Розроблено та вдосконалено методи оперативного та консервативного лікування поширених атеросклеротичних оклюзій нижніх кінцівок, застосування напівзакритих дезоблітерацій. Визначено методику малоінвазивної тромбоендартеректомії з наступною імплантацією внутрішньопросвітних протезів. Досліджено ефективність застосування алопластичного матеріалу в процесі проведення шунтувань дистального сегмента підколінної артерії та гомілкових артерій, розглянуто способи покращання функціонування алошунтів і зниження частоти тромбозів у віддаленому періоді. У разі неможливості реконструктивного втручання запропоновано застосовувати патогенетично обгрунтовані способи впливу на регіонарний кровоплин з використанням оригінальної методики локальної корекції ендотеліальної дисфункції, різновидів гемодилюції та малоінвазивного поперекового хімічного симпатиколізу.

  Скачати повний текст

Уперше комплексно досліджено на значному фактичному матеріалі кількісні показники русла брижових артерій товстої кишки (РБАТК), які можна використовувати як морфометричний еталон норми. Встановлено, що РБАТК є псевдофрактальною структурою, яка включає три морфологічні відділи: циклічний, проміжний і деревоподібний. Кожен з відділів складається з артеріальних сегментів або з розгалужень (дихотомій і трихотомій). Дихотомії складають 98 - 100 % від загальної кількості розгалужень. Встановлено структурно-різнорідні типи дихотомій. Проаналізовано наявність (або відсутність) зв'язку статі, вікової групи, виду брижової артерії, відділу та форми, типу цикла, рівня розподілу із морфометричними показниками відповідно до існуючих концептуальних моделей будови артеріального русла. Встановлено значення кількісних показників, які можна використовувати в якості морфометричного еталона норми РБАТК людини.

  Скачати повний текст

Наведено нові дані стосовно закономірностей організації кровоносного русла нирок людини, з'ясовано особливості синтопічних відношень його певних ланок до паренхіматозних структур. Одержано відомості щодо специфіки структурної організації гемомікроциркуляторного русла мозкової речовини нирок. Наведено відомості щодо специфіки структурної організації гемомікроциркуляторного русла мозкової речовини нирок. Уперше наведено експериментально-морфологічне обгрунтування розвитку пієловенозного рефлюксу у разі гідронефротичної трансформації. Увагу приділено венозному руслу нирок, що за ємнісними можливостями переважає артеріальне. На відміну від артеріального воно влаштовано на основі повсюдного анастомозування. Установлено, що міжчастинкові артерії та вени, проходячи через форнікальні зони, розташовуються так, що тільки вени безпосередньо прилягають до стінки малих чашок, зростаючись з нею адвентиціальною оболонкою, в результаті цього порожнина малих чашок відділена від венозного просвіту тонкою тканинною перегородкою. Відзначено, що за умов зростання гідростатичного тиску у сечовивідних шляхах даний тканинний бар'єр є найслабшим місцем. Уперше даний пієловенозний рефлюкс відтворений експериментально шляхом ін'єкції пластичної маси у сечовивідні шляхи в режимі підвищеного перфузійного тиску. Відзначено, що пріоритетними доцільно використовувати дані щодо будови гемомікроциркуляторного русла мозкової речовини, що складаєтья з безлічі артеріоловенулярних петель, що мають довгу шпилькоподібну форму. Вперше візуалізовано спіралеподібні сплетення кровоносних капілярів навколо збірних трубок.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено анестезіологічному забезпеченню та інтенсивній терапії у 362 хворих, яким було зроблено 370 реконструктивних операцій на гортані, трахеї та її біфуркації. Найоптимальнішою методикою анестезіологічного забезпечення можна вважати внутрішньовенну анестезію під час операцій. Вентиляція легень є найскладнішою проблемою, однак за допомогою поєднання різних методик, серед яких важливе місце займає шунт-дихання та високочастотна штучна вентиляція, в усіх випадках її було вирішено. Завдяки вивченню показників газообміну в легенях під час операцій було проаналізовано переваги та недоліки кожної методики штучної вентиляції легень. Запропоновано алгоритм дій анестезіолога у хворих з важкою травмою нижніх дихальних шляхів. Багато уваги приділено веденню післяопераційного періоду, головним завданням якого було забезпечення прохідності дихальних шляхів. Визначені головні чинники, завдяки яким було значно покращено результати лікування за останні 10 років, насамперед, зниження летальності з 7,3 до 2,6%. Серед них: зниження випадків тяжкої гіпоксемії, артеріальної гіпотензії під час операції, зниження тривалості операційного втручання, ефективніша профілактика ускладнень з боку анастомозу, тромбоемболії легеневої артерії та гострого респіраторного дистресс-синдрому.

  Скачати повний текст

Вивчено особливості індивідуальної анатомічної мінливості внутрішньоорганного артеріального русла нирки за різних типів будови її чашково-мискового комплексу. З застосуванням методів макромікропрепарування, виготовлення корозійних препаратів, цифрової морфометрії, макрофотографування та сучасних методів статистики на 119-х препаратах нирок людини досліджено особливості гілкування ниркової артерії у двох-, трьох- і чотирьохсекторних нирках людини залежно від кількості ниркових чашок в її екскреторних секторах. З використанням одержаних даних розроблено модель артеріального кровопостачання екскреторних секторів нирки людини, розвинуто теорії щодо зональності розподілу гілок ниркової артерії, а саме: виявлено залежність між гілкуванням ниркової артерії та кількістю екскреторних секторів у нирці людини. Проаналізовано й узагальнено дані щодо показників об'ємів цих секторів нирки людини за різних варіантів вутрішньоорганного гілкування ниркової артерії. Обгрунтовано морфометричні системи оцінювання залишкового функціонального об'єму нирки у разі різних варіантів її кровопостачання з метою подальшого вдосконалення методик органозберігаючих оперативних втручань.

  Скачати повний текст

Визначено ранні маркери ураження серцево-судинної системи у хворих на фіброміалгію (ФМ) - показників вегетативної регуляції та функціонального стану ендотелію, досліджено їх зв'язок з основними клінічними проявами ФМ, даними долориметрії та дисліпідемією. Вивчено ефективність корекції виявлених порушень шляхом включення до традиційної терапії ФМ beta-адреноблокатора карведилолу. Встановлено, що у хворих на ФМ має місце зміщення симпатовагального балансу в напрямку симпатикотонії та порушення функції ендотелію з підвищенням вмісту ендотеліну-1 (ЕТ-1) в плазмі крові, зниженням ендотелійзалежної вазодилятації (ЕЗВД) плечової артерії. Показано наявність кореляційних зв'язків між формуванням вегетативного дисбалансу й основними клінічними проявами ФМ (інсомнією, тривогою, депресією), а також між показниками функціонального стану ендотелію (вмістом ЕТ-1 і ступенем ЕЗВД) і рівнем загального холестерину. Доведено, що застосування карведилолу у хворих на ФМ дозволяє істотно покращати стан вегетативної регуляції та значно зменшити виразність ендотеліальної дисфункції.

  Скачати повний текст

Визначено ранні маркери ураження серцево-судинної системи у хворих на фіброміалгію (ФМ) - показників вегетативної регуляції та функціонального стану ендотелію, досліджено їх зв'язок з основними клінічними проявами ФМ, даними долориметрії та дисліпідемією. Вивчено ефективність корекції виявлених порушень шляхом включення до традиційної терапії ФМ <$Ebeta>-адреноблокатора карведилолу. Встановлено, що у хворих на ФМ має місце зміщення симпатовагального балансу в напрямку симпатикотонії та порушення функції ендотелію з підвищенням вмісту ендотеліну-1 (ЕТ-1) в плазмі крові, зниженням ендотелійзалежної вазодилатації (ЕЗВД) плечової артерії. Показано наявність кореляційних зв'язків між формуванням вегетативного дисбалансу й основними клінічними проявами ФМ (інсомнією, тривогою, депресією), а також між показниками функціонального стану ендотелію (вмістом ЕТ-1 і ступенем ЕЗВД) і рівнем загального холестерину. Доведено, що застосування карведилолу у хворих на ФМ дозволяє істотно покращити стан вегетативної регуляції та значно зменшити виразність ендотеліальної дисфункції.

  Скачати повний текст

Установлено залежність кровоплину у магістральному та колагеральному артеріальному руслі нижніх кінцівок від стану центральної гемодинаміки та вегетативної нервової системи. На підставі змін кровоплину артеріальних магістралей та колатерального басейну вперше виділено сегментарне, поширене та поєднане стенотично-оклюзійне ураження стегно-підколінно-гомілкового сегмента. Визначено показання та впроваджено реконструктивні операції з включенням у колатеральне кровопостачання тканин нижніх кінцівок низхідної артерії коліна та артеріальної сітки колінного суглоба й використанням аутовенозної бітібіальної вставки у разі стегно-дистального шунтування. Доведено необхідність виконання за гіперкінетичного типу центральної гемодинаміки стегно-дистального аутовенозного шунтування, а за гіпокінетичного - алошунтування. Розроблено методи впливу зниження активності судинно-тромбоцитарного механізму тромбоутворення під час проведення реконструктивних операцій на артеріях стегно-підколінно-гомілкового сегмента.

  Скачати повний текст

Вивчено особливості атеросклеротичного ураження аутоартеріальних трансплантатів у хворих на ішемічну хворобу серця та визначено оптимальний аутоартеріальний трансплантат для прямої реваскуляризації міокарда, використання якого сприяє покращанню результатів лікування. Доведено, що найбільш перспективним аутоартеріальним трансплантатом є внутрішня грудна артерія, оскільки пошкодження її стенозувальним атеросклерозом складає 16,7 % випадків. Дане захворювання у правій шлунково-сальниковій артерії виявлено у 63,6 % випадків, у променевій артерії - у 58,1 %. Запропоновано два способи виділення внутрішньої грудної артерії у прошарку з прилеглих тканин - електротермічний та ультразвуковий. Розроблено параметри оптимальної потужності енергії, що подається на тканини під час їх розсічення та коагуляції. Встановлено оптимальну товщину прилеглого прошарку з паравазальної клітковини, м'язів, які супроводжують вени та лімфатичних протоків. Доведено, що у найближчому післяопераційному періоді додатковою ознакою задовільного функціонування мамарокоронарного анастомозу є парадоксальне скорочення міжшлуночкової перегородки, зареєстроване у 92 % пацієнтів. Через рік після проведення оперативного втручання I - II функціональний клас зафіксовано у 83,3 % хворих, через два роки більшість пацієнтів мали II функціональний клас, через три роки і більше - 28,8 % осіб мали I функціональний клас стенокардії. На підставі результатів повторного ангіографічного дослідження виявлено, що у терміни до 10-ти років після операції прохідним мамарокоронарний анастомоз був у 90 % хворих. Доведено, що віддалені результати хірургічного лікування ішемічної хвороби серця суттєво залежать від прогресування атеросклерозу в нативному коронарному руслі.

  Скачати повний текст

Дисертація присвячена питанням оптимізації лікувальної тактики у разі повторних ішемій головного мозку, які зумовлені оклюзивними та стенозувальними ураженнями судин каротидного басейну. На підставі здійснення комплексу сучасних клініко-інструментальних досліджень повторних ішемій головного мозку оклюзивно-стенозувального генезу систематизовані дані щодо особливостей клінічного перебігу гострої цереброваскулярної недостатності, спричиненої оклюзивними і стенозувальними процесами внутрішньої сонної артерії (ВСА), розроблені клінічні критерії для виявлення і уточнення оклюзивних і стенозувальних процесів ВСА, спосіб індивідуального підходу до вибору медикаментозного та хірургічного лікування. Базуючись на порівняльному аналізі віддалених результатів медикаментозного та хірургічного лікування хворих з ішемічними порушеннями мозкового кровообігу, спричиненими оклюзивними і стенозувальними процесами екстракраніальних відділів ВСА, доведено, що лікування цієї категорії хворих повинно бути комплексним і включати медикаментозну терапію, доповнену хірургічним втручанням, спрямованим на усунення причини, що утруднює кровотік.

  Скачати повний текст

Визначено достовірну різницю між кількісними показниками величин лівої та правої легеневої зв'язок та корелятивні зв'язки між розмірами лівих і правих легеневих зв'язок і між ними та величинами легень, їх воріт і нижніх частин. Виявлено періоди активного та сповільненого росту легеневих зв'язок. Вивчено кровопостачання легеневих зв'язок, надано назви усім п'яти їх артеріям. Досліджено кровозабезпечення легеневих зв'язок у нормі та показано компенсаторні зміни артерій легеневих зв'язок і суміжних органів на 70-ти собаках у трьох серіях експерименту, пов'язаних із припиненням припливу крові за гілками легеневої артерії. Виявлено збільшення їх просвіту, звивистість, розкриття перекапілярних анастомозів з гілками легеневої артерії суміжних з легеневою зв'язкою ділянок легень. Доведено, що легеневі зв'язки мають великі потенційні резерви, які проявляються повністю за умови знекровлення прилеглих до них ділянок легень.

  Скачати повний текст

Уперше на підставі комплексного аналізу стану церебральної гемодинаміки у хворих на ішемічний інсульт (ІІ) середнього та похилого віку наведено характеристику вікових особливостей патогенетичних механізмів цереброваскулярних синдромів, що формуються після інсульту, зокрема ризику розвитку повторних порушень мозкового кровообігу у хворих на ІІ. Так, у хворих середнього віку виявлено більш виражені порушення церебральної гемодинаміки (висока частота зустрічаємості стенозування понад 75 % просвіту судини, менші внутрішні розміри загальної сонної артерії, превалювання гіпоехогенних атеросклеротичних бляшок, більш низький рівень лінійної й об'ємної швидкості кровотоку в судинах каротидного басейну), чим у хворих похилого віку. Надано характеристику структури взаємозв'язків між показниками церебральної та системно-інтракардіальної гемодинаміки у хворих на ІІ різного віку в реабілітаційному періоді. Відзначено, що дані про вікові особливості церебро-кардіальних взаємозв'язків є теоретичним обгрунтуванням для розробки системи їх фармакологічної корекції. Уперше за результатами комплексного обстеження установлено особливості взаємозв'язків між показниками церебральної гемодинаміки в інтактній та ураженій півкулях і станом ліпідного обміну у зазначених хворих похилого віку.

  Скачати повний текст

Вперше досліджено ускладнення комплексного лікування хворих на рак молочної залози залежно від варіантів проведення внутрішньоартеріальної поліхіміотерапії. Вперше вивчено характер і ступінь вираження ускладнень селективної внутрішньоартеріальної поліхіміотерапії у хворих на рак молочної залози та розроблено їх класифікацію. Запропоновано програму комплексної профілактики та лікування ускладнень внутрішньоартеріальної поліхіміотерапії. Встановлено, що використання басейну внутрішньої грудної артерії шляхом катетеризації через верхню надчеревну артерію знижує розвиток ускладнень, а також сприяє зростанню показників 5-річного виживання хворих.

  Скачати повний текст

Обстежено 120 осіб із гіпертонічною хворобою (ГХ) II стадії й екстрасистолією та 30 осіб із ГХ II стадії без ознак екстрасистолії. Виявлено, що незалежними клініко-інструментальними предикторами розвитку суправентрикулярної екстрасистолії (СЕ) у хворих із ГХ II ст. є гіпертригліцеридемія, збільшення індексу атерогенності, збільшення лівого передсердя та наявність діастолічної дисфункції міокарда; шлуночкової екстрасистолії (ШЕ) - збільшення індексу міокарда лівого шлуночка (ІММЛШ), відносної товщини плечової артерії (ВТПА), наявність епізодів ішемії міокарда (ІМ) чи/або верифікованої ішемічної хвороби серця (ІХС), зниження рівня холестерину ліпопротеїнів високої щільності (ХЛ ЛПВЩ), збільшення рівня систолічного артеріального тиску добового (САТдоб) і пульсового артеріального тиску добового (ПАТдоб); комбінованої екстрасистолії (КЕ) - гіпертригліцеридемія, збільшення індексу атерогенності, збільшення ІММЛШ чи/або індексу Соколова-Лайона, наявність епізодів ІМ, похилий чи старечий вік. Позитивний антиаритмічний ефект бісопрололу проявлявся в пацієнтів із ГХ II стадії, у більшій мірі, за ШЕ, а соталолу - за СЕ і КЕ.

  Скачати повний текст

Обстежено 130 хворих різного ступеня тяжкості та тривалості бронхіальної астми (БА), що раніше ніколи не потерпали від хвороб системи кровообігу. У період загострення БА у 21,5 % хворих спостережено транзиторне підвищення тиску в легеневій артерії, ступінь легеневої гіпертензії прямо залежала від тяжкості захворювання. Вивчено характер, частоту та хронологію ураження серцево-судинної системи (ССС) у хворих на БА. Досліджено ступінь легеневої гіпертензії, стан центральної та внутрішньосерцевої гемодинаміки у хворих на БА за допомогою ехокардіографії в М-, В- та Доплерівському режимах. Виявлено кореляційний зв'язок між темпами прогресування БА й ураженням ССС. Розроблено ряд інформативних ознак, що оптимізують оцінку функціонального стану системи кровообігу у хворих на БА. Доведено, що зменшення переднавантаження, підвищення постнавантаження та зменшення скоротивої здатності міокарда внаслідок дистрофії у хворих з тривалим і тяжким перебігом БА призводить до зниження систолічної функції лівого шлуночка.

  Скачати повний текст

Наведено результати експериментальних досліджень стосовно вивчення впливу нових комплексів пептидів тваринного походження на деякі фактори імунітету та неспецифічного захисту організму в нормі та за умов моделювання пародонтиту, артеріїту, цукрового діабету та гнійної рани. Установлено, що комплекси пептидів "Вермілат" і "Панкреолат" здатні стимулювати гуморальний імунітет, а пептидні комплекси "Нефролат" і "Панкреолат" впливають на клітинний імунітет дослідних тварин. За умов аутоімунних розладів комплекс пептидів "Вермілат" має коригувальну дію на клітинну ланку імунітету та стимулює гуморальний імунітет. За умов гнійного запалення препарат "Вермілат" має виражену імуномодулювальну дію, прискорює репаративні процеси, сприяє скороченню бактеріального забруднення рани та елімінації антибіотикорезистентних і вірулентних клонів стафілокока. Показано, що застосування пептидного комплексу підшлункової залози у разі алоксанового діабету обумовлює дозозалежний імуномодулювальний ефект панкреолату. Зроблено висновок стосовно регуляторного впливу пептидних комплексів тваринного походження на імунітет і неспецифічний захист організму за його різних функціональних станів.

  Скачати повний текст

Вивчено вплив дисплазій прецеребральних судин на церебральну гемодинаміку та перебіг розсіяного склерозу (РС). Розроблено ефективні діагностичні заходи. Оптимізовано підходи до лікувальної тактики хворих на РС. Досліджено анатомоморфологічні особливості пре- й інтрацеребральних судин у хворих на РС. Показано, що 63,64 % хворих на РС мають патологію цих судин у вигляді патологічної звивитості, гіпо- й аплазій. Визначено, що у хворих на РС виникають гемодинамічні порушення у вигляді ангіоспазму, гіперперфузії каротидного басейну, венозного перевантаження, які значною мірою виражені у хворих з патологією пре- й інтрацеребральних судин. Досліжено особливості клінічного перебігу РС у таких хворих. Доведено, що у хворих на РС, які мають патологію пре- й інтацеребральних судин на 41 % частіше розвивається полісимптомний дебют захворювання, а тяжкість захворювання на 20,6 % вища, ніж у хворих без цієї патології. Встановлено, що у хворих на РС з патолоогією пре- й інтрацеребральних судин на 12 % частіше виникає первинно-прогресуюча і на 15 % вторинно-прогресуюча форми захворювання. Показано, що у хворих на РС з дисплазіями пре- й інтрацеребральних судин найчастіше вогнища демієлінізації локалізуються у відділах мозку, які одержують живлення з системи внутрішньої сонної артерії, що відповідає результатам кольорового триплексного сканування й ультразвукової доплерографії, на підставі яких виявлено найбільш значущі гемодинамічні порушення в каротидному басейні. Обгрунтовано клінічну ефективність лікування хворих на РС з застосуванням пентоксифіліну.

  Скачати повний текст

Вивчено стан серцево-судинної системи у хворих на хронічний обструктивний бронхіт (ХОБ) за допомогою ехокардіографії, доплерехокардіографії, добового моніторування електрокардіограми та артеріального тиску. Встановлено взаємозв'язки між показниками функції зовнішнього дихання, ступенем гіпоксемії та параметрами серцево-судинної системи у хворих на ХОБ. Виявлено, що тривала бронхолітична терапія опосередковано позитивно впливає на показники, що вказують на підвищення тиску у системі легеневої артерії: товщину міокарда передньої стінки правого шлуночка, розмір правого шлуночка у діастолі, діаметр нижньої порожнистої вени, рівень середнього тиску у легеневій артерії. Розроблено рекомендації щодо проведення та раціонального контролю ефективності й безпечності тривалої бронхолітичної терапії у хворих на ХОБ з урахуванням особливостей впливу бронхолітичних препаратів різних фармакологічних груп на стан серцево-судинної системи.

  Скачати повний текст

Вивчено стан системної, інтракардіальної, церебральної гемодинаміки, функціональний стан серця у здорових людей, а також хворих на гіпертонічну хворобу (ГХ), осіб з ізольованою систолічною гіпертензією (ІСГ) та хворих, які перенесли гостре порушення мозкового кровообігу різного віку. З'ясовано, що вікові зміни системної гемодинаміки та судинного русла, порушення добового ритму та варіабельності артеріального тиску (АТ) призводять у здорових людей похилого та старечого віку до формування ознак "гіпертензивного" серця, які можна віднести до категорії "старечого" серця. З віком у здорових людей збільшується кількість гіпертрофій лівого шлуночка (ГЛШ), притаманних "гіпертензивному" серцю явищ міокардінальної дисфункції та мають місце взаємозв'язки між мозковим кровопотоком і системною гемодинамікою, які стають більш тісними за умов АГ. Показано, що наявність ГЛШ у разі АГ асоціюється з уповільненням кровопотоку у середній мозковій артерії. Відзначено, що у хворих, які перенесли ішемічний інсульт, спостерігається ще більша залежність мозкового кровопотоку від пропульсивної діяльності серця та гемодинамічної структури АГ, підтримка мозкового кровообігу завдяки гіперкінетичній динаміці супроводжується зростанням кількості ексцентричних ГЛШ і зменшенням скоротливої здатності ЛШ. Запропоновано диференційований підхід до призначення антигіпертензивних препаратів залежно від типу ремоделювання та гіпертрофії ЛШ. Виявлено, що можливості зворотного розвитку ГЛШ з віком зменшуються.

  Скачати повний текст

Вивчено процес деформування гіперпружних циліндричних оболонок під впливом нестаціонарного потоку в'язкої рідини. На підставі теорії великих деформацій та рівнянь Нав'є - Стокса для нестисливої в'язкої ньютонівської рідини розроблено уточнену математичну модель товстостінної гіперпружної оболонки, що містить нестаціонарний потік рідини. Запропоновано числовий метод розв'язання даної задачі, що базується на комбінуванні розкладання Гальоркіна за радіальною координатою та наближенні похідних невідомих функцій за поздовжньою координатою скінченими різницями. Розроблену методику та програму застосовано для розв'язання ряду задач гемодинаміки великих кровоносних судин. На прикладі течії крові в артерії людини числово вивчено напружено-деформований стан стінки судини, розподіл у часі тиску, швидкості потоку та напруження зсуву на стінці. Показано, що вплив деяких фізичних і геометричних характеристик стінок судини (поздовжній натяг, поступове звуження) на механічні та гідродинамічні параметри системи може бути істотним.

  Скачати повний текст