Проведено концептуальний аналіз теоретико-методологічних засад і механізмів впливу глобалізації на систему державного управління. Розкрито сутність основних принципів і критеріїв суспільного розвитку, систематизовано форми соціальної організації за умов глобалізації, розкрито їх зміст та описано структурні елементи. Запропоновано концепцію глобальної інтеграції, визначено її типи, механізми взаємодії, етапи, форми та засоби реалізації. Обгрунтовано визначення глобалізації як універсальної форми історичної динаміки перехідних суспільств. До наукового обігу введено поняття "глобальна інверсія", "глобалізаційна архаїка", "глобальний аутизм". На підставі дослідження основних глобалізаційних викликів суспільного розвитку виокремлено обернені форми глобалізації, глобальні, світові й осьові проблеми. Виявлено підміну національного інтересу глобальним, визначено його складові елементи. Проаналізовано виклики глобального тероризму та глобальної міграції. Розкрито роль глобальної міграції у прискоренні процесів міжцивілізаційної взаємодії, описано механізми подолання глобалізаційних викликів. Розроблено новий підхід щодо розуміння "глобальної демократії", визначено її форми, рівні та критерії. Конкретизовано концептуальні засади Кодексу взаємовідносин держав за умов глобалізації. Визначено сутність, передумови, фактори й етапи виникнення глобалізації, розроблено структуру її ідеології. Розкрито особливості функціонування системи державного управління України за умов глобалізації. Виявлено зміну місця, ролі та функцій національної держави. Досліджено механізми, етапи, засоби, форми управління інтеграційним процесом, визначено його імперативи. Систематизовано основні форми розвитку перехідного суспільства (спіралеподібний, наздоганяючий, сталий).

  Скачати повний текст

Розроблено складові комплексної технології, зокрема, корекція активності дітей з аутизмом з опорою на рівні побудови рухів М.О. Бернштейна, корекція ігрової активності, корекція активності засобами мистецтва та творчий розвиток, корекція активності засобами музики й інтегративний літній табір. Представлено психолого-педагогічну діагностику, що слугує створенню індивідуальної корекційної програми. Висвітлено шляхи оптимізації взаємодії батьків і дітей з аутизмом. Доведено, що комплексна психолого-педагогічна технологія корекції розвитку комунікативної активності дитини з аутизмом сприяє підвищенню рівня комунікативної активності за мотиваційним, емоційним і діяльнісним критеріями.

  Скачати повний текст

Виявлено індивідуально-психологічні особливості зорово-просторового сприйняття у суб'єктів з патологією у процесі їх онтогенетичного розвитку (на прикладі аутизму). Диференційовано особливості такого сприйняття та прояви індивідуальних особових властивостей в осіб з зазначеною патологією. Розроблено методичні підходи до діагностування зорово-просторового сприйняття для осіб за норми й у разі наявності патології, на ранніх етапах онтогенезу. Розроблено принципи побудови системи психологічної корекції осіб з патологією. Уточнено трактування загальноприйнятих психологічних категорій "особистість", "індивідуальність" стосовно таких суб'єктів. Доповнено діагностичний апарат визначення психологічних особливостей зорово-просторового сприйняття суб'єктів з патологією, а також комплекс особливостей даного сприйняття у суб'єктів без патології у психічному розвитку на раніх стадіях онтогенезу.

  Скачати повний текст

Наведено результати теоретичного й емпіричного дослідження психологічних особливостей батьківського ставлення до дітей з аутизмом. Розглянуто ставлення батьків до різних аспектів сімейного життя та сімейної ролі, визначено рівень суспільної фрустрованості, стресостійкості та соціальної адаптації, емоційних станів, а також особливості внутрішнього конфлікту. Виявлено, що батьки аутистичних дітей переживають значні емоційні та соціальні труднощі. Проаналізовано індивідуально-психологічні та соціально-психологічні чинники, які за цих умов негативно впливають на батьківське ставлення до аутистичної дитини. Розроблено й апробовано комплексний психокорекційний підхід, спрямований на зміну стосунків між батьками та дітьми, запобігання та зниження виявів внутрішніх конфліктів, негативних емоційних переживань. Психокорекційну роботу спрямовано на допомогу батькам аутистичної дитини подолати внутрішньо-особистісні проблеми, оптимізувати ставлення до власної аутистичної дитини, визначити особливості ціннісної сфери батьків.

