Розроблено концептуальні підходи й алгоритми структурного аналізу природоохоронних систем, виокремлено їх базові елементи. Запропоновано варіанти оптимальної територіальної організації ландшафтних систем. Висвітлено конструктивно-географічні засади сталого розвитку природоохоронних систем території. Визначено пріоритетні функції узгодженого розвитку регіону: антропоекологічну та природоохоронну. Проаналізовано основні напрямки географічних досліджень природоохоронних систем: природничо- та гуманістично-географічний, які органічно поєднуються у конструктивно-географічному підході. Розроблено систему комп'ютерно-картографічних моделей екомережі, багатофакторного аналізу етапів проектування природоохоронних систем Подільського регіону. Обгрунтовано доцільність створення 41-ї ключової території, що репрезентує біотичне та ландшафтне різноманіття 33-х із 37-ми ландшафтних районів Поділля. Створено великомасштабну картосхему біоцентрично-мережевої ландшафтної територіальної структури, що відображає каркас природоохоронної системи регіону. У межах просторових поліфункціональних систем збереження біотичного та ландшафтного різноманіття виокремлено декілька типів екомережоформувальних вузлів: національного рівня - 5, регіонального - 11, локального - 25. Запропоновано модель оптимізації заповідної мережі, що передбачає формування 82-х перспективних для заповідників об'єктів (5 національних природних парків, природний заповідник, 23 регіональні ландшафтні парки, 43 заказники). За результатами аналізу існуючої структури землекористування створено оптимізаційні моделі природоохоронних систем Поділля. Розраховано та зіставлено регіональні індекси антропогенної перетвореності для оптимальної, фактичної та пропонованої структур землекористування Поділля з метою визначення ступеня екологічності фактичної та проектованої структур землекористування в аспекті їх наближення до оптимальної (екологічно стабільної) структури.

  Скачати повний текст

Здійснено комплексне дослідження діяльності адміністративних установ Подільської губернії (1793 - 1914 рр.), їх структури та місця в системі державного управління Російської імперії. З'ясовано процес формування російського адміністративно-територіального устрою на Поділлі, розкрито механізм регулювання вищими інстанціями діяльності губернської влади. Розглянуто процеси становлення та розвитку місцевих керівних інституцій, визначено причини періодичного реформування губернських і повітових установ, їх структуру й особливості, а також ступінь ефективності у вирішенні завдань соціально-економічного та політичного розвитку краю. Досліджено функціонування інституту російського губернаторства, складено історико-соціологічний портрет губернського чиновництва. Доведено, що зазначені особливості та геополітичне розташування Поділля зумовили певну специфіку адміністрування впродовж XIX - початку XX ст., яка визначалася особливостями управління краєм вищими органами влади у вигляді Київського генерал-губернаторства, до складу якого тривалий час входила Подільська губернія.

  Скачати повний текст

Вперше досліджено основні аспекти розвитку міст Подільської губернії за умов становлення ринкової економіки другої половини XIX - початку XX ст. Вивчено головні містоутворювальні фактори - адміністративний й економічний, а також з'ясовано розвиток соціальної інфраструктури. Простежено зміни кількості міст, їх адміністративного та правового статусу, динаміки міського населення та його соціоетнічної й економічної структур. Розкрито розвиток військово-стратегічної функції міст, промислово-ремісничого виробництва, торгівлі, транспортної мережі, формування банківсько-кредитної системи, культурно-освітнього середовища. Запропоновано періодизацію соціально-економічного розвитку міст, подано їх класифікацію та типологію у другій половині XIX - на початку XX ст.

  Скачати повний текст

Комплексно досліджено часопис "Полтавскія Епархіальныя Ведомости" (ПЕВ) як історичне джерело, визначено його архітектоніку, проаналізовано тематику та проблематику публікацій, зроблено їх класифікацію та систематизацію. Розкрито інформаційний потенціал часопису для вивчення організації церковного устрою єпархії, її окремих складників та їх функцій. Наведено станову характеристику духовенства Полтавської єпархії (національність, соціальне походження, рівень освіти, вік, нагороди, матеріальне забезпечення), проведено комплексний аналіз її діяльності. Висвітлено історію Російської Православної Церкви у регіональному аспекті за матеріалами часопису. Охарактеризовано жанрові різновиди матеріалів з церковно-історичного краєзнавства. Визначено репрезентативність біографічних публікацій на сторінках журналу. Проаналізовано некролог як специфічний різновид матеріалів про життєдіяльність особи.

  Скачати повний текст

Досліджено форми, напрями та результати розвитку статистичної справи в земських установах Херсонської губернії. Здійснено системний розгляд різних галузей земської статистики як складової частини регіонознавства. З'ясовано предумови виникнення, особливості організації та функціонування земських статистичних служб у регіоні, розкрито взаємодію службовців статистиків з земськими структурами, адміністративною владою, місцевим населенням. Значну увагу приділено вивченню статистичних публікацій. Висвітлено наукові здобутки херсонських статистиків у вивченні культурно-господарського розвитку регіону, показано їх вплив на розвиток теорії та практики статистичної науки. Доведено важливу роль земсько-статистичної спадщини у формуванні вітчизняної регіоналістики.

  Скачати повний текст

Вперше в українській історіографії подано цілісну картину зародження, становлення та еволюції основних напрямків дослідницької діяльності органів адміністративної та земської статистики у Таврійській губернії. Розглянуто жанрову специфіку статистичних видань, оприлюднених за дорадянських часів. Виявлено нові закономірності та причинно-наслідкові зв'язки в історії розвитку провінційної науки. Систематизовано комплекс маловідомих довідкових і статистичних джерел: пам'ятні книжки, адреси-календарі, земсько-статистичні збірники та статті, опубліковані в дорадянських періодичних виданнях. З'ясовано значення наукових комунікацій у процесі оптимізації статистичних технологій. Встановлено роль губернських органів статистики у формуванні взаємодії системи "центр - провінція". В науковий обіг введено значну кількість біографічних джерел та імена маловідомих наукових статистичних діячів Таврійської губернії.

  Скачати повний текст

Вперше комплексно досліджено динаміку розвитку та територіальні відмінності стаціонарної торгівлі (СТ) в межах Харківської губернії у другій половниі XIX - на початку XX ст. Охарактеризовано торгівельні обсяги та прибутки торгових підприємств Харківщини даного періоду. Показано вплив правової регламентації СТ на її розвиток. На основі комплексного аналізу статистичних, законодавчих і справочинних джерел уточнено й охарактеризовано матеріально-технічний стан торгових закладів, напрямки й ефективність нагляду органів влади за здійсненням СТ, статево-віковий, професійний і національний склад торгівців. На підставі комплексного аналізу статистичних джерел розкрито особливості розвитку торгових домів, акціонерних торгових компаній, споживчих кооперативів у Харківській губернії.

  Скачати повний текст