Вперше проведено критичний аналіз ліхенофлори Таджикистану, з'ясовано її видовий склад. На підставі порівняльно-флористичного дослідження з'ясовано подібність ліхенофлор субаридних гір, аридних та субаридних середньогір'їв Таджикистану та ізольоване місце лізенофлори Східного Паміру. Встановлено подібність ліхенофлор Таджикистану та Киргизстану у складі Середньої Азії та Області Древнього Середзем'я. Виявлено провідну роль петрофітону у формуванні флори лишайників Таджикистану, встановлено чисельну перевагу гірськоаридної та монтанної груп видів. На підставі ареалогічного аналізу виявлено досить високу частку у ліхенофлорі досліджуваного регіону вузькоареальних видів. Проведено формаційне дослідження ліхенофлори, встановлено перевагу монтанних та гірськоаридних видів у петрофітоні, а також різко ізольоване положення лишайників лісових флороценотипів серед інших типів рослинності Таджикистану за спектром географічних груп лишайників. Виявлено ендемічні та субендемічні види лишайників Таджикистану та Середньої Азії, встановлено істотну роль автохтонного процесу у видоутворенні у Гірськосередньоазіатській провінції. Визначено вік реліктів ліхенофлори Таджикистану, серед яких виділено третинні неморальні, пліоценові та плейстоценові гірськоаридні релікти. Виявлено історичні та генетичні зв'язки ліхенофлори Таджикистану з ліхенофлорами прилеглих аридних гірських формувань Голарктики (Центральної Азії, Гімалаїв та нагірного Ірану).

  Скачати повний текст

Розроблено метод виділення та визначено умови зберігання за допомогою низьких температур і ліофілізації біологічно активної низькомолекулярної фракції із кордової крові великої рогатої худоби з молекулярною вагою компонентів до 5 кДа. Встановлено онтогенетичну закономірність наявності біологічно активних регуляторних речовин у крові великої рогатої худоби: плацентарна кров має найбільшу біологічну активність у порівнянні з кров'ю молочних телят і дорослих корів. Вперше встановлено противиразкову дію фракції до 5кДа із підданої кріодеструкції кордової крові на моделі субхронічної виразки шлунку у щурів. Встановлено, що противиразкова активність низькомолекулярної фракції кордової крові перебільшує противиразкову активність преперату порівняння актовегіну. Виявлено чутливість біомолекул низькомолекулярної фракції кордової крові до низькотемпературних факторів, що існують в діапазоні температур фазового переходу вода - льод. Вперше доведено можливість збереження даної фракції у ліофілізованому стані протягом одного року, а також у замороженому стані протягом шести міс.

  Скачати повний текст

Вивчено у порівняльному аспекті дії фракції до 5 кДа з кордової крові великої рогатої худоби та препарату актовегін на ріст диплоїдної та двох перещеплюваних клітинних культур за додавання до складу ростових середовищ та їх здатності прискорювати відновлювальні процеси у клітинах. Встановлено здатність фракції до 5 кДа з кордової крові й актовегіну прискорювати вступ клітин до розподілу та підвищувати мітотичну активність культур, що вивчаються. Показано покращання процесів адгезії клітинних культур і загальної морфології клітин за додавання фракції до 5 кДа з кордової крові чи актовегіну до середовищ культивування. Доведено доцільність створення регенераційних середовищ для клітинних культур, підданих кріоконсервуванню, де в якості активного начала застосовується фракція до 5 кДа з кордової крові великої рогатої худоби.