  Скачати повний текст

Вперше визначено основні напрямки використання спеціально підготовлених чорноморських дельфінів-афалін для реабілітації людей, що страждають нервовими захворюваннями, які погано піддаються лікуванню за допомогою існуючих медикаментозних і немедикаментозних засобів і методів. Розглянуто структуру та розроблено режими роботи біотехнічної системи лікування та реабілітації людей за участю дельфінів. Вивчено вплив дельфінотерапії на дітей з різними формами неврозу, а також обгрунтовано можливість досягнення значного позитивного ефекту у випадку енерезу, логоневрозу, фобій, депресії та неврастенії. Досягнуто активацію психо-соціальних функцій у пацієнтів із синдромом раннього дитячого аутизму та виявлено ключові механізми її формування у процесі проведення процедур дельфінотерапії. Доведено можливість підвищення емоційної активності, соціальних мотивацій, стимуляції поведінкової та вольової сфер дитини з діагнозом дитячий церебральний параліч за допомогою даних процедур. Використано методику адаптивного біоуправління у процесі дельфінотерапії пацієнтів із синдромами хронічної втоми та підвищеної тривожності. Показано важливу роль для одержання лікувального ефекту комплексного впливу, що включає їх психотерапевтичну підготовку, контакт із дельфіном, коректування взаємин у родині хворого та зміну патологічних реакцій на адекватні форми поведінки. Одержано дані про наявність специфічної для кожного хворого нозологічної форми захворювання акустичної активносі дельфінів, які виконують оздоровчі процедури. Запропоновано концептуальну модель багаторівневих взаємодій у біологічній системі дельфін - людина для вивчення психофізичних ефектів дельфінотерапії у хворих з порушеннями стану здоров'я різного генезу.

