Висвітлено історію євреїв України в період становлення, розвитку та згортання нової економічної політики. Проаналізовано політику радянської влади щодо основних інститутів єврейської спільноти, релігії і культури. Викладено основні проблеми соціально-економічного життя євреїв України в період подолання наслідків погромів 1918 - 1921 рр. Проаналізовано аспекти розвитку кредитної кооперації, приватних підприємств, а також системи соціального захисту єврейських жінок та дітей-сиріт у період непу. Розглянуто історію створення та розвитку єврейських політичних партій, громадських та благодійних організацій, а також розвитку сіоністського руху та переслідувань відомих діячів релігії, культури, науки та мистецтва. Висвітлено наслідки процесу змін основних інститутів єврейської релігійної громади, пов'язані з впливом "хаскали" - єврейського просвітянства та прагненням Радянського уряду і Євсекцій вирішити єврейське питання в країні шляхом політики коренізації. Проаналізовано процес формування політики більшовиків до єврейського населення України в 1921 - 1929 рр., а також нормативно-правові акти, прийняті в цей період. Наведено висновки щодо відповідності офіційної політики реаліям боротьби з єврейськими громадами та установами. Охарактеризовано вклад євреїв у розвиток науки, мистецтва та культури в даний період.

  Скачати повний текст

Комплексно досліджено діяльність Товариства щодо землеоблаштування єврейських трудящих України та державних структур стосовно здійснення ними політичних і соціокультурних перетворень. Проаналізовано механізм адміністративно-політичної та фінансово-господарської взаємодії товариства з органами радянської вертикалі управління, з іншими єврейськими громадськими організаціями у контексті здійснення політики залучення єврейських трудящих до сільськогосподарської праці у 1920 - 1930 рр. З використанням архівного матеріалу розкрито особливості проведення колективізації єврейських переселенських колективів. Висвітлено участь єврейських громадсько-політичних організацій у здійсненні аграрно-соціальних перетворень, реалізації культурницьких і переселенських програм більшовицького режиму у 1920 - 1930 рр.

  Скачати повний текст

Досліджено правове становище єврейського населення Лівобережної України у другій половині XIX - на початку XX ст. Відзначено дискримінаційну політику царського уряду щодо місця проживання, пересування та занять окремими видами діяльності та позитивні зрушення у галузі освіти та віросповідання. Проаналізовано демографічні процеси, з'ясовано вплив на них соціальних та економічних факторів. Встановлено причини та проаналізовано наслідки еміграції євреїв. Визначено особливості та основні напрямки інтеграції єврейського населення в економіку регіону - промисловість, торгівлю та сільське господарство. Розглянуто історію утворення, діяльності та занепаду єврейських землеробних колоній Лівобережної України. Висвітлено питання розвитку національно-релігійної, загальної початкової та середньої освіти єврейським загалом регіону. Проаналізовано вплив держави на релігійно-духовне життя євреїв.

  Скачати повний текст

Висвітлено періодизацію процесу формування єврейської громади Південного Сходу України протягом 1861 - 1917 рр. Проаналізовано роль стихійного процесу єврейської міграції та політики Російської імперії, спрямованої на формування єврейської громади регіону. Досліджено кількість єврейського населення, його локалізацію. Розглянуто зовнішні прояви діяльності євреїв, які були сформовані під тиском офіційної ідеології, а також зміни у вихованні та освіті, зумовленої на основі впливу релігійних чинників та історичній традиції. Визначено перехід єврейської громади регіону від традиційного суспільства до індустріального.

  Скачати повний текст

Проведено дослідження національної політики П.Столипіна, розглянуто її основні складові - єврейське, польське та фінське питання. Визначено світоглядні засади П.Столипіна, що вплинули на формування принципів національної політики. Виявлено причини, які спонукали прем'єра вивчати єврейське, польске та фінське питання, розглянуто особливості їх вирішення та проаналізовано пріоритетні аспекти. Визначено фактори, які вплинули на формування урядових підходів щодо вирішення національної проблеми. Досліджено природу столипінського "націоналізму". Проаналізовано позиції російських політичних партій щодо розв'язання національної проблеми та їх ставлення до національної політики П.Столипіна.

  Скачати повний текст

Досліджено катастрофу єврейського населення Дніпропетровської області в період її окупації нацистами в 1941 - 1943 рр. Проведено аналіз вивченості теми Катастрофа в сучасній науковій літературі, вивчено регіональні причини Голокосту. Розглянуто основні напрями антиєврейської політики фашистів у регіоні, надано нові дані про єврейські жертви німецького геноциду на Дніпропетровщині. Проаналізовано та розкрито міжнаціональні відносини в період окупації. Визначено економічну політику нацистів стосовно відношення до єврейського населення. Зібрано та проаналізовано інформацію про єврейське Протистояння й Опір. Наведено форми та методи проведення антирадянської й антиєврейської пропаганди окупантами.

  Скачати повний текст

Дисертація присвячена комплексному дослідженню єврейської історії на теренах Уманщини від кінця XVIII до початку ХХ ст.У дослідженні вивчено стан наукової розробки проблеми єврейської історії на Уманщині, доведено, що наразі бракує комплексних досліджень з окресленої тематики. Основу дослідження склала джерельна база, зокрема великий пласт архівних документів. Вивчено процес формування смуги єврейської осілості та єврейського питання в Російській імперії. Показано динаміку змін соціального становища єврейського населення та його трансформації в окреслених хронологічних межах. Визначено головні галузі господарства, де частка єврейського капіталу була значною. Встановлено, що більшість єврейського населення Уманщини проживала в місті Умані та містечках повіту. Саме тут сформувались центри культурного життя євреїв. Досліджено окремі аспекти функціонування єврейської освітньої системи на Уманщині, як релігійної, так і світської. Встановлено, що Уманщина була осередком громадського життя єврейської громади, а пізніше, наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст. – і політичного.^UThe dissertation covers comprehensive study of Jewish history in Uman region from the end of the 18th to the beginning of the 20th century. The research analyzes the state of scientific development of the problem of Jewish history in Uman region. It has been proven that there is lack of comprehensive research on the outlined topic. Instead, there is a fairly large number of general works devoted to the life of Jews in the strip of settling, which became assistive in the preparation of a dissertation research. The basis of the study was the source base, archival documents in particular. Most of them are introduced to scientific research for the first time. It was determined that the majority of the Jewish population of the Uman region lived in the city of Uman and towns of powiat. Centers of cultural life of the Jews were formed here, which varied considerably in the second half of the 19th century. Some aspects of the Jewish educational system functioning in Uman region, both religious and secular are also analyzed. It was determined that Uman region was the center of community life of the Jewish community, and later, in the late 19th and early 20th centuries political as well. It has been established that at different times political groups successfully operated in Uman region. The range of political preferences of the Jews was quite varied. However, the socialist party was favored at that time. Identities of some participants in political competitions in Uman region were established in this work. Jewish life in Uman and Right-Bank Ukraine as a whole was similar, however, it had its distinctive features.

Дисертація присвячена комплексному богословському та філософсько-правовому аналізу принципів формування і дії єврейського релігійного права в його історичній еволюції. Проаналізовано історичні етапи становлення іудейського права, характерні особливості Мойсеєвого, талмудичного та пост-талмудичного права. Розглянуто методи і принципи формування нормативно-правових актів іудейського права, окреслено поняття єврейське, іудейське, ізраїльське право. Проаналізовано сутність феномена іудейського релігійного права, розкрито його богословське наповнення. Розкрито еволюцію підходів до розуміння єврейської правової системи в сучасній науці та виокремлено її основні ознаки. Виявлено основні принципи формування нормативної, інституційної та ідеологічної складових єврейської правової системи. З'ясовано місце Письмового Закону, Усного Закону, зокрема Талмуду, в системі джерел єврейського права. Висвітлено сучасні тенденції і проблеми в розвитку єврейського релігійного права та шляхи їх вирішення. Зміна у вихідних принципах формування і дії між біблійним і талмудичним правом призводить до втрати внутрішньої основи й перетворення права в якісно інше, хоча і з збереженням формальних ознак попереднього. Це можливо побачити саме на принципах формування і дії єврейського права в їх богословському аспекті. Еволюція богословських ідей між біблійним і талмудичним правом призводить до формалізації та втрати початкових основ і, таким чином, стає не еволюцією як розвитком, а псевдо-еволюцією. Показано небезпеку відходу від початкових принципів та ідей. На прикладі давньоєврейського та талмудичного права простежено і проілюстровано, як первинне «живе» середовище періоду зародження певної релігії згодом трансформується у сталій традиції (обряд долає дух, формалізація релігії). Такі закономірності, які виявило наше дослідження, стають вихідними, адже на прикладі єврейського права можна показати загальну закономірність (формалізацію, обрядовість, масовість, злиття з національною ідентичністю) релігії в цілому і релігійного права зокрема. Здійснено богословський аналіз різниці основних принципів формування (воля Бога, право мудреців, виховний принцип і «принцип огорожі») та дії (принцип таліону і принцип формальностей) між біблійним і талмудичним правом. Зроблено цілісний і системний аналіз еволюції богословських ідей в основних правових принципах єврейського права.^UThe dissertation is devoted to the complex theological and philosophical-legal analysis of the principles of formation and action of the Jewish religious law in its historical evolution. The historical stages of the formation of Jewish law, the characteristic features of Moses, Talmudic and post-Talmudic law are analyzed. The methods and principles of formation of normative-legal acts of Jewish law are considered, the concepts of Jewish, Jewish, Israeli law are outlined. The essence of the phenomenon of Jewish religious law is analyzed, its theological content is revealed. The evolution of approaches to understanding the Jewish legal system in modern science is revealed and its main features are singled out. The basic principles of formation of normative, institutional and ideological components of the Jewish legal system are revealed. The place of the Written Law, the Oral Law, in particular the Talmud, in the system of sources of Jewish law is clarified. Current trends and problems in the development of Jewish religious law and ways to solve them are highlighted. The change in the basic principles of formation and action between biblical and Talmudic law leads to the loss of the internal basis and the transformation of law into something else, albeit with the preservation of the formal features of the previous one. This can be seen precisely on the principles of formation and operation of Jewish law in their theological aspect. The evolution of theological ideas between biblical and Talmudic law leads to the formalization and loss of the original foundations and, thus, becomes not evolution as development, but pseudo-evolution. The danger of deviating from the initial principles and ideas is shown. On the example of ancient Jewish and Talmudic law, it is traced and illustrated how the primary "living" environment of the period of origin of a certain religion is later transformed into a permanent tradition (the rite overcomes the spirit, the formalization of religion). Such patterns, which revealed our study, become the starting point, because the example of Jewish law can show the general pattern (formalization, ritual, mass, merging with national identity) of religion in general and religious law in particular. Theological analysis of the difference between the basic principles of formation (God's will, the law of sages, the educational principle and the "fence principle") and action (the principle of talion and the principle of formalities) between biblical and Talmudic law. A holistic and systematic analysis of the evolution of theological ideas in the basic legal principles of Jewish law is made.

У дисертації вперше комплексно і системно проаналізовано специфічні риси зображення єврейського світу в українській малій прозі кінця ХІХ – перших десятиліть ХХ ст. До дослідження залучено більше 130 текстів, з-поміж яких мала проза Івана Андрієнка, Івана Багряного, Володимира Винниченка, Віктора Домонтовича, Мирослава Ірчана, Наталії Кобринської, Олекси Копиленка, Григорія Косинки, Михайла Коцюбинського, Агатангела Кримського, Івана Нечуя-Левицького, Леоніда Пахаревського, Клима Поліщука, Юрія Смолича, Івана Франка та ін. Вони представляють велику палітру жанрів, стилів, композиційних рішень, авторських географій та ідеологій, що об’єднані тематично. У різноманітті вони розкривають специфіку літературного процесу і трансформації способів репрезентації Інших, зокрема єврейської культури, в українській малій прозі, а також фіксують літературне бачення єврейської культури й українсько-єврейського сусідства, враження, рефлексії й відгуки на плинну історичну реальність. Попри помітну дослідницьку увагу до єврейських тем в українській літературі та більшості, хоча не всіх згаданих літературних імен, корпус малої прози цього періоду ще не був об’єктом цілісного наукового аналізу per se в контексті єврейської тематики. Відповідно, дисертація сфокусована на комплексному дослідженні репрезентації «єврейського світу» в малій прозі.Обраний теоретико-методологічний підхід спирається на засади літературної імагології та геопоетичних студій та інкорпорує елементи міфоархетипної критики, гендерних студій, геопоетичних студій і літературної антропології. Авторська концепція передбачає акцент на понятті «єврейського світу» як цілого і мультишаровість репрезентації єврейського світу в українській малій прозі. Тож структура дисертації відповідає цьому баченню: в ній розглянуто «міфоархетипний рівень» зображення, що ґрунтується на рецепції Біблії як специфічного, але фундаментального джерела українських знань про єврейське Інше, літературну репрезентацію суспільно-політичних обставин і соціальних відносин доби через призму єврейського світу і vice versa («соціальний рівень»), «антропологічний рівень» – зображення єврейської культури через людські постаті й антропологічні феномени, а також «геопоетичний рівень», який охарактеризовано через різні аспекти взаємодії єврейського героя з простором, українського героя з єврейським простором і, власне, «єврейські» простори. Цій меті підпорядковане вживання як основного терміна «єврейський світ», що мотивований потребою комплексно окреслити міфологічні й архетипні, соціокультурні, антропологічні і просторові виміри зображення євреїв і їхнього життєвого світу в українській короткій прозі.Практична цінність дисертації в тому, що її результати й матеріали можна використовувати для розробки лекцій і практикумів, навчальних курсів в університетах і системі неформальної освіти з розглянутої тематики (передовсім імагології, єврейської тематики в українській літературі, художньої специфіки малої прози періоду кінця ХІХ і перших десятиріч ХХ століть, а також історії української літератури і літературознавчої теорії), для нових досліджень і поглиблення знань про парадигму образотворення Інших в українській літературі, створення навчальної літератури і просвітницьких матеріалів. Дисертація буде корисною для написання студентських наукових робіт із відповідних тематик. Одним із її практичних результатів є укладена антологія текстів малої прози на єврейську тематику, яка представить цю сторінку української літератури й культури для широкої читацької авдиторії.^USince the second half and particularly the end of the nineteenth century, modern Ukrainian literature enters the new genre and thematic horizons and demonstrates a focused interest to “our Others,” in particular the Jews and their life. Particularly, the short fiction and fragmentary genres are actively developing. The historically intense period of the rise of national culture is associated with changes in the literary portrayal of Jews, in particular reducing the role of ethnic stereotypes and focusing on empathy and the psychological exploration of the Jewish characters. With many short stories little-researched and less known, this literary research is on the agenda. The spectrum of the intra-textual and extra-textual drivers of the literary portrayal involves aesthetic, gender, social and political, myth-archetypal, spatial and others. The territory of Ukraine in the period in question is referred to as the borderlands in its understanding of “the crucible of cultures” where the cultural exchanges, mobility, and the cultural, ethnic, religious, and gender diversity have been constantly manifested. The study of the ethnic representation expands the knowledge on diversity of Ukrainian literary heritage, its rich imagery, openness, and responsiveness while provides sources to supplement the inclusive narrative of Ukrainian culture and memory. It paves the way for a reassessment of the old patterns and offers an opportunity to reflect on Ukraine’s cultural and ethnic diversity. Finally, the research on Jews in Ukrainian literature and Ukrainian-Jewish literary contacts serves an important purpose by contributing to the creation of the inclusive and dynamic vision of Ukraine. The literature sampling makes up 132 short fiction pieces written by a variety of Ukrainian writers from 1881 to 1930s. Ivan Andriienko, Ivan Bahrianyi, Volodymyr Vynnychenko, Myroslav Irchan, Nataliia Kobrynska, Oleksa Kopylenko, Hryhorii Kosynka, Mykhailo Kotsiubynskyi, Ahatanhel Krymskyi, Ivan Nechui-Levytskyi, Leonid Pakharevskyi, Klym Polishchuk, Ivan Franko are involved among others. The only exception is a 1948 story by Viktor Domontovych that aesthetically closes the interwar period. Based on a combined methodology that is dominated by methods of imagology and literary spatial studies, gender studies and myth studies, the study provides an in-depth literary analysis of the texts selected. It incorporates gender critical analysis to study female images, body representation, and women’s issues, myth analysis to explore the biblical influence on the representation, intertextual analysis and the elements of other scientific approaches. The outcomes of the dissertation include a number of research publications, numerous non-academic texts and invited talks for foreign audiences, and a forthcoming anthology of Ukrainian short fiction on Jewish themes in 1880s–1930s with commentaries.The main findings posit that the Jewish heteroimage is ambigious in Ukrainian short fiction as typologically related images might be positive and negative in various texts. The biblical myths and archetypes inform short fiction about the Jews and those portrayals are either rich and stereotyped or philosophically and ethically interpreted, to be the source for exploration of the 20th-century human. It is emphasized, however, that those stories virtually do not discuss the perception of contemporary Jews. The Jewish body representation is stereotyped, presented through the strength / weakness dichotomy, emotionally evaluated in many cases and the female body is portrayed on the intersection of the ethnic and gender conventions. An extensive typology of the Jewish characters in short fiction is provided based on three main types of the rich Jew, the poor Jew, and the Jew communist, and the gender issues are explored in details. The Jewish pogroms are represented using a wide range of means at different levels including metaphors of fire and blood, eschatological and apocalyptic metaphors, the images of the poor, the opposite images of strong-willed Jewish women and passive men, the motives of the massacre of an elderly Jew, raping during the pogrom, and the generational gap between the loyal elderly and active militant Jewish youth, among many others. Literary topography is examined from various angles including the emphasis on the conncetion of the city and village and the important chance for learning the Jewish culture during the travel, usually on train. It is noted that the aesthetic evaluation underpinning by the beauty / ugliness dichotomy is part of the literary Jewish image and apart a formative component of the literary discourses of pogrom and gender-based violence, where Jewish women are portrayed in fluid categories of “beauty.”