the formation of group reflexivity of athletes (purposeful formation of knowledge of future coaches in general, age, social psychology and psychology of sports; formation of motivation of future coaches to effective interpersonal communication; support of preparation of future coaches for joint planning of sports team activities; systematic developmentof personal qualities of the future coach). 2. A model of preparation of future football coaches for the formation of group reflexivity of athletes has been developed, which is represented by an interconnected and interdependent complex that combines the following blocks: methodologicaltarget, content-technological, correctional-effective. 3. The content and methods of training future football coaches for theformation of group reflexivity of athletes have been improved through the development and introduction of the author's special course "Group reflexivity of athletes in game sports". 4. Theoretical ideas about the preparation of future football coaches for the formation of group reflexivity of athletes as a factor of their successful professional activity(strengthening of psychological and pedagogical training; formation of motivation for cooperation with athletes of football teams when setting training tasks). According to the results of experimental research, it was established that the gradual inclusion of students in various activities of individual and collective nature allowed to positively influence the quality of training of future football coaches for the formation of group reflexivity of athletes. Thus, the study proves the effectiveness of the identified pedagogicalconditions for the training of future coaches for the formation of group reflexivity of athletes in game sports.

У дисертаційній роботі здійснено теоретико-емпіричний аналіз психологічних особливостей негативного впливу економічної депривації на соціо- і психогенезу людини. Встановлено, що матеріальні обмеження виступають одним з найважливіших базових чинників психологічного дискомфорту особистості, адже безробіття, фінансові нестатки і статусні позбавлення зумовлюють безсилля і депресію. Економічно депривована людина переживає внаслідок цього розгубленість, тривожність, роздратованість, агресивність, острах за себе і своїх рідних та цілу низку інших дискомфортних психостанів. Економічна депривація постає ключовим поштовхом до міграційних намірів та зумовлює прояви фрустрованості в потенційних мігрантів. Здійснено теоретичний аналіз основних науково-психологічних підходів до проблеми економічної депривації, фрустрації та міграційних намірів особистості. Зазначено, що міграційна готовність людини є проявом її самоорганізації та фіксує міру налаштованості на добровільну зміну свого місця проживання і стилю життєдіяльності. Здебільшого вона виникає на підставі суперечностей між образом світу (уявлюваним або реальним) і способом життя. Міграційні наміри супроводжуються численними емоційними реакціями, серед яких виокремлюється фрустрація. Фрустрація розглядається як один з найтиповіших психостанів людини з міграційними намірами, що проявляється в переживаннях та особливостях її поведінки, зумовлених реальними або уявними перепонами, які видаються надмірно складними, тяжкими і нездоланними та перешкоджають досягненню очікуваної та жаданої мети. Акцентовано, що потенційні мігранти переживають труднощі пристосування до нових обставин і реалій чужого середовища, зокрема з урахуванням факторів ксенофобії, мігрантофобії, сегрегації тощо. Здійснено емпіричне дослідження негативного впливу економічної депривації на фрустрованість потенційних мігрантів. На підставі результатів кореляційного аналізу вдалося констатувати, що економічна депривація (базова, нормативна, відносна) корелює з такими психостанами як тривожність, агресивність, фрустрованість та ін., що засвідчує істотну детермінованість міграційних намірів особистості і розбалансованість психоемоційної сфери негативним впливом різновидових обмежень її соціально-психологічного розвитку. За результатами факторного аналізу в досліджуваних з групи «потенційні мігранти» виокремилися такі чотири основні фактори, на які випало найбільше семантичне навантаження : F 1 «тривожно-деприваційна фрустрованість», F 2 «невротично-деприваційна фрустрованість», F 3 «відносно економічно-деприваційна агресивність», F 4 «психосоціально-стресова фрустрованість». Результати факторного аналізу виконання експериментальних завдань методик досліджуваними з групи «стабільні (стаціонарні) жителі» такі : F 1 «агресивно-тривожна безпековість», F 2 «матеріально-стресова ригідність», F 3 «середньо-тривожна самореалізація», F 4 «помірно-екзистенційна задоволеність». Загалом встановлено, що у досліджуваних потенційних мігрантів на високому статистично значущому рівні проявилися ті показники, які засвідчують загальний високий рівень тривожності, фрустрованості, агресивності, невротизації, стресовості, що пояснюється насамперед негативним депривуючим впливом нестабільного соціально-економічного клімату, який потужно детермінує їхні міграційні наміри. Здійснено емпіричне дослідження ресурсів і акультураційних стратегій, що репрезентують наміри й очікування потенційних мігрантів. Констатовано, що у своїх інтенціях вони розраховують насамперед на такі ресурси : соціально-родинні, діяльнісно-кваліфікаційні, афективні та соціально-економічні, а також планують дотримуватися таких акультураційних стратегій : інтеграція, маргіналізація, сепарація, асиміляція та самоактуалізація. Водночас незалежно від орієнтації на різні акультураційні стратегії всі досліджувані потенційні мігранти відзначають наявність підвищеної тривожності та невизначеного гнітючого стану, який можна позначити як латентна або виражена фрустрованість. Обґрунтовано, що програма ревіталізаційного супроводу психогенези потенційних мігрантів спрямована насамперед на гармонізацію їхньої розбалансованої афективності, зокрема підвищеної фрустрованості, тривожності, нервово-психічної напруженості, які зазвичай переживаються внаслідок негативного впливу економічної депривації, а також для набуття ними компетентностей щодо підвищення адаптації та оптимізації динаміки власних життєвих траекторій і перспектив. Встановлено, що за допомогою активних і системних формувальних, насамперед тренінгових впливів в учасників «Ревіталізаційного тренінгу фрустраційної толерантності потенційних мігрантів», базованого на засадах генетичної психології, вдалося досягнути основного ревіталізаційного ефекту, суть якого полягала в істотному зниженні негативного економічно-деприваційного та фрустраційного тиску на їхню актуальну психо- і соціогенезу.