Досліджено прозу Д. Лоуренса та В. Винниченка. Виявлено типологічні збіги та відмінності в осмисленні гендерної проблематики у творах українського та британського авторів. Висвітлено методологічні та теоретичні позиції феміністичної та гендерної теорій, подано ряд літературознавчих концепцій, які присвячені інтерпретації проблем статі у творчості В. Винниченка, репрезентовано рецепцію творчості Д. Лоуренса у британській гендерно орієнтованій літературній критиці. Запропоновано реалізацію порівняльного підходу до аналізу гендерної проблематики у творчості Лоуренса та Винниченка в аспектах наратології, антропології, персонажної типології й інтертекстуальності.

  Скачати повний текст

Проаналізовано механізми художнього втілення дискурсу ірраціонального - психічного та містичного. Аналіз психічного ірраціонального пов'язаний з показом психосвіту персонажів - дослідженням упливів інстинктів Еросу та Танатосу на поведінку дисгармонійних рефлектуючих особистостей, внутрішня нецілісність яких спричинює нестабільні психічні стани, появу ідеї-фікс "надлюдини". Опосередкованим виявом психічного ірраціонального став простір, позначений негативними конотаціями темного, "чужого", подвійного простору (реального й фантасмагоричного), представленого в міфологічній, символічній і психологічній складових. Конкретизовано опозиції "життя" / "смерть", "вічне"/ "минуще", "краса" / "потворність", "свій" / "чужий" як прояви "інобуття" під час аналізу тріади "Дім" - "Антидім" - "бездомність". Спостереження за перетворенням "Дому" як осередку Роду на хтонічний простір представлено як вивчення впливів психосвіту персонажів на динаміку процесу такої трансформації.

  Скачати повний текст

Проаналізовано концепцію "нової людини" у драмах і романах В. Винниченка та його філософському трактаті "Конкордизм", із використанням матеріалів щоденників, публіцистики, листування. Особливу увагу акцентовано на такі складники концепції людини, як естетичний ідеал, розуміння письменником біологічних, суспільних і духовних начал особистості, принципи зображення героїв. У процесі зіставлення з поглядами європейських мислителів з'ясовано особливості формування філософсько-світоглядної системи й ідей, сповідуваних письменником. Розглянуто генезу героя - носія "чесності з собою" та його еволюцію до типу конкордистської людини та специфіку теоретичного обгрунтування В. Винниченком нового кодексу життя особистості у філософсько-соціологічному трактаті "Конкордизм".

  Скачати повний текст

Визначено зміст, основні форми та художньо-етичні функції категорій "добро", "зло" та досліджено духовність дійових осіб у драматургії В.Винниченка. Проаналізовано перехід дійових осіб п'єс і драматурга від особистісних і соціальних позицій щодо розуміння та тлумачення добра, зла та духовності до загальнолюдських, досліджено їх етико-духовну еволюцію. Запропоновано нову періодизацію драматургічної творчості В.Винниченка на підставі визначення ролі добра та зла у творах письменника. Охарактеризовано основні етапи його творчої діяльності. З'ясовано, що на першому етапі (1909 - 1916 рр.) домінують відвертий натуралістично-соціологічний тип мислення та протистояння ослабленої "старої" моралі й етики з іще непевними "новими їх варіантами", а звернення дійових осіб і автора до найглибшлих основ загальнолюдських цінностей лише зароджується. Встановлено, що на другому етапі (1918 - 1830 рр.) творчості В.Винниченка повністю домінують постійні та глибокі пошуки дійовими особами й автором національних, загальносуспільних і загальнолюдських інтерпретацій добра та зла, зло- та добротворень. Доведено, що другий період творчості В.Винниченка характеризується значним ускладненням способів вираження змісту, форм і функцій даних цінностей у житті особи, громади або соціуму, суспільства та людства.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Досліджено соціально-філософську проблематику та жанрово-стильові особливості романів В. Винниченка 1930 - 1940-х рр. Розглянуто концептуально-жанрові пошуки митця у контексті його творчості та в контексті доби. Показано, що романи "муженського циклу" "Вічний імператив", "Лепрозорій", "Нова заповідь", "Слово за тобою, Сталіне" стали підсумком творчих і світоглядних пошуків митця. Увагу зосереджено на осмисленні художньої моделі, в якій утілені соціально-філософські погляди письменника. З'ясовано специфіку творення конфліктів, композиції, структури образів персонажів як носіїв певних ідей, зверненість автора до символіко-міфологічної поетики. Уточнено жанрові номінації романів "муженського циклу", визначено їх синтетичний характер.

  Скачати повний текст

Проведено художню інтерпретацію евдемонізму у творчості В. Винниченка. Евдемонізм як етичний напрям визначає критерієм моральності, мотивацією поведінки та кінцевою метою діяльності людини її прагнення до щастя. Питання досягнення щастя хвилювало й В. Винниченка, що яскраво простежується у його художній та епістолярній спадщині, щоденникових записах. Особистісне та суспільне щастя інтерпретується В. Винниченком не тільки як досягнення задоволення. Складні почуття та переживання, пов'язані з відчуттям радості, суму, розумінням краси, доброчинністю, самопожертвою заради добра оточення стають мотивом багатьох творів письменника. Вартим уваги є почуття ненависті, яке, незважаючи на свій деструктивний характер, дисимулює (приховує) бажання щастя іншому. Незмінним є мотив корисності та самореалізації, що, як це постає із творів В. Винниченка, неможливе без самоусвідомлення себе частиною народу. Формулювання теорії щастя тотожне процесові зведення дому, мотив руйнації та будування асоціюється із бажанням поновного створення світу. Досліджено також характерний для багатьох персонажів "конфлікт" із Богом та умовне прийняття на себе його ролі й відповідальності. Принцип "чесності з собою", феномен віри та вміння почувати стають рисами людського і є запорукою розуміння щастя. Важливу роль відіграє засудження соціальної несправедливості та визнання багатих осіб нещасними (дисгармонійними). Простежено помітний у творчості письменника жаль за неможливістю досягти благородної мети у зв'язку з недосконалістю героїв і нездатністю прислужитися суспільству. Заради виправлення такої ситуації застосовано найрізноманітніші засоби. Брехня задля блага та самопожертва (смерть за ідею на користь людству) стають обов'язковою характеристикою незвичайної "нової людини" В. Винниченка.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст