Розроблено концептуальні підходи й алгоритми структурного аналізу природоохоронних систем, виокремлено їх базові елементи. Запропоновано варіанти оптимальної територіальної організації ландшафтних систем. Висвітлено конструктивно-географічні засади сталого розвитку природоохоронних систем території. Визначено пріоритетні функції узгодженого розвитку регіону: антропоекологічну та природоохоронну. Проаналізовано основні напрямки географічних досліджень природоохоронних систем: природничо- та гуманістично-географічний, які органічно поєднуються у конструктивно-географічному підході. Розроблено систему комп'ютерно-картографічних моделей екомережі, багатофакторного аналізу етапів проектування природоохоронних систем Подільського регіону. Обгрунтовано доцільність створення 41-ї ключової території, що репрезентує біотичне та ландшафтне різноманіття 33-х із 37-ми ландшафтних районів Поділля. Створено великомасштабну картосхему біоцентрично-мережевої ландшафтної територіальної структури, що відображає каркас природоохоронної системи регіону. У межах просторових поліфункціональних систем збереження біотичного та ландшафтного різноманіття виокремлено декілька типів екомережоформувальних вузлів: національного рівня - 5, регіонального - 11, локального - 25. Запропоновано модель оптимізації заповідної мережі, що передбачає формування 82-х перспективних для заповідників об'єктів (5 національних природних парків, природний заповідник, 23 регіональні ландшафтні парки, 43 заказники). За результатами аналізу існуючої структури землекористування створено оптимізаційні моделі природоохоронних систем Поділля. Розраховано та зіставлено регіональні індекси антропогенної перетвореності для оптимальної, фактичної та пропонованої структур землекористування Поділля з метою визначення ступеня екологічності фактичної та проектованої структур землекористування в аспекті їх наближення до оптимальної (екологічно стабільної) структури.

  Скачати повний текст

Здійснено комплексне дослідження діяльності адміністративних установ Подільської губернії (1793 - 1914 рр.), їх структури та місця в системі державного управління Російської імперії. З'ясовано процес формування російського адміністративно-територіального устрою на Поділлі, розкрито механізм регулювання вищими інстанціями діяльності губернської влади. Розглянуто процеси становлення та розвитку місцевих керівних інституцій, визначено причини періодичного реформування губернських і повітових установ, їх структуру й особливості, а також ступінь ефективності у вирішенні завдань соціально-економічного та політичного розвитку краю. Досліджено функціонування інституту російського губернаторства, складено історико-соціологічний портрет губернського чиновництва. Доведено, що зазначені особливості та геополітичне розташування Поділля зумовили певну специфіку адміністрування впродовж XIX - початку XX ст., яка визначалася особливостями управління краєм вищими органами влади у вигляді Київського генерал-губернаторства, до складу якого тривалий час входила Подільська губернія.

  Скачати повний текст

Вперше досліджено основні аспекти розвитку міст Подільської губернії за умов становлення ринкової економіки другої половини XIX - початку XX ст. Вивчено головні містоутворювальні фактори - адміністративний й економічний, а також з'ясовано розвиток соціальної інфраструктури. Простежено зміни кількості міст, їх адміністративного та правового статусу, динаміки міського населення та його соціоетнічної й економічної структур. Розкрито розвиток військово-стратегічної функції міст, промислово-ремісничого виробництва, торгівлі, транспортної мережі, формування банківсько-кредитної системи, культурно-освітнього середовища. Запропоновано періодизацію соціально-економічного розвитку міст, подано їх класифікацію та типологію у другій половині XIX - на початку XX ст.

  Скачати повний текст