Бази даних

Автореферати дисертацій - результати пошуку

Mozilla Firefox Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер
"Mozilla Firefox"

Вид пошуку
Сортувати знайдені документи за:
авторомназвоюроком видання
Формат представлення знайдених документів:
повнийстислий
 Знайдено в інших БД:Віртуальна довідка (2)Наукова електронна бібліотека (4)Реферативна база даних (54)Книжкові видання та компакт-диски (210)Журнали та продовжувані видання (13)
Пошуковий запит: (<.>K=ВАРН$<.>)
Загальна кількість знайдених документів : 8
Представлено документи з 1 до 8

      
1.

Бардадим М. В. 
Підвищення прибутковості зерновиробництва в сільськогосподарських підприємствах: автореф. дис. ... канд. екон. наук : 08.00.04 / М. В. Бардадим ; Дніпропетр. держ. аграр. ун-т. — Д., 2010. — 20 с. — укp.

Проведено комплексний аналіз біопотенціалу національного зернового комплексу, рівень його використання в 1990 - 2008 рр. Уточнено раціональні обсяги виробництва зерна на базі дослідження його балансу за 2004 - 2008 рр. Визначено основні групи зерновиробників за розмірами зібраних площ під зерновими культурами. Встановлено, що в міру їх збільшення від групи до групи без виключення підвищується урожайність. Обгрунтовано необхідність зосередження виробництва зерна у великого варних агроструктурах. Досліджено динаміку та сучасний стан прибутковості та рівня рентабельності зерновиробництва. Визначено вплив різних факторів на прибутковість зерновиробників, виділено головні - у складі внутрішніх розміри посівних площ і рівень техніко-технологічної оснащеності, зовнішніх - ринкові ціни на засоби виробництва і на зерно. Обгрунтовано напрями, засоби та важелі вирішення проблеми диспаритету цін на обох ринках, суб'єктом яких є зерновиробник.

  Скачати повний текст


Індекс рубрикатора НБУВ: У9(4УКР)325.151
Шифр НБУВ: РА373163 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Рубрики:

Географічні рубрики:

      
2.

Варнашова 
Православний військовий храм: соціально-філософський аналіз становлення і функціонування: автореф. дис... канд. філос. наук: 09.00.03 / Олена Федорівна Варнашова ; Таврійський національний ун-т ім. В.І.Вернадського. — Сімф., 2007. — 20 с. — укp.

  Скачати повний текст


Індекс рубрикатора НБУВ: Ю6*668 + Ц4,8(4УКР)42
Шифр НБУВ: РА352413

Рубрики:

Географічні рубрики:
  

      
3.

Варнавських К. М. 
Психологічні особливості лікаря в процесі терапевтичної взаємодії з пацієнтами: автореф. дис. ... канд. психол. наук : 19.00.01 / К. М. Варнавських ; НАПН України, Ін-т психології ім. Г.С. Костюка. — К., 2011. — 20 с. — укp.

Вперше досліджено психологічні особливості особистості лікарів терапевтичного профілю з метою оптимізації їх професійної діяльності. Встановлено й обгрунтовано критерії оцінювання основних психологічних показників особистості лікарів терапевтичного профілю. Розроблено методику психодіагностичного дослідження рівня розвитку професійно значущих рис особистості лікарів терапевтичного профілю. Визначено програму психологічного тренінгу, спрямованого на формування професійно значущих рис особистості лікарів терапевтичного профілю, що лежать в основі ефективної терапевтичної взаємодії з пацієнтами та сприяють підвищенню рівня професійної компетентності.

  Скачати повний текст


Індекс рубрикатора НБУВ: Р11(4УКР) п91 + Ю948.19
Шифр НБУВ: РА380958 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Рубрики:

Географічні рубрики:
  

      
4.

Варнавська Л. І. 
Формування готовності майбутніх учителів музики до аранжування музичних творів засобами комп'ютерних технологій: автореф. дис. ... канд. пед. наук : 13.00.04 / Л. І. Варнавська ; Черкас. нац. ун-т ім. Б. Хмельницького. — Черкаси, 2010. — 20 с. — укp.