  Скачати повний текст

Уперше встановлено, що для сільськогосподарських видів Ungulata характерною є перевага фрагментів ДНК малої довжини у спектрах продуктів ампліфікації ділянок геномної ДНК, фланкованої інвертованими тринуклеотидними повторами мікросателітних локусів. Одержано нові дані про спектри маркерів ISSR - PCR у розглянутих видів ссавців у взаємозв'зку з нуклеотидною послідовністю праймера. Уперше обгрунтовано доцільність використання у популяційно-генетичних дослідженнях ссавців як праймерів фрагментів тринуклеотидних мікросателітних локусів, що належать до пурин-піримідинових послідовностей. Показано подібність між представниками Ungulata і Delphinidae за рядом молекулярно-генетичних маркерів, що узгоджується з літературними даними про розбіжність Cetacea і Ungulata від загального древнього предка на підставі поділу останніх на парно- і непарнопалих. Одержано нові дані про особливості генетичної структури груп великої рогатої худоби, що відтворюються в різних еколого-географічних регіонах. Виявлено подібність генетичних структур тварин сірої української породи з адаптованими до екстремальних умов розведення, а також з деякими внутрішньопородними групами, що відтворюються за умов високого рівня техногенного забруднення.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено системному дослідженню морфології та синтаксису актової латинської мови, яка вживалася на території Галицької Русі (ХV-ХVI ст.). Застосовано метод зіставного аналізу, який дозволив встановити зміни в граматиці актової латини, зумовлені україно-латинським білінгвізмом судових писарів. Встановлено, що граматична система латинської актової мови ХV - ХVI ст. в Україні є наслідком інтерференційного поєднання латинської та староукраїнської граматик. Лінгвістичний аналіз виявив взаємозв'язок мовних рівнів у становленні ієрархії мовної системи: зміни граматичних характеристик розглядаються в аспекті взаємодії граматичних значень словоформ із їх синтаксичними функціями. Доведено визначальну роль синтаксичного фактора у зміні морфологічних характеристик латинських словоформ. Встановлено, що частиномовна парадигматика актової латини характеризується змінами як у формальній, так і у функціональній площинах організації мовного знака, причому ці інтерференції є поєднанням різних за походженням форм і функцій. Запропоновано систематизований опис синтаксичної системи актової латини як в аспекті структурної організації різних типів синтаксичних структур, так і в аспекті частиномовної характеристики головних та другорядних членів речення.

  Скачати повний текст

На базі документальних джерел розглянуто процеси функціонування гродських судів на території Київського, Врацлавського та Волинського воєводств у другій половині XVI - першій половині XVII ст. у контексті соціально-політичної історії України. На підставі документів актових гродських книг з'ясовано склад і обов'язки адміністрації гродського суду, уточнено коло його компетенції, проаналізовано основні етапи судочинства та визначено його правові джерела. Установлено, що адміністрація гродського суду складалася зі старости, підстарости, гродського судді, та судових виконавців: вижів, децьких і возних. Доведено, що у реальному житті компетенція гродського суду була значно ширшою, ніж було встановлено законом (Статутом 1566 р.). Для встановлення істини гродські судові урядники застосовували різноманітні слідчі методи, взаємодіючи з іншими повітовими судами, а також з судом копним і доменіальним, а сам процес базувався на складній доказовій системі та передбачав глибоке знання чинних правових норм. Під час винесення вироків суд спирався не тільки на право "посполите" (Статут 1566 р.), а й на норми давнього звичаєвого права. Доведено, що саме це право часто мало вирішальне значення.

  Скачати повний текст

Досліджено діяльність В. Старосольського - відомого громадсько-політичного діяча, адвоката та науковця першої половини XX ст. Простежено формування й еволюцію світогляду В. Старосольського. Охарактеризовано перші його політичні кроки у студентському русі й Українській соціал-демократичній партії. Проаналізовано політичну діяльність у роки Першої світової війни, державотворчу роботу у складі уряду Директорії УНР. Висвітлено адвокатську діяльність у політичних судових справах польської влади над українцями. З'ясовано роль В.Старосольського у партійно-політичному житті, консолідації українських політичних сил Галичини, ставлення до проблеми українсько-польського порозуміння. Проаналізовано юридичні, соціологічні й історичні праці вченого, а також внесок в організацію та розбудову українських освітніх інституцій в еміграції.

  Скачати повний текст

Досліджено динаміку антропонімікону Тернополя XIX - XX ст. Проаналізовано 491 ім'я, взяте з історичних джерел, та 277 сучасних імен, зафіксованих в актових записах про народження. У досліджуваному регіоні виявлено значний відсоток подвійних імен, які вживаються паралельно для означення однієї і тієї ж особи. Для вивчення антропонімікону Тернополя XX ст. використано кількісно-якісний метод В.Д.Бондалетова, згідно з яким виділено та проаналізовано п'ять статистичних груп імен: найуживаніші (частотний десяток), широковживані, маловживані (найменш уживані), рідкісні та чужомовні імена. Доведено, що основу чоловічого та жіночого іменника складають української традиційні антропоніми, які активно функціонують протягом століття. Укладено списки імен новонароджених Тернополя протягом XIX - XX ст. та визначено середній коефіцієнт однойменності, що унаочнює результати здійсненого дослідження.

  Скачати повний текст

Удосконалено терапію гестаційної гіпертензії (ГГ), пов'язаної з недостатністю гестаційної трансформації судин плацентарного ложа матки, шляхом патогенетичної корекції первинних порушень кровотоку у спіральних артеріях. Встановлено, що у разі ГГ у 34 - 38 % випадків виникають розлади формування матково-плацентарних судин, що супроводжуються первинними порушеннями інвазії цитотрофобласта в стінку спіральних артерій. Виявлено, що у судинах зберігаються ендотеліальні та гладком'язові елементи, які активно реагують на вазоконстрикторні стимули, мають вузький просвіт, що обумовлює високий преплацентарний опір плину крові. Проведено доплерометричне дослідження матково-плацентарного кровообігу за розладів ангіогенезу судин плацентарного ложа матки та виявлено високий опір плину крові в басейні маткової артерії та підвищення значення показників судинної резистентності (систоло-діастолічного співвідношення, пульсаторного імпульсу, індексу резистентності) у спіральних артеріях, що перевищують нормативні величини на 25 - 32 %. Встановлено, що у разі ГГ, що супроводжується недостатністю кровоплину у функціональній підсистемі плацентарне ложе матки - плацента, виникають явища гіперфункції міокарда, збільшення об'ємних показників кровообігу (ударного об'єму на 30 % та хвилинного об'єму серця на 20 %) у вагітних. Показано, що використання антигіпоксанту актовегіну та антагоніста іонів кальцію верапамілу за ГГ з високими індексами судинного опору у спіральних артеріях сприяє встановленню низькорезистентного кровоплину в басейні маткової артерії та позитивно впливає на показники центральної гемодинаміки у вагітних. Розроблено та впроваджено у практику охорони здоров'я комплекс діагностично-терапевтичних заходів, що забезпечує зниження перинатальної патології за ГГ.

  Скачати повний текст

З використанням клініко-лабораторних та функціональних методів дослідження вивчено клінічний перебіг вагітності та виходи пологів у жінок з артеріальною гіпертензією різного генезу: нейроциркуляторною астенією та гіпертонічним типом, а також гіпертонічною хворобою. Показано основні особливості формування та функціонального стану фетоплацентарного комплексу в жінок з вихідною артеріальною гіпертензією указаного генезу. Вивчено зміни вмісту утворювальних та есенціальних макро- та мікроелементів у тканині плаценти у разі фетоплацентарної недостатності (ФПН) на тлі артеріальної гіпертензії з використанням фотактиваційного методу дослідження. З урахуванням отриманих нових даних щодо патогенезу ФПН науково обгрунтовано, розроблено та впроваджено практичні рекомендації щодо зниження частоти пізніх гестозів та фетоплацентарної недостатності на підставі диференційованого підходу до використання медикаментозної корекції із застосуванням актовегіну, аспірину та інстенону, що дозволило поліпшити результати розродження жінок груп високого акушерського та перинатального ризику.

  Скачати повний текст

Одержано нові дані про фактори ризику затримки гестаційної перебудови преплацентарного кровоплину. Визначено діагностично-прогностичну цінність доплерометрії під час дослідження гемодинаміки у період формування функціональної підсистеми материнський організм - плацентарне ложе матки. Одержано нові дані про морфофункціональний стан спіральних артерій у разі наявності високорезистентного кровоплину в басейні маткової артерії, а також про перинатальні наслідки застосування лікарських засобів, що впливають на реокоагуляційні властивості крові у випадку первинного порушення кровоплину у маткових і спіральних артеріях. Вперше виявлено стимулюючий вплив активатора метаболізму судинних клітин актовегіну на процеси гестаційної трансформації судин плацентарного ложа матки. Доведено, що застосування антигіпокасанту актовегіну забезпечує зниження показників судинного опору в маткових і спіральних артеріях за первинного порушення преплацентарного кровоплину. Розроблено нову концепцію профілактики перинатальної патології шляхом активації гестаційної перебудови гемодинаміки у функціональній підсистемі мати - плацентарне ложе матки.

  Скачати повний текст

Удосконалено діагностично-профілактичні заходи за умов розладів функціонального диференціювання плодової частини плаценти з метою зниження фетальної патології. За результатами проведених досліджень одержано нові дані про особливості звукопровідності плацентарної тканини у разі фізіологічного й ускладненого перебігу гестаційного процесу. Доведено, що одним з показників функціонального диференціювання дитячогомісця (ДМ) є зростання звукопровідності плаценти, що знаходиться у причиному взаємозв'язку зі збільшенням кількості, щільності розташування та васкуляризації стовбурових ворсин, гетаційною трансформацією внутрішньоплацентарної гемодинаміки. Виділено провідні чинники ризику виникнення затримки феталізації плаценти. Визначено діагностично-прогностичну цінність дослідження ехогенності плаценти та кровоплину в артерії пуповини (АП) у разі розладів функціонального диференціювання плодової частини ДМ. Запропоновано бальну оцінку феталізації плаценти на підставі визначення звукопровідності плацентарної тканини та показників резистентності в АП. Визначено, що скринінгове дослідження стану процесів функціонального диференціювання плодової частини ДМ доцільно проводити у разі 28 - 30-тижневого терміну гестації. Визначено роль розладів феталізації плаценти у розвитку дистресу плода. Доведено доцільність використання антигіпокасанта актовегіна та донатора оксида азоту глутаргіну у разі затримки функціонального диференціювання ДМ. Розроблено, апробовано та впроваджено у практику пологодоміжних установ технологію допомоги вагітним у разі розладів феталізації плаценти, що забезпечує зниження частоти розвитку дистресу плода в 1,8 раза.

  Скачати повний текст

Визначено роль розладів формування біологічної готовності материнського організму до пологів у виникненні аномалій пологової діяльності, встановлено інтранатальні чинники ризику пошкодження плода у разі прееклампсії вагітних (ПВ). Досліджено вплив стану гемоциркуляції в судинах матки на перебіг пре-пологів і пологового акту. Виявлено особливості скоротливої діяльності матки та біофізичної активності плода за ПВ. Доведено, що застосування антиоксиданту актовегіну, антагоніста кальцію верапамілу та вазоактивного препарату курантилу забезпечує ефективну корекцію розладів судинної адаптації за ПВ, знижує частоту та важкість ускладнень в інтранатальному періоді. Розроблено наукову концепцію допологової підготовки вагітних з ПВ, в основу якої покладено забезпечення нормального гемоциркуляторного гомеостазу матково-плацентарного комплексу.

  Скачати повний текст

Теоретично обгрунтовано й експериментально підтверджено необхідність лікування гастропатій, спричинених ліками, та у порівняльному аспекті вивчено ефективність різних фармакокоректорів ульцерогенної дії ліків. Експериментально досліджено противиразкову активність корвітину, вісмуту субцитрату, актовегіну, гастрофіту, олії обліпихи, фамотидину на різних моделях виразкового ураження шлунка лікарськими засобами за адекватних та ідентичних умов експерименту. Встановлено, що вивчені препарати здійснюють противиразковий вплив різної інтенсивності під час проведення лікування виразкових уражень шлунку. У порівняльному аспекті досліджено вплив корвітину, вісмуту субцитрату, актовегіну, олії обліпихи, фамотидину та функціональні показники шлунково-кишкового тракту (ШКТ). Експериментально доведено, що всі досліджені препарати вірогідно покращують результати лікування хронічного виразкового процесу у разі їх поєднаного застосування. Визначено найефективніші препарати для кожної експериментальної виразки шлунку, спровокованої ульцерогенними лікарськими засобами, а також препарати, що можуть впливати на секреторну та моторну функції ШКТ, а також перспективні щодо гастропротекції їх комбінації. Сформульовано рекомендації щодо раціонального вибору даних фармакокоректорів та/або їх комбінацій для індивідуальної фармакотерапії гастропатій, спричинених різними ліками.

  Скачати повний текст

Встановлено, що перебіг хронічних запальних захворювань кишечнику (ХЗЗК) у 88,5 % хворих на хронічний коліт (ХрК), 80,0 % - на неспецифічний виразковий коліт (НВК) та у 62,5 % - на хворобу Крона (ХК) супроводжується синдромом ендотеліальної дисфункції, яка характеризується зниженням ендотелій-залежної вазодилатації плечової артерії (ЕЗВД ПА), зростанням рівня VCAM-1 та вмісту циркулюючих десквамованих ендотеліоцитів. Виявлено зв'язок між дисфункцією ендотелію й активацією прооксидантної ланки окиснювального гомеостазу, а також рівнем ендотоксемії у хворих на ХЗЗК. Доведено участь цитокінової ланки регуляції у реалізації змін ендотеліальної функції у хворих на ХЗЗК. Встановлено залежність між ступенем дисбактеріозу кишечнику та порушенням функції судинного ендотелію. Обгрунтовано необхідність включення в лікувальний комплекс хворих на ХЗЗК актовегіну й ентерожерміни, що дозволяє підвищити ефективність лікування за рахунок покращання функції судинного ендотелію, стану мікробіоценозу вмісту товстої кишки (ТК), зменшення вираженості запальних реакцій, ендогенної інтоксикації, та покращити якість життя хворих.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано застосування пептидного біорегулятора "Вермілат для ін'єкцій" у комплексному лікуванні ран у хворих з місцевими нагнійно-запальними процесами м'яких тканин у ІІ - ІІІ фазах ранового процесу. За результатами експериментальних і клінічних досліджень визначено вплив на процеси ранозагоєння вермілату у порівнянні з аналогами за дією - актовегіном і солкосерілом. Доведено, що вермілат сприяє формуванню структурно сформованого рубця та здійснює керувальний вплив на процеси вільно-радикального окиснення ліпідів і гемостаз та має стимулювальний вплив на процеси репарації в ранні терміни ранозагоєння.

  Скачати повний текст

За результатами аналізу архівних історій хвороби та обстеження хворих з закритою черепно-мозковою травмою (ЗЧМТ) установлено, що у гострому періоді мають місце поліморфна клініко-неврологічна симптоматика, патологічні зміни активності головного мозку, ознаки внутрішньочерепної гіпертензії, нестабільності серцевого ритму та його вегетативної регуляції, а у чверті хворих - гіпертрофія міокарда лівого шлуночка з систолічною дисфункцією. Установлено направленість і характер впливу ультразвуку на клінічний стан та гемодинамічні параметри хворих з ГЗЧМТ. Показано, що дія ультразвуку залежить від умов проведення процедури та вихідного стану хворого, найбільш обгрунтованою у зазначених хворих є озвучування грудної клітки. Здійснено порівняльну оцінку клініко-гемодинамічних ефектів застосування актовегіну у разі парентерального та інгаляційного способів його введення. Доведено, що інгаляційний шлях введення актовегіну не порушує його властивостей, має переваги у порівнянні з парентеральним шляхом введення препарату саме під час лікування хворих неврологічного профілю. Обгрунтовано можливість та доцільність послідовного озвучування грудної клітки та ультразвукових інгаляцій актовегіну у разі комплексного лікування осіб з ГЗЧМТ. Виявлено, що за цих умов відбувається взаємне посилення ефектів ультразвуку та інгаляцій актовегіну на церебральну, легеневу та серцеву гемодинаміку. Доведено переваги лікування зазначених хворих з застосуванням розробленої фізико-фармакотерапевтичної методики у порівнянні з ізольованим медикаментозним лікуванням. За даними безпосередніх і віддалених результатів курсового комплексного лікування хворих з ГЗЧМТ шляхом застосування послідовного озвучування грудної клітки та ультразвукових інгаляцій актовегіном установлено показання та протипоказання до призначення розробленої фізикофармакотерапевтичної методики.

  Скачати повний текст

Виявлено архетипно-образний пласт народної пісні, співвідношення архетипного й образного начал. Досліджено архетипне (несвідоме) начало у народній поетичній пам'яті. Створено методику виявлення архетипно-образної сфери народної пісні. Досліджено українські народні пісні календарно-обрядового циклу, що є унікальною жанровою системою, яка охоплює повний період художнього відображення життєвих явищ, починаючи від древньої людини (міфологічну пісенність) і до сьогодення. Вивчено сучасну народну пісню, яка виокремлює колективно-авторське начало ліричного автора, як індивідуалізовану, свідомісно виокремлену, індивідуально узагальнену систему творчого відображення. Зроблено спробу концептуально змоделювати народну пісню як текстову систему (знакової чи мовноіпровізаційної даності та модель архетипно-образну, яка містить попередню, часто невиокремлену свідомістю структуру на рівні менталітетного відчування ритму, символу, кольору, врешті, на рівні незафіксованої біоенергетичної структури, яка пізніше моделюється у поняття "мотив", що фіксується свідомістю. Проведено вибіркове дослідження трьох пластів народнопоетичного мислення (родинно-побутового, соціально-побутового й історичного) й одержано певні результати щодо динаміки розвитку поетичної свідомості. Залежність у родинно-побутовій ліриці від образних архетипів долі як системи буття, що найменована і не може бути змінена (міфологічне мислення), у соціально-побутовій народній ліриці змінюється акцентацією на соціальні фактори життя (чумацькі, рекрутські, бурлацькі, наймитські пісні та пісні про соціальну нерівність), хоча фатум долі залишається, але більше як натяк. Історичні пісні різко знімають магічний сегмент інтерпретації (факту життя).

  Скачати повний текст

Вивчено поширеність і глибину розладів периферичного кровоплину, а також досліджено ступінь морфологічних змін на підставі результатів аналізу біоптатів шкіри пальця хворих на системну склеродермію, системний червоний вовчак і ревматоїдний артрит. Виявлено достовірне зменшення питомої ваги розміщення гемокапілярів на одиницю площі, а також зменшення кількості капілярів нормальних розмірів і переважання дилатованих і мегакапілярів у пацієнтів з порушенням периферичної гемодинаміки. У хворих без розладів периферичного кровоплину за умови нормальної середньої щільності розміщення капілярів на одиницю площі виявлено зменшення кількості капілярів нормальних розмірів, які переважають у порівнянні з дилатованими та мегакапілярами. З'ясовано, що розлади периферичної гемодинаміки та мікроциркуляції супроводжуються високими значеннями показника ендотеліну-1 та посиленням гіперкоагулятивного синдрому. Здійснено поглиблене вивчення імунного статусу та виявлено напруження клітинного та гуморального імунітету у хворих з порушенням периферичного кровоплину, без нього, а також високі рівні кріоглобулінів. Виявлено посилення активності метаболізму сполучної тканин з гемодинамічними розладами. Уперше оцінено вплив стандартної та модифікованих програм лікування у хворих з/без порушення периферичного кровообігу. Обгрунтовано застосування вазоактивних засобів "Пентоксифілін" і "Актовегін" у зазначених хворих за наявності розладів периферичного кровоплину. Установлено позитивний вплив даних препаратів на показники гемостазіограми та функцію ендотелію судин, імунний статус, активність метаболізму сполучної тканини. Підтверджено, що у хворих без порушення периферичної гемодинаміки застосування стандартної терапії є достатнім.

  Скачати повний текст

Досліджено ефективність відновного лікування спастичних форм дитячого церебрального паралічу (ДЦП) у дітей раннього віку, можливості комбінованого використання препаратів різних фармакологічних груп у разі проведення комплексної терапії. Установлено, що застосування комплексу препаратів актовегін + пірацетам як внутрішньом'язових ін'єкцій за доз 40 мг / добу / через добу актовегіну та 400 мг / кг / добу / через добу пірацетаму сприяє покращанню показників вмісту деяких нейтропептидів у сироватці крові й антитіл до них (знижується рівень GFAP і NF за одночасного підвищення NSE), поліпшуються імунні показники у сироватці крові (збільшується рівень Ig A і Ig G за одночасного зменшення рівня Ig M). Позитивна динаміка на електроенцефалограмі відображає активувальний вплив актовегіну та пірацетаму на кору та підкоркові утворення, стовбурні структури. На основі одержаних результатів розроблено рекомендації для сумісного застосування актовегіну та пірацетаму у малюків з неврологічним дефіцитом. Установлено, що використання комбінованої терапії (актовегін + пірацетам) у дітей раннього віку зі спастичними формами ДЦП призводить до збільшення періоду амбулаторного лікування, зменшення кількості госпіталізацій у середньому з 6-ти до 4-х разів на рік. У механізмі позитивної дії сумісного використання актовегіну та пірацетаму в дітей віком від одного місяця до 3-х років, хворих на ДЦП, мають місце зміни у ланках гуморального імунітету та рівня деяких нейропептидів у сироватці крові пацієнта.

  Скачати повний текст