Розглянуто художні особливості, етномистецькі відмінності одягових вишивок Карпатського регіону України у технічному та композиційному аспектах їх творення. Удосконалено класифікацію чинників вишивки. Визначено художньо-виражальні, орнаментотвірні пріоритети засобів вишивання. Обгрунтовано основні принципи синтезу технік, орнаменту та кольору, на базі яких проаналізовано графічно-колористичні відмінності композиційних структур, домінантних мотивів вишивок народного вбрання українських горян. Проведено порівняльний аналіз художньо-естетичної образності вишивок локальних осередків Гуцульщини, Бойківщини, Лемківщини.

  Скачати повний текст

Досліджено українську традиційну вишивку як етнокультурний об'єкт в системі матеріальної культури населення Поділля. Висвітлено народний досвід у послідовності генетичного взаємозв'язку матеріалу і технік вишивання, топографії вишивки та крою виробів, окремих мотивів і стилістичних особливостей орнаменту вишивки. Вказано причини модифікаційних змін на історичному, економічному, етнічному рівнях. Визначено й охарактеризовано типи подільської вишивки, їх специфічні ознаки та спільні національні риси у контексті традиційної української вишивки. Запропоновано власний підхід до аналізу вишивки на основі класифікації та типології найголовніших її чинників. Додатком є короткий тлумачний словник (310 найменувань), каталог вишитих сорочок (420 найменувань), аналітичні таблиці (350 рисунків).

  Скачати повний текст

Вперше предметом спеціального культурологічного дослідження на базі архетипної теорії К. Юнга постали не жіночі образи як такі, а жіночий архетип, форми його відтворення в міфопоетичній традиції української культури, його функціональне значення. Здійснено спробу дослідити регіональну актуалізацію жіночого архетипу в рамках національної культури з окресленням територіальних меж дослідження історико-етнографічними регіонами Середньої та Нижньої Наддніпрянщини та з залученням до аналізу жанрів усної народної творчості (казок, ліричних пісень) та традиційного декоративно-ужиткового мистецтва (декоративного розпису с кринь і вишивки рушників). До наукового обігу введено нові артефакти культури, якими стали весільні скрині Нижньої Наддніпрянщини кінця XIX - початку XX ст.

  Скачати повний текст

Наведено діагностичні методики для визначення рівнів сформованості пізнавальних та психомоторних здібностей студентів. Розроблено завдання для розвитку спеціальних здібностей у процесі викладання курсу "Українська народна вишивка", перевірено їх вплив на формування рівнів спеціальних здібностей, необхідних у процесі обробки текстильних матеріалів ручними швами. Визначено умови ефективного формування пізнавальної активності у процесі організації вивчення студентами даного курсу. Розроблено та перевірено ефективність методу формування національної самосвідомості майбутніх учителів обслуговуючої праці в процесі вивчення мистецтва народної вишивки.

  Скачати повний текст

Розглянуто народне декоративне мистецтво Покуття як самобутнє етнокультурне явище. Визначено й уточнено основні історичні віхи розвитку народного декоративного мистецтва і цехового ремесла Покуття. Проаналізовано типологію та художню виразність творів узорного ткацтва, вишивки, комплексів традиційного одягу, виробів художнього деревообробництва, металу, витинанок, розписів тощо. Досліджено еволюцію тектоніки форм, структури декору та їх локальні художні відміни.

  Скачати повний текст

Розглянуто проблеми функціонування орнаменту в етнічній культурі як засобу комунікації, встановлено його статус і знакові властивості. Визначено періоди формування орнаменту як знакової системи, проаналізовано його зв'язки з писемністю, загальнокультурною символікою, фольклором. Запропоновано визначення орнаменту як окремої невербальної мови культури. Статус орнаменту в етнічній культурі досліджено шляхом визначення його функціонального навантаження. Зазначено, що у даному випадку орнамент є частиною знакової системи етнічної культури, знаки орнаменту, їх поєднання в орнаментальних комплексах відповідають рівню розвитку ідеології суспільства, системі комунікацій та способам передачі інформації на синхронному та діахронному рівнях. Зазначено, що орнамент є важливим джерелом дослідження етнокультурних процесів. Запропоновано комплексний підхід до вивчення орнаментів, на базі якого досліджено орнаменти вишивки на сорочках Правобережної України та їх еволюцію на межі XIX - XX ст. Встановлено функції та рівні побутування орнаменту вишивки, проведено його аналіз як символічно-знакової структури, що об'єднує знаки та мотиви різних історичних епох. З'ясовано значення орнаменту у комплексі з вишиванням та вишитим одягом на межі XIX - XX ст. у культурі та свідомості українців. Запропоновано визначення орнаменту як самостійного та повноцінного джерела дослідження історії розвитку культури епосу на різних етапах її існування.

