На підставі аналізу всіх творів І.Франка діахронічно (за десятиліттями) та синхронічно розглянуто його віршування - метрику, ритміку, строфіку та римування. Частково охарактеризовано риму поета. З'ясовано питання щодо віршованої майстерності митця, визначено рівень його новаторства.

  Скачати повний текст

Проаналізовано україномовну поетичну спадщину Ю. Федьковича щодо елементів поетики (на рівнях тропіки, стилістичних фігур, фоніки та версифікації), а також динаміку змін у творчій манері поетів. Базуючись на модифікованому варіанті періодизації поетичної творчості Ю. Федьковича, запропонованому І. Франком, визначено чотири етапи творчості Ю. федьковича, а саме: ранньої творчості (1859 - 1861 рр.), поетичної творчості 1862 - 1872 рр., поетичні твори періоду "диких дум" (1872 - 1876 рр.), останній період творчості (1876 - 1888 рр.). Ранні твори Ю. Федьковича на всіх проаналізованих рівнях свідчать про їх високу художню якість. За результатами аналізу поезій 1862 - 1872 рр. з'ясовано вплив Т. Шевченка (найбільш відчутний на лексичному рівні та на рівні віршування, а також наявний прогрес у художній творчості поета (використання великої кількості не апробованих наніше тропів, фігур, активне збагачення версифікаційного набору засобів, насамперед, щодо строфіки та римування). Вірші періоду "диких дум" демонструють відхід від Шевченкової поетичної традиції. Однак певні несприятливі життєві обставини письменника спричинили обмеження пошуків Ю. Федьковичем нових форм і суттєвого зменшення поетичного арсеналу митця. Розглянуто вірші останнього періоду творчості (1876 - 1888 рр.) і з'ясовано їх принципову відмінність від попередніх. Особливостями віршів цього періоду були повчальність і афоричність, натомість естетизм відійшов на другий план, внаслідок чого кількість застосованих поетичних засобів суттєво зменшилась. Завдяки результатам проведеного дослідження з'ясовано поетикальні особливості української поезії XIX ст.

  Скачати повний текст

Проаналізовано тенденції розвитку віршознавства XX ст., досліджено інтонаційні типи - актуальну віршознавчу проблему. Обгрунтовано необхідність застосування психоаналізу в сучасному віршознавстві, простежено процес актуалізації психологічного компонента в художніх напрямах модернізму. Досліджено психологічний компонент ритмомелодики основних напрямів, встановлено закономірність реалізації психологічних особливостей поета в ритмомелодиці вірша. Вивчено змістову функцію структурних елементів ритмомелодики вірша, запропоновано класифікацію інтонаційних типів версифікації. Домінування певного інтонаційного типу віршування в творчості поета пояснено його психологічним типом і, відповідно, літературним напрямом. Принципи використання метричних, строфічних, фонічних засобів поетичної мови, інтонаційної інтерпретації поетичного синтаксису розглянуто на матеріалі творчості українських та російських поетів-модерністів. Наведено класифікацію ритмотворчих елементів чотирьох інтонаційних типів поезїї на різних стуктурних рівнях.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Досліджено українську версифікацію перших десятиріч XIX ст. щодо метрики, ритміки, строфіки та римування. Уперше в українському літературознавстві на підставі комплексного аналізу українських поетичних творів 1800 - 1839 рр. у діахронічному (за десятиліттями) та синхронічному аспектах визначено провідні тенденції розвитку метричного та строфічного репертуару, здійснено порівняння українського вірша з польським і російським віршуванням зазначеного періоду.

  Скачати повний текст

Досліджено закономірності формування поезії європейського масштабу в Німеччині XVII ст. Визначено суттєві особливості поетики та художньої філософії поетичної мови митців бароково-класицистичної епохи. Висвітлено специфіку традиціонального ліричного образу, що грунтується на топологічному висловлюванні та риторичних засадах. Розглянуто систему версифікації у творах митців XVII ст., їх теоретичні програми, практичний досвід. Основні тенденції віршування узагальнено на підставі проведених статистичних підрахунків, здійснених за допомогою методик лінгвістики поезії. Німецьку поезію дослідженої доби розглянуто як цілісний феномен, невід'ємний від європейського поетичного досвіду сторіччя.

  Скачати повний текст

Досліджено закономірності формування поезії європейського масштабу в Німеччині XVII ст. Визначено суттєві особливості поетики та художньої філософії поетичної мови митців бароково-класицистичної епохи. Висвітлено специфіку традиціонального ліричного образу, що грунтується на топологічному висловлюванні та риторичних засадах. Розглянуто систему версифікації у творах митців XVII ст., їх теоретичні програми, практичний досвід. Основні тенденції віршування узагальнено на підставі проведених статистичних підрахунків, здійснених за допомогою методик лінгвістики поезії. Німецьку поезію дослідженої доби розглянуто як цілісний феномен, невід'ємний від європейського поетичного досвіду сторіччя.

  Скачати повний текст

У дисертації досліджено форми віршованих творів П.Карманського. Запропоновано періодизацію поетичної діяльності автора. Систематизовано вірші П.Карманського на основі його збірок, публікацій у тогочасних періодичних виданнях та рукописних фондів. Виявлено характерні риси метрики, ритміки, строфіки та римування, особливостей рими поета у віршованих творах в аспекті діахронії.Отримані результати увиразнюють наше уявлення про версифікацію П. Карманського та окреслюють картину українського віршування кін. ХІХ – І пол. ХХ ст.^UThe dissertation explores the forms of poetic works by P.Karmansky, the features of versification are comprehensively studied and analyzed. The poet's poetry works are systematized on the basis of his collections, publications in periodicals of that time and manuscripts. The main characteristics of metrics, rhythms, strophic structure and rhyming, features of the author's rhymes in verse works in the aspect of diachrony are revealed. In general, P.Karmansky's works are notable for the novelty of a poetic form. The statistical data add a lot to the understanding of P.Karmansky's versification and illustrate the picture of the national versification of the end of the 19th and first half of the 20th century.