Вперше обгрунтовано та впроваджено в навчальний процес ВНЗ структурну модель формування готовності майбутніх вчителів музики до аранжування музичних творів засобами комп'ютерних технологій, яка включає педагогічні принципи й умови, структурні компоненти готовності, систему спецкурсів. Визначено структурні компоненти зазначеної готовності, критерії, показники та рівні готовності майбутніх учителів музики до аранжування музичних творів засобами комп'ютерних технологій, що уможливлюють критичне оцінювання ступеня підготовки студентів до професійної діяльності в сучасній комп'ютерній освіті. Удосконалено процес професійної підготовки майбутніх учителів музики з використанням новітніх технологій, зокрема комп'ютерних.

  Скачати повний текст


Індекс рубрикатора НБУВ: Щ31Р(4УКР)31-3 + Щ310.57Р + Щ310.69
Шифр НБУВ: РА374651 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Рубрики:

Географічні рубрики:
  
  

      
5.

Варнавська І.В. 
Формування мовленнєвої компетентності учнів 5 - 7 класів у процесі засвоєння виражальних засобів української мови: Автореф. дис... канд. пед. наук: 13.00.02 / І.В. Варнавська ; Херсон. держ. ун-т. — Херсон, 2005. — 19 с. — укp.

Визначено наукові основи засвоєння виражальних засобів, методичне забезпечення розвитку мовленнєвої компетентності на уроках української мови та її місце в практиці роботи вчителів. Запропоновано методичну систему вправ роботи над виражальними засобами мови на уроках української мови в V - VII класах, обгрунтовано специфіку її використання. Доведено, що рівень мовленнєвих умінь та навичок підвищиться, якщо навчання мови здійснювати на текстовій основі, систематично використовуючи виражальні засоби. Наочне порівняння позитивних зрушень у рівнях мовленнєвої компетентності учнів експериментальних і контрольних груп у V - VII класах підтверджує ефективність навчання української мови за розробленою методикою, що забезпечує формування мовленнєвої компетентності у процесі засвоєння виражальних засобів мови.

  Скачати повний текст


Індекс рубрикатора НБУВ: Ш141.4-912.33 +
Шифр НБУВ: РА340644

      
6.

Корецька О. В. 
Теоретико-методичне забезпечення управління фінансово-економічної безпеки підприємств основної портової діяльності / О. В. Корецька. — Б.м., 2021 — укp.

Об'єкт – процес процес побудови теоретико-методичного забезпечення управління фінансово-економічною безпекою підприємств основної портової діяльності; мета – розвиток теоретико-методичного забезпечення управління фінансово-економічною безпекою підприємств основної портової діяльності та розроблення рекомендацій щодо їх удосконалення; методи – аналізу та синтезу, порівняння та узагальнення, діалектичний метод та методи дедукції та індукції безпеки, факторного моделювання, метод головних компонентів, методи регресійного аналізу, кореляційно-регресійного аналізу; новизна – полягає у систематизації матеріалів, які складають теоретичну і методичну основу забезпечення управління фінансово-економічною безпекою підприємств основної портової діяльності та розробка нових підходів до її управління; впроваджено – ТОВ «Українська національна стивідорна компанія» (акт впровадження від 01.07.2019 р.). компанію «Бруклін-Київ Порт» (акт впровадження від 15.10.2020 р.), Варненського економічного університету (акт впровадження № 137 від 3.10.2016 р.), Одеського національного морського університету у навчальному процесі (акт впровадження від 24.12.2020 р.), участь в НДР як співвиконавиця (акт впровадження від 24.12.2020 р.).^UObject - the process of building a theoretical and methodological support for the management of financial and economic security of the main port activities; goal - the development of theoretical and methodological support for the management of financial and economic security of the main port activities and the development of recommendations for their improvement; methods - analysis and synthesis, comparison and generalization, dialectical method and methods of deduction and induction of safety, factor modeling, principal components method, methods of regression analysis, correlation-regression analysis; novelty - is the systematization of materials that form the theoretical and methodological basis for ensuring the management of financial and economic security of the main port activities and the development of new approaches to its management; introduced - LLC "Ukrainian National Stevedoring Company" (act of implementation from 01.07.2019). Brooklyn-Kyiv Port (implementation act dated 15.10.2020), Varna University of Economics (implementation act № 137 dated 3.10.2016), Odessa National Maritime University in the educational process (implementation act dated 24.12.2020) ), participation in research as a co-executor (implementation act dated 24.12.2020).


Шифр НБУВ: 05 Пошук видання у каталогах НБУВ 

      
7.

Варнавська К. А. 
Міжнародно-правове регулювання статусу правозахисників: автореферат дис. ... д.філософ : 293 / К. А. Варнавська. — Б.м., 2023 — укp.

Дисертація присвячена комплексному дослідженню питання щодо міжнародно-правового регулювання статусу правозахисників. У Розділі 1 надано характеристику міжнародно-правових актів на універсальному і регіональному рівнях щодо регламентації окремих аспектів становища правозахисника. На основі проведеного аналізу міжнародних актів встановлено, що в питанні ідентифікації та визначення особи як правозахисника важливе значення має не рід занять, статус чи навички, а саме правозахисний характер діяльності. Зазначено, що Декларація 1998 р. не створює нових прав, а лише підкреслює важливість роботи правозахисників і формулює, як ці права застосовуються до їхньої роботи. Підсумовано, що в міжнародно-правових актах універсального характеру суттєва увага зосереджена на питаннях захисту правозахисників. Окрема увага приділяється питанню захисту жінок-правозахисниць, захисників екологічних прав людини, правозахисників, які борються з корупцією та працюють у сфері захисту прав мігрантів, шукачів притулку та біженців.На міжнародному регіональному рівні охарактеризовано акти щодо становища правозахисників, прийняті в межах ЄС, РЄ, ОБСЄ, АС, ОАД тощо. Встановлено, що регіональні міжнародні акти базуються на положеннях Декларації про правозахисників 1998 р., оперують поняттям «правозахисники», наданим у Декларації та направлені, передусім, на забезпечення їхньої безпеки.У Розділі 2 розкрито питання щодо забезпечення права на свободу зібрання та об’єднань, свободи вираження поглядів і права на захист у контексті діяльності правозахисників. Приділено увагу праву на захист правозахисників, зокрема жінок-правозахисниць. Охарактеризовано порушення та обмеження означених прав і свобод, наведено практику контрольних органів ООН з цього питання. Акцентовано, що порушення прав людини правозахисників, як правило, є частиною системи, мета якої – залякати правозахисників і покласти край їхнім критичним виступам, послабити їхні організаційні структури і не допустити залучення інших людей до роботи із захисту прав людини. У третьому розділі приділено увагу універсальним, регіональним міжнародним інституціям загального і спеціального характеру, до компетенції яких віднесено питання захисту правозахисників. Підкреслено роль установчих органів ООН (Генеральної Асамблеї, Економічної і Соціальної Рада), які докладають зусиль щодо розробки, удосконалення універсального правового підґрунтя в галузі регламентації і захисту прав людини означеної категорії осіб. Зазначено, що створені ними допоміжні інституції посилюють напрямки співпраці. Серед органів регіонального характеру приділено увагу правозахисним інституціям РЄ, зокрема підкреслено значення ЄСПЛ, наведено практику Суду що стосується справ правозахисників; підкреслено роль Процедури розслідування передбачуваних репресій щодо правозахисників внаслідок їхньої взаємодії з Радою Європи; охарактеризовано діяльність Верховного комісара з прав людини Ради Європи. У межах ОБСЄ означено внесок Бюро з демократичних інститутів і прав людини, Координаційного пункту для правозахисників та національних інститутів з прав людини. На рівні ЄС зосереджено увагу на ролі його інституцій, зокрема: Європейської Комісії, Парламенту ЄС, які забезпечують фінансову, правову складову підтримки правозахисників та виробленню комплексної політики ЄС щодо правозахисників і активно сприяють її формуванню. Означено можливість правозахисників звернутися за захистом до Суду ЄС; ЄСПЛ, зважаючи на ту обставину, що країни-члени ЄС є учасницями Європейської конвенції про права людини 1950 р. (зобов’язання Союзу щодо приєднання до Конвенції 1950 р. закріплено Лісабонським договором 2007 р. (ст. 6)).Зазначено, що у розпорядженні будь-якої особи, в тому числі і правозахисників, є право звернутися також до органів, посадових осіб, уповноважених на розгляд відповідних питань у межах своєї компетенції: Агентство фундаментальних прав ЄС, Омбудсмен, Європейська рада із захисту даних та ін. Охарактеризовано «спеціалізовані» структури, створені в межах Союзу, серед яких: Механізм ЄС для правозахисників (ProtectDefenders.eu), Платформа моніторингу, Платформа ЄС з тимчасового переселення (EUTRP) тощо. Серед регіональних правозахисних механізмів також приділено увагу діяльності в галузі захисту правозахисників у межах Міжамериканської комісії з прав людини, Міжамериканського суду з прав людини, Спеціального доповідача Міжамериканської комісії з питання про правозахисників, Спеціального доповідача з питань свободи вираження думок, Африканської комісії з прав людини і народів та ін. Акцентовано увагу на діяльності міжнародних неурядових правозахисних організацій (мереж), уповноважених на захист правозахисників, серед яких: Міжнародна федерація прав людини (FIDH), Всесвітня організація проти катувань (OMCT) та започаткована ними Програма «Обсерваторія із захисту правозахисників», Amnesty International та ін. Зроблено відповідні висновки і рекомендації.^UThis thesis is a comprehensive study of the issue of international legal regulation of the status of human rights defenders. Chapter 1 describes the international legal acts at the universal and regional levels regulating certain aspects of the status of human rights defenders. Based on their analysis, it was established that in the issue of identifying a person as a human rights defender, it is not their occupation, status or skills, but the human rights nature of the activity that matters. It is noted that the 1998 Declaration on Human Rights Defenders does not create new rights, but rather emphasises the importance of the work of human rights defenders and sets out how these rights are applied. It is summarised that international legal acts of a universal nature focus considerable attention on the protection of human rights defenders. Particular attention is paid to the protection of women human rights defenders, defenders of environmental human rights, those, who are fighting corruption and working in the field of protection of the rights of migrants, asylum seekers and refugees.At the international regional level, the acts on the situation of human rights defenders adopted within the EU, the CoE, the OSCE, the AU, the OAS etc. It is established that the regional international instruments are based on the provisions of the 1998 Declaration, use the concept of "human rights defenders" as defined in the Declaration and are aimed primarily at ensuring their safety.Chapter 2 deals with the issues of ensuring the right to freedom of assembly and association, freedom of expression and the right to defence in the context of the activities of human rights defenders. Attention is paid to the right to protection of human rights defenders, including women human rights defenders. Violations and restrictions of these rights and freedoms are described, and the practice of UN supervisory bodies on this issue is presented. It is emphasised that violations of the rights of human rights defenders are usually part of a system aimed at their intimidation, putting an end to critical statements, weakening their organisational structures and preventing others from engaging in human rights activities. Chapter 3 focuses on the universal and regional institutions of a general and special nature, which are competent to protect human rights defenders. It emphasises the role of the UN statutory bodies (the GA, the ECOSOC), which are making efforts to develop and improve the universal legal framework for the regulation and protection of human rights of this category of persons. At the same time, the auxiliary institutions created by them strengthen the directions of cooperation. Among the regional bodies, attention is paid to the human rights institutions of the CoE, in particular, the importance of the ECtHR is emphasised, its practice in cases of human rights defenders is presented; the procedure for investigating alleged reprisals against human rights defenders as a result of their interaction with the CoE, the High Commissioner for Human Rights of the CoE is described. Within the OSCE, the role of ODIHR, the Focal Point for Human Rights Defenders and national human rights institutions is outlined.At the EU level, attention is focused on the role of institutions, in particular: The European Commission, the EU Parliament, which provide financial and legal support to human rights defenders and develop a comprehensive EU policy on human rights defenders and actively contribute to its formation. The possibility for human rights defenders to seek protection from the CJEU and the ECtHR is outlined, given that EU member states are parties to the 1950 ECHR, and the Union's obligation to accede it is enshrined in the 2007 Lisbon Treaty (Article 6).It is noted that any person, including human rights defenders, has the right to apply also to the bodies and officials authorised to consider relevant issues within their competence (the EU Agency for Fundamental Rights, the Ombudsman, the European Data Protection Board etc.) The article also notes the contribution of the Union to the creation of "specialised" structures, including: The EU Mechanism for Human Rights Defenders, the Monitoring Platform, the EU Temporary Relocation Platform etc. Among the regional human rights mechanisms, attention is also paid to activities in the field of protection of human rights defenders within the frameworks of: The IACHR, the IACtHR, Rapporteurship on Human Rights Defenders of the IACHR, the Special Rapporteur for Freedom of Expression, the ACHPR etc. Attention is focused on the activities of international non-governmental and national human rights organisations (networks) that are empowered to protect human rights defenders, including FIDH, OMCT and the Observatory for the Protection of Human Rights Defenders launched by them; Amnesty International, Front Line Defenders etc. Relevant conclusions and recommendations are made.


Шифр НБУВ: 05 Пошук видання у каталогах НБУВ 

      
8.

Мехед А. М. 
Фінансова безпека суб’єктів підприємництва в умовах цифрової економіки: автореферат дис. ... д.філософ : 072 / А. М. Мехед. — Б.м., 2024 — укp.

Фінансова безпека суб’єктів підприємництва є необхідною умовою успішного розвитку національного бізнесу, забезпечення модернізації економіки, підвищення її стійкості при циклічних коливаннях, кризових явищах в умовах військового стану. Фінансова безпека суб’єкта підприємництва є інтегрованим показником його діяльності, що відображає комплекс факторів, що формуються у національній та глобальній господарських системах. Облік сприятливих чинників та нейтралізаціянегативних факторів забезпечують стійкість довгострокового функціонування суб’єкта підприємництва, збільшення його виручки та рентабельності, збільшення вартості бізнесу, розвиток інноваційної діяльності, реалізацію ефективних інвестиційних проектів. Управління фінансовою безпекою передбачає мінімізацію загроз, що проявляються у всіх сферах її діяльності.Розробка та реалізація стратегії фінансової безпеки забезпечує її довгостроковий сталий розвиток за рахунок зміцнення позицій на внутрішньому та міжнародному ринках.Стійке функціонування та розвиток комерційних організацій за умов цифрової економіки визначається здатністю суб'єктів підприємництва адекватно реагувати на зміну зовнішнього та внутрішнього середовища, що проявляється у показниках, що характеризують його фінансову безпеку. Формалізація процедур та результатів оцінки фінансової безпеки суб’єктівпідприємництва дозволяє упорядкувати процес управління фінансовою безпекою, скоротити тимчасові та постійні витрати, пов'язані з його здійсненням. Регулярність проведення такої оцінки підвищує ефективність управління фінансовою безпекою, сприяє скороченню фінансових втрат суб’єктів підприємництва внаслідок впливу несприятливих чинників зовнішнього та внутрішнього середовища та зміцненню фінансової стійкості суб’єктів підприємництва.^UThe financial security of business entities is a prerequisite for the successful development of national business, ensuring the modernization of the economy, increasing its stability in the face of cyclical fluctuations, crises and martial law. The financial security of a business entity is an integrated indicator of its performance, reflecting a set of factors that are formed in the national and global economic systems. Accounting for favorable factors and neutralizing negative factors ensure the sustainability of the company's long­term functioning, increase of its revenue and profitability, increase of business value, development of innovative activities, and implementation of effective investment projects. Financial security management involves minimizing threats in all areas of the company's operations. The development and implementation of the financial security strategy ensures its longterm sustainable development by strengthening its position in the domestic and international markets. The sustainable functioning and development of commercial organizations in the digital economy is determined by the ability of business entities to adequately respond to changes in the external and internal environment, which is manifested in the indicators characterizing its financial security. Formalizing the procedures and results of assessing the financial security of enterprises allows streamlining the process of financial security management, reducing the time and labor costs associated with its implementation.


Шифр НБУВ: 05 Пошук видання у каталогах НБУВ 
 

Всі права захищені © Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського