Дисертацію присвячено питанню виявлення особливостей розвитку і діяльності читацьких об'єднань як перспективної форми роботи бібліотеки. У дисертації теоретично обгрунтовано та експериментально підтверджено той факт, що читацькі об'єднання розвиваються у відповідності з загальними тенденціями малих соціальних груп, але мають особливості, пов'язані зі специфікою читацької діяльності. Визначено специфіку діяльності і впливу читацьких об'єднань на навколишнє культурне середовище. Розроблено методичні рекомендації по створенню об'єднань при бібліотеках та програму навчального курсу по підготовці бібліотечних працівників до групової діяльності читацьких об'єднань.

  Скачати повний текст

На підставі архівних джерел, наукових праць та матеріалів преси висвітлено збирацьку, науково-дослідницьку та популяризаторську роботу керівника Кабінету К.Квітки та співробітників - М.Гайдая, В.Харкова, М.Береговського. Відзначено, що К.Квітка та наукові працівники Кабінету зробили цінний внесок у вивчення українських народних пісень і народної музики національних меншин. Доведено, що Кабінет музичної етнографії у 1920-х - першій половині 30-х рр. став справжнім науковим цетром музичної фольклористики. Обладнання Кабінету (бібліотека, фотоальбоми, рукописні збірки народних музичних інструментів тощо) сприяло безпосередньому ознайомленню науковців-фольклористів, композиторів, педагогів-музикантів, працівників радіомовлення з народними піснями різних регіонів України, з досягеннями вітчизняних і зарубіжних учених у галузі етномузикології.

  Скачати повний текст

Здійснено теоретичний аналіз проблеми професійного розвитку бібліотекарів у фахових об'єднаннях України. Виявлено та проаналізовано форми і зміст діяльності фахових об'єднань, визначено напрями подальшої діяльності в процесі професіоналізації працівників книгозбірень. Виокремлено чинники впливу на процес професійного розвитку бібліотекарів. Розроблено та теоретично обгрунтовано функціональну модель організації процесу професійного розвитку в громадських об'єднаннях.

  Скачати повний текст

Розкрито вплив загальних суспільних змін і перетворень на зміст і характер діяльності універсальних бібліотек. Аргументовано необхідність вивчення сучасних інформаційних потреб користувачів для обгрунтування мети, завдань та напрямів трансформації універсальної бібліотеки. На засадах сучасних педагогічних та бібліотекознавчих концепцій визначено роль бібліотеки у розвитку особистості читача, що грунтується на дослідженні потреб читачів і особистісно зорієнтованому підході. Охарактеризовано сутність функціональних та організаційно-структурних змін універсальної бібліотеки. Визначено ознаки бібліотеки як культурно-інформаційного центру регіону. Запропоновано базову модель структури обласної універсальної наукової бібліотеки. Викладено методику позабюджетного фінансування бібліотек. Висвітлено основи застосування маркетингового підходу для активізації процесів трансформації бібліотеки. Проаналізовано систему безперервної освіти. З'ясовано зміст і напрями перепідготовки кадрів з метою проведення трансформації бібліотеки. Розроблено комплексну систему підготовки бібліотекарів універсальної бібліотеки до роботи за нових умов, що включає традиційні форми навчання (лекції, семінари) та новітні (ділові, операційні, імітаційні, рольові ігри, аналіз практики та розв'язання практичних завдань, моделювання конкретних виробничих ситуацій).

  Скачати повний текст

Теретично обгрунтовано й експериментально доведено наявність взаємовпливу настанов читачів і бібліотечних працівників на процес формування та структурування читацької аудиторії публічних бібіліотек за різними критеріями, основним з яких є критерій інтенсивності відвідувань бібліотек читачами. Досліджено бібліотекознавчу літературу, що висвітлює вітчизняний та зарубіжний досвід вивчення настанов відвідучів і бібліотекарів. Здійснено детальний соціально-психологічний аналіз процесу формування та структурування читацької аудиторії публічних бібліотек. Обгрунтовано, розроблено та впроваджено у практику вищої бібіліотечно-інформаційної освіти практичне соціально-психологічне навчання майбутніх бібіліотекарів з метою формування позитивних професійних настанов.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Досліджено процес розвитку бібліотечної професії, зважаючи на його сучасні концепції та стратегічні напрями, особливо аспекти взаємодії між бібліотекарем і читачем у процесі обслуговування, а також з урахуванням змін у сучасній бібліотеці. Здійснено теоретичний аналіз розвитку бібліотечної професії як педагогічної проблеми, який засвідчив пріоритетність системно-діяльнісного підходу, сучасної концепції соціалізації та професіоналізації особистості, її інтегрованості у суспільстві. Детально обгрунтовано проблеми розвитку даної професії, її місце у системі розумової праці. Роль бібліотечної професії у демократизації та гуманізації суспільства, розширення компетенції бібліотекарів за умов інформатизації проаналізовано у контексті реалізації принципу рівного та вільного доступу громадян до культури та інформації. Виявлено стратегічні напрями посилення комунікативно-педагогічних основ даної професії: поширення застосування діалогічних методів в обслуговуванні читачів і користувачів, піджвищення професійного рівня бібліотечного персоналу в управлінні змінами у бібліотеці, зростання значення безперервної освіти як комунікативної системи праці та професіоналізації бібліотекарів. Розроблено концептуальну модель розвитку бібліотечної професії, що включає змістові компоненти, які обумовлюють її призначення у суспільстві, а також стратегічні напрями розвитку, пов'язані з сучасними змінами суспільства та технологій. Охарактеризовано вплив на бібліотечно-інформаційну діяльність, професіональну свідомість і спеціальну освіту бібліотекарів телекомунікаційних, комп'ютерних, цифрових, медіа-варіантів організації та використання інформаційного простору. Розглянуто мотиваційні компоненти діяльності бібліотекарів, пов'язані з гуманітарною спрямованістю їх діяльності, сприянням розвитку читачів, а також з суспільною оцінкою значення бібліотечної професії.

  Скачати повний текст

Досліджено проблеми організації бібліотечно-інформаційних мереж Китаю: їх кадрового та користувацько-технологічного забезпечення, перспективних напрямів розвитку даних мереж у Китаї (на прикладі університетських бібліотек). Комплексно проаналізовано міжнародний досвід бібліотечного співтовариства у сфері комп'ютеризації зазначених бібліотек і використання у їх діяльності Інтернет-технологій для об'єднання бібліотечних ресурсів у комп'ютерній мережі. Вивчено сучасний стан організації інформаційно-бібліотечної діяльності у Китаї. Визначено національні особливості бібліотечних комп'ютерних мереж, а також міжнародні, зумовлені впливом мережі Інтернет. Виявлено особливості використання інформаційних і телекомунікаційних технологій в університетських бібліотеках Китаю. Сформульовано основні умови та вимоги до створення WEB-сайтів у китайських університетських бібліотеках стосовно їх організації та функціонально-змістовного призначення. Розроблено та науково обгрунтовано перспективні напрями розвитку єдиної бібліотечної мережі університетів Китаю.

  Скачати повний текст

Проаналізовано творчість В.Шевчука у контексті сучасної "прози культури", і, зокрема, її необарокового напрямку, що дозволяє найбільш плідно виявити та охарактеризувати специфіку його художньої прози. Зазначено, що об'єктом спеціального дослідження постають окремі семіотичні утворення - знаки культури - образи, що набувають у письменника знакових характеристик у межах необарокової парадигми: слово, книга, сад, бібліотека, околиця. Виявлено художні кореляти основних необарокових знаків культури В. Шевчука, розглянуто їх генезу та специфіку на грунті українського Бароко у порівнянні з західними версіями Х.Л.Борхеса, У.Еко, М.Павича.

  Скачати повний текст

Розглянуто історію походження, формування та розвиток діяльності науково-дослідної бібліотеки Волинського краєзнавчого музею (ВКМ) у Житомирі у 1900 - 1932 рр. Встановлено головні тенденції розвитку бібліотечної справи на Волині у 1920-х рр., а також висвітлено політику радянського уряду щодо книжкової спадщини дореволюційного походження. Зазначено, що у 1920-х рр. у бібліотеці музею зібрано понад 150 тис. колекційних рукописно-книжкових фондів XVII - XVIII ст. Вперше з'ясовано походження книжково-рукописних зібрань приватних осіб, монастирів і просвітницьких товариств, переданих після націоналізації до ВКМ. Досліджено історичну долю рукописно-книжкового зібрання ВКМ після ліквідації Науково-дослідної бібліотеки. Визначено сучасне місце зберігання, коло книжково-рукописних комплексів, що на сьогодні можна вважати джерельною базою дослідження регіональної історії культури Волині у XVII - XX ст., а також проведено наукову реконструкцію складу та змісту зібрань. Окреслено найціннішу частку рукописних пам'яток, зокрема, конфесійні та літургійні унікуми, що зберігаються у Національній бібліотеці України імені В.І.Вернадського та Центральному державному історичному архіві України у Києві. Визначено роль деяких культурних діячів і вчених Волині у формуванні колекції.

  Скачати повний текст

Висвітлено еволюцію наукових уявлень стосовно краєзнавчого фонду бібліотеки. Уточнено обсяг і зміст базових понять "краєзнавчий документ" і "краєзнавчий фонд". Виявлено специфіку краєзнавчих інформаційних потреб користувачів та краєзнавчих фондів бібліотек України. Обгрунтовано теоретичні, організаційні та методичні засади інтеграції краєзнавчих фондів бібліотек за умов інформатизації та розроблено концептуальні засади єдиного розподіленого краєзнавчого фонду бібліотек регіону. Запропоновано методику селекції краєзнавчих документів за умов інтеграції даних фондів. Визначено стратегічні напрями збереження краєзнавчих фондів у бібліотеках регіону, а також розглянуто основні складові інформаційної структури їх єдиного розподіленого краєзнавчого фонду.

  Скачати повний текст

Комплексно досліджено формування київського чернецтва у 1720-х - 1780-х рр., висвітлено питання щодо віку, стану здоров'я, здатності до виконання послушенства монахами. З метою охарактеризування освітнього рівня київського іночества залучено результати студійної роботи над монастирськими та приватними чернечими бібліотеками. Встановлено числові співвідношення між різними групами монахів (письменними та неписьменними, старими й молодими, хворими та здоровими), зокрема, з'ясовано, наскільки були поширеними в спільнотах порушення дисципліни монахів (визначено пропорції між тими, хто жив згідно з приписами регул і порушниками). Висвітлено проблему впливу київського чернецтва на розвиток культури та іночого життя православних монастирів Гетьманщини, Росії та Речі Посполитої в XVIII ст., зокрема, на нововиявленому матеріалі показано широкий ареал переміщення ченців з Києва до інших обителей та освітніх центрів.

  Скачати повний текст

Досліджено історію розвитку педагогічних бібліотек України у II половині XIX - 1920-х рр. Визначено основі етапи їх становлення та динаміки, охарактеризовано соціальне призначення, простежено еволюцію формування соціальних функцій і типологічних ознак. Уточнено зміст поняття "педагогічна бібліотека" у типово-видовій класифікації бібліотек, виокремлено педагогічні книгозбірні як вид спеціальних. Виявлено фактори впливу, що зумовили формування різних видів бібліотек у зазначених хронологічних межах. Особливу увагу приділено маловідомим фактам щодо започаткування вчительських і педагогічних бібліотек на українських етнічних землях у II половині XIX - 1920-х рр. у структурі навчальних закладів, Харківського та Київського товариств грамотності, при губернських земських управах, а також на Західній Україні - самостійної Львівської педагогічно-наукової бібліотеки (1914 р.), висвітлено вагомий внесок відомих громадських діячів України у справу їх становлення та розвитку. Проаналізовано соціально-педагогічні умови створення державної системи педагогічних бібліотек у період Української революції. Досліджено діяльність спеціальної бібліотеки Педагогічного музею Києва, довідково-педагогічної бібліотеки при Наркомосі України (1919 р.). Висвітлено вплив існуючої державної влади у 1920-ті рр. на формування завдання, функцій і типів педагогічних бібліотек. Проаналізовано розвиток різних видів книгозбірень у період українізації, зокрема профспілкових бібліотек Будинків працівників освіти як складової системи політпросвіти УРСР і Всеукраїнської науково-педагогічної книгозбірні, з'ясовано їх призначення та специфіку діяльності.

  Скачати повний текст

Досліджено процес забезпечення інформаційних потреб учнів старших класів засобами шкільної бібліотеки. Висвітлено погляди вчених на роль бібліотеки навчального закладу як центру задоволення потреб в інформації. Проаналізовано теоретичні праці з питань функціонування бібліотеки загальноосвітнього навчального закладу (шкільний бібліотечно-інформаційний центр, бібліотека-медіатека). Розглянуто теоретико-методологічні засади вивчення та задоволення інформаційних потреб, досліджено їх зміст і структуру, а також інформаційно-комунікативну діяльність учнів старших класів. Визначено специфіку діяльності бібліотекарів шкільних бібліотек, запропоновано модель підвищення їх кваліфікації за умов післядипломної освіти, розкрито складові їх професійної компетентності. Розроблено модель діяльності даної бібліотеки з ефективного забезпечення інформаційних потреб старшокласників, структурними елементами якої є дослідження потреб учнів в інформації, комплектування фонду, підвищення професійної компетентності шкільного бібліотекаря, формування бібліотечно-інформаційних умінь старшокласників.

  Скачати повний текст

Проведено дослідження історично сформованих та штучно створених ретроспективних фондів Національної бібліотеки України імені В.І.Вернадського як об'єкта опису археографії та джерелознавства. Особливу увагу приділено реконструйованим колекційним книгозбірням приватних, юридичних осіб та ряду колекцій/зібрань, сформованих за предметно-тематичною, хронологічною, культурологічною ознакою. Здійснено їх історико-культурологічну класифікацію за станово-професійною ознакою для приватних колекційних фондів, за тематичною - для ретроспективних зібрань юридичних осіб, наведено бібліотекознавчу класифікацію. Встановлено терміносистему колекційних фондів (визначено зміст понять "колекція", "зібрання", "бібліотека") для проведення державної реєстрації. Запропоновано ідентифікаційні індекси відповідно до класифікацій ретроспективних книжкових колекційних фондів та систему обов'язкових облікових документів (паспортів) як різновиду науково-довідкового апарату на історико-культурні фонди з метою забезпечення збереження колекцій/зібрань, введення їх до наукового обігу та ефективного використання. Науково обгрунтовано методику складання найменшого елемента археографічного опису колекційного фонду - заголовка.

  Скачати повний текст

Розглянуто історію, теорію та практику проведення комплексного дослідження книжкових пам'яток у бібліотеках. Виділено відносно самостійну галузь знань - книжкове пам'яткознавство, що виникло на стику книгознавства, бібліотекознавства й пам'яткознавства. Представлено історіографію розвитку нового наукового напрямку. Особливу увагу приділено еволюції тлумачення поняття "рідкісна книга" та його сучасним термінологічним визначенням, а також змісту таких базових понять, як "цінна книга", "унікальна книга", "книжкова пам'ятка", "стародрук". Розглянуто історію виокремлення в бібліотечних фондах стародруків, рідкісних видань пізнішого часу та доведено загальну тенденцію щодо створення відповідних структурних підрозділів. Охарактеризовано сучасні світові програми щодо збереження та популяризації книжкових пам'яток і проаналізовано законодавче забезпечення щодо їх реалізації. Визначено основні проблеми та способи їх розв'язання шляхом укладання розділу Державного реєстру національного культурного надбання, що фіксуватиме книжкову спадщину України. Встановлено основні критерії визначення книжкових пам'яток і сформульовано науково-методичні та практичні вимоги щодо опису та зберігання стародруків, рідкісних і цінних видань XIX - XX ст.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Розкрито вплив основних чинників (бурхливих соціально-економічних змін в Україні та загальноцивілізаційного процесу розвитку суспільства у аспекті його інфораматизації) на реформування вищої освіти та трансформацію вузівської бібліотеки. На базі сучасних педагогічних і бібліотекознавчих концепцій обгрунтовано фактори, що мають значення щодо формування стратегічного бачення розвитку біліотек ВНЗ у єдиному освітньо-інформаційному середовищі. Запропоновано модельний стратегічний план розвитку бібліотеки, який розглянуто як інструмент втілення стратегічного бачення розвитку у конткретні завдання управління інноваційним розвитком бібліотек ВНЗ. Обгрунтовано основні напрями діяльності даних бібліотек з метою створення інтегрованого освітньо-інформаційного середовища. Розроблено теоретичні та організаційно-технологічні засади створення корпоративної бібліотечно-інформаційної мережі вузівських бібліотек. Запропоновано основні напрями формування Національної електронної освітньої бібліотеки України та підготовки бібліотекарів і читачів для роботи в єдиному освітньому інформаційному середовищі на партнерських засадах.

  Скачати повний текст

Проведено комплексне дослідження проблем використання бібліотечно-інформаційних ресурсів у наукових бібліотеках (на прикладі НБУВ). Проаналізовано розвиток бібліотекознавчих уявлень про систему інформаційного забезпечення користувачів та розглянуто організаційно-технологічні аспекти її формування у різні історичні періоди. Сформульовано визначення понять "незадоволений запит" і "відмова", проведено дослідження задоволених і незадоволених запитів користувачів на документи з бібліотечних фондів НБУВ. Визначено перспективні напрями бібліотечно-інформаційного обслуговування користувачів на основі впровадження інформаційних технологій. Розроблено теоретико-методологічні засади створення Служби бібліотечно-інформаційного забезпечення користувачів та модель автоматизованої технології документовидачі.

  Скачати повний текст