  Скачати повний текст

Досліджено підготовку вчителів обслуговуючої праці, виявлено та систематизовано освітньо-виховні функції художніх ремесел: ткацтво, вишивка, виготовлення національного одягу. Розглянуто критерії, показники та рівні підготовки вчителів обслуговуючої праці до використання художніх ремесел у навчально-виховному процесі. Розроблено та перевірено модель впровадження системи педагогічних умов підготовки вчителів обслуговуючої праці до використання художніх ремесел у навчально-виховному процесі, спецкурс "Педагогіка і психологія художніх ремесел", методичні рекомендації "Організація системної роботи з підготовки майбутніх учителів обслуговуючої праці до використання художніх ремесел у професійній діяльності".

  Скачати повний текст

Розкрито сучасну галузево-компонентну структуру та надано її характеристику, в якій виділено: вироби з дерева, різьба по дереву, виробництво музичних інстументів, художнє ткацтво, художня вишивка, вироби зі шкіри, писанкарство. Досліджено територіальну організацію та структуру комплексу народних художніх промислів (КНХП) Галицької Гуцульщини за ознаками та надано їх прості та складні елементи. Удосконалено підходи до вивчення галузево-компонентної структури КНХП. Наведено теоретико-методологічні та практичні підходи до вивчення КНХП краю.

  Скачати повний текст

Вперше розглянуто значення традиційної вишивки в українському одязі ХХ ст. Висвітлено історико-культурні умови розвитку вишивки в Україні. Охарактеризовано особливості новаторства у творчості художників-модельєрів і народних майстрів, які працювали на виробництвах "Укрхудожпрому" та у Будинках моделей. Проаналізовано шляхи формування нового різновиду художньої вишивки в одязі початку ХХІ ст., а також узагальнено досвід роботи зі збереження традицій української народної вишивки завдяки вивченню їх у навчальних закладах, діяльності Украінського центру культурних досліджень й обласних науково-методичних центрів України.

  Скачати повний текст

Досліджено питання стосовно угорської вишивки Закарпаття як домінантного засобу декоративного оформлення інтер'єру житла, церковних атрибутів та одягу. Висвітлено історичні умови розвитку цього виду мистецтва на Закарпатті у хронологічних межах XIX - перша чверть XX ст. Виявлено стилістичні особливості та регіональні взаємовпливи загальних історико-культурних процесів, що відбувалися на території колишньої Австро-Угорщини. Вивчено художньо-функціональну суть вишивки в угорському костюмі. Розглянуто техніку виконання та композицію орнаменту, які доповнено схемати та таблицями. Зазначено, що своєрідна стилізація мотивів угорської орнаментики доводить її змістовність і філософське підгрунтя, що є важливим чинником для виявлення семантики вишивки угорців Закапаття.

  Скачати повний текст

Досліджено процеси розвитку, типологічні відміни та художні особливості декоративного мистецтва Західного Поділля. Комплексно вивчено та визначено закономірності розвитку та згасання етномистецьких традицій, з'ясовано відповідні причинно-наслідкові зв'язки та взаємовпливи, що характеризують типологію та художні особливості творів. З'ясовано генезис і основні історичні етапи розвитку декоративного мистецтва Західного Поділля. Здійснено типологічний аналіз творів у аспектах форми, декору та їх художніх відмін. Висвітлено сучасний стан осередків гончарства, наведено нові дані про певні каменярські осередки, уточнено персональний склад діючих ремісничих колективів. Проаналізовано процес розвитку художнього металу та уточнено дані про осередки рогозоплетіння та майстрів. Опрацьовано та систематизовано значну кількість творів ткацтва, вишивки та комплектів одягу. Розглянуто сучасний стан генези цих видів декоративного мистецтва. Здійснено комплексний мистецтвознавчий аналіз системи художньої виразності творів ткацтва, вишивки, гончарства, художнього металу, каменярства, рогозоплетіння, писанкарства.

  Скачати повний текст

Шнуренко Т. В. Українська народна сорочка у традиції та сьогоденні: регіональна специфіка та обрядовий контекст (ХІХ – початок ХХІ ст.). – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису.Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата мистецтвознавства за спеціальністю 26.00.01. «Теорія та історія культури». – Київський національний університет культури і мистецтв, Міністерство освіти і науки України, Київ, 2021.У дисертації порушено проблему побутування української народної сорочки в контексті її регіональної варіативності, досліджено характер використання натільного вбрання у традиційній обрядовості. Доведено, що характер орнаментальних мотивів на сорочках формувався в Україні під впливом соціально-економічних, гендерних та вікових чинників. Оздоблення розташовували у місцях, зумовлених загальною композицією виробу та його кроєм (комір, манжети, манішка, рукава, плечові вставки). Соціальна, знакова та естетична функції сорочки знайшли своє відображення у календарній та родинній обрядовості українців, зокрема у звичаях, пов'язаних із народженням дитини, укладанням шлюбу, культурою поховання.З'ясовано, що з початком нового тисячоліття традиційна українська сорочка перейшла зі сфери національної спадщини у площину сучасної побутової культури й досить стрімко стала маркером української нації у світовому просторі.Ключові слова: українська народна сорочка, декорування, колористика та символізм вишивки, слов'янські традиції.^UShnurenko T.V. Ukrainian national shirt in tradition and today: regional specifics and ceremonial context ( XIX - early XXI century ). - Qualifying scientific work on the rights of the manuscript.The dissertation on the scientific degree of the candidate of art history on a specialty 26.00.01. "Theory and history of culture". - Kyiv National University of Culture and Arts, Ministry of Education and Science of Ukraine, Kyiv, 2021.The dissertation explores the problem of the existence of the Ukrainian national shirt in the context of its regional diversity and the character of use of the body clothing in traditional ceremonies. It was found that during the historical and socio- cultural development of the Ukrainian lands, the original methods and ways of a shirt designing were formed and improved. The main types of clothing were: tunic-shaped (the oldest), with shoulder inserts (ustavkova) or with solid-cut sleeves, on the yoke. Shirts were also divided into dodilna ( solid-cut or made of a single piece of cloth) and stankova ( had two parts: the upper - the main part (stanok) , and the lower part ( pidtychka). In each separate macroregion of Ukraine (Carpathians, Polissya, Forest- steppe, Steppe) the additional variety in the cut of body clothing was observed. It was proved that the nature of ornamental motives on the shirts in Ukraine were formed under the influence of socio-economic, gender and age factors. The embroidery was located due to the overall composition of the product and its cut (collar, cuffs, shirtfronts, sleeves, shoulder inserts).The social, symbolic and aesthetic functions of the shirt found the reflection in the calendar and family ceremonies of Ukrainians, in particular in the customs related to the birth of a child, marriage, burial culture.It was determined that with the beginning of the new millennium, the traditional Ukrainian shirt moved from the sphere of national heritage to modern everyday culture and quite quickly became a kind of a marker of the Ukrainian nation in the world.Key words: Ukrainian national shirt, decoration, coloring and symbolism of embroidery, Slavic traditions.

Дисертацію присвячено актуальній проблемі мистецтвознавчого аналізу декоративного оздоблення в дизайні одягу ХХ – початку ХХІ століття з метою визначення художніх засобів його формування та інноваційних технологій створення. У роботі проведено комплексний системний аналіз еволюції декоративного оздоблення одягу, висвітлено творчість провідних дизайнерів одягу ХХ – початку ХХІ століть. Досліджено розвиток оздоблення одягу в творчості світових дизайнерів ХХ – початку XXІ ст., виявлено основні тенденції в оздобленні жіночого і чоловічого костюма цього періоду. Класифіковано особливості проєктних практик в творчості світових дизайнерів, досліджено діяльності найбільших дизайн-студій та майстерень в Європі, які займаються оздобленням одягу і співпрацюють зі світовими дизайнерами та брендами, описані унікальні технології декоративного оздоблення, що використовують відомі світові Будинки мод у своїй творчій діяльності, виявлено етапи створення ручного оздоблення одягу колекцій haute couture. Виявлено художні засоби в декоративному оздобленні костюма ХХ – ХХІ ст., розроблено систематизації оздоблення: за видом, за способом виготовлення, за способом фіксації обробки, за способом впливу на матеріал та іншими ознаками. Розроблено узагальнену систематизацію видів вишивки за основними та додатковими ознаками; надано класифікацію різновидів перфорації і аплікації за різними ознаками, систематизовано способи їхнього виготовлення; розглянуто художні засоби та сучасні техніки оздоблення текстильних матеріалів та виробів. Розроблено узагальнену систематизацію декоративного оздоблення одягу, виявлено специфіку та охарактеризовано можливі варіанти сучасних видів оздоблення та їх застосування в дизайні сучасних колекцій одягу. Виявлено вплив національних особливостей дизайнерів різних країн на вибір декоративного оздоблення одягу, оцінено частоту використання найпоширеніших видів декоративного оздоблення в колекціях дизайнерів різних країн. Проведено дослідження у галузі сучасного мистецтвознавства з питань сучасного та інноваційного декоративного оздоблення одягу. Проаналізовано та систематизовано основні напрями застосування інновацій у текстилі та дизайн-проєктуванні одягу – нано-, біотехнології, мікрокапсуляція, 3D-друк, смарт одяг тощо. Висвітлено вплив інноваційних технологій і матеріалів на естетичний аспект в дизайні одягу, розроблено їх систематизацію. Визначено художні засоби та технології створення декоративного оздоблення одягу ХХ – ХХІ ст.^UThe dissertation is devoted to the actual problem of the art analysis of decorative finishing in fashion design in the 20th century and at the beginning of the 21st century to determine the artistic means of its formation and innovative technologies of creation. The comprehensive systematic analysis of the evolution of decorative finishing of clothing; the coverage of the works of leading fashion designers of the 20th – early 21st centuries are conducted. The development of finishing of clothing in the works of world-famous designers in the 20th century and at the beginning of the 21st century is studied, and the main tendencies in finishing of women`s and men`s costumes of this period are revealed. The peculiarities of design practices in the works of world-famous designers are classified, the activities of the largest design studios and workshops in Europe that are engaged in finishing of clothing and collaborate with world-famous designers and brands are analyzed, the unique technologies of decorative finishing used by the world-famous Fashion Houses in their creative activity are described, the stages of the creation of hand-decorated clothing are identified. The artistic means in the decorative finishing of the costume of the 20th – 21st centuries are revealed, and the systematization of finishing is developed: by type, by the method of production, by the method of fixing of processing, by way of influence on the material, and by other signs. The systematization of the types of embroidery by the main and additional signs is developed; The systematization of kinds of perforation and application by various signs is provided, the ways of their manufacturing are systematized. The systematization of three-dimensional finishing of clothing is developed; the artistic means and modern techniques of finishing the textile materials and products are considered. The generalized systematization of decorative finishing of clothing is developed, the specificity and possible variants of modern types of finishing and their application in the design of modern clothing collections are revealed and characterized. The influence of national features of the designers from different countries on the choice of decorative finishing of clothing is revealed; the frequency of use of the most widespread types of decorative finishing in the collections of designers from different countries is estimated. The research in the field of modern art criticism on modern and innovative decorative finishing of clothing is developed. The main areas of application of innovations in textiles and design-projecting of clothing are analyzed and systematized, such as nano-, biotechnology, microencapsulation, 3D printing, smart clothing, etc. The influence of innovative technologies and materials on the aesthetic aspect in clothing design, their systematization is developed. The artistic means and technologies of creating the decorative finishing of clothing are determined.

Дисертаційну роботу присвячено дослідженню сучасних авторських технік виготовлення та оздоблення текстилю за роки незалежності України.Наукова новизна полягає у загальному комплексному підході до розгляду текстильних технік: процесів створення та оздоблення тканин. Вперше виявлено та класифіковано на групи винаходи промислового текстилю; висвітлено асортимент малих підприємств та майстерень; проаналізовано творчість провідних майстрів. Розглянуто діяльність виставкових заходів та проєктів; термінологічний апарат; науково-дослідницькі розвідки про діяльність малого підприємництва та творчих майстерень; аналіз українського авторського текстилю у світовому контексті.Практичне значення наукових пошуків відображено у дослідженні сучасних авторських технік та проведенні їх загальної систематизації. Запропоновано авторське трактування поняття дизайну за індивідуальним замовленням. Зведено термінологічний глосарій.Джерельною базою дисертаційного дослідження виступили каталоги виставок, фото-архіви майстрів, патентна база України, списки ЄДР підприємців, а також мистецькі твори та асортименти виробів підприємств. Окремим джерелом дослідження стали інтернет-ресурси: персональні веб-сайти митців, офіційні сторінки та інтернет-магазини виробників тощо.На основі загально-теоретичних праць з основ та теорії дизайну В.Я. Даниленка, М.Є. Йолочкіна, Н.А. Ковешнікової, та ін. сфокусовано загальний напрям пошуків у просторі дизайну, визначено теоретичні межі. На базі наукових досліджень Д.Г. Ткач, О.К. Кривошеєнко, І.О. Яковець та інших авторів, було визначено основні принципи та методологію подальшого дослідження.Звернуто увагу на публікації зарубіжних авторів, що працюють з текстильними техніками, теоретиків та практиків текстильного дизайну: S. Das, N. J.Nelson, J. Wilson, тощо. Серед ґрунтовних праць, що вивчалися в контексті дослідження основне місце посідають публікації Д. Боб'як, О. Луковської, Г. Кусько, та ін. У контексті історичного розвитку розглядалися публікації, що стосуються середини та кінця ХХ ст.: А. Жук, Т. Печенюк, К. Цуркан і багато інших. Зроблено огляд літератури, що розкриває особливості тканин народного виготовлення та вжитку. У тексті звернено увагу на видання таких авторів як: О. Новицька, О. Никорак, О. Мойсюк, і т. д.Розглянуто публікації присвячені сучасному стану галузі, прогнозуванню перспектив розвитку текстилю у ХХІ ст.: Г. Кусько, Т. Кара-Васильєва, З. Чегусова, тощо.Розглянуто патентну документацію з 2000-х рр. і до сьогодення. Виявлені винаходи було класифіковано за основними групами. Основна увага сфокусована на винаходах, що мають безпосередній стосунок до промислових та ручних технік утворення та оздоблення полотна.Визначено конкретних виробників, що займаються безпосередньо виготовленням та оздобленням текстильної продукції. У фокусі знаходяться малі підприємства, що мають незначну тиражність та виготівельні потужності. Серед таких охарактеризовані «Ванда Рагс», ТОВ «Карат», ТОВ «Вікторі Карпетс», Українська стрічкоткацька фабрика, Фабрика художніх виробів ім. Б. Хмельницького, і т.д.Висвітлено діяльність творчих майстерень та їх техніки. У майстернях займаються переважно ручною працею. Охарактеризовано діяльність одноосібних майстерень О. Пилюгіної, М. Фурди, О. Дідик, а також групових – «Фіра», «Текстильні візії», «Майстерня теплих подарунків» тощо.Поглиблено наукові пошуки у межах виставкових проектів в Україні, розглянуто діяльність Міжнародного бієнале «Скіфія», «Міні текстиль», «Арттекстиль. Інтеграція мистецтв».У дослідженні було систематизовано та висвітлено творчий доробок майстрів текстилю у взаємодії з наступними матеріалами: метал, пластик, поліетилен, дерево, лози, трави. Виокремилися течії апсайклінгу, стрінг-арту, глітч-текстилю, колажу, текстильної скульптури. У ключі переосмислення традиційних методів визначаються техніки: шиборі, екопринтування, трафаретне фарбування, контактне фарбування. Переосмислення та інтерпретування традиційних мотивів та кольорів відзначено у техніках батику, вибійки, вишивки. Найбільш виразними та розповсюдженими техніками визначено аплікацію, колаж, асамбляж. Експериментальні техніки текстилю розповсюдження знайшли у концептуальному мистецтві. Розглянуто творчість Т. Барабаш, В. Буряник, А. Шнайдера тощо.Обґрунтовано проблемні питання текстильної термінології та систематизації даних по технікам виготовлення та оздоблення текстильних виробів та творів України ХХІ століття.Ключові слова: текстильні техніки, дизайн за індивідуальним замовленням, авторська техніка, експериментальний текстиль, апсайклінґ, текстильний дизайн, машинні техніки текстилю, оздоблювальні техніки, текстильна термінологія.^UThis thesis is devoted to the research of modern author's techniques of textile manufacturing and trimming during the years of Ukrainian independence.The scientific novelty lies in the general integrated approach to the textile techniques study: the processes of creating and trimming fabrics. An analysis of Ukrainian patent basis is carried out. A systematic analysis of small business in the textile field is made. For the first time, innovations in the field of industrial textile are revealed and classified into groups; the assortment of small enterprises and workshops is highlighted; leading masters' creativity art; the exhibition projects activity is studied; terminological apparatus of textile; small business activity research is made, particularly, workshops in modern Ukraine; the analysis of Ukrainian authorial textile in the world context.The practical significance of scientific research is expressed in the study of modern author's techniques in textiles and their general systematization. Author's definition of design by individual order. A terminological dictionary has been formed.The research source base consists of catalogs of exhibitions, photo archives of masters, the Ukrainian patent base, lists of official registers of private entrepreneurs, as well as works of art and assortments of products of enterprises.Based on general theoretical works in the grounds and theory of design, V. Danylenko, M. Yolochkin, N. Koveshnikova et al., the general direction of searches in design space is focused, particularly, theoretical boundaries are determined, and conditional accents are set. Grounded on scientific researches of D. Tkach, O. Kryvosheienko, I. Yakovets and other authors.Attention is paid to the publications of foreign authors, working with textile techniques, as well as textile design theorists and practitioners: S. Das, N. J. Nelson, K. C. Wilson, et al.Studied in the research context, the main place is occupied by publications of D. Bobiak, O. Lukovska, H. Kusko, et al. In the context of historical development, the following publications, concerning the middle and the end of the XX cent. are considered: A. Zhuk, T. Pecheniuk, K. Tsurkan et al. Modern manufacturers, designers and textile artists often use traditional textile techniques in their creative work. Thesis draws attention to publications of the following authors: O. Novytska, O. Nykorak, O. Moisiuk, et al.Among the researchers of current textile, such authors can be mentioned: H. Kusko, T. Kara-Vasylieva, Z. Chehusova, et al. Patent documentation from the 2000s to the present is considered. Certain innovations are divided into several main groups. The main focus is on innovations that are directly related to industrial and manual techniques of weaving threads, as well as its cutting.Focuses on small enterprises with low circulation and production capacity, in particular those that use the synthesis of machine and manual labor. Among them are Wanda Kylymky, Karat LLC, Ukrainian Ribbon Weaving Factory, B. Khmelnytsky Art Factory, etc.The activity of creative workshops and their techniques is highlighted. The workshops are mainly engaged in handicrafts. Additionally, the thesis presents the describing of individual workshops activity – O. Pyliuhina, M. Furda, O. Didyk, as well as group ones – Fira, Tekstylni Vizii, Maisternia teplykh podarunkiv.In-depth research within the framework of exhibition projects in Ukraine: International Biennial Scythia, Mini Textiles, Art Textiles. Integration of the arts.The study systematized the interaction with the following materials: metal, plastic, wood, grass, etc. Thus, the streams of upcycling, string art, glitch textile, collage, textile sculpture stand out. In terms of using and rethinking traditional methods of painting, the following techniques are defined: shibori, eco-printing, screen printing, contact painting. Rethinking and interpretation of traditional motifs and colors are noted in the techniques of batik, embroidery, etc. According to the results of systematic analysis, the most expressive and common techniques can be considered as application, collage, assembly. Experimental textile techniques have