Монографічно досліджено піздньокрейдові короткопетельні теребратуліди (Brachiopoda) Украіни зм надродини Cancellothyridoidae. Встановлено паралельний розвиток в мезозої двох гілок скульптурованих короткопетельних теребратулід - Cancellethyridoidae та родини Cnismatocentridae (Terebratuloidea), до останнього включено підродину Inopinatarculina з родом Prochlidonophora. Відновлено морфогенез і розроблено варіант схеми філогенезу надродини. Прослідковано історичний розвиток морських пізньокрейдових басейнів на України та сусідніх тереторіях. На підставі стратиграфічного аналізу вивчених видів у розрізі верхньокрейдових відкладів запропоновано виділити шари з фауною канцеллотиридоідей, які простежуються на території Донбасу, а деякі фіксуються на теренах України.

  Скачати повний текст

Проведено фауно-систематичну ревізію викопних черевоногих молюсків групи Archaeogastropoda сарматських відкладів України, досліджено їх палеогеографічне поширення та можливості їх застосування в біостратиграфічних та кореляційних цілях. Вивчено фауністичний склад сарматських археогастропод Західної та Південної України, Молдови та Польщі. Складено описи 120 видів. Вперше систематику сарматських представників групи наведено відповідно до сучасної системи гастропод. Побудовано філогенетичні схеми для окремих родів і груп видів. За фауною археогастропод здійснено палеозоогеографічне районування дослідженої частини басейну. Реконструйовано палеоекологічні умови його ділянок. Визначено можливості застосування археогастропод для стратиграфічного розчленування сарматського ярусу та кореляції сарматських відкладів. Доведено, що за фауною археогастропод можливе виділення тільки сармату sensu Suess.

  Скачати повний текст

Дисертаційна робота присвячена вивченню особливостей впливу сільських поселень на природні екосистеми Національного природного парку “Подільські Товтри”. Національний природний парк “Подільські Товтри”  найбільший в Україні й другий за площею в Європі національний природний парк. Це територія високої природної і культурної цінності, який через виняткові природні характеристики, репрезентативність, унікальність флори, фауни та геоморфологічних утворень заслуговує на особливу охорону. Площа НПП “Подільські Товтри” займає 261 316 га (0,42% території України), частка рідкісних видів, що занесені до Червоної книги України у його флорі становить 5,0%. До списків видів рослин, що потребують охорони на території парку занесено 77 червонокнижних і 27 реліктів.Внаслідок значного антропогенного навантаження майже 200 сільських поселень у межах парку відбуваються суттєві зміни його природних екосистем. Сільськогосподарське освоєння НПП “Подільські Товтри” становить 56,6%, розораність території – 49,4%. Інтенсивність антропогенного впливу виражена через величину ступеня селитебності, яка складає 19%.Згідно з функціональним зонуванням територія НПП “Подільські Товтри” розподілена на заповідну зону (0.6%), зону регульованої рекреації (4.3%), зону стаціонарної рекреації (0,06%). Актуальним є питання про доцільність у складі національного парку господарської зони, що займає 94,9% території. Територія парку щільно заселена ще з прадавніх часів, наразі на ній розташовані близько 200 сільських поселень.^UThe dissertation is dedicated to the study of the peculiarities of the impact of rural settlements on the natural ecosystems of the Podilskyi Tovtry National Natural Park. Podilskyi Tovtry National Nature Park (NNP) is the largest national nature park in Ukraine and the second largest in Europe. It is a territory of high natural and cultural value, which due to its exceptional natural characteristics, representativeness, uniqueness of flora, fauna and geomorphological formations deserves special protection. The area of the Podilskyi Tovtry National Natural Park covers 261,316 hectares (0.42% of the territory of Ukraine), the share of rare species included in the Red Book of Ukraine in its flora is 5.0%. 77 Red Book species and 27 relics are included in the list of plant species requiring protection in the park. As a result of the significant anthropogenic load, almost 200 rural settlements within the park are experiencing significant changes to their natural ecosystems. The agricultural development of the NNP is 56.6% and the plowed area is 49.4%. The intensity of the anthropogenic impact is expressed through the degree of settlement, which is 19%. According to functional zoning, the territory of the park is divided into a protected zone (0.6%), a regulated recreation zone (4.3%) and a stationary recreation zone (0.06%). The topic of discussion is the question of viability as part of the national park of the economic zone, which occupies 94.9% of the territory. The territory of the park has been densely populated since ancient times, currently there are about 200 rural settlements.

Досліджено структуру гніздового населення птахів природних біогеоценозів північного Сходу України - лісових, гідрофільних і відкритих трав'янистих угруповань. Для характеристики гніздового населення угруповань використано експоненту індексу видового різноманіття Шенона - Вівера (Н'), індекс полідомінантності Симпсона (D'), індекс вирівнюваності Алатало (G'). Визначено найбільш сталі й уразливі угруповання, описано топоморфічний склад та особливості розподілу трофломорф у населенні птахів природних біогеоценозів. Встановлено фауногенетичну структуру типових біогеоценозів. Проаналізовано динаміку видового складу фауни та причини, які її зумовлюють. Висвітлено склад індикаційних орнітофауністичних ядер у населенні гніздових птахів і надано оцінку вразливості орнітоугруповань. Проаналізовано авіфауністичну репрезентативність чинної системи природних резерватів.

  Скачати повний текст

Наведено результати вивчення систематичного складу черевоногих молюсків з крейдових відкладів Волино-Подільської окраїни Східноєвропейської платформи. З'ясовано їх значення для розв'язання стратиграфічних і палеогеографічних проблем. Наведено монографічний опис 125-ти видів черевоногих з 33-х родини та 61-го роду, з яких 23-и види на дослідженій території виявлено вперше. Встановлено зміни таксономічної структури угруповань і наведено оцінку видового багатства черевоногих молюсків в альб-маастрихтському часі. Виділено й охарактеризовано три етапи розвитку фауни черевоногих: альбсеноманський, турон-коньяцький й сантон-маастрихстський. Вперше виділено шість комплексів черевоногих, кожен з яких характеризує певний стратиграфічний підрозділ. Виявлено залежність видового багатства черевоногих від певних фасціальних обставин. Досліджено залежність екологічної структури угруповань від палеогеографічних умов в окремих ділянках палеобасейну й її зміни протягом крейдового періоду. Встановлено ступінь фауністичної подібності крейдових черевоногих Волино-Поділля до ізохронних регіональних фаун Європи.

  Скачати повний текст

Уперше за умов Лісостепу України проведено комплексне визначення видового складу різних екологічних груп трипсів біоценозів і агроценозів та розроблено рекомендації щодо визначення економічного порогу шкідливості рослиноїдних видів трипсів з урахуванням екологічної структури (співвідношення між рослиноїдними та хижими видами трипсів) цих груп та чисельності різних видів трипсів в них. Виявлено трофічні зв'язки 214-ти рослиноїдних і хижих видів трипсів. Вивчено закономірності динаміки їх чисельності, з'ясовано роль спеціалізованих хижих видів трипсів у зниженні чисельності популяції фітофагів та визначено рівень їх ефективності у процесі генезису популяції рослиноїдних трипсів. Досліджено формування видового складу трипсів агроценозів зернобобових і пасльонових культур, бурякових висадків, соняшнику та круп'яних культур (гречки, проса). Виявлено особливості сезонної динаміки чисельності трипсів на висадках моркви, на зелених овочевих і плодово-ягідних культурах у полезахисних лісонасадженннях, а також трофічні зв'язки цих комах. Розвинуто проблему визначення втрат урожаю основних польових культур у результаті пошкодження їх трипсами. Виявлено особливості динаміки чисельності тизаноптерофауни на різних сортах гороху, сої, люцерни, бурякових висадків, соняшнику, гречки та проса. Вивчено особливості біології фітофагів та їх ентомофагів польових, овочевих і декоративних культур, вирощуваних за умов відкритого та закритого грунту Лісостепу України на біоцентотичному та популяційному рівнях продовж сезону та за роками. Теоретично обгрунтовано та експериментально перевірено вплив окремих агротехнічних заходів на процеси саморегуляції тизаноптерофауни в агроценозах основних польових культур, доведено можливість передачі трипсами ізолятів вірусів тоспогрупи.

  Скачати повний текст

Дисертація присвячена питанням діагностики, поширення та різноманіття мишоподібних гризунів фауни регіону Українських Карпат. Проведено детальну ревізію критеріїв діагностики близьких видів лісових мишей (Sylvaemus) і «сірих полівок» (Microtus sensu lato), за результатами якої складено регіональні діагностичні схеми для ідентифікації зразків. Надродина Muroidea представлена у фауні регіону 19 видами, що формують три висотні комплекси — монтанний, борео-монтанний та рівнинний, і позависотний інтразональний. Показники видового багатства і різноманіття мишоподібних зменшуються від рівнини до високогір'я. Корінні біотопи (рівнинні дубові ліси, гірські букові та ялинові ліси) мають усталену таксономічну структуру родентокомплексів із виразно домінантними видами, і, відповідно, характеризуються низькими показниками різноманіття. В Українських Карпатах поширені два ендемічні види надродини Muroidea — полівка татринська та полівка снігова, представлені підвидами Terricola tatricus zykovi та Chionomys nivalis ulpius. Основою їхньої охорони має бути збереження природних оселищ в межах високогірних масивів, де концентрація відомих їх знахідок є найбільшою.^UThe thesis is devoted to issues of diagnostics, distribution, and diversity of muroid rodents of the fauna of the region of the Ukrainian Carpathians. A detailed revision of diagnostic criteria of sibling wood mice (Sylvaemus) and “grey vole” (Microtus sensu lato) species has been carried out, based on the results of which regional diagnostic keys have been developed for identification of specimens. The superfamily Muroidea is represented in the region's fauna by 19 species that form three altidutinal assemblages—montane, boreo-montane, and lowland—and an additional intrazonal assemblage. Indices of species richness and diversity decrease from the lowland to the subalpine zone. Primeval biotopes such as oak forests in the lowland and beech and spruce forests in the mountains support stable taxonomic structure of rodent communities with clearly dominating species and, respectively, are characterised by relatively low diversity indices. The basis for their conservation should be the protection of natural montane habitats, where the concentration of known records of these voles is the highest.

Розглянуто видовий склад, основні екологічні показники населення колембол та їх динаміку в природних та антропогенних змінених лісових екосистемах центральної частини України. Зареєстровано 110 видів ногохвісток, зокрема Prolaphorura bipunctata, який є новим для фауни України. Виявлено, що співвідношення біоморф і гігропреферентних груп ногохвісток може бути біоіндикатором ступеня зволоженості рослинних асоціацій. Обгрунтовано можливість використання амплітуди коливань щільності населення та зміни співвідношення життєвих форм в угрупованнях як індикатора динамічності перебігу процесу деструкції опаду. На основі екологічних параметрів угруповань колембол виявлено варіант рекультивації буровугільних відвалів відпрацьованих порід, що знаходиться на завершальних стадіях грунтоутворення. Встановлено, що негативний вплив рівня радіоактивності грунту на ногохвісток значно менший, ніж порушення його структури. Доведено, що ногохвісток можна використовувати для біоіндикації вмісту у грунті кадмію, нікелю, але не марганцю, заліза, цинку, міді, свинцю. З'ясовано, що зональність є визначальним фактором у процесі формування структури угруповань ногохвісток, а видовий склад залежить від типу рослинної асоціації. Встановлено, що види-кодомінати відносяться до різних життєвих форм, гігропреферентних і біотопних груп. Із використанням даних відмінностей обгрунтовано диференціацію екологічних ніш видів ногохвісток.

  Скачати повний текст

Викладено теоретико-методологічні положення та практичні рекомендації щодо вдосконалення організаційно-економічного та інформаційного забезпечення розвитку туристично-оздоровчого комплексу в регіонах України з метою підвищення ефективності використання туристично-рекреаційного потенціалу територій. Обгрунтовано необхідність розвитку туристично-оздоровчого комплексу як складової сфери послуг та подолання в теорії та практиці його трактування як непродуктивної праці. Узагальнено роль та місце туристично-оздоровчого комплексу в народному господарстві. Проведено класифікацію факторів, що його визначають, і з'ясовано їх специфіку, зокрема, потужний історико-культурний та археолого-архітектурний потенціали; водні та гірські ресурси, флору та фауну, бальнеологічні ресурси. Висвітлено можливість пріоритетного розвитку місць для міжнародного туризму. Розроблено пропозиції щодо удосконалення системи управління галуззю на регіональному рівні шляхом об'єднання діяльності курортів і оздоровчих закладів з туризмом, подальшим підпорядкуванням їх одному відомству в уряді України. Запропоновано шляхи впровадження методології маркетингових досліджень як основи планування функціонування та розвитку туристично-оздоровчого комплексу в цілому і туристичних підприємств зокрема, передусім, з метою створення туристичних продуктів і відповідного організаційного забезпечення для просування їх на вітчизняний та міжнародний ринки. Наведено пропозиції щодо удосконалення податкової системи, використання бюджетних коштів і перенесеня значного навантаження на приватний капітал для фінансування туристичної та суміжних галузей народного господарства.

  Скачати повний текст

У дисертації розкрито нові дані щодо структури популяції черевоногого молюска N. concinna для острівної системи Аргентинських островів, Західна Антарктика. Встановлено закономірності розповсюдження молюска з урахуванням морфологічної та генетичної структури популяції. Реконструйовано філогенію представників роду Nacella, встановлено можливі регіони походження і шляхи поширення. Поділ популяції молюсків на літоральний та субліторальний морфотипи не підтверджений. Розподіл популяції N. concinna на різних підводних ландшафтах демонструє різні закономірності між морфометричними параметрами раковини, вагою молюска та глибиною. У деяких ландшафтах правило Фостера, щодо залежності розмірів від енергетичних ресурсів, не виконується. N. concinna заселяє всі доступні ландшафти, утворює популяцію з високою фенотиповою пластичністю, яка включає три морфотипи за скульптурою раковини, і становить багатий ресурс в дослідженій акваторії. Молекулярно-філогенетичний аналіз за мітохондріальними 12S, 16S, CO1 генами і ядерним геном 28S показав належність трьох морфотипів N. concinna, виділених за морфологією раковини, до одного виду. Філогенетичні реконструкції продемонстрували близькі зв'язки N. concinna з нацеллідами Вогняної Землі і субантарктичних островів. Показано філогенетичні зв'язки нацеллід з Patellogastropoda тропічних та помірних вод Атлантичного океану. Встановлено, що нацелліди є автохтонами Антарктики. Ймовірним місцем первинного видоутворення за молекулярними годинниками є Кергеленське плато і межа Антарктичного півострова та Вогняної Землі, що пов'язані з прадавньою тріасовою фауною півдня Гондвани. Молекулярно-генетичний баркодинг за фрагментом гену 16S показав приналежність асоційованої з N. concinna мікробіоти до протеобактерій (Pseudoalteromonas, Psychrobacter, Shewanella, Cobetia, Psychromonas), бактероїдів (Bizionia) та фірмікут (Oceanobacillus). Реконструкція філогенетичних зв'язків молюск-асоційованої мікрофлори показала їх спорідненість з бактеріями Арктичного регіону і можливий біполярний характер їх поширення. Показано, що асоційовані з N. concinna мікробіота не може слугувати філогенетичним маркером еволюційних процесів, однак може бути використана у якості екологічного маркера підводних ландшафтів і субпопуляцій молюску.^UThe thesis is dedicated to new data on the population structure of the gastropod mollusk N. concinna for the entire island system of the Argentine Islands, West Antarctica. Patterns of limpet distribution in this water area taking into account the morphological and genetic population structure. The phylogeny of the genus Nacella and possible regions of origin and distribution are reconstructed. The division of the mollusk population into littoral and sublittoral morphotypes has not been confirmed for the water area of the studied island system. The distribution of the N. concinna population in underwater landscapes does not have clear patterns between the morphometric parameters of the shell, the weight of the mollusk and the depth. In some cases, Foster's rule regarding the dependence of size on energy resources may not be followed. N. concinna inhabits all available landscapes, forms a population with high phenotypic plasticity, which includes three morphotypes of shell sculpture, and is a rich resource in the study area. Molecular phylogenetic analysis of mitochondrial 12S, 16S, CO1 genes and nuclear 28S gene showed that three morphotypes (selected by the shell morphology) belong to the same species N. concinna in the Wilhelm archipelago water area, West Antarctica. Phylogenetic reconstructions have shown close relationships between N. concinna and the nacellids of Tierra del Fuego and sub-Antarctic islands. Phylogenetic relationships of nacellids with Patellogastropoda of tropical and temperate Atlantic Ocean waters are shown. It is established that the nacellids are indigenous to Antarctica. The Kerguelen Plateau and the boundary of the Antarctic Peninsula and Tierra del Fuego, which are associated with the ancient Triassic fauna of southern Gondwana, are likely sites of primary speciation by molecular clock. Molecular genetic barcoding of the 16S gene fragment showed that the N. concinna-associated microbiota belonged to Proteobacteria (Pseudoalteromonas, Psychrobacter, Shewanella, Cobetia, Psychromonas), Bacteroidetes (Bizionia) and Firmicutes (Oceanobacillus). Reconstruction of the phylogenetic relationships of mollusk-associated microflora showed their affinity to bacteria in the Arctic region and the possible bipolar nature of their spread. It has been shown that the microbiota associated with N. concinna cannot serve as a phylogenetic marker of evolutionary processes, but can be used as an ecological marker of underwater landscapes and mollusk subpopulations.

Проведено стратиграфічне, палеонтологічне, палеогеографічне та палеоекологічне вивчення остракод міоценових (починаючи з тарханських) відкладів Південної України. Проаналізовано стратиграфічне поширення остракод у міоценових відкладах Північного Причорномор'я та Криму. Виділено характерні комплекси цієї групи фауни для окремих стратиграфічних підрозділів міоцену. Створено схему біостратиграфії середньо- та верхньоміоценових відкладів Північного Причорномор'я, Рівнинного Криму та Керченського півострова за остракодами. Обгрунтовано раціональну та міжрегіональну кореляцію одновікових утворень Південної України та суміжних територій за остракодовою фауною. В історії розвитку остракод регіону виділено тархансько-караганський, конксько-сарматський і меотично-понтичний етапи, кожний з яких розділяється на підетапи. Реконструйовано палеоекологічні умови басейнів седиментації міоцену. Здійснено опис 41-го виду й одного підвиду остракод, які є стратиграфічно важливими для міоценових відкладів Південної України.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Проаналізовано екологічні особливості розподілу турунів за основними типами обстежених природних та антропогенно трансформованих екосистем. На території Присамар'я Дніпровського протягом 8 років обстежено 240 біогеоцинозів, в яких виявлено 262 вида турунів. Для всіх типів еталонних екосистем встановлено фонові види турунів та екоморфічну структуру карабідофауни. Досліджено зміни видового складу, загальні характеристики карабідофауни та її екоморфічну структуру залежно від грунтово-кліматичних умов та складу фітоценозу, виділено індикаторні види для цих умов. Встановлено, що в більшості обстежених типів біогеоценозів туруни складають 40 - 80 % видового складу герпетобію. Досліджено зміни екоморфічної структури, загальних характеристик і видового складу карабідофауни, що відбуваються під впливом підтоплення шахтними водами за різних грунтово-рослинних умов. Проаналізовано зміни структури карабідофауни степових ділянок, що відбуваються через пасквальну дегресію фітоценозів. Досліджено карабідофауну штучних лісових насаджень за умов плакору, встановлено її подібність до фауни турунів природних байрачних лісів. Виявлено рідкісні для Степового Придніпров'я види турунів, проаналізовано основні причини їх зникнення та запропоновано заходи, необхідні для їх охорони.

  Скачати повний текст

Висвітлено фауну та структурну організацію угруповань павуків екосистем з різним рівнем техногенного забруднення Чернівців. Проаналізовано зміни кількісних і якісних характеристик багатовидових угруповань павуків зелених масивів і приміщень промислових підприємств у порівнянні з умовно контрольними біотопами Чернівців. З'ясовано чутливість основних параметрів структури угруповань павуків до техногенного забруднення. Сформовано теоретичне узагальнення проявів ценотичних реакцій угруповань павуків-герпетобіонтів промислових зон. Виокремлено синекологічні показники, а також види павуків, за присутністю яких можна зробити висновок щодо рівня техногенного забруднення території.

  Скачати повний текст

Досліджено види рослин флори України, що занесені до Додатку І Конвенції про охорону дикої флори, фауни та природних середовищ існування в Європі, на підставі вивчення їх географічного поширення в межах країни, еколого-центотичних особливостей і сучасного стану охорони. Відзначено, що флора України нараховує 64 види рослин, занесених до Бернської конвенції, з яких два види не зростають у природній флорі України. Проведено географічний аналіз, описано екологічні та ценотичні особливості видів рослин даної конвенції, надано їх созологічну оцінку згідно категорій рідкісності. Визначено види рослин Бернської конвенції на території природно-заповідного фонду України. Досліджено еколого-ценотичну приуроченість даних видів на підставі методологічних принципів еколого-флористичної класифікації. Наведено синтаксономічну схему рослинних угруповань за участю видів рослин Бернської конвенції, яка включає 31 клас, 40 порядків, 53 союзи, 78 асоціацій та 50 безрангових угруповань. Запропоновано 50 видів включити до Додатку І Бернської конвенції.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

За допомогою картотеки прислів'їв, казок і пісень, укладеної за матеріалами академічних видань проаналізовано тематичну групу лексики на позначення реалій фауни. На матеріалах фольклорних текстів різного жанру проведено перше комплексне дослідження тематичної групи фаунолексем щодо формування у них символічного компонента значення слова, здійснено спробу ідеографічного опису даних лексем української мови, наведено їх етноконцептуальні моделі. Простежено тенденції розвитку лексичної системи мови взагалі, зважаючи на місце у ній даних мовних одиниць. Доведено, що національномовна картина світу, якою вона є в українських піснях, казках, прислів'ях, відтворює мовний, мовленнєво-творчий та світоглядний образ народу. Встановлено, що фольклорні контексти чи не найбільшою мірою увиразнюють загальну структуру значення слова, яке на численних прикладах фаунолексем універсалізується у тріаді слово (побутова назва) - образ (метафоризована назва) - символ (етнокультурна назва).

  Скачати повний текст

Дисертація є першим комплексним дослідженням видового складу та екології пластинчастовусих жуків лісових та лісостепової зон Правобережної України, Знайдено 177 видів з 56 родів 7 родин, та два види вказано вперше. Для України вказано 254 види з 69 родів 8 родин, та два види наведено вперше. На підставі проведеного зонального та зоогеографічного аналізу підтверджено, що фауна Лісостепу не є самостійною, а являє собою продовженням фауни мішаних лісів. Вперше досліджено особливості біотопічного розподілу, фенології, хазяїно-паразитні зв'язки ос сколій та тифій з пластинчастовусими жуками, екологічні преференції пластинчастовусих фауни дослідженого регіону.^UThe dissertation is the first complex study, which is devoted to the fauna and ecology of lamellicornia beetles of the forest and forest-steppe zones of the Right-Bank Ukraine. 177 species from 56 genera 7 families were found, and two species are indicated for the first time. For Ukraine, 254 species from 69 families of 8 families are indicated, and the two species are given for the first time. Based on the conducted zonal and zoogeographical analysis, it was confirmed that the forest-steppe fauna is not independent, but is a continuation of the fauna of mixed forests. For the first time, the features of the biotope distribution, phenology, host-parasitic bonds of scoliid and tiphiid-wasp with lamellicorn beetles and ecological preferences of the scabaeoidea fauna of the studied region were studied

Досліджено життєвий шлях і діяльність визначного українського зоолога П.М.Бучинського (1852 - 1927 рр.). Висвітлено процес становлення його як науковця й охарактеризовано основні методологічні принципи наукової діяльності вченого. Розглянуто його викладацьку працю, з'ясовано основні напрямки досліджень вченого. Зроблено висновок, що наукова та педагогічна творчість П.М.Бучинського відповідала назрілим потребам перебудови науки та системи освіти в Україні та була підпорядкована розв'язанню найголовніших соціально-наукових завдань. Зазначено, що науково-педагогічний доробок вченого є цінним джерелом ідей і думок, які стосуються ембріології, а саме: ембріології безхребетних, еволюційного вчення, історії біології та фауни причорноморських лиманів.

  Скачати повний текст

Дисертаційна робота присвячена вивченню видового складу, поширення і динаміки чисельності денних хижих птахів Донецького кряжу. Встановлено видовий склад, характер перебування і чисельність денних хижих птахів. Виявлено поширення, біотопічні зв'язки денних хижих птахів у межах Донецького кряжу. Проведено фенологічні дослідження річних циклів, визначено адаптації та стратегії кормодобування денних хижих птахів у зв'язку з антропогенною трансформацією досліджуваної території. Визначено головні чинники фауногенезу соколоподібних на Донецькому кряжі протягом 200 років. Встановлено вибірковість мозаїк біотопів під час влаштування гніздових ділянок і територій в залежності від їх антропогенної трансформації. Досліджено внутрі- та міжвидові взаємовідносини денних хижих птахів. У результаті наших досліджень і аналізу літературних джерел визначено 28 видів денних хижих птахів, які в різні періоди життєвого циклу перебувають у межах Донецького кряжу.^UThe dissertation is devoted to the study of species composition, distribution and dynamics of the number of birds of prey in the Donetsk Ridge. The species composition, the nature of the stay and the number of birds of prey in the Donetsk Ridge are established. The distribution, biotopic distribution, topical connections of day birds of prey within the Donetsk Ridge are revealed. Phenological researches of annual cycles are carried out, adaptations and strategies of feeding of day birds of prey in connection with anthropogenic transformation of the studied territory are determined. As a result of our research and analysis of literature sources, 28 species of birds of prey belonging to 3 families and 12 genera were identified in the Donetsk Ridge. 24 species have been identified by own research.