З'ясовано прикметні ознаки, оригінальність естетичної системи М.Ореста, розглянуто шляхи її реалізації у художньому слові. Проаналізовано структуру поетичного світу митця. Визначено природу образу ліричного героя. Охарактеризовано специфіку художнього часо-простору лірики М.Ореста. Описано стильові засоби, ключові слова, систему кольорів, світові мотиви (образи), найбільш типові тропи, своєрідність ритміки та метрики його поетичного доробку.

  Скачати повний текст

Досліджено індивідуально-авторські манери синтаксичної організації художньої прози Івана Багряного, творчість якого репрезентує українську літературну мову першої половини XX ст. Визначено синтаксичні засоби мовної стилізації у ній. Проаналізовано мовлення автора та персонажів, способи їх взаємодії. Установлено актуалізатори естетичного вияву синтаксичних одиниць. З'ясовано функцію повторів і паралелізмів, роль сполучників в естетичній функції синтаксису.

  Скачати повний текст

Досліджено стильову модель поетичної мовотворчості Ю.Клена у контексті її взаємозв'язків з відповідними художньо-філософськими традиціями світової літератури. З'ясовано її стилетвірні чинники, зокрема процеси формування макро- та мікрообразів, смислової багатоплановості поетичного тексту, шляхів його інтелектуалізації, а також індивідуальну інтерпретацію поетом ідейно-стильової парадигми творчої манери київських неокласиків. Розглянуто мовностильові засоби інтелектуалізації поетичного мовлення митця, найбільш виразними з яких є мовні одиниці етноміфологічного, культурологічного, історіософського, філософського характеру. Зауважено, що лексична система характеризується використанням груп лексики, різних за походженням (народнорозмовна, старослов'янська, діалектна, просторічна, запозичена), тривалістю перебування та місцем у мовній системі (архаїчна, індивідуально-авторська, історично та культурно маркована). Відзначено, що новітні тенденції розвитку модерністичної літератури зумовлюють естетичне використання фонетичних засобів. Поет, зокрема, вдається до прийому семантизації близькозвучних слів. Зазначено щодо стилістичної увиразненості синтаксичної структури творів Ю.Клена, яка характеризується тенденцією до її ускладнення.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Проведено дослідження мовно-образної системи поетичного тексту як динамічної даності та розглянуто специфіку образного слова як важливого компонента художнього ідіостилю Еми Андрієвської. Визначено сутність тексту як особливої семантико-синтаксичної системи в комплексних взаємозв'язках його складників та одиниць різних мовних рівнів. З'ясовано, що основними динамізуючими компоненентами поетичного тексту є заголовки, ключові слова, контекст, мовно-образні засоби (епітет, порівняння, метафору). Наведено характеристику епітетних, порівняльних і метафоричних конструкцій у поетичній мові Емми Андрієвської. Описано їх семантичну організацію, визначено основні групи лексики, подані в образних конструкціях. Розглянуто різноманітні способи граматичного вираження тропеїстики, показано роль різних частин мови у творенні образних структур у системі поетичного тексту. Визначено функціональні особливості образного слова в поезії Емми Андрієвської.

  Скачати повний текст

Досліджено особливості індивідуального стилю визначного представника української неокласики Ю.Клена. Розглянуто світоглядні та історіософські основи творчості письменника, естетичну структуру художнього світу (тип сприйняття дійсності, трактування теми, формально-змістові чинники, зображально-виражальні засоби, самобутність мови). На основі текстуального аналізу творів Ю.Клена визначено різноманітні типи метафор і їх походження, естетичну природу та функціональні особливості. Наведено класифікацію метафор, зокрема, зорового класу, кольороназви, слухового, смакового та текстильного класів, одоративні та синкретичні метафори, описано метафоричні функції "вічних" та психологічних образів.