  Скачати повний текст

У дисертаційній роботі наведені механізми підвищення якості стоматологічного лікування дітей з різним рівнем психічного здоров'я (РРПЗ) шляхом визначення зв'язка стоматологічного статусу з їх медико-психологічним станом та корекції одонтофобічних реакцій (ОФР). ОФР є однією з провідних проблем стоматології, оскільки вони є широко розповсюдженими та значно ускладнюють, а часто навіть унеможливлюють адекватне проведення огляду ротової порожнини та стоматологічних процедур. Наявність психічного захворювання у дитини створює психопатологічний базис для тривожного реагування на нову, незвичну для неї ситуацію, і таким чином підвищує ризик розвитку у такої дитини ОФР, а також значно ускладнює проведення стоматологічного огляду через складнощі в досягненні комплаєнсу із такою дитиною. Дослідження базується на результатах комплексного лабораторного, клініко-психологічного обстеження 100 дітей з різноманітною стоматологічною патологією; в тому числі 30 з них хворих на аутизм – група 1 (Г1), 30 хворих на олігофренію – група 2 (Г2), 20 хворих з синдромом дефіциту уваги з гіперактивністю (СДУГ) – група 3 (Г3) та 20 психічно здорових дітей – група 4 (Г4). Вивчення показників ротової рідини у дітей з різними рівнями психічного здоров'я стало необхідним для оцінювання патогномонічності патологічних змін у слині для певних психічних розладів дитячого віку, а також встановлення кореляції параметрів слини та стоматологічного статусу. Ротову рідину у дітей з різними рівнями психічного здоров'я було досліджено лабораторними методами за такими показниками: рН ротової рідини, прозорість, колір, щільність та в'язкість. Аналіз структури ОФР і реєстрація частоти їх ідентифікації у дітей досліджуваних груп дозволили встановити, що для стоматологічних пацієнтів дитячого віку з аутизмом характерними є такі стани реакції: ізоляційна, трансафективна, стенічно-негативістична. Для дітей із затримкою психічного розвитку найбільш характерними є такі реакції: конфронтаційна, ажитована, вокалізаційна. У дітей зі СДУГ частіше зустрічаються такі реакції: моторна, мозаїчно-конформна, експлозивна. Для психічно здорових дітей найбільш характерними є такі реакції: алгофобічна, транскомплаєнтна, ескапаційна. На підставі компаративного аналізу семіотичного наповнення ОФР у дітей із РРПЗ та з урахуванням клініко-психопатологічних характеристик досліджуваних контингентів встановлено механізми їх патогенезу. У хворих на аутизм ОФР ізоляційного типу розвиваються за статобіхевіоральним патогенетичним механізмом, ОФР трансафективного – за диспозиційно-реактивним механізмом, ОФР стенічно-негативістичного – за гіпердефензивним механізмом. У дітей з олігофреніями ОФР конфронтаційного типу розвиваються за гіпоаналітичним патогенетичним механізмом, ОФР вокалізаційного – за ситуативно-детермінованим механізмом, ОФР ажитованого – за патоцеребротонічним механізмом. У дітей зі СДУГ ОФР моторного типу розвиваються за кінетодеприваційним патогенетичним механізмом, ОФР мозаїчно-конформного – за ізомотиваційним механізмом, ОФР експлозивного – за трансферно-алгічним механізмом. У психічно здорових дітей ОФР алгофобічного типу розвиваються за алгопревентивним патогенетичним механізмом, ОФР транскомплаєнтного – за гіпомотиваційним механізмом, ОФР ескапаційного – за дистанціювальним механізмом. Встановлена чітка залежність між рівнем тривожності і типом одонтофобічного реагування у хворих усіх груп. Високі цифри тривожності у Г1 відповідали розвиткові трансафективного типу одонтофобічного реагування, середні – стенічно-негативістичному типу, і низькі – ізоляційному. Аналогічна кореляційна залежність відмічалася у Г2. Високі цифри тривожності відповідали розвиткові ажитованого типу одонтофобічного реагування, середні – конфронтаційному типу, і низькі – вокалізаційному. У Г3 тривожність середнього рівня відповідала розвитку моторної та експлозивної ОФР, в той час як наявність низьких показників тривожності мали пряму кореляцію із мозаїчно-конформним типом ОФР.У хворих Г4 високі цифри тривожності відповідали розвиткові алгофобічного типу одонтофобічного реагування, середні – ескапаційному типу, і низькі – транскомплаєнтному. Наукова новизна полягає в тому, що проведено комплексне клініко-психопатологічне та психометричне дослідження дітей із РРПЗ, що дало можливість встановити психопатологічний базис формування у них одонофобічного реагування. Встановлено наявність кореляційних взаємозв'язків між показниками ротової рідини та стоматологічною патологією у дітей із РРПЗ, що дозволяє завчасно виявити групу ризику. Виявлено особливості стоматологічного статусу у дітей із РРПЗ,що дало можливість розробити високоспецифічні підходи до комбінації стоматологічних та психокорекційних впливів на ОФР у цієї категорії пацієнтів. На основі аналізу стоматологічного статусу розроблені рекомендації щодо превенції типової стоматологічної патології для дітей