Удосконалено багатоканальні комп'ютерні засоби перетворення та криптографічного захисту форматів стиснених мовних сигналів (МС). Запропоновано класифікацію алгоритмів стиснення та мікшування МС, що враховує особливості їх побудови та можливості використання у процесі перетворення стиснених МС. Запропоновано методи перетворення між форматами GSM 06.20, G.729, G.723.1, які дозволяють проводити пряме перетворення параметрів кадру одного формату в інший. Запропоновані методи покращують якість мови, зменшують часову затримку й апаратну складність у порівнянні з класичним методом перетворення, що підтверджено на підставі результатів їх експериментальної реалізації. Запропоновано метод багатоступінчастого мікшування мовних сигналів на основі пам'яті з довільним доступом, що дозволяє ефективно опрацьовувати значення відліків з блоків даних, одержаних шляхом декомпресії стиснених мовних сигналів різних форматів. Процес мікшування розпочинається у разі надходження хоча б двох блоків даних у цільову комірку пам'яті з довільним доступом, що дозволяє уникати черг у буфері блоку мікшування та зменшити затримки, взаємопов'язані з часом очікування блоків даних. Удосконалено структури операційних пристроїв криптографічних модулів апаратно-орієнтованих процесів підтримки протоколу IPSec для різних сервісів обробки даних за різних технологічних характеристик компонентного базису, що забезпечило зменшення затрат обладнання на їх реалізацію.

  Скачати повний текст

Вивчено сучасний рівень інформатизації навчального процесу у ВНЗ Міністерства внутрішніх справ України, а також інформатизаційні відносини у даній сфері. Досліджено існуючий юридично закріплений механізм інформатизації даного навчального процесу. З використанням сучасних досягнень правової, інформаційної, психологічної, педагогічної галузей науки та позитивного досвіду правового регулювання інформатизації освіти розроблено теоретичні положення та практичні рекомендації щодо вдосконалення правових і організаційних засад інформатизації навчального процесу у ВНЗ Міністерства внутрішніх справ України.

  Скачати повний текст

Наведено результати трирічних досліджень, проведених у західному Лісостепу, з метою вивчення закономірностей формування високопродуктивних бобово-злакових заходів для подовження довголіття бобових компонентів як фактора підвищення продуктивності лучних угідь і поліпшення якості трав'яних кормів. На темно-сірих опідзолених грунтах бобово-злаковий травостій літнього строку сівби за умов внесення одного глауконіту як джерела макро- та мікроелементів за дози 5 т/га забезпечив одержання 7,03 - 9,8 т/га сухої маси, у разі застосування еквівалентної кількості фосфорних і калійних добрив, мікроелементів і вапняку досягнуто вищої продуктивності (від 7,4 до 10,66 т/га сухого корму). На бобово-злаковому травостої весняного строку сівби найвищий приріст сухого корму (51,6 %) одержано від внесення фосфорно-калійних добрив. Інокуляція азотфіксувальними та фосформобілізувальними бактеріями насіння бобових трав дозволила збільшити приріст сухої маси на 8,8 % проти фосфорних і калійних добрив. Виявлено, що додаткове внесення суміші мікроелементів і вапняку зумовлює зростання врожаю сухої маси на 5,4 %, а застосування кальцієвмісних матеріалів сприяє збереженню високої частки бобових компонентів у травостої, що дало змогу в середньому за три роки досліджень замінити від 40,0 до 108,5 кг/га мінеральних добрив за двократного використання та від 32,9 до 139,6 кг/га - за трикратного. У разі інокуляції насіннєвого матеріалу комплексним біологічним добривом вапнування грунту та внесення стартового азоту, мікроелементів на фоні фосфорно-калійних добрив цей показник дорівнює 96,1 кг/га. Зазначено, що хімічний склад і поживність корму лучних травостоїв впродовж вегетаційного періоду відповідали зоотехнічним нормам годівлі сільськогосподарських тварин. Доцільність застосування розроблених заходів створення та використання бобово-злакових сінокісних травостоїв підтверджується високими показниками біоенергетичної та економічної ефективності.