^UIn the dissertation work the theoretical and empirical analysis of psychological features of negative influence of economic deprivation on socio- and psychogenesis of the person is carried out. It is established that material constraints are one of the most important basic factors of psychological discomfort of the individual, because unemployment, financial deprivation and deprivation of status cause helplessness and depression. As a result, an economically deprived person experiences confusion, anxiety, irritability, aggression, fear for himself and his family, and a number of other uncomfortable psychostands. Economic deprivation is a key stimulus to migration intentions and causes frustration among potential migrants. It is stated that the inability to meet basic personal and social needs, lack of economic resources, the experience of subjective poverty unbalance self-awareness and activity, cause psycho-emotional changes and crises. A person in a situation of permanent poverty is able to experience existential chaos, feelings of despair and helplessness in the face of life's difficulties, spiritual devastation and doom, as well as anxious and frustrating insecurity in their personal potentials and capabilities. Theoretical analysis of the main scientific and psychological approaches to the problem of economic deprivation, frustration and migratory intentions of the individual. It is noted that the migration readiness of a person is a manifestation of his self-organization and fixes the degree of willingness to voluntarily change their place of residence and lifestyle. For the most part, it arises on the basis of contradictions between the image of the world (imaginary or real) and way of life. Migration intentions are accompanied by numerous emotional reactions, among which frustration stands out. Frustration is considered to be one of the most typical psychostancies of a person with migratory intentions, which is manifested in the experiences and characteristics of his behavior due to real or imagined obstacles that seem excessively difficult, difficult and insurmountable and hinder the achievement of expected and desired goals. The frustration of a potential migrant indicates his increased sensitivity to traumatic factors and insufficient formation of frustrating tolerance as the ability to repel emerging problems. It is noted that potential migrants with increased vulnerability to frustration need balanced professional psychological support. An empirical study of the negative impact of economic deprivation on the frustration of potential migrants. Based on the results of correlation analysis, it was stated that economic deprivation (basic, normative, relative) correlates with such psychostancies as anxiety, aggression, frustration, etc., which indicates a significant determinism of individual migration intentions and imbalance of psycho-emotional sphere psychological development. According to the results of factor analysis, the following four main factors were identified in the group of «potential migrants», which had the greatest semantic load: F 1 «anxiety-deprivation frustration», F 2 «neurotic-deprivation frustration», F 3 «relatively economic-deprivation aggression», F 4 «psychosocial stress frustration». The results of the factor analysis of the experimental tasks of the methods studied by the group «stable (stationary) residents» are as follows: F 1 «aggressive-anxious security», F 2 «material-stress rigidity», F 3 «moderate-anxious self-realization», F 4 «moderate-existential satisfaction». In general, it was found that the studied potential migrants at a high statistically significant level showed those indicators that indicate a general high level of anxiety, frustration, aggression, neuroticism, stress, due primarily to the negative depressive effects of unstable socio-economic climate. . An empirical study of resources and acculturation strategies representing the intentions and expectations of potential migrants has been conducted. It was stated that in their intentions they rely primarily on the following resources: socio-family, activity-qualification, affective and socio-economic, and plan to follow the following acculturation strategies: integration, marginalization, separation, assimilation and self-actualization. At the same time, regardless of the focus on different acculturation strategies, all studied potential migrants note the presence of increased anxiety and uncertain depression, which can be described as latent or severe frustration. It is substantiated that the program of revitalization support of psychogenesis of potential migrants is aimed primarily at harmonizing their unbalanced affectivity, including increased frustration, anxiety, nervous and mental tension, which are usually experienced due to the negative impact of economic deprivation. life trajectories and prospects.