Здійснено філософський аналіз концепту слобожанської ментальності, формування та проявів феномену слобожанської ідентичності. Проведено порівняльний аналіз теоретичних підходів щодо ментальності. Досліджено дану ментальність через соціокультурні та мистецькі репрезентації в церковному будівництві та філософській думці. Установлено два типи таких репрезентацій у слобожанській ментальності, що характеризуються через уведення поняття стилю, а саме: бароко та народний стиль. Зазначено, що стиль інтерпретується як специфічна структурно-семіотична модель. У аспекті локальної ідентичності та стилю проаналізовано репрезентації слобожанської ментальності у візуальному та вербальних аспектах. Доведено, що гетьмансько-державний стиль (бароко) виступає як динамізуючий фактор національного буття, а народний стиль - як гармонізуючий у просторово-часовій локалізації на Слобожанщині XVII - XVIII ст. Показано, що оскільки опозиція бароко - народний стиль, то він виступає аналогом відомих культурологічних дихотомій на позначення динаміки - стабільності, а слобожанська культура завдяки відкритості, діалогізованості та толерантності свого дискурсу належить до таласократичного типу культури.

  Скачати повний текст

На підставі певних джерел і аналізу наукової літератури досліджено етнокультуру українців, які мешкають за межами основного етнічного масиву - на території Курської, Білгородської та Воронізької областей Росії. Увагу приділено етнодемографічним процесам, функціонуванню української мови та проблемі самовизначення українців у XX - на початку XXI ст. Розглянуто форми та методи заселення Північно-Східної Слобожанщини, що сприяє кращому розумінню причин сучасного становища етнокультури місцевих українців. З'ясовано стан збереженості традиційної календарної, весільної та родильно-хрестильної обрядовості українців за умов мешкання на стику державних кордонів двох країн і культур. Проаналізовано причини трансформацій народної обрядовості, зміни або втрати обрядових дій календарних чи сімейних свят.

  Скачати повний текст