  Скачати повний текст

Дисертаційна робота присвячена розробці методичних засад супутникового моніторингу територій відкритого видобування корисних копалин з метою оцінки їх геоекологічного стану. Розроблена методика відрізняється від існуючих більш повним задіянням інформації про характеристики об'єктів земної поверхні, такі як спектрометричні, термометричні та гіпсометричні характеристики.Удосконалено метод ідентифікації на космічних знімках піщаних відвалів, сформованих нелегальним видобуванням бурштину, з-поміж піщаних масивів іншого антропогенного генезису та еолових форм рельєфу. Обґрунтовано застосування спектральних індексів для ідентифікації, визначення площ, визначення стану експлуатації об'єктів гірничого відводу та оцінки забруднення територій видобування корисних копалин хімічними сполуками. Оцінено якість проведення рекультивації земель, порушених видобуванням . На основі аналізу латеральних речовинних потоків зроблено прогноз негативного екологічного впливу видобування ільменіту на навколишнє природне середовище.На основі обрахованих дистанційними методами показників площ порушених земель, проведено еколого-економічну оцінку завданих державі збитків внаслідок нелегального видобування бурштину.Ключові слова: супутниковий моніторинг, бурштин, спектральні індекси, рекультивація, латеральні речовинні потоки.^UThe thesis is devoted to development of methodological foundations for satellite monitoring of open-pit mining areas in order to evaluate their geoecological conditions. The developed technique applies more information on the land surface features, such as spectral, thermal and hypsometric properties, in comparison with existing techniques.The method for the detection of sand dumps formed by illegal amber mining among the other genesis sand dumps and aeolian forms in satellite images has been improved. This aim was achieved by analysis of spectral and thermal properties of sand dumps. As result of aquifer violation and hydraulic motor pump use, the land surface temperature within mining areas is usually lower, which makes their identification possible.The engagement of spectral indices for identification, surface area estimation, determination of the state of operation of mining concession objects and chemical pollution assessing of mining territories are substantiated. It was found that the most accurate results of satellite images interpretation were obtained by normalized difference vegetation index (NDVI). Nearly all territory of Zhitomyr Polesie is covered with vegetation while mining areas are not. Thus NDVI analysis is very efficient for land surface area estimation. Spectral indices analysis was mainly used for ilmenite mining monitoring. Iron oxide ratio (IOR) analysis was applied for identification of mining areas because surface of tailing dumps are often covered with iron oxides. The use of normalized difference turbidity index (NDTI) allows distinguishing operated mining concession objects from abandoned ones.The novel rating scale for assessing of land reclamation by means of remote sensing was proposed. It contains seven degrees combined in three marks named as “well-performed”, “satisfactory-performed” and “unsatisfactory-performed”. Based on this scale the quality of the reclamation of land disturbed by the ilmenite mining was assessed. The results of assessment proved that after 13-years period since mineral excavation has been stopped reclamation of some disturbed areas is still not performed.The forecast of negative environmental impacts of ilmenite mining was made based on the analysis of surface material flows. It was found that processes of siltage and contamination by iron oxides of the river Lemnia valley will be continued.Based on disturbed land area data derived from satellite images processing, the assessment of environmental and economical damages caused by illegal amber mining was done.Key words: satellite monitoring, amber, spectral indices, reclamation, surface material flow.

Дисертація присвячена розробці концептуальних засад у сфері розвитку механізмів публічного управління в сфері охорони здоров’я в сучасній Україні. У дослідженні систематизовано теоретичні та методологічні положення, з акцентом на виклики та можливості, пов’язані з європейською інтеграцією. У дисертації визначено вплив історичних подій, політичних рішень та соціально-економічних змін на розвиток системи охорони здоров’я в Україні, а також розглянуто процеси переходу від радянської моделі досистеми охорони здоров’я незалежної України.Установлено ключові аспекти та виклики, зокрема в контексті публічного управління, де децентралізація, залучення громадськості та інноваційні технологічні рішення відіграють важливу роль. Визначено проблеми у законодавстві та нормативній базі, зокрема щодо інтеграції новітніх медичних технологій та захисту даних пацієнтів. Висвітлено викликисучасного стану розвитку системи охорони здоров’я, такі як фінансування, нестача кваліфікованих кадрів тощо.Запропоновано комплексні стратегії для вирішення проблем у сфері охорони здоров’я в Україні, що охоплюють фінансування, медичну освіту, управління, транспарентність та відповідальність. Окреслено кейси успішних змін у розвитку сфери, такі як впровадження електронних медичних систем та залучення громадськості. Розкрито можливості адаптації успішних іноземних практик (у сфері управління, фінансування, цифрових технологій та залучення громадськості).Визначено важливість якісного кадрового забезпечення у системі охорони здоров’я України в умовах реформування сфери та в умовах воєнного стану. Проаналізовано важливі аспекти, такі як професійний розвиток, стимулювання медичного персоналу та управління персоналом.Досліджено аспекти публічної політики у сфері охорони здоров’я європейських країн, розкрито стратегії для досягнення цілей сталого розвитку. Зосереджено увагу на забезпеченні доступності медичних послуг, пріоритетності первинної допомоги та використанні цифрових технологій.Проаналізовано механізми публічно-приватного партнерства (ППП) у системі охорони здоров’я в Україні, підкреслено їхній потенціал для поліпшення якості та доступності медичних послуг. Використання ППП дає змогу залучати інновації та інвестиції, оптимізувати витрати та ризики.Рекомендується встановлення чітких правових рамок та забезпечення прозорості в ухваленні рішень та плануванні проєктів ППП.У дослідженні визначено шляхи оптимізації управління в сфері охорони здоров’я через спрощення бюрократичних процесів, упровадження цифрових технологій та створення гнучкої організаційної структури.Визначено особливе значення участі громадян у процесі управління, включаючи створення громадських рад та застосування цифрових платформ. Окреслено напрями удосконалення фінансового механізму, зокрема диверсифікацію джерел фінансування сфери та застосування інструментів публічно-приватного партнерства. Розглянуто виклики децентралізації та рекомендації для ефективного управління на місцевомурівні. Акцентовано увагу на створенні єдиного медичного простору в Україні, зокрема інтеграції послуг, уніфікації стандартів та розвитку медичних кадрів. Цей комплексний підхід спрямований на розбудову ефективної системи охорони здоров’я, що задовольняє потреби населення та відповідає сучасним викликам.^UThe dissertation focuses on developing conceptual foundations for public management mechanisms in healthcare in modern Ukraine. It includes systematizing theoretical and methodological positions regulating public management in healthcare, emphasizing challenges and opportunities related to European integration. Historical events, political decisions, and socioeconomic changes impacting Ukraine’s healthcare system development are examined, alongside the transition from the Soviet model to an independent health system.The study in Ukrainian healthcare identifies key aspects and challenges, particularly in public management, highlighting the importance of decentralization, public involvement, and innovative technological solutions. Recommendations for improving healthcare management in line with local and European standards are formulated, addressing legislative and normative issues, including the integration of new medical technologies and patient data protection. Challenges such as funding, workforce shortages, and bureaucracy are highlighted, emphasizing the need for legislative updates.Comprehensive strategies for addressing healthcare issues in Ukraine are proposed, covering funding, medical education, management, transparency, and accountability. The study acknowledges positive developments like electronic medical systems and public engagement but notes challenges like funding shortages and bureaucracy. By comparing international experiences, the study suggests adapting successful practices, particularly in management,funding, digital technology, and public engagement, for enhancing Ukraine’s healthcare system effectiveness and quality, considering national characteristics.The research focuses on staffing in Ukraine’s healthcare system, identifying effective policy methods to improve medical service quality. Analysis includes aspects like professional development, medical staff motivation, and personnel management. It also covers the analysis of European countries’ public health policies, revealing strategies for achieving sustainable development goals, focusing on ensuring medical service accessibility, prioritizing primary care, and utilizing digital technologies.Furthermore, the study examines public-private partnership mechanisms in healthcare in Ukraine, highlighting their potential to improve medical service quality and accessibility. Using public-private partnerships allows for innovation and investment attraction, cost and risk optimization. Clear legal frameworks and decision-making transparency in public-private partnership project planning are recommended.The study identifies ways to optimize healthcare management through reducing bureaucratic processes, implementing digital technologies, and creating a flexible organizational structure. The importance of citizen participation in the management process, including establishing public councils and using digital platforms, is noted. Directions for improving the financial mechanism, such asdiversifying funding sources and utilizing public-private partnerships, are outlined.Challenges of decentralization and recommendations for effective local-level management are considered. The study approaches management and funding issues by examining best practices worldwide. Special attention is given to creating a unified medical space in Ukraine, including service integration, standard unification, and medical staff development. This comprehensive approach aims to create an effective healthcare system that meets population needs and addresses modernchallenges.