  Скачати повний текст

Досліджено механізми рецепції прози І.Качуровського в англомовному світі. Запропоновано концептуальний підхід до вивчення даної проблеми, що полягає у визнанні взаємопроникнення та синтезу двох культурно-мистецьких систем. Акцентовано увагу на ролі художнього перекладу як однієї з основних форм "реалізації" інонаціонального твору в семантичному полі нової культури. Вперше проаналізовано англомовні переклади прози І.Качуровського. Проведено типологічне зіставлення творів митця з їх англомовними версіями в контексті компаративістики, герменевтики та рецептивної естетики. Визначено загальнолітературний характер і показано особливості сприйняття англомовних перекладів прози І.Качуровського в іншому (чужому) світі та їх адаптації у новому національно-культурному просторі.

  Скачати повний текст

Проаналізовано сонетну творчість Е.Андієвської з метою з'ясування її місця та ролі у західноєвропейському культурному контексті, виявлено жанрову, художньо-естетичну, стилістичну специфіку її творів. Вивчено сонетний доробок Е.Андієвської (збірки "Народження ідола", "Риба і розмір", "Кути опостінь", "Пісні без тексту", "Наука про землю", "Каварня", "Спокуси святого Антонія", "Вігілії", "Архітектурні ансамблі", "Знаки. Тарок", "Межиріччя", "Вілли над морем", "Хвилі", "Хід конем", "Півкулі і конуси") за всіма рівнями організації художнього тексту з урахуванням психології творчості, феномена свідомості автора, визначальним фактором якої є активізація підсвідомої сфери у креативному процесі. На підставі структурального аналізу поетичного тексту Е.Андієвської виявлено його ієрархічну, синтагматично-парадигматичну організацію на ідейно-тематичному, образному та мовно-поетичному рівнях. З'ясовано філософське підгрунтя поезії Е.Андієвської, що визначає основний об'єкт її поетичної рефлексії - світ і його трансфомацію в інобуття, а також провідного принципу поетики - символізації, проведено типологічне зіставлення її творчості з західною та східною філософією та мистецтвом (поетичною творчістю Р.-М.Рілке, С.Малларме, П.Верлена, Ю.Тарнавського, М.Реваковича, філософськими концепціями Е.Гуссерля, Ж.-П.Сартра, Ф.Ніцше, М.Бердяєва, О.Шпенглера, античності, брахманізму, буддизму, даосизму, теософією О.Блаватської, вченням К.Кастанеди, західним і східним образотворчим мистецтвом).

  Скачати повний текст

Проведено дослідження драматичної та прозової спадщини І.Костецького у зв'язку з світовими літературними та науково-критичними дискурсами 1940 - 1960-х рр., а також з українським контекстом (Мистецьким українським рухом, "новим модернізмом", "ситуацією постмодернізму"). Встановлено, що поліфонічний характер літературних рухів, провідних для другої половини XX ст., є одним із способів відображення глибокої світоглядної кризи, якої зазнала світова спільнота після Другої світової війни. Виявлено, що на даному художньому тлі творчість І.Костецького постає як гармонійне продовження філософських і літературних пошуків епохи. Доведено, що творчий доробок письменника за своїм характером є способом складного балансування між тяжінням до класичної літературної традиції та постмодернізмом, для якого характерні розщеплена свідомість персонажа й інтертекстуальна складність твору. Викладено біографію І.Костецького, яка виконує роль ціннісного "ключа" в осмисленні найважливіших проблем XX ст. (особистого та колективного досвіду, проблеми вибору в ситуації кризи гуманізму, комунікативної проблеми, способів взаємодії між Богом і людиною).

  Скачати повний текст

Уперше у вітчизняному журналістикознавстві встановлено конкретні форми синтезу ідейно-публіцистичного та художньо-образного начал у художніх і публіцистичних творах І.Багряного. Висвітлено причини реалізації його діяльності перш за все як поета, а також як активного публіциста. Доведено засадницькі начала І.Багряного як публіциста. Певною мірою він залишався публіцистом і у писемницьких творах, а також використовував свій досвід художника у публіцистиці. У художніх творах І.Багряного, крім образної, є додаткова - фактографічно-публіцистична - структура, яка підсилює концептуальність і акцентує у ній певні ідеї. У публіцистичних творах, що містять багатоаспектну та цілісну концепцію дійсності, відносно самостійні елементи образності, які не утворюють систему, підвищують рівень узагальнення, підсилюють емоційність і впливовість тексту.

  Скачати повний текст