із РРПЗ^UThe dissertation identifies the relationship between dental status and medical-psychological characteristics in children with different levels of mental health (DLMH) and describes congruent measures for the prevention and correction of odontophobic reactions (OFR) by increasing compliance in the child-parent-dentist chain. The presence of mental illness in a child creates a psychopathological basis for an anxious response to a new, unusual situation, and thus increases the risk of developing OFR in such a child, as well as significantly complicates the dental examination due to difficulties in achieving compliance with a child. The study is based on the results of a comprehensive examination (anamnestic, dental, clinical and psychopathological, psychoexperimental, catamnestic, ethological, clinical and statistical methods), 100 patients were examined, including 30 patients with autism, from group 1 (G1), 30 patients with oligophrenia from group 2 (G2), 20 patients with ADHD from group 3 (G3) and 20 mentally healthy children from group 4 (G4) with various dental pathologies. The study of oral fluid in children with DLMH became necessary to assess the pathognomonic nature of pathological changes in saliva for certain mental disorders in childhood, as well as to establish a correlation between saliva parameters and dental status. Analysis of the structure of OFR and registration of the frequency of their identification in the examined groups allowed to develop their typology and classification. 12 types of OFR were identified and described. It was found that children with autism are characterized by the following OFR: insulating, transaffective, stenic-negativistic. For children with mental retardation, the most typical are the following OFR: confrontational, agitational, vocalizational. In children with ADHD, the following OFR are more common: motor, mosaic-conformal, explosive. The following OFR are most typical for mentally healthy children: algophobic, transcompliant, escapational. Based on a comparative analysis of the semiotic content of OFR in children with DLMH and taking into account the clinical and psychopathological characteristics of the studied contingents, the mechanisms of their pathogenesis were established. In patients with autism, an insulating type of OFR develops by statobehavioral pathogenetic mechanism, transaffective OFR develops by disposition-reactive mechanism, and stenic-negativistic OFR develops by hyperdefensive mechanism.In children with oligophrenia, confronational OFR develops by hypoanalytical pathogenetic mechanism, vocalizational OFR develops by situationally-determined mechanism, and agitational OFR develops by pathocerebrotonic mechanism.In children with ADHD, motor OFR develops by kinetodeprivational pathogenetic mechanism, partly-adherent OFR develops by isomotivational mechanism, and explosive OFR develops by transalgetic mechanism. In mentally healthy children, algophobic OFR develops by algopreventative pathogenetic mechanism, transcompialant OFR develops by hypomotivational mechanism, and escapational OFR develops by distancing mechanism. There is a clear relationship between the level of anxiety and the type of odontophobic response in patients of all groups. High anxiety levels in G1 corresponded to the development of a transaffective type of odontophobic response, medium-stenic-negativistic type, and low-insulating. A similar correlation was observed in G2. High anxiety figures corresponded to the development of agitationalodontophobic response, medium – confrontational type, and low-vocalization. In G3, moderate anxiety corresponded to the development of motor and explosive OFR, while the presence of low levels of anxiety had a direct correlation with the mosaic-conformal type of OFR. In G4 patients, high anxiety figures in G1 corresponded to the development of the algophobic type of odontophobic response, medium-escapational type, and low-transcompliant. The scientific novelty is that a comprehensive clinical-psychopathological and psychometric study of children with DLMH was conducted, which made it possible to establish the psychopathological basis for the formation of their odonophobic response. A typology of OFR in children with DLMH has been developed, which allows to create differentiated approaches to their diagnosis. The correlation between oral fluid and dental pathology in children with DLMH has been established, which allows to identify the risk group in advance. Peculiarities of dental status in children with DLMH were identified, which made it possible to develop highly specific approaches to the combination of dental and psychocorrectional effects on OFR in this category of patients. Based on the analysis of dental status, recommendations are developed for the prevention of typical dental pathology for children with DLMH.

