Проведено оцінку трансформації видового складу флори вищих судинних рослин на осушених і прилеглих до них територіях у зв'язку з процесами її синантропізації. Для осушувальних систем на території Волинського Полісся та Західного Лісостепу з'ясовано видовий склад синантропної флори, проведено його аналіз за окремими показниками. Одержано дані про поширення синантропних видів на осушеній та прилеглій територіях, установлено їх фітоцентотичну роль та екологічні особливості. Уперше для оцінки трансформації флори-ізоляту запропоновано кількісний показник - синантропність і методику його обчислення. Проаналізовано вплив на цей показник різних екологічних факторів, на підставі його значень виділено окремі рівні антропічної трансформації флори-ізоляту, розроблено їх характеристику.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено дослідженню виникнення та розвитку мистецького колекціонування в Україні, з точки зору суспільно-культурногозначення даного феномену, що дало розуміння витоків, передумов формування та особливостей сучасних мистецьких колекційних практик.Ознакою культурності та розвиненості держави серед інших чинників є наявність мистецьких колекцій. З часів незалежності України, та виборупроєвропейського вектору, актуальності набуває переосмислення історичного минулого. Зростає увага до культурної спадщини таособистостей, що зберегли цінні артефакти для нащадків. Більшість публічних мистецьких колекцій, що зберігають музейні фонди, несутьунікальні свідчення про історію та людей, традиції та цінності, особливості культурного розвитку суспільства. Однак, до цього часу комплексногонаукового осмислення культурологічного значення феномену колекціонування не існувало. Окрім досліджень окремих колекцій, невиявлено об'ємних наукових праць, які б досліджували історію мистецького колекціонування у контексті розвитку мистецьких традицій тамистецтвознавчої думки, тому для мети дослідження використані цінні теоретичні праці та емпіричні дослідження окремих аспектів обраної теми.У загальнотеоретичному осмисленні проблем, порушених у дисертації, основу складають дослідження з питань історії і теорії мистецтва, естетики, культурології, таких вітчизняних науковців: В. Бітаєва, О. Босенка, О. Голубця, В. Даниленка, Е. Димшиця, Т. Кари-Васильєвої, О. Лагутенко,О. Петрової, М. Протас, О. Ременяки, О. Роготченка, В. Сидоренка, В. Скуратівського, О. Федорука, З. Чегусової, В. Шейка, М. Юр, а такожіноземних авторів: Т. Адорно, Ж. Бодрійяра, П. Бурдьє, М. Бьянчі, Дж. Кліффорда, Р. Петерсона, Р. Керна та інших. Слід зауважити про брак фактологічного матеріалу, пов'язаного з різними історичними етапами колекціонування. Досі в багатьох музеях не оприлюднені імена колекціонерів, чиї твори входять до складу фондів. Досить ускладненим є дослідження приватного колекціонування під час перебування України у складі СРСР, коли значну частину документальних джерел було знищено, а наукові дослідження були розпочаті лише у другій половині XX ст. Серед розглянутих фактологічних джерел: інвентарі, документи, предмети, артефакти, щоденники та записи колекціонерів, які дають уяву про побут, життя, особливості власників мистецьких збірок. До уваги прийняті праці відомих археологів та етнографів, серед яких: В.С. Александрович, М. Перетц, П.М. Жолтовський, С. Томкович, Г.К. Лукомський, В.К. Лукомський, В. Маценко та інші. Важливим документальним джерелом післяреволюційного періоду є цінні свідчення мистецтвознавців, науковців, істориків, які у часи частих змін влади 1917–1919 рр. рятували від розкрадання і знищення приватні та музейні мистецькі колекції.^UThe Dissertation is devoted to the research of the origin and development of art collecting in Ukraine, from the point of view of social and culturalsignificance of this phenomenon, which gave an understanding of the origins, preconditions of formation and features of modern art collecting practices.Among other factors the presence of art collections is a sign of culture and development of the state. Since Ukraine became independent and chose a proEuropean vector, the rethinking of the historical past has become relevant. There is a growing attention to the cultural heritage and to the individuals whopreserved valuable artifacts for posterity. Most public art collections that preserve museum collections do carry unique evidence of history and people,traditions and values, and the society's cultural development features. However, until now, a comprehensive scientific understanding of the culturologicalsignificance of the phenomenon of collecting did not exist. Apart from the research of individual collections, no voluminous scientific works have beenidentified that would study the history of art collecting in the context of the development of artistic traditions and the art of thought, so valuable theoreticalworks and empirical studies of certain aspects of the chosen topic were used. In the general theoretical understanding of the problems raised in thisDissertation, the basis is the research on the history and theory of art, aesthetics, culturology and the following national scientists: V. Bitaiev, O. Bosenko, O.Golubets, V. Danylenko, E. Dymshyts, T. Kary-Vasilyeva, O. Lagutenko, O. Petrova, M. Protas, O. Remenyaka, O. Rogotchenko, V. Sydorenko, V.Skurativsky, O. Fedoruk, Z. Chegusova, V. Sheiko, M. Yur, as well as foreign authors: T. Adorno, J. Baudrillard, P. Bourdieu, M. Bianchi, J. Clifford, R.Peterson, R. Kern and others. It should be noted that there is a lack of factual material related to the various historical stages of collecting. The names of collectors whose works are part of the funds have not yet been made public in many museums. The study of private collecting during the time when Ukraine was a part of the USSR is quite complicated, when a significant part of documentary sources was destroyed, and scientific research started only in the second half of the XX century.Among the considered factual sources are inventories, documents, objects, artifacts, diaries and records of collectors, which give an idea of particularities oflife and lifestyle of the art collections' owners. The works of famous archaeologists and ethnographers were taken into account, among which are V.S. Alexandrovich, M. Peretz, P. M. Zholtovsky, S. Tomkovych, G. K. Lukomsky, V. K. Lukomsky, V. Matsenko and others.An important documentary source of the post-revolutionary period is the valuable testimony of art critics, scientists, and historians who, during thefrequent changes of power in 1917–1919, saved private and museum art collections from theft and destruction.When considering the artistic collecting of the period of the 60-90s of the XX century, the collections of D. I. Sigalov, O. D. Tulchynsky, I. S. Zilberstein,A.V. Bleschunov, M. D. Strazhesko, I. M. Kryzhanivsky, B. B. Svieshnikov, D. M. Hnatyuk, I. Gonchar, P. F. Luniov, I. D. Bukhanchuk, Yu. L. Ivakin, I. S.Dychenko, M. Z. Knobel and others were taken into account. Many of them actively interacted with museums, about which there is documentary evidence inthe form of exhibition catalogs and the Acceptance Certificates for storage (for further buying out).