Висвітлено сутність, правові засади, види, форми, методи, напрямки та процедури адміністративно-наглядової діяльності міліції в Україні, а також шляхи її удосконалення. Охарактеризовано повноваження, визначено форми, методи діяльності міліції щодо здійснення адміністративного нагляду в сферах забезпечення громадського порядку, безпеки дорожнього руху, дотримання правил дозвільної та паспортно-реєстраційної систем, а також адміністративного нагляду за особами, звільненими з місць позбавлення волі. Сформульовано пропозиції та рекомендації щодо внесення конкретних змін і доповнень до чинного законодавства, яке регулює адміністративно-наглядову діяльність міліції в Україні.

  Скачати повний текст

Досліджено теоретико-методологічні й адміністративно-правові засади взаємодії органів державної влади України у правоохоронній сфері й обгрунтовано шляхи підвищення її ефективності. Проаналізовано проблематику правового забезпечення прав і свобод людини та громадянина в органічному зв'язку з удосконаленням взаємодії органів державної влади України. Запропоновано модель якісної взаємодії даних органів у правоохоронній сфері, складовими якої є стратегічна та тактична взаємодія. Розроблено адміністративно-правовий механізм її здійснення на підставі формування державної політики та системи державного управління у правоохоронній сфері. Обгрунтовано доцільність дослідження правоохоронної сфери як системи державного управління та розгляду державного управління у контексті не владного впливу, а взаємодії. Визначено й охарактеризовано суб'єкти державного управління у правоохоронній сфері, запропоновано шляхи забезпечення їх системної організації й обгрунтовано адміністративно-правові засади діяльності з урахуванням європейських принципів і правових стандартів. Розроблено адміністративно-правові й організаційні заходи щодо удосконалення взаємодії органів державної влади України у правоохоронній сфері.

  Скачати повний текст

Висвітлено новий концептуальний підхід до розкриття економічного змісту інтелектуальних послуг, їх капіталотвірної, інноваційної ролі та напрямків і організаційних форм її реалізації за умов інноваційного розвитку національної економіки. Розкрито головні види інтелектуальних послуг, загальні умови їх ефективної реалізації, особливості трудової діяльності з їх надання. Розроблено класифікацію міжорганізаційних мереж інтелектуальних послуг. Визначено чинники, які перешкоджають ефективному розвитку інтелектуальних послуг за умов трансформаційної економіки, а також особливості сучасного стану інституціоналізації інтелектуальних послуг в Україні.

  Скачати повний текст

Удосконалено висновок про те, що у міжнародній доктрині не вироблено єдиного поняття міжнародного гуманітарного права (МГП) як галузі, немає єдності щодо її змісту, предмета правового регулювання та, відповідно, системи. По-новому проаназізовано міжнародно-правову регламентацію ведення воєнних дій, що дало змогу виділити у елементній (суб'єктно-об'єктній) системі МГП предметно-нормативні блоки його міжнародного регулювання. Вперше у вітчизняній науці міжнародного права зроблено висновок про те, що нарівні з розробленням нових норм існує об'єктивна потреба у продовженні кодифікації норм, які уже містяться у самих кодифікованих джерелах, за допомогою надання їм системності, предметності, зведення однорідних міжнародних норм у єдиний нормативний акт. Зазначено, що підхід світового співтовариства до проблеми заборони або обмеження засобів і методів ведення воєнних дій логічно обгрунтований та обумовлений, насамперед, головним призначенням даної групи норм - захистом цивільного населення, мирних об'єктів і жертв війни. Встановлено, що у результаті співробітництва держав сформувався міжнародно-правовий механізм захисту прав людини за умов збройного конфлікту. Вперше сформульовано висновок про те, що механізм сприйняття норм МГП національною системою права України має конституційну регламентацію та у процесі імплементації реалізує засоби трансформації норм міжнародних договорів, які відповідають міжнародній практиці. Доведено, що механізм дотримання та реалізації норм МГП, який застосовується у період збройних конфліктів, перебуває у межах міжнародно-правових заходів, спрямованих на активізацію міждержавного співробітництва з метою забезпечення узятих зобов'язань на міжнародному рівні.

  Скачати повний текст

Розкрито сутність підприємницької діяльності, визначено ознаки виду діяльності на засадах соціологічної теорії. Проаналізовано природу, структуру та основні функції підприємницького інтересу як об'єктивно-суб'єктивного феномену, що детермінує творчу активність особистості, розглянуто особливості формування підприємницького інтересу на різних етапах розвитку підприємництва в Україні. Висвітлено основні програмні положення та методику соціологічного дослідження проблеми формування підприємницького інтересу в молодіжному середовищі, умов і факторів його розвитку. Розглянуто необхідність комплексних заходів щодо оптимізації процесу формування та соціальної спрямованості підприємницького інтересу, надано оцінку перспектив розвитку цього виду діяльності в країні. Запропоновано суб'єктивно-особистісні та об'єктивно-соціальні показники сформованості підприємницького інтересу, розроблено систему заходів управлінського характеру щодо економічної безпеки та захисту інтересів підприємців. Обгрунтовано необхідність вивчення підприємницького інтересу молоді, який є важливим фактором економічної, політичної, творчої активності суб'єктів соціально-економічної діяльності сучасного суспільства.

  Скачати повний текст

Об'єкт дослідження: комплекс претеритальних форм та інших засобів позначення минулого часу в сербській та східнослов'янських мовах. Мета: виявлення закономірностей та особливостей функціонування темпоральних форм минулого часу із погляду формальних і семантичних критеріїв, у плані синхронії з елементами діахронічного аналізу. Методи: лінгвістичне спостереження та опис, семантичний, структурний, контекстологічний і компонентний аналіз, зіставний, типологічний та емпіричний методи. Наукова новизна: уперше основою дослідження став комплекс художніх прийомів та стилістичних фігур, у складі яких виступають претеритальні дієслівні форми та інші граматичні засоби; залучено інтегративний порівняльно-типологічний підхід, що враховує сукупність екстралінгвальних явищ, онтологічних, філософських та інших параметрів; новим є і східнослов'янський компаративний контекст. Практичне значення: результати дослідження можна використовувати у викладанні практичного курсу сучасної сербської літературної мови; курсів з історії, історичної граматики, діалектології сербської мови; методики її викладання як іноземної; стилістики сучасної сербської мови; спецкурсів, присвячених міжслов'янському художньому перекладу; у лексикографічній практиці.^UThe object of research is a complex of preterit forms and other means of past time designation in the Serbian and East Slavic languages. The aim of research is to reveal conformities and peculiarities of functioning of past tense forms from the point of view of formal and semantic criteria, in terms of synchrony and with elements of diachronic analysis. The research methods are as follows: linguistic observation and description, semantic, structural, contextual and component analysis, comparative, typological, and empirical methods. The scientific novelty of research: for the first time the basis of research is a complex of literary devices and stylistic figures with preterit verb forms and other grammatical means acting as part of them; an integrative comparative and typological approach taking into account a totality of extra-lingual phenomena, ontological, philosophic and other parameters; another newness is East Slavic comparative context. The practical significance of the research: its results can be used while teaching practical courses of the present-day literary Serbian language; courses on the history, historical grammar, dialectology of Serbian; methodology of its teaching as a foreign language; stylistics of modern Serbian; special courses dealing with inter-Slavic literary translation; in lexicographical practice.

В умовах цифрового суспільства відбувається процес оновлення видів об’єктів права інтелектуальної власності, до яких відноситься і телевізійний формат (далі – ТВ-формат або формат). Дисертаційна робота є одним з перших у вітчизняній науці комплексним монографічним дослідженням, в якому виявлено теоретичні та практичні проблеми правового регулювання ТВ-форматів на міжнародному і національному рівнях, а саме визначена правова природа ТВ-формату, проаналізовано елементи, з яких він складається, виокремлено ознаки, що дають можливість віднести його до складних об’єктів права інтелектуальної власності зі змішаною правовою природою, визначити засоби охорони майнових прав на нього, розглянуто договірні конструкції, які опосередковують процес створення та розпорядження майновими правами на ТВ-формат, а також інші дотичні до цього проблеми. За результатами проведеного дослідження було сформульовано низку теоретичних положень та висновків. У розділі 1 «Розвиток категорії «формат» у праві інтелектуальної власності» висвітлено ґенезу терміну формат і категорії телевізійний формат, етапи їх розвитку, описано сфери, в яких виникає і використовується формат і ТВ-формат, здійснено аналіз міжнародного та національного досвіду правового регулювання ТВ-форматів. З’ясовано, що термін формат розвивається паралельно з технологічним прогресом, еволюціонує, набуваючи ознак правової категорії у понятійному апараті юридичної науки, що потребує свого дослідження. Так, якщо цей термін спочатку застосовувався виключно в значенні спеціального диференціатора розміру, зовнішнього вигляду або структури того чи іншого об‘єкта, то згодом ним стали позначатися різні процеси та явища, а такі поняття як радіоформат, телеформат, аналоговий або цифровий формат, формат квест-кімнат, спортивних ігор, телевізійних каналів, формат подачі журналістських матеріалів в Інтернеті (лонгрід) тощо, стали широковживаними.Встановлено, що ТВ-формат своєю появою завдячує виокремленню медіаіндустрії як сфери виробництва та розповсюдження телевізійного, кіно- і радіоконтенту. Уперше виділено основні етапи, що безпосередньо пов’язано з правовим регулюванням створення, розповсюдження та розпорядження майновими правами на ТВ-формат: І етап (з 1950 р. по 1970 р.) – виникнення, адаптація та глокалізація форматів; ІІ етап (з 1970 р. по 1980 р.) – формування наукової доктрини щодо правової природи форматів; ІІІ етап (з 1980 р. по 1990 р.) – вирішення проблем захисту форматів (судова практика, створення неурядових організацій в цій сфері, зокрема, FRAPA та ін.); ІV етап (з 1990 р. по теперішній час) – глобалізація форматів і застосування договірних конструкцій, які обумовлюють процес створення, використання та розпорядження майновими правами на ТВ-формат.Визначено місце ТВ-формату серед інших об’єктів права інтелектуальної власності. Досліджено охороноздатні (юридично значущі) та утилітарні (юридично байдужі, тобто ті, що не підлягають охороні) елементи формату, запропоновано класифікацію їх різних видів. Уперше класифіковано процеси, які обумовлюють цивільний оборот ТВ-формату, а саме: адаптацію, глокалізацію та глобалізацію. Доводиться, що адаптація полягає в переробці або пристосуванні базового ТВ-формату до національних особливостей тієї країни, в якій буде демонструватися створений на його основі аудіовізуальний твір (телевізійна програма). Право адаптації реалізується сторонами за допомогою ліцензійного договору, в межах якого ліцензіар надає ліцензіату право змінювати певні елементи або доповнювати ТВ-формат новими елементами. У такий спосіб оригінальний твір – телевізійна програма адаптується на локальному рівні і ліцензіат створює похідний твір – адаптований аудіовізуальний твір (телевізійну програму).З’ясовано, що, починаючи з 50-х років минулого століття, більшість країн світу намагалися, спираючись на дослідження науковців, забезпечити правовий захист ТВ-форматів на рівні законодавства. Однак, недосягнення єдності у з'ясуванні правової природи ТВ-формату, а звідси і неможливість визначитись з тим правовим механізмом, який би забезпечив захист прав на цей об’єкт, пояснює той факт, що в сучасних умовах ТВ-формат на рівні національного законодавства різних країн світу охороняється або нормами права інтелектуальної власності, або нормами інших галузей права та інститутів, або взагалі не охороняється. Стан невизначеності правової природи та режиму захисту прав на ТВ-формат привів до створення міжнародних неурядових організацій (Міжнародна Асоціація по визнанню і захисту форматів – The Format Recognition and Protection Association – FRAPA, Міжнародна асоціація юристів у галузі охорони форматів – International Format Lawyers Association), метою яких стало визнання та захист прав на ТВ-формат. Таким чином, на міжнародному рівні почала формуватися практика захисту прав на ТВ-формати неправовими засобами, які носять рекомендаційний характер.^UIn a digital society, there is an ongoing process of updating the types of intellectual property rights, which includes the television format (henceforth, TV format).This thesis is one of the first comprehensive monographic studies in the national science that identifies theoretical and practical issues of legal regulation of TV formats at the international and national levels, namely, the legal nature of the TV format is defined, its elements are analysed, and the features that make it possible to classify it as a complex object of intellectual property rights with a mixed legal nature, to determine the means of protection of proprietary rights, are identified. Based on the results of the study, the author formulates a number of theoretical provisions and conclusions.Chapter 1 "Development of the Category of "Format" in Intellectual Property Law" outlines the genesis of the category of television format and the term "format", the stages of their development, describes the areas in which "format" arises and is used, and analyses the international and national experience of legal regulation of TV formats.It is established that the term "format" develops in parallel with technological progress depending on the scope of application, and it is evolving, acquiring the features of a legal category in the conceptual framework of legal science which requires its own examination. Thus, while initially the term "format" was used exclusively in the sense of a special differentiator of the size, appearance or structure of an object, later it began to refer to various processes and phenomena, and such concepts as a radio format, TV format, analogue or digital format, the format of escape rooms, sports games, television channels, the format of presentation of journalistic materials on the Internet (long read) became widely used.The author suggests that the TV format was created due to the separation of the media industry as a sphere of production and distribution of television, cinema, and radio content. For the first time, the author identifies four main stages which are directly related to the legal regulation of creation, distribution, and assignment of property rights to the TV format: Stage I (from 1950 to 1970) - appearance, adaptation and glocalization of formats; Stage II (from 1970 to 1980) - formation of the scientific doctrine on the legal nature of formats; Stage III (from 1980 to 1990) - solving the problems of format protection (court practice, the establishment of non-governmental organizations in this area, in particular, FRAPA, etc. ); IV stage (from 1990 to the present) – globalization of formats and application of contractual structures that determine the process of creation, use and disposal of property rights to a TV format.The author determines the place of the TV format among other objects of intellectual property rights. The author examines the protectable (legally significant) and utilitarian (legally irrelevant, not subject to protection) elements of the format, and proposes qualifications for their various types.For the first time, the author has classified the processes that determine the civil turnover of the TV format, namely adaptation, glocalization, and globalization. It is argued that adaptation involves modifying or adapting the basic TV format to the national particulars of the country in which the audiovisual work (television program) created on its basis will be broadcast. The right of adaptation is exercised by the parties through a licence agreement, under which the licensor grants the licensee the right to change certain elements of the TV format or supplement it with new elements. In this way, the original work – a television program – is adapted at the local level and the licensee creates a derivative work – an adapted audiovisual work (television program).It is established that since the 50s of the last century, most countries of the world have tried, based on research by scholars, to ensure legal protection of TV formats at the legislative level. However, the failure to achieve unity in clarifying the legal nature of the TV format, and hence the inability to determine the legal mechanism which would ensure the protection of rights to this object, explain the fact that in modern conditions, the TV format at the level of national legislation of different countries of the world is protected either by the norms of intellectual property law or by the norms of other branches of law.

Дисертація являє собою є одним із перших у вітчизняній науці адміністративного права монографічних досліджень адміністративно-правових засад діяльності органів Національної поліції щодо протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, в якому охарактеризовано його теоретичну, правову, організаційну і процедурну основи і надано пропозиції щодо удосконалення чинного законодавства у цій сфері.У дисертації розкрито змістовну сутність поняття «протидія незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів під час дії режиму воєнного стану» як виду протидії незаконному обігу на сучасному етапі. Оглянуто стан дослідження проблематики адміністративно-правових засад діяльності органів Національної поліції України щодо протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів.Дослідження нормативно-правових актів, що регламентують питання протидії наркотичним засобам, психотропним речовинам і прекурсорам, надало можливість їх класифікувати за наступними критеріями: 1) за визначенням повноважень: а) загальні, які визначають права і обов’язки всіх суб’єктів протидії незаконному обігу наркотиків, норми Конституції України і Законів України; б) спеціальні-визначають лише повноваження відповідних підрозділів Національної поліції, наприклад, норми Наказу МВС України № 650 «Про організацію діяльності служби дільничних офіцерів поліції та поліцейських офіцерів громади»; 2) за ієрархічністю: а) Конституція і закони України; б) міжнародні акти; в) підзаконні акти.Запропоновано під взаємодією Національної поліції з іншими суб’єктами протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів розуміти спільну діяльність відповідних суб’єктів, яка має узгоджений, систематичний та цілеспрямований характер, спрямований на недопущення розповсюдження такого негативного явища як наркоманія в суспільстві шляхом вчинення нормативно-визначених та узгоджених за місцем і часом дій із застосуванням відповідного правового інструментарію.Доведено, що форми діяльності Національної поліції України щодо протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів це-зовнішнє вираження дій Національної поліції України, що здійснюється в межах її компетенції щодо реалізації завдань і функцій, у сфері протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, що спрямовані на попередження і усунення негативних чинників, що ускладнюють їх реалізацію; виявлення порушень встановленого порядку обігу наркотиків та забезпечення притягнення винних у їх вчиненні до відповідальності.Визначено алгоритм дії поліцейського, під час виявлення наркотичних засобів у неповнолітньої особи, як послідовність організаційних та процесуальних дій працівника поліції, щодо роботи з неповнолітнім-правопорушником, яка здійснюється самостійно, так із залучанням представників інших служб і підрозділів поліції та посадових осіб інших компетентних органів.Встановлено систему ознак взаємодії служб та підрозділів поліції з іншими суб’єктами протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів: 1) спільна діяльність; 2) узгодженість дій за часом і місцем; 3) має правове підґрунтя; 4) взаємодія можлива лише між суб’єктами, які мають певні нормативно визначені повноваження з приводу об’єкта такої взаємодії; 5) цілеспрямований та постійний характер, оскільки тільки таким чином можливо зменшити негативний вплив на суспільство від наркоманії; 6) наявність відповідного правового інструментарію у суб’єктів взаємодії, що дає можливість застосовувати заходи превентивного та примусового характеру з метою запобігання та протидії наркоманії; 7) як правило, початок процесу спільної діяльності відбувається на підставі індивідуального адміністративного акту або регіональної програми, де визначаються відповідні суб’єкти, час і місце проведення та форма певного правового заходу, якій планується здійснити, тощо.Удосконалено класифікацію принципів протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, до яких віднесено: а) загальні: 1) верховенства права; 2) законності; 3) гласності; 4) дотримання прав людини; 5) плановості; 6) науковості; 7) інноваційності і відкритості до змін, б) спеціальні: 1) взаємодія суб’єктів протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів; 2) наступальність; 3) поєднання гласних і негласних заходів; 4) оперативність; 5) компетентність.Доведено, що методи діяльності поліції щодо протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів – це сукупність засобів, способів, прийомів, з використанням яких органи Національної поліції України^UThe dissertation is an independent completed scientific work, which presents the results of the activities of the National Police to counteract the illicit trafficking of narcotic drugs, psychotropic substances and precursors in Ukraine.The dissertation is one of the first monographic studies of the administrative and legal foundations of the activities of the National Police to combat the illegal sale of narcotic drugs, psychotropic substances and precursors, which describes its theoretical, legal, organizational and procedural foundations and provides proposals for improving the current legislation in this area.The dissertation reveals the essence of the concept of "counteraction to illicit trafficking of narcotic drugs, psychotropic substances and precursors during martial law" as a type of counteraction to illicit trafficking at the present stage. The state of the study of the problems of the administrative and legal foundations of the activities of the bodies of the National Police of Ukraine on combating the illicit trafficking of narcotic drugs, psychotropic substances and precursors is examined.The study of normative legal acts regulating the issues of combating narcotic drugs, psychotropic substances and precursors made it possible to classify them according to the following criteria: 1) by defining the powers: a) general, which determine the rights, freedoms and obligations of all subjects of combating drug trafficking, for example, the norms of the Constitution of Ukraine, the norms of the Law of Ukraine "On Local Self-Government Bodies";b) special – determine only the powers of the relevant units of the National Police, for example, the provisions of the Order of the Ministry of Internal Affairs of Ukraine No. 650 "On the organization of the activities of the service of district police officers and community police officers"; 2) by hierarchy: a)international; b) the Constitution and laws of Ukraine; c) by-laws.It is proposed that the interaction of the National Police with other subjects of combating illicit trafficking in narcotic drugs, psychotropic substances and precursors should mean the joint activity of the relevant entities, which has a coordinated, systematic and purposeful nature, aimed at preventing the spread of such a negative phenomenon as drug addiction in society by committing normatively defined and coordinated actions in place and time using appropriate legal instruments.It is proved that the forms of activity of the National Police of Ukraine to counteract the illicit trafficking of narcotic drugs, psychotropic substances and precursors are an external expression of the actions of the National Police of Ukraine, within its competence on the implementation of tasks and functions in the field of circulation of narcotic drugs, psychotropic substances and precursors, aimed at preventing and eliminating negative factors that complicate their implementation.The algorithm of action of a police officer during the detection of drugs in a minor is determined, this is the sequence of organizational and procedural actions of a police officer to work with a juvenile offender in the field of illegal handling of drugs, both independently and with the involvement of representatives of other services and units of the police and other competent bodies.A system of signs of interaction of police services and units with other subjects of combating illicit trafficking of narcotic drugs, psychotropic substances and precursors has been established: 1) joint activities; 2) coherence of actions in time and place; 3) has a legal basis; 4) interaction is possible only between entities that have certain normatively defined powers regarding the object of such interaction; 5) purposeful and systematic nature, since only in this way it is possible to reduce the negative impact of drug addiction; 6) availability of appropriate legal tools for the subjects of interaction, which makes it possible to apply preventive and coercive measures in order to prevent and combat drug addiction; 7) As a rule, the beginning of the process of joint activity takes place on the basis of an individual administrative act or a regional program, which determines the relevant subjects, the time and place of conduct and the form of a certain legal measure to be carried out, etc.The classification of the principles of combating illicit trafficking of narcotic drugs, psychotropic substances and precursors has been improved, which include: a) general: 1) legality; 2) the rule of law; 3) publicity; 4) respect for human rights; 5) planning; 6) scientificity; 7) innovativeness and openness to changes