Розкрито суть поняття "водні живі ресурси" як сукупність водних живих організмів, що постійно або на певних стадіях свого розвитку перебувають у воді та можуть бути об'єктами використання. Запропоновано класифікацію, відповідно до якої водні живі ресурси можуть бути поділені залежно від біологічних властивостей (риби, круглороті - міноги й міксини, водні безхребетні, морські ссавці, вищі водні рослини та інші водорості), від середовищних ознак, що вказують на стан існування водних живих ресурсів щодо навколишнього природного середовища (морські, морські прибережні, озерні, річкові), а також від цілей використання (ресурси промислового, любительського та спортивного використання). Запропоновано розглядати правові норми, що регулюють відносини у сфері використання й охорони водних живих ресурсів як самостійний інститут, який формується в межах екологічного права. Розглянуто питання щодо суб'єктного складу правовідносин у дослідженій сфері, з'ясовано та систематизовано права й обов'язки зазначених суб'єктів. Обгрунтовано юридичне поняття "використання водних живих ресурсів", наведено юридичні ознаки певних різновидів використання водних живих ресурсів. Уперше сформульовано поняття "правова охорона водних живих ресурсів" як сукупність установлених державою правових норм та виникаючих внаслідок їх реалізації правовідносин, які забезпечують виконання системи правових, організаційних, економічних, матеріально-технічних, освітніх та інших заходів з метою збереження, відтворення й раціонального використання водних живих ресурсів. Розвинуто положення щодо правової охорони водних живих ресурсів, яке передбачає систему засобів заохочення й відповідальності, встановлені законодавством і впливають на поведінку суб'єктів відповідних правовідносин. Сформульовано пропозиції щодо необхідності розробки проекту постанови Кабінету Міністрів України "про правове регулювання використання та охорони водних живих ресурсів".

  Скачати повний текст