Дисертаційне дослідження присвячене проблемі навчання розумінню усного мовлення дітей з аутизмом. Проаналізовано стан розробленості проблеми у загальній та спеціальній психолого-педагогічній літературі з метою узагальнення теоретичного матеріалу; визначено поняття імпресивного мовлення; проаналізовано процес його формування в онтогенезі та у дітей з аутизмом і супутніми порушеннями; досліджено стан сформованості імпресивного мовлення у молодших школярів з аутизмом; визначено критерії та показники рівнів розуміння усного мовлення; розроблено, апробовано та підтверджено ефективність програми, спрямованої на навчання розумінню усного мовлення учнів другого класу з аутизмом; розроблено комп'ютерні ігри для навчання за напрямками розробленої програми; проаналізовано результати співпраці батьків, дітей та учителів у навчальному процесі.Практичне значення одержаних результатів полягає у розробці методики дослідження рівня розуміння усного мовлення дітьми молодшого шкільного віку; визначенні критеріїв та показників сформованості рівнів імпресивного мовлення у молодших школярів; розробці та апробації програми для навчання учнів другого класу з аутизмом розумінню усного мовлення; розробці комп'ютерних ігор для навчання за описаною програмою; можливості використання матеріалів дисертаційного дослідження корекційними педагогами, учителями, батьками з метою навчання дітей з аутизмом розумінню усного мовлення та подальших досліджень.^UThe thesis is devoted to the problem of teaching children with autism oral speech comprehension. In general and special psychological and pedagogical literature the elaboration of the problem has been analyzed to summarize theoretical material; the concept of impressive speech has been defined; the process of its formation in the ontogeny and in children both with autism and the accompanying disorders has been analyzed; the state of formation of the impressive speech in primary schoolchildren with autism has been investigated; the criteria and indices of levels of oral speech comprehension have been determined; the program aimed at teaching the second form pupils with autism oral speech comprehension has been developed and tested and its efficiency has been proved; computer games for teaching according to the program areas have been developed; the results of parent, pupil and teacher cooperation in the teaching-learning process have been analyzed.The practical value of the obtained results lies in developing the research methodology for determining the level of oral speech comprehension by children of the primary school age; singling out the criteria and indices of the levels of impressive speech formation in the primary pupils; developing and testing the program for teaching second form pupils with autism oral speech comprehension; introducing computer games for teaching according to the described program; applying the results of the dissertation by correctional teachers, school teachers, parents to teaching children with autism oral speech comprehension and to further research.The thesis summarizes the theoretical information dealing with the definition and structure of the impressive speech, its connection to and influence on the development of the expressive speech. The levels of development of speech comprehension by children with autism, the phonematic processes; grammar structures and links comprehension; interconnection with memory; experience, needs and interests at different age stages; involvement and motivational sphere; taking the nonverbal means of communication as factors influencing the formation of impressive speech have been described.

У дисертаційній роботі розв'язане актуальне науково-прикладне завдання створення нових методів та засобів удосконалення процесу супроводу навчання осіб з аутизмом шляхом розроблення, запровадження та використання інформаційних технологій підтримки освітніх процесів для таких осіб. Розроблено структурну модель комплексної інформаційної технології супроводу процесів навчання учнів з аутизмом, формальну модель інформаційної технології супроводу уроку на основі доступних допоміжних інформаційних технологій інклюзивної школи. Модель передбачає оцінювання допоміжних інформаційних технологій за суб'єктивними та об'єктивними критеріями. У формуванні відповідного інформаційно-технологічного супроводу уроку враховується індивідуальний навчальний план, результати психофізичного діагностування, наявні допоміжні інформаційні технології. Завдання з наповнення бібліотеки додатковими інформаційними технологіями сформульоване, як комбінаторна задача оптимізації, розв'язана методом гілок та границь. Розроблено метод персоналізації віртуального контенту інформаційної технології супроводу навчання учнів з аутизмом з урахуванням персоналізованих потреб такого учня. Модель вибору віртуального асистента передбачає залучення учня з аутизмом до експертного оцінювання шляхом застосування технології інтелектуального аналізу даних для розпізнавання та інтерпретації емоцій учня під час взаємодії з прототипом віртуального асистента. Створено інформаційні технології супроводу окремих уроків дисципліни "Соціально-побутове орієнтування" для учнів з аутизмом на онові технологій доповненої та віртуальної реальності.Ключові слова: інформаційна технологія навчання, учень з аутизмом, метод аналізу ієрархій, метод семантичного диференціалу, віртуальний асистент, доповнена реальність, віртуальна реальність, соціально-побутове орієнтування.^UWhile identifying the main methodological foundations of teaching processes of students with autism, the main groups of information technologies to support the teaching of such students were determined: information technology to support communication, social skills, and academic teaching. The creation of new methods and means of improving the process of supporting the teaching of students with autism through the development, implementation, and use of information technology is an urgent scientific task. To solve it, a structural model of complex information technology for supporting the teaching processes of students with autism was developed, which, in contrast to the existing model of information technology support for inclusive education, provides constant interaction with specialists of psychological and medical institutions throughout the process of student's with autism education, together with more thorough use of methods and means of visualization of such information technology. The developed method of personalization of virtual content of information technology of support of teaching of students with autism consists in formation of a library of virtual assistants prototypes, selection of such assistants based the analysis of the psychophysical portrait of a student (created by analyzing the results of his/her psychophysical diagnosing), and implementation of a personal virtual assistant in the system of information and technological support of teaching students with autism. In the case of complicated interaction, lack of verbal skills, an algorithm based on intellectual recognition of emotions has been developed to evaluate the prototypes of a virtual assistant. Based on the structural model of complex information technology to support the teaching of students with autism, a number of assistive information technologies have been developed. To teach certain sections of the discipline "Social and domestic orientation" for the Training and Rehabilitation Center, the software applications based on virtual reality technology were developed.Key words: information technology of teaching, student with autism, analytic hierarchy process, semantic differential method, virtual assistant, augmented reality, virtual reality, social orientation.

У рамках даної дисертаційної роботи проведене теоретичне обґрунтування та експериментальне впровадження розробленої теоретично-обґрунтованої та експериментально апробованої програми розвитку мотивації учіння у дітей дошкільного віку з аутизмом.1. Теоретичний аналіз та узагальнення наукових підходів до розкриття мотивації учіння дітей з аутизмом дають можливість стверджувати про відповідний рівень розробки і якості механізмів, напрямів, видів та умов надання психологічної допомоги дітям з аутизмом в системі дошкільної освіти. Визначено, що психологічний супровід дитини з аутизмом має спрямовуватися на створення оптимальних соціально-психологічних та побутових умов для розвитку, адаптації, функціонування емоційної сфери дітей з розладами спектру аутизму. Наявні дослідження мотивації учіння дітей із нормою розвитку та особливими освітніми потребами не показують, які особливості мотивація учіння має у дітей з аутизмом, зокрема в період дошкільного віку та при умові перебування цих дітей у закладах дошкільної освіти.2. Дослідження феномену мотивації учіння дітей з аутизмом та її структури свідчить, що його ефективність залежить від таких показників як:наявність індивідуальної психологічної роботи з дитиною , організація навчально−виховного процесу, логічна послідовність здійснюваного впливу, сприятливі психолого-педагогічні умови. Виявлено різні види психологічної корекції: «цілеспрямована, координована, послідовна», «часткова, довільна», «фрагментарна», які детермінують рівень прояву показників аутизму.3.Також в результаті проведених досліджень обґрунтовано підбір засобів методики діагностики рівня психічного розвитку дітей з аутизмом дошкільного віку, що вимагає поетапної реалізації первинного та поглибленого рівнів діагностики, оцінку одержаних результатів та напрацювання індивідуальної програми розвитку дитини для кожного конкретного випадку. Як базові показники розвитку дітей з аутизмом відібрано рівень розвитку сенсорної сфери, великої та дрібної моторики, пізнавальних психічних процесів, розвитку мовлення, латералізації, зорово-рухової координації, поведінки, емоційних реакцій, здатності до наслідування, емоційно-вольової сфери та рівня важкості аутизму. 4. У ході дослідження визначено три рівні сформованості мотивації учіння: високий, середній та низький, та сформульовано їхні критерії; 5. Теоретична модель розвитку мотивації учіння у дітей дошкільного віку із аутизмом має такі етапи: діагностичний, змістовний, процесуальний, етап моніторингу. Діагностичний етап включає здійснення аналізу медичних даних, можливих несприятливих факторів, що призвели до порушень розвитку дитини, проводиться діагностика проявів психічного дизонтогенезу дитини. Змістовний етап розвитку включає в себе встановлення контакту дитини з фахівцем, пристосування спеціаліста до індивідуальних особливостей дитини. Процесуальний етап передбачає проведення стимуляції психічних процесів дитини, організацію структурування простору та часових рамок, діяльності дітей з аутизмом, організацію дошкільних груп за критерієм рівня розумового розвитку, розроблення індивідуальних корекційних програм. На етапі моніторингу проводиться спостереження за поведінкою дитини, її мотивацією до навчання, діалогічним мовленням, навичками самообслуговування та соціальною адаптацією.6. Проведені кількісний та якісний аналізи отриманих результатів у контрольному експерименті показують, що опрацьована система психологічної роботи з дітьми з аутизмом в закладах дошкільної освіти, яка представлена у розробленій моделі, є ефективною. Виокремлено основні фактори, що забезпечують її ефективність: «активізація і розвиток пізнавальних психічних процесів», «встановлення психо-емоційного контакту психолога чи педагога з дитиною з розладами спектру аутизму», «використання елементів сенсорної інтеграції дітей з аутизмом».^UWithin the framework of this dissertation was provided the theoretical and experimental research and developed theoretically-substantiated and experimentally tested program of development of learning motivation in preschool children with autism.1. Theoretical analysis and generalization of scientific approaches to the disclosure of learning motivation of children with autism provide an opportunity to argue about the appropriate level of development and quality of mechanisms, directions, types and conditions of psychological assistance to children with autism in preschool education. It is determined that the psychological support of a child with autism should be aimed at creating optimal socio-psychological and living conditions for the development, adaptation, functioning of the emotional sphere of children with autism spectrum disorders. The available studies of learning motivation of children with developmental disabilities and special educational needs do not show what features learning motivation has in children with autism, in particular during preschool and when these children are in preschool education.2. The study of the phenomenon of learning motivation of children with autism and its structure shows that its effectiveness depends on such indicators as: the presence of individual psychological work with the child, organization of educational process, logical sequence of influence, favorable psychological and pedagogical conditions. Different types of psychological correction have been identified: "purposeful, coordinated, consistent", "partial, arbitrary", "fragmentary", which determine the level of autism.3. Also, as a result of research, the selection of tools for diagnosing the level of mental development of children with autism of preschool age, which requires the gradual implementation of primary and advanced levels of diagnosis, evaluation of results and development of individual child development program for each case. The level of development of sensory sphere, large and small motility, cognitive mental processes, speech development, lateralization, visual-motor coordination, behavior, emotional reactions, ability to imitate, emotional-volitional sphere and level of autism are selected as basic indicators of development of children with autism.4. In the course of the research three levels of learning motivation formation were determined: high, medium and low, and their criteria were formulated;5. The theoretical model of learning motivation in preschool children with autism has the following stages: diagnostic, substantive, procedural, monitoring stage. The diagnostic stage includes the analysis of medical data, possible adverse factors that led to developmental disorders of the child, the diagnosis of manifestations of mental dysontogenesis of the child. The meaningful stage of development includes establishing the child's contact with a specialist, adapting the specialist to the individual characteristics of the child. The procedural stage involves the stimulation of mental processes of the child, the organization of structuring space and time frame, the activities of children with autism, the organization of preschool groups on the criterion of mental development, development of individual correctional programs. At the monitoring stage, the child's behavior, motivation to learn, dialogic speech, self-care skills and social adaptation are monitored.6. The conducted quantitative and qualitative analyzes of the results obtained in the control experiment show that the developed system of psychological work with children with autism in preschool institutions, which is presented in the developed model, is effective. The main factors that ensure its effectiveness are identified: "activation and development of cognitive mental processes", "establishing psycho-emotional contact of a psychologist or teacher with a child with autism spectrum disorders", "using elements of sensory integration of children with autism".

У дисертації теоретично узагальнено підходи до розуміння етіології аутизму, розкрито питання психологічних особливостей особистості батьків, що виховують дітей з аутизмом та проаналізовано їх вплив на аутизацію дитини. Описано умови, що мають вплив на виникнення специфічних рис особистості батьків. Вивчено розуміння соціальної та вторинної аутизації, визначено можливі чинники, які впливають на аутизацію й деталізовано поняття «аутизації». Здійснено порівняльній аналіз особистості батьків, які виховують дітей з аутизмом та батьків, які виховують нейротипових дітей. Запропоновано два підходи роботи з батьками, що виховують дітей з розладами аутистичного спектру. Розроблено «Записник мами» як допоміжний засіб при роботі з жінкою під час вагітності та перші місяці після народження дитини.Мета дисертаційної роботи полягає в досліджені психологічних особливостей особистості батьків, які виховують дітей з аутизмом.У дисертаційній роботі запропоновано – два підходи в роботі з батьками. Як додатковий засіб супроводу жінки під час вагітності та перші місяці після народження дитини запропоновано розроблений нами «Записник мами».Наукова новизна отриманих результатів полягає в тому, що:- узагальнено й систематизовано психологічну, психофізіологічну психоаналітичну, гуманістичну, системну сімейну теорії, з питань етіології аутизму та впливу особистості батьків на аутизацію дитини; - деталізовано поняття «аутизація»;- визначено психологічні особливості особистості батьків, що виховують дітей з аутизмом; - дістали подальшого розвитку авторська методика «Загальні відомості про родину»; «Анкета зворотного зв'язку для батьків»; засоби виявлення змін у психологічному стані мами та дитини («Записник мами»).Практична значущість полягає у розробленні систематизації рефлексивного методу, спрямованого на вивчення особливостей анамнезу сім'ї; результати дисертаційної роботи можуть виконувати просвітницьку функцію; «Записник мами» може бути корисним як додатковий діагностувальний засіб для фахівців (пренатальні психологи, психологи); результати порівняльного аналізу можуть бути використані у роботі практичних психологів закладів освіти та інших соціальних закладів, корекційних педагогів, педагогів інклюзивно-ресурсних центрів та усіх зацікавлених у розв'язанні проблем щодо аутистичних розладів. Ключові слова: особистість, особистість батьків, етіологія аутизму, аутизм, аутизація, соціальна аутизація, вторинна аутизація, психологічні особливості батьків (особистісна тривожність, депресія, нейротизм, психотизм, аутистичні риси, систематизація).^UThe thesis paper reveals theoretical summarizing of approaches to understanding of autism etiology, it also discovers issues of psychological features of personality of parents bringing up children with autism and analyzes their impact on social withdrawal of a child. There also described conditions that have impact on occurrence of specific features of parents' personalities. The concept of social and derived social withdrawal are studied; possible factors influencing social with drawаl were determined and the concept of «social withdrawal» was detailed. Analysis of parents' personalities bringing up children with autism and parents bringing up neurotypical children was performed. Two approaches to working with parents raising children with autism spectrum disorders have been proposed. The «Mother's Notebook» was developed as an aid during work with a woman across pregnancy and the first months after the birth of a child.The purpose of the thesis paper is to study the psychological features of the personality of parents bringing up children with autism.In the dissertation work two approaches in work with parents are offered. We suggested the «Mother's Notebook» as an additional means of accompanying a woman during pregnancy and the first months after the birth of a child.The scientific novelty of the obtained results consists of:- psychological, psychophysiological psychoanalytical, humanistic, systemic family theory, on the issues of etiology of autism and the influence of parental personality on the child's social withdrawal are generalized and systematized;- the concept of «social withdrawal» was specified;- psychological features of personality of parents bringing up children with autism were defined;- the author's technique «General information about the family» was further developed; «Parent Feedback Questionnaire»; means of detecting changes in the psychological state of mother and child («Mother's Notebook»).Practical importance consists of development and systematization of psychodiagnostic complex aimed to research features of family's anamnesis; the results of the thesis paper may serve educational function; the “Mother's Notebook” may be useful as an additional diagnostic means for specialists (prenatal psychologists, psychologists); the results of comparative analysis may be used in work of practical psychologists of educational institutions and other social institutions, special education teachers, teachers of inclusive and resource centers and all persons interested in solving problems regarding autistic disorders.Key words: personality, parents' personality, etiology of autism, autism, social withdrawal, social autism, derived social withdrawal, psychological features of parents (trait anxiety, depression, neuroticism, psychoticism).

