Визначено структурно-функціональні основи формування адаптаційно-пристосувальної діяльності у процесі впливу електромагнітних полів (ЕМП) частотою 24МГц, 14МГц, 4 МГц, 50 Гц + цезій-137. Розроблено концепцію формування адаптаційно-пристосувальної діяльності, яка у сукупності з методичними рішеннями розвиває принципи системного підходу у галузі гігієнічного нормування електромагнітних випромінювань та є спільною методологічною основою для регламентування електромагнітних факторів у довкіллі. Зазначено, що дана діяльність організму під впливом ЕМП формується на різних рівнях організації - від клітинного до системного. Доведено, що механізми структурно-функціональної реорганізації фізіологічних систем організму характеризуються активною перебудовою метаболічних, імунологічних процесів, а також функції репродукції, що обумовлює зміну аферентного потоку від екстеро- та інтерорецепторів до ЦНС і викликає формування специфічних реакцій коркових нейронів і реорганізацію корково-вісцеральних зв'язків. Виявлено, що архітектура функціональної системи залежно специфічна від фізичних параметрів ЕМП - більш високим інтенсивностям фактору відповідає більша кількість структур, залучених у реакцію-відповідь. Досліджено, що вплив ЕМП високих частот характеризується наявністю частотних і амплітудних вікон, які мають "високу" та "низьку" біологічну активність, що підтверджує можливість резонансної (інформаційної) взаємодії ЕМП з біологічними системами та демонструє необхідність розробки диференційованих за частотою гігієнічних нормативів ЕМП у довкіллі.

  Скачати повний текст

Здійснено експериментальне вивчення впливу інгібіторів ренін-ангітензинової системи за умов гострого емоційного стресу (конфлікту аферентних подразнень) на функціональні та структурні параметри лабораторних тварин. Показано, що одноразове внутрішньошлункове введення каптоприлу (5 мг/кг), еналаприлу (5 мг/кг), лозартану (5 мг/кг) на другий день моделювання емоційного стресу за 1 - 2 год. до закінчення стресування забезпечує виражений антистресовий ефект стосовно центральної нервової системи, серцево-судинної системи, гіпоталамо-гіпофізарно-надниркової системи, вегетативної регуляції та окиснювального метаболізму. Обгрунтовано можливість застосування досліджених препаратів у разі захворювань серцево-судинної системи стресового генезу. Визначено, що за умов комбінованого призначення вивчених препаратів і застосуванням антигіпертензивних засобів: центрально діючого клофеліну, бета-адреноблокатору анаприліну, блокатору кальцієвих каналів верапамілом і міотропним спазмолітиком дибазолом - можна не тільки потенціювати антигіпертензивний ефект, але одержати захист від їх загальнотоксичної дії.

  Скачати повний текст

Досліджено проблеми діагностики, клініки та лікування вегетативних дисфункцій, які виникають у жінок на фоні хронічних запальних хвороб внутрішніх статевих органів. Узагальнено результати клініко-неврологічних, психологічних, інструментальних обстежень гінекологічних хворих з різноманітними проявами ураження периферичного відділу вегетативної нервової системи. Визначено особливості вегетативних дисфункцій за зазначених хвороб як специфічного больового синдрому за наявності іритативних вогнищ та різних рівнів больової аферентації. Відзначено схильність больових феноменів до пароксизмального перебігу. Розроблено схему комплексного поетапного лікування вісцеральної вегетативної патології з застосуванням фармако-фізіотерапевтичного комплексу та пелоїдотерапії. Показано перевагу запропонованого способу лікування у порівнянні з роздільним проведенням фізіо-, пелоїдо- та медикаментозної терапії.

  Скачати повний текст

Проаналізовано впливи від вестибулярної, зорової та слухової сенсорних систем на процеси збудження та гальмування пулів мотонейронів m. soleus людини. Доведено, що модульована аферентація взаємодії сенсорних систем на спеціальному рівні регулює активність екстензорних мотонейронів, котрі є кінцевою ланкою у регуляції довільних рухів та підтримки вертикальної пози людини. Досліджено стан мотонейронового пулу m. soleus за допомогою методу Н-рефлексометрії. Виявлено, що активація рецепторів півколових каналів за відкритих очей обстежуваних призводить до зниження амплітуди Н-відповіді екстензорних м'язів нижніх кінцівок людини з проявом двох фаз гальмування в реципрокній взаємодії м'язів. Відзначено, що за одночасної активації вестибулярної, зорової та слухової сенсорних систем - найбільше зниження амплітуди Н-відповіді у середньочастотному діапазоні шумових подразників, зміни рефлекторних взаємодій мотонейронів нижніх кінцівок людини обумовлені спінальними та супраспінальними впливами на інтер- та мотонейрони нижніх кінцівок людини, мають більш виражений ефект.

