Інтерпретовано твори Івана Леванди в контексті українського літературного бароко й узагальнено дані про його життєвий і творчий шлях. Підтверджено думку про те, що творчість письменника є важливою віхою в історії української літератури XVII - XVIII ст. Виявлені риторичні та ідеологічні особливості творів прозаїка свідчать про наявність барокових елементів в ораторській прозі кінця XVIII ст., що доводить тяглість барокової традиції в українській літературі XVII - XVIII ст. аж до початку ХІХ ст.

  Скачати повний текст