Здійснено системний опис та аналіз риторико-стилістичних особливостей передачі слов'яноруського синтаксису у "простій" мові початку XVII ст, репрезентованої у творах Мелентія Смотрицького. Порівняльне дослідження здійснено шляхом зіставлення "руського" перекладу Учительного Євангелія Калліста (Єв'є, 1616), здійсненого М.Смотрицьким, з його слов'яноруським оригіналом (Крилос, 1606). Послідовно впроваджувані перекладачем зміни в синтаксичному оформленні тексту прокоментовано в контексті загальних засад і настанов класичної риторики як теоретичного підгрунтя тогочасної літературної практики. Наведено класифікацію та характеристику стилістичних прийомів і риторичних фігур синтаксичного рівня, введених М.Смотрицьким до "руської" редакції під час перекладу церковнослов'янського тексту. Визначено роль засобів риторичного синтаксису в досягненні комунікативної мети проповідей, що складають Учительне Євангеліє.

  Скачати повний текст

Запропоновано оригінальну повну інтерпретацію книги П.Тичини "Замість сонетів і октав", надано характеристику провідних мотивів і образів книги, проаналізовано її проблемно-тематичні аспекти, розкрито особливості конфлікту, з'ясовано значущість символів і метафор, зокрема, символіку кольорів, а також символіку, використану з метою оформлення обкладинки першого видання книги "Замість сонетів і октав". Здійснено спробу довести існування інтертекстуального зв'язку між книгою "Замість сонетів і октав" і Євангелієм від св. Івана, що дозволило розглядати досліджену книгу П.Тичини у новому контексті. Доведено тезу щодо доцільності сприйняття та оцінювання "Замість сонетів і октав" як цілісного художнього твору - поеми, а не як звичайної збірки поезій, написаних в один період. Охарактеризовано композицію третьої книги П. Тичини, визначено тип її словесної організації - поезії у прозі. Обгрунтовано раціональність погляду на третю книгу П.Тичини як на твір необарокової літератури.

  Скачати повний текст

Досліджено теоретичні проблеми часопросторових відносин у художньому творі. Вперше розкрито своєрідність поетики часопростору історичної прози Р.Іваничука. Проаналізовано малодосліджені твори письменника ("Шрами на скалі", "Смерть Юди", "Ренегат", "Євангеліє від Томи", "Через перевал") у контексті вивчення традицій і новаторства історичної прози. Розкрито особливості художнього моделювання часопростору, майстерність творення портретно-психологічних характеристик історичних осіб. Розглянуто оригінальні літературні підходи митця щодо відтворення внутрішнього світу персонажів. З'ясовано, що суміщення різночасових пластів надає можливість письменнику маніпулювати художнім часом і формувати часовий каркас твору. Виявлено, що структура художнього часу творів Р.Іваничука додатково ускладнена внутрішніми пропорціями фабульного та сюжетного, індивідуального й соціально-історичного, подієвого та ліричного, авторського та ліричного художнього часу. Доведено, що часопростір героїв органічно пов'язаний з реальною історією та надає можливості плинного єднання з нею, дистанціювання та наближення. Досліджено генезу та філософічність художнього мислення Р.Іваничука у вимірах його індивідуального письменницького стилю.

  Скачати повний текст