Дослідження присвячено формуванню професійної компетентності фахівців інклюзивно-ресурсних центрів в умовах післядипломної освіти.Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що: – уперше обґрунтовано теоретичні й методичні засади формування професійної компетентності фахівців інклюзивно-ресурсних центрів в умовах післядипломної освіти; змодельовано систему формування професійної компетентності фахівців інклюзивно-ресурсних центрів в умовах післядипломної освіти; оновлено зміст освітніх програм із курсів підвищення кваліфікації фахівців інклюзивно-ресурсних центрів; поєднано традиційні та інноваційні форми й методи навчання цієї категорії педагогічних працівників; – удосконалено зміст базових понять («компетентність», «професійна компетентність», «інклюзивно-ресурсний центр», «фахівець інклюзивноресурсного центру», «післядипломна освіта»); методику й діагностичний інструментарій формування професійної компетентності фахівців інклюзивно-ресурсних центрів; зміст поняття «професійна компетентність фахівців інклюзивно-ресурсних центрів» як інтегральної характеристики, що ґрунтована на професійних знаннях, уміннях і навичках, а також особистісних якостях, необхідних для реалізації діагностичного, психологопедагогічного, корекційно-розвивального, консультативного супроводу дітей з особливими освітніми потребами, їхніх батьків і педагогів у закладах освіти; доведено, що професійна компетентність фахівців інклюзивноресурсних центрів виявляється в здатності до ефективної професійної комунікації та взаємодії з учасниками освітнього процесу, а також із членами команди психолого-педагогічного супроводу дитини з ООП; – набули подальшого розвитку компоненти (мотиваційно-ціннісний, корекційно-педагогічний, діагностико-аналітичний), критерії (особистісний, практично-діяльнісний, моніторинговий), показники сформованості компонентів за критеріями (мотиваційно-ціннісний компонент: мотивація та інтерес до роботи з дітьми з ООП; пропаганда цінностей інклюзивної освіти під час проведення корекційно-розвиткової роботи; особистісні та професійно значущі якості для корекційно-розвивальної роботи з дітьми з ООП; корекційно-педагогічний компонент: наявність професійних знань із педагогіки, вікової та педагогічної психології, ІКТ; наявність професійних знань із корекційної педагогіки, її галузей, реабілітології, спецпсихології, нейрофізіології, медицини, лікувальної педагогіки; сформованість спеціальних умінь; діагностико-аналітичний компонент: діагностика й комплексне оцінювання розвитку дитини, провадження консультативної діяльності; ведення документації ІРЦ у межах професійної діяльності; моніторинг динаміки розвитку дитини; рівні (високий, середній, низький) сформованості професійної компетентності фахівців інклюзивно-ресурсних центрів; науково-методичне забезпечення формування професійної компетентності фахівців інклюзивно-ресурсних центрів в умовах післядипломної освіти.Практичне значення одержаних результатів полягає в розробленні, оновленні, удосконаленні й упровадженні в процес післядипломної підготовки фахівців інклюзивно-ресурсних центрів: – освітніх програм із курсів підвищення кваліфікації педагогічних працівників щодо інклюзивної освіти; учителів спеціальних загальноосвітніх шкіл-інтернатів, сурдопедагогів, тифлопедагогів, корекційних психопедагогів (олігофренопедагогів), логопедів, практичних психологів і соціальних педагогів; – комплексної програми підвищення кваліфікації педагогічних працівників (асистентів учителя закладів загальної середньої освіти); – освітньої програми короткотривалих курсів підвищення кваліфікації «Технології створення корекційно-розвиткових програм» для практичних психологів закладів загальної середньої освіти; – програм тематичних спецкурсів: «Організація інклюзивної освіти як складник «Нової української школи», «Інклюзивна освіта: перші кроки в роботі з «особливими дітьми», «Орієнтація на потреби учня в умовах інклюзивної освіти», «Організація освітнього процесу в інклюзивному класі в умовах дистанційного та змішаного навчання», «Особливості роботи з соціально дезадаптованими дітьми», «Організаційно-педагогічні умови впровадження інклюзивної освіти», «Основи корекційної педагогіки», «Моделювання корекційної роботи логопеда», «Корекційно-розвивальна робота в разі аутизму», «Організація інклюзивного навчання в закладах загальної середньої освіти: нагальні питання», «Навички кризового консультування та розвиток психосоціальної стійкості до стресу в дітей»; для асистентів учителів закладів загальної середньої освіти «Організація освітнього процесу в інклюзивному класі в умовах дистанційного та змішаного навчання», «Технологія організації інклюзивного навчання в загальноосвітніх навчальних закладах»; «Психолого-педагогічний супровід дітей з труднощами в навчанні в умовах спеціальної та інклюзивної освіти».^UThe dissertation is devoted to the specialists of inclusive resource centers’ professional competence formation in the conditions of postgraduate education. The scientific novelty of the results of the study is that for the first time: the theoretical and methodical bases of inclusive resource centers specialists professional competence formation in the conditions of postgraduate education are proved; the system of inclusive resource centers specialists professional competence formation in the conditions of postgraduate education; the system of inclusive resource centers specialists professional competence formation in the conditions of postgraduate education is modeled; updating the content of educational programs of advanced training courses for specialists of inclusive resource centers; combination of traditional and innovative forms and methods of teaching this category of educators; the content of basic concepts («competence», «professional competence», «inclusive resource center», «inclusive resource center specialist», «postgraduate education») were improved; methods and diagnostic tools for the inclusive resource centers specialists professional competence formation; the content of the concept of «professional competence of specialists of inclusive resource centers» as an integral characteristic based on the availability of professional knowledge, skills and abilities, as well as personal qualities in the implementation of diagnostic, psychological and pedagogical, correctional and developmental, counseling support for children with special educational needs, their parents and teachers in educational institutions, and manifests itself in the ability to communicate and interact effectively with participants in the educational process and also with members of the team of psychological and pedagogical support of a child with SEN. components (motivational-value, correctional-pedagogical, diagnosticanalytical), criteria (personal, practical-activity, monitoring), indicators of component formation according to the relevant criteria (motivational and value component: 1) motivation and interest in working with children with SEN; 2) promotion of the values of inclusive education during correctional and developmental work; 3) personal and professionally significant qualities for the implementation of correctional and developmental work with children with SEN; correctional and pedagogical component: 1) availability of professional knowledge in pedagogy, age and pedagogical psychology, ICT; 2) availability of professional knowledge in correctional pedagogy, its branches, rehabilitation, special psychology, neurophysiology, medicine, medical pedagogy; 3) the formation of special skills; diagnostic and analytical component: 1) implementation of diagnostics and comprehensive assessment of the child’s development, conducting consultative activities; 2) maintaining the IRC documentation within the framework of professional activity; 3) monitoring the dynamics of the child’s development), levels (high, medium, low) of the inclusive resource centers specialists professional competence formation; scientific and methodological support for the inclusive resource centers specialists professional competence formation in conditions of postgraduate education have been further worked out. The practical significance of the obtained results is to work out, to update, to improve and to implement in the process of inclusive resource centers’ specialists’ postgraduate training: educational programs of advanced training courses: pedagogical workers on the issue of inclusive education; teachers of special boarding schools, deaf educators, typhlopedagogues, correctional psychopedagogues (oligophrenic pedagogues), speech therapists, practical psychologists and social pedagogues; a comprehensive training program for specialists of inclusive resource centers; educational program of short-term refresher courses «Technologies for the creation the correctional and developmental programs» for practical psychologists of general secondary education; programs of thematic special courses: «Organization of inclusive education as part of the «New Ukrainian School», «Inclusive education: the first steps in working with «special children», «Focus on student needs in inclusive education», «Organization of educational process in inclusive classroom in conditions of distance and blended learning», «Features of work with socially maladapted children», «Organizational and pedagogical conditions for the implementation of inclusive education», «Fundamentals of correctional pedagogy», «Modeling of speech therapists’ correctional work», «Correctional and developmental work in autism», «Organization of inclusive training in general secondary education institutions: urgent issues», «Crisis counseling skills and development of psychosocial resilience to stress in children».