  Скачати повний текст

Вивчено ефект згинання та розгинання іпсилатерального передпліччя, стискування пальців кисті в кулак, згинання контралатерального передпліччя. Досліджене тривале гальмування Н-рефлексу не ослабляється за помірного тонічного збудження мотонейронів тестованого м'яза за умов довільного підошовного згинання стопи. Встановлено, що у разі взаємодії даного гальмування з гальмівним ефектом стимуляції загального малогомілкового нерва спостерігається явище оклюзії. Дані обставини вказують на локалізацію гальмування у пресинаптичній частині дуги Н-рефлексу. Виявлено, що тривале гальмування виникає рефлекторно в результаті аферентної імпульсації з м'язів верхньої кінцівки.

  Скачати повний текст

Досліджено роль та характер екстремальних процесів та станів у патогенезі лептоспірозу в залежності від рівня порушень гомеостазу та компенсаторних можливостей організму, які покращують рівень їх діагностики та об'єктивної оцінки. Отримано нові інформативні дані щодо стану гемодинаміки, серцевої та легеневої діяльності у хворих на лептоспіроз за ультразвуковим дослідженням діяльності серця та спірографії. Проаналізовано домінуючі патологічні механізми екстремальних процесів при лептоспірозі (дисволемії, дизелектролітії, гемодинамічних, гемокоагуляційних, мікроциркуляторних розладів), їх детермінуючу роль у розвитку екстремальних станів. Вивчено клініко-патогенетичні прояви екстремальних станів лептоспірозу (інфекційно-токсичного шоку, серцевої, дихальної, ниркової, печінкової недостатності, церебральних уражень) і можливість їх системної дезінтеграції та взаємозв'язку. Розроблено детермінантно-інтегративні принципи та методи невідкладної аферентно-еферентної корекції екстремальних порушень гомеостазу (дисволемії, інтоксикації, артеріальної гіпотензії, дисемінованого внутрісудинного згортання) при лептоспірозі. Встановлено доцільність застосування фармакотерапевтично обгрунтованих нових лікарських препаратів (волокнистих ентеросорбентів (білосорб, увесорб), делігандизуючих гемосорбентів (ГСГД, амінокислот (глутаргін), дицукридів (лактульоза). Досліджено селективні терапевтичні механізми еферентної корекції (плазмаферезу, плазмосорбції, ультрафільтрації) при органній і поліорганній недостатності у хворих на лептоспіроз.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Досліджено питання фармакологічного захисту серця від шкідливого впливу емоційно-стресових факторів і запобігання розвитку міокардіодистрофій стресового генезу за допомогою антистресових препаратів: рослинного адаптогену елеутерококу (0,5 мл/кг), транквілізатора бензодіазепінового ряду феназепаму (2,5 мг/кг), ноотропу пірацетаму (200 мг/кг) та метаболіту триптофана нікотинаміду (50 мг/кг), у яких вперше за умов експериментального модельного емоційного стресу "Конфлікт аферентних подразнень" доведено наявність кардіопротекторних властивостей. Встановлено, що кардіопротекція під впливом вивчених стрес-протекторів досягається завдяки обмеженню ними реакцій стрес-реалізуючої та посиленню проявів власної стрес-лімітуючої систем організму, що підтверджено позитивною динамікою досліджених електрофізіологічних, гемодинамічних і метаболічних показників функціонального стану міокарда за умов стресу та потенційованої емоційним стресом модельної ішемії у вигляді пітуітринового коронароспазму та кальцієвої аритмії серця. Завдяки наявності кардіопротекторних властивостей у досліджених антистресових препаратів, які у проведених дослідах найбільш притаманні пірацетаму, рекомендовано їх для подальшого цілеспрямованого використання в клініці як кардіопротекторів з лікувально-профілактичною метою у складі комплексної терапії патології серця стресового генезу. Підвищено ефективність і скорочено час лікування захворювань серця, знижено відсоток інвалідизації серед кардіологічних хворих, що має позитивний вплив на структуру загальної захворюваності та зниження смертності від серцевої патології.

  Скачати повний текст

На підставі використання комплексного підходу щодо аналізу функціональної активності мозку у осіб з хворобою Паркінсона (ХП) зроблено клініко-нейрофізіологічну оцінку центральних механізмів регуляції рухової активності на різних стадіях розвитку захворювання. Вперше проведено порівняльне дослідження функціонального стану аферентних систем мозку у хворих на ХП за допомогою викликаних потенціалів та сенсомоторної реакції на різних етапах лікування, визначено їх діагностичне значення для встановлення стадійності перебігу захворювання з метою оцінки механізмів різної ефективності патогенетичної антипаркінсонічної терапії. Розроблено методичні засади застосування магнітолазерної терапії (МЛТ) у комплексному патогенетичному лікуванні ХП, визначено показники для призначення даного методу лікування та його ефективність на різних етапах фармакотерапії захворювання. Обгрунтовано доцільність застосування МЛТ за ХП у вигляді монотерапії та у комплексному патогенетичному курсі лікування.

  Скачати повний текст

Вперше показано значення переваги еферентного гломерулярного опору над аферентним тонусом ниркових судин в розвитку гіпертензивної нефропатії. Доведено зв'язок між зниженим ендотеліальним нирковим синтезом NO і підвищенням еферентної резистентності нирок у хворих на есенціальну гіпертензію (ЕГ). Встановлено, що недостатня нефропротекторна ефективність еналаприлу обумовлена значним порушенням синтезу NO ендотелієм нирок. Обгрунтовано доцільність визначення стану ниркової гемодинаміки та синтезу NO у хворих на ЕГ. Доведено нефропротекторну ефективність комбінованої антигіпертензивної терапії, що включає блокаду ренін-ангіотензивної системи, систолічного артеріального тиску та стимуляцію ниркового синтезу NO. Підтверджено зв'язок між недостатнім ступенем нічного зниження артеріального тиску та ураженням нирок. Виявлено негативний вплив зниженого ниркового синтезу NO на добовий ритм артеріального тиску. Встановлено показання щодо призначення комбінованої терапії еналаприлом та небівололом у хворих на ЕГ.

  Скачати повний текст

У експерименті на щурах показано, що препарати "Етопозид","Доксорубіцин","Цисплатин" і "Вінкристин" викликають токсичні нейропатії. Вони відрізняються характером морфологічних змін, послідовністю та термінами виникнення, що зумовлено відмінністю впливу цитостатиків різних класів на окремі компоненти нейрогліокапілярних комплексів периферичних нервів, спинномозкових вузлів і рухових сегментарних центрів. На базі результатів комплексного морфофункціонального аналізу розроблено концепцію морфогенезу токсичних нейропатій, яка передбачає виділення послідовних стадій. Визначено, що кожній фазі притаманні особливості, зумовлені своєрідним поєднанням взаємообумовлених реактивних змін, процесів альтерації та компенсації в аферентних і еферентних нейронах та перинейрональних структурах, які забезпечують трофіку нервових клітин (мікрогеморусло, сполучно-тканинна строма, гліоцити).

  Скачати повний текст

Досліджено морфофункціональний статус аферентних і еферентних кровоносних судин, а також тканинних компонентів печінки телят, поросят і цуценят у перші 20 діб постнатального періоду онтогенезу. Доведено, що біологічною закономірністю даного морфогенезу є його незавершеність, зумовлена впливом дренажу плацентарної крові по пупковій вені у пупково-ворітний колектор і через венозну протоку до каудальної порожнистої вени. Незавершеність структури кровоносних судин і тканинних компонентів печінки зумовлена її участю у регулюванні інтенсивності течії крові до серця і високою адаптивною потенцією в неонатальний період відповідно до матуронатності організму. Виявлено, що у неонатальний період змінюється структура магістральних і мікроциркуляторного русла кровоносних судин печінки, формуються структурно-функціональні одиниці (часточки) паренхіми, збільшується оптична щільність гепатоцитів і асинхронно зменшується їх кількості, а в подальшому відбувається зникнення центрів гемопоезу в органі. Установлено, що структурно-функціональні особливості кровоносних судин печінки, її тканинних компонентів, динаміка їх сонографічних (ехоморфологічних) показників і кореляційних взаємозв'язків, а також висока варіабельність свідчать про участь печінки як органа у регуляції течії крові від органів черевної порожнини до серця у тварин неонатального періоду.

  Скачати повний текст

Визначено шляхи та розкрито механізми розвитку принципово нового рівня зростання збудливості спинного мозку (СМ), гіперрефлексії - спінальної суперрефлексії (СР) - стану, за якого амплітуда рефлекторних розрядів близька до порога дії найбільш збудливих нервових волокон. Вивчено закономірності функціонування СМ за цих умов. На підставі результатів дослідження механізмів функціонування СМ за умов особливо високої збудливості з'ясовано, що маніпуляції з аферентним входом сегментарних рефлекторних дуг (денеривація, блокада аксотоку, тетанізація) або системна дія гуморальних чинників (блокатора потенціалзалежних калієвих каналів - 4-амінопіридину (4-АП) чи L-тироксину) характеризують механізми, які можуть зумовлювати підвищення рефлекторної активності СМ, але окремо кожен з цих факторів забезпечує збільшення моносинаптичних рефлекторних відповідей не більше, ніж на 250 - 300 %. Зазначено, що лише поєднання денервації з дією блокатора потенціалзалежних калієвих каналів - 4-АП дозволило створити стан особливо високої збудливості СМ - суперрефлексію. За цього випадку амплітуда моносимпатичних рефлекторних розрядів вентрального корінця (МР ВК) на 800 - 900 % перевищувала аналогічний показник у інтактних тварин та сягала порога збудження волокон ВК. Показано, що за умов СР виникає другий компонент МР ВК, який відображає збудження волокон, що не задіяні у рефлекторному розряді. Вивчено сегментарні та супраспінальні впливи на нейрони СМ за умов особливо високої збудливості СР і можливості корекції цих станів за допомогою нейропротектора - рилузола. Зроблено висновок про порушення закону ізольованого проведення у нервовому стовбурі за умов СР, цьому сприяє збудження більшості волокон ВК, велика ампітуда їх сумарного потенціалу, зростання синхронізації.

  Скачати повний текст

Досліджено проблему підвищення якості анестезїії та раннього післяопераційного знеболювання у разі проведення операцій з приводу злоякісних новоутворень гортані за рахунок застосування лікарських засобів, які здійснюють диференційовний вплив на формування болю, що дозволяє забезпечити блокаду аферентної ноцицептивної імпульсації, а також сприяє відновленню адекватного самостійного дихання. Для посилення анальгетичного компонента загальної анестезії на основі пропофолу як препаратів запобігальної аналгезії використано нестероїдні протизапальні засоби. В схему запобігальної аналгезії було включено бутафанола тартат (2 мг, вунтрішньом'язово) та паркоксид натрію (40 мг, внутрішньом'язово), а також кетаміну за дози 0,25 мг/кг (внутрішньовенно). Доведено можливість посилення анальгетичного ефекту як компоненту загальної анестезії у разі операцій з приводу злоякісних новоутворень гортані за рахунок комбінованого застосування агоніст-антагоніста, істинного агоніста опіоїдних рецепторів і блокатора NMDA-рецепторів. Установлено, що застосування методики запобіжної анестезії дозволяє зменшити кількість інтраопераційно використаних наркотичних анальгетиків за збереження достатнього рівня аналгезії, а також забезпечує більш швидке відновлення адекватного самостійного дихання у ранньому післяопераційному періоді. Доведено, що застосування розробленого методу запобіжної аналгезії зменшує прояви післяопераційного больового синдрому. Досліджено реакції вегетативної нервової системи за методом математичного аналізу ритму серця та наведено їх клініко-фізіологічну інтерпретацію.

  Скачати повний текст

Досліджено роль молекул адгезії у механізмах адаптивних перебудов гальмівних і збуджувальних синапсів. Запропоновано нові методи аналізу просторових феноменів, що корелюють з синаптичною функцією. Вперше показано, що дефіцит молекул клітинної адгезії L1 та CHL1 призводить до значних змін структури та функції гальмівних перисоматичних синапсів і модифікації імпульсної активності пірамідних нейронів зони CA1 гіпокампу. З'ясовано, що зменшення ефективності перисоматичних синапсів у L1-дефіцитних тварин визначається зменшенням кількості квантів нейромедіатору, який вивільнюється у відповідь на потенціал дії. Встановлено, що гальмівна перисоматична передача у CHL1-дефіцитних мишей є підвищеною, що викликає у цих тварин послаблення коротко- та довготривалої потенціації збуджувальних синапсів. Відкрито механізм, завдяки якому NCAM сприяє формуванню постсинаптичного протеїнового каркаса і, таким чином, визначає організацію постсинаптичного ущільнення у збуджувальних синапсах. Вперше показано, що молекула позаклітинного матриксу тенасцин-R впливає на структуру та функцію гальмівних і збуджувальних синапсів CA1 гіпокампу. З'ясовано, що дефіцит тенасцину-R викликає зменшення гальмівної аферентації нейронів зони CA1. Встановлено, що молекули адгезії є важливими чинниками формування та підтримки нормальної структури та функції синапсів, які відіграють значну роль у феноменах синаптичної пластичності.

  Скачати повний текст

Робота присвячена питанням комплексної оцінки стану пацієнтів з захворюваннями гепато-біліарної системи, що ускладнились розвитком синдрому ендотоксикозу, та проведенню інтенсивної трансфузійно-детоксикаційної терапії з застосуванням методів екстракорпоральної детоксикації. Досліджено особливості прояву поліорганної недостатності при синдромі ендотоксикозу у хворих з патологією печінки, лабораторну та клінічну ефективність різних методів екстракорпоральної детоксикації. Проведено порівняльну оцінку ефективності гемосорбції на матричних та біоспецифічних, ДНК-містячих гемосорбентах. Розроблена система оцінки ступеня тяжкості ендотоксикозу в залежності від проявів поліорганної недостатності, визначені показання та протипоказання до проведення аферентних методів гемотерапії.

  Скачати повний текст

Досліджено тривале гальмування Н-рефлексу камбалоподібного м'яза, що виникає внаслідок кондиціонуючого подразнення іпсілатерального загального малогомілкового та великогомілкового нервів, вібраційної стимуляції рецепторів м'язів нижньої кінцівки, довільних рухів у гомілковостопному суглобі. Середня тривалість за умов стимуляції загального малогомілкового нерва складала 6,3 с. Висвітлено істотну подібність часового перебігу та тривалості гальмування за наявності усіх видів кондиціонування. Тривале гальмування Н-рефлексу не усувається за умов активації мотонейронів тестованого м'яза під час довільного тонічного підошовного згинання стопи. Продемонстровано полегшення й оклюзію в процесі взаємодії тривалого гальмування Н-рефлексу з його більш короткочасним пресинаптичним гальмуванням. Отримано дані, які свідчать, що основною причиною тривалого гальмування Н-рефлексу, який виникає під дією аферентної стимуляції, є деполяризація терміналей первинних аферентів Іа.

  Скачати повний текст

У дисертаційній роботі представлено нові дані щодо функціонування іонного каналу Transientreceptorpotentialvanilloid1 (TRPV1) у тканинах сечового міхура. Цей канально-рецепторний мембранний білок, класично відомий як рецептор капсаїцину (КАПС) і термосенсор у периферичних ноцицепторах ссавців, у останнє десятиріччя привертає все більшу увагу як фізіологічно значущий полімодальний сенсор багатьох фізико-хімічних стимулів – пекучих температур (>42° С), кислогорН, механічного напруження та низкиендогенних лігандів включаючи деякі сигнальні ліпіди, спермін, окситоцин, оксид азоту (NO). В даній роботівперше продемонстровано, що TRPV1 функціонально присутній в гладеньком'язових клітинах (ГМК) детрузора сечового міхура щура. Виявлено, що КАПС викликає збільшення внутрішньоклітинної концентрації іонів Ca2+([Са2+]i) у 42% ізольованих ГМК, причому просторовий характер розповсюдження [Са2+]i вказує на локалізацію TRPV1 у мембранівнутрішньоклітинних Ca2+-депо ендоплазматичного ретикулума. Цей висновок підтверджувався результатами електрофізіологічних вимірювань, за якими КАПС був не здатний викликати класичний, TRPV1-опосередкований мембранний струм (ІTRPV1), а також даними флуоресцентної імуноцитохімії із використанням анти-TRPV1 антитіл. Прикладання селективних антагоністів TRPV1 – капсазепінуабоBCTC– до смужок гладеньких м'язів детрузора (ГМД) блокувало20-40% скорочення, викликаного холіноміметикомкарбахоліном, свідчачи про участь TRPV1у сигнальному каскаді холінергічного скорочення ГМД.Нами також вперше показано, що у сенсорних нейронах донори NO можуть активувати макроскопічний ІTRPV1тільки за наявності сульфгідрил-вмісних реагентів (напр. нітропрусиду натрію), які пришвидшують вивільнення оксиду азоту з молекул-донорів. При моделюванні діабету у щурів з допомогою стрептозотоцину вдалося встановитизбільшення функціональної експресії TRPV1в аферентних нейронах з одночасним послабленням локальних ефектів, пов'язаних з його активацією, на скоротливість ГМД. Це вказує, з одного боку, на посилення TRPV1-залежної аферентної ділянки рефлексу сечовиділення при діабеті, а з другого – на зниження скоротливої здатності ГМД.^UThis dissertation provides the new data on the functioning of the transient receptor potential vanilloid 1 (TRPV1) ion channel in the urinary bladder tissues.This channel-receptor membrane protein, classically known as capsaicin (CAPS) receptor and thermosensor in peripheral nociceptors of mammals, in the last decade has been attractingthe increasing attention as a physiologically significant polymodal sensor of many physicochemical stimuli, i.e., burning temperatures (> 42 ° C), sour pH, mechanical stress, and a number of endogenous ligands including some signal lipids, spermine, oxytocin, and nitric oxide (NO). In this work, for the first time, it was demonstrated that TRPV1 is functionally present in the smooth muscle cells (SMCs) of the rat bladder detrusor. The application of CAPS increased the intracellular concentration of Ca2+ ([Ca2+]i) ions in 42% of isolated SMCs, and the spatial distribution of [Ca2 +]i indicates the localization of TRPV1 in the membranes of intracellular Ca2+ store, the endoplasmic reticulum. This conclusion was confirmed by the results of the electrophysiological recordings, in which CAPS was not able to trigger a classic, TRPV1-mediated membrane current (ITRPV1). Likewise,the fluorescence immunocytochemistry using anti-TRPV1 antibodies showed that this ion channel was localized intracellularly.The application of TRPV1 selective antagonists –capsazepine and BCTC –onto the strips of detrusor smooth muscle (DSM) blocked 20-40% of contraction caused by cholinomimeticcarbachol, indicating the participation of TRPV1 in the signaling cascade of cholinergic contraction of DSM. We also showed for the first time that NO donors can activate macroscopic ITRPV1 only in the presence of sulfhydryl-containing reagents (e.g., sodium nitroprusside) that accelerate the release of nitric oxide from donor molecules.In rats with streptozotocin-induced diabetes, the increase in the functional expression of TRPV1 in afferent neurons was observed. Still, the local effects of the CAPS onto DSM strips was found weakened. This indicates, on the one hand, the strengthening of the TRPV1-dependent afferent segment of the urination reflex arc during diabetes, and, on the other hand, the reduction of the contractile capacity of DSM in this pathology.

Дисертація присвячена дослідженню функціювання мережі нейронів дорзальногорогу (ДР) спинного мозку (СМ) та їх внеску в обробку та передачу ноцицептивногосигналу до супраспінальних структур. В роботі вперше була встановлена роль різнихтипів спіно-парабрахіальних нейронів (СПН) І-ої пластини ДР в передачі специфічноїноцицептивної інформації та виявлено молекулярні та клітинні механізми, що лежать воснові цієї специфічності. СПН І-ої пластини СМ відіграють ключову роль в обробцібольових сигналів та є майже виключною групою клітин, що передають ці сигнали зіспинного до головного мозку. В даній роботі, для визначення молекулярних таклітинних механізмів, які беруть участь у спряженні вхідних та вихідних сигналів уСПН щурів, був використаний новий цілісний препарат СМ, який дозволяє проводитидосліди з непошкодженими клітинами та забезпечує цілісність мережевих зав'язків уДР. Нами було встановлено, що більшість СПН отримують невелику кількість прямихноцицептивних входів від С-волокон та генерують один потенціал дії (ПД) увідповідь на супрамаксимальний аферентний стимул, таким чином виконують рольпростого передавача сигналів від первинних аферентів. Однак, 69% всіх потенціалівдії, індукованих аферентною стимуляцією СПН, генеруються порівняно невеликоюфракцією (19%) нейронів. Ці нейрони отримують велику кількість прямих входів відAδ та С-волокон, генерують потужні групи ПД у відповідь на стимуляцію первиннихаферентів, та ефективно інтегрують локальну мережеву активність за допомогоюNMDA-залежних механізмів. Ми встановили, що вони підсилюють та інтегруютьноцицептивний вхідний сигнал, кодуючи його інтенсивність шляхом збільшеннякількості згенерованих ПД. В цій роботі ми також використовували субпіальнудоставку вірусних векторів, які несуть гени глутаматдекарбоксилази тавезикулярного транспортеру ГАМК в ДР СМ мишей. При цьому локальні збуджуючінейрони, що були заражені даними вірусами, починали синтезувати та виділятигальмівний медіатор ГАМК. На клітинному рівні, у нейронах ДР було показанозагальне збільшення гальмівної синаптичної активності та зменшення вірогідностівиникнення потенціалів дії у відповідь на стимуляцію дорзальних корінців. Введеннявірусних конструктів у СМ мишей з пошкодженим сідничним нервом, призводило доповного зникнення нейропатичного болю при відсутності побічних ефектів. Такимчином, в роботі були встановлені важливі клітинні механізми, що приймають участьу обробці ноцицептивних сигналів у ДР СМ та апробовано новітній терапевтичнийпідхід, що може бути використаний в терапії хронічного болю.^UThe dissertation is devoted to the study of the functioning of the neuronal networks of thedorsal horn of the spinal cord and their contribution to the processing and transmission ofnociceptive signals to supraspinal structures. For the first time, the role of different types ofspino-parabrachial neurons (SPN) of the lamina I in the transmission of specific nociceptiveinformation was established and the molecular and cellular mechanisms underlying thisspecificity were identified. Lamina I SPN's play a key role in the processing of pain signals andis an almost exclusive group of cells that transmit nociceptive signals from the spinal cord tothe brain. Here, to identify the molecular and cellular mechanisms involved in the coupling ofinput and output signals in rat lamina I SPN, a novel whole spinal cord preparation was used,which allows experiments with intact cells and ensures the integrity of network connections inthe dorsal corner. We found that most SPNs receive a small number of direct nociceptive inputsfrom C-fibers and generate one action potential in response to a saturating afferent stimulus,thus acting as a simple signal transmitter from the primary afferents. However, 69% of all actionpotentials induced by afferent stimulation in the entire population of SPN originate from a smallfraction (19%) of neurons. These neurons receive a large number of direct inputs from Aδ andC fibers, generate powerful butst of AP's in response to stimulation of primary afferents, andeffectively integrate local network activity through NMDA-dependent mechanisms. We havefound that they amplify and integrate the nociceptive input signal, encoding its intensity byincreasing the number of generated APs. In this work, we also used subpial delivery of viralvectors to the dorsal horn of the spinal cord of mice. These vectors are based on the use ofcapsides of adeno-associated viruses, which carry the genes glutamate decarboxylase andvesicular GABA transporter. Thus, local excitatory neurons that were infected with theseviruses began to synthesize and secrete the inhibitory GABA transmitor. As a result of theintroduction of high concentrations of viral constructs, there was a significant decrease in thepain mechanosensitivity of control mice. At the cellular level, dorsal horn neurons showed ageneral decrease in excitatory synaptic activity, an increase in inhibitory synaptic activity. Theadministration of viral constructs in the spinal cord of mice with damaged sciatic nerve, led tocomplete disappearance of neuropathic pain symptoms in the absence of side effects. Thus, weidentified important mechanisms involved in the processing of nociceptive signals in the dorsalspinal cord and tested a novel therapeutic approach that can be used in the treatment of chronicneuropathic pain.

Об'єкт дослідження: загальні механізми пошкодження органів імунної системи у ссавців збудниками вірусних інфекцій, що мають лімфотропні та імунопатологічні властивості.Мета роботи: визначити загальні закономірності патоморфологічних та імунопатологічних змін в організмі свиней з клінічними та патоморфологічними ознаками цирковірусної інфекції ІІ типу, встановити особливості морфофункціонального статусу центральних та периферичних органів імунної системи тварин за різних форм перебігу цієї інфекції.Методи дослідження: клінічні (визначення специфічних клінічних проявів цирковірусасоційованих синдромів у свиней); лабораторні (ІФА, ПЛР, сіквенс-аналіз, бактеріологічні дослідження для визначення етіологічної ролі збудника в розвитку патоморфологічних та імунопатологічних змін, встановлення складу мікробних асоціацій (вірусних і бактеріальних коінфекцій), макроанатомічні та патологоанатомічні (встановлення макроскопічних змін в організмі свиней та органах імунної системи в трупах тварин за спонтанної цирковірусної інфекції та за різних форм її перебігу; класичні гістологічні та цитологічні: забарвлення гематоксиліном та еозином, імпрегнація нітратом срібла за Футом (визначення морфофункціональних мікроанатомічних особливостей органів та характеру патогістологічних та імунопатоморфологічних змін); імуногістохімічний аналіз із використанням специфічних до антигенів цирковірусу антитіл (підтвердження ролі цирковірусу в розвитку патогістологічних змін в органах імунної системи); статистичні методи досліджень.Наукова новизна: У дисертаційній роботі в результаті комплексного аналізу патоморфологічних та імунопатологічних змін у центральних та периферичних органах імунної системи свиней за різних форм перебігу цирковірусної інфекції ІІ типу вперше доведено, що чисельні клініко-морфологічні різновиди цієї хвороби є не окремими нозологічними одиницями, а лише проявами різного ступеня, глибини та масштабів ураження цирковірусом органів імунної системи. Одночасне ураження збудником центральних органів імунної системи, периферичних анатомічно оформлених лімфоїдних органів, лімфоїдних структур слизових оболонок та лімфоїдних структур внутрішнього середовища організму клініко-морфологічно визначається як синдром мультисистемного виснаження, що відповідає генералізованій формі цирковірусної інфекції. Уперше детально описаний морфофункціональний статус органів імунної системи свиней за різних форм перебігу цирковірусної інфекції: встановлено, що у тварин з ознаками латентної інфекції патоморфологічні зміни в органах імунної системи відсутні, а антиген збудника локалізується переважно в мононуклеарних фагоцитах; у тварин з ознаками субклінічної цирковірусної інфекції ІІ типу виявляються ознаки формування неповного первинного інфекційного комплексу з ураженням окремих лімфатичних вузлів; у тварин з клінічно вираженою цирковірусною інфекцією ІІ типу виявляються патомофологічні ознаки локальної (повний первиний інфекційний комплекс) або генералізованої інфекції.Уперше визначені закономірності патоморфологічних змін у центральних та периферичних органах імунної системи з клінічно вираженої цирковірусної інфекції: в тимусі та кістковому мозку переважають морфологічні ознаки функціонального виснаження та дегенерації паренхіми, в периферичних лімфоїдних органах - реактивна гіперплазія паренхіми, ознаки серозного або серозно-гнійного запалення та продуктивного осередкового (гранульоматозного) запалення.Встановлено, що дегенеративні зміни в кістковому мозку на останніх етапах розвитку клінічно вираженої цирковірусної інфекції ІІ типу характеризуються кістозним переродженням строми з осередковою проліферацією ретикулярних клітин та формуванням кістоподібних утворень внаслідок некрозу й апоптозу клітин у центральних зонах проліфератів.Доведено, що «пріоритетність» розвитку реактивних та запальних змін у центральних (глибоких) зонах паренхіми лімфатичних вузлів свиней із клінічно вираженою цирковірусною інфекцією обумовлена характером лімфопостачання цих органів, коли більша частина аферентної лімфи надходить у глибокі шари паренхіми внаслідок наявності в лімфатичних вузлах свині свійської трабекулярних лімфатичних колекторів та системи лімфатичних «шунтів» за допомогою яких значна частина лімфи з колекторів евакуюється саме в глибокі шари лімфоїдної паренхіми вузлів.Запропоновано: Встановлені особливості патологоанатомічних та патогістологічних змін в органах імунної системи свиней за цирковірусної інфекції ІІ типу рекомендовано використовувати в комплексній діагностиці цирковірозів, враховуючи патогномонічні для цієї хвороби зміни, а також при оцінюванні ефективності методів профілактики цирковірусної інфекції в господарствах за результатами післязабійного моніторингу стану відповідних органів.Впроваджено: Основні положення дисертаційної роботи використовуються спеціалістами відповідних відділів ДНДІ лабораторної діагностики та ветеринарно-санітарної експертизи, ДНДКІ ветеринарних препаратів та кормових добавок, ДНКІБШМ^UObject of the research: common mechanisms of mammal's immune system damage with viral infections, which possess lymphatic and immunopathologic abilities. Aim of the work: definition of common patterns of pathomorphological and immunopathological changes in swine organism with clinical and pathomorphological signs of porcine circovirus II type (PCV2); define features of morphofunctional status of central and peripheric organs of the immune system of pigs with different forms of infection status.Methods of the research: clinical (defining of specific clinical signs of PCV2 syndrome affected pigs); laboratory (ELISA, PCR, genome sequence, bacteriological investigations for definition of pathomorphological and immunopathological changes, definition of composition of microbial associations (viral and bacterial coinfections), microanatomical and pathoanatomical (definition of macroscopic changes in swine body and immune system organs in swine corps as the result of spontaneous and different clinical forms of PCV2 infection; classical histologic and cytologic like hematoxylin and eosin staining, argentum-nitrate impregnation by J. Foot (definition of morphofunctional microanatomical features of the organs and character of pathohistological and immunopathological changes); immunohistochemistry with use of specific antibodies to PCV2 (confirmation of PCV2 role in pathohistological changes development in immune system organs); statistical methods of investigation.Scientific novelty: as the result of dissertation work, due to complex analysis of pathomorphological and immunopathological changes in central and peripheric organs of immune system of pigs with different forms of PCV2 infection, for the first time was proven, that numerous clinic-morphological forms of this infection is not a nosologically separate units, but signs of different levels, depth and scale of PCV2 immune system organs affection. Simultaneous damage of infection agent of central immune system, peripheric anatomically complete lymphoid organs, lymphoid structure of the mucosa (lymphoepithelial nodes) and lymphoid structures of internal space of organism (perivascular lymphoid nodes) is defining as clinico-morphological syndrome of multisystemic waste PMWS, which corresponds to generalization form of PCV2 infection. For the first time it was described in details morphofunctional status of immune system organs with different forms of PCV2 infection: defined, that pigs with latent infection signs, pathomorphological change in immune system organs is absent, and antigen is localized in mononuclear phagocytes mainly; in pigs with subclinical signs of PCV2, infection shows as incomplete infectious complex with separate lymph nodes damage; in pigs with clinical PCV2 infection there are pathomorphological changes of local of generalized form of this infection..For the first time was defined patterns in central and peripheric organs of the immune system with clinical PCV2 disease: in thymus and red bone marrow prevail the morphological signs of functional exhaustion and parenchyma degeneration, in peripheric lymphoid organs – reactive hyperplasia of parenchyma, serosal or sero-purulent signs of inflammation and local granulomatosis inflammation. It was defined, that degenerative changes of bone marrow at final stages of clinical PCV2 is characterized cystic transformation of stroma with focal proliferation of reticular cells and of cystic-like formation and cell apoptosis in central zone of proliferates.Proven, that “priority” of development of reactive and inflammatory changes in central (deep) zones of lymph nodes parenchyma of pigs with clinical form of PCV2 is due to special lymph drainage of this organs, when biggest volume of afferent lymph goes to deep layers of parenchyma as the result of trabecular lymphatic collectors and system of anastomosis in domestic swine. Due to this majority of lymph form the collectors goes in deep layers of the lymphoid parenchyma of the nodes.Suggested: defined features of pathoanatomical and pathohistological changes in immune system organs with PCV2 infection is recommended to use in complex diagnostic of circoviruses, counting pathognomonic for this disease features, and also during assessment of the effectivity of the prophylactic of PCV2 infection in the farms during the postmortem investigation.Obtained results of learning of pathomorphological changes of immune system changes of pigs with different forms of PCV2 is proposed to use by morphologists, pathomorpologists and pathophysiologists in scientific work; can be used in study and textbooks and other types of scientific-methodical editions.Implemented: main statements of dissertation work is currently use by specialists of State scientific-research institute of laboratory diagnostic and veterinary-sanitary expertise, State scientific-research institute of veterinary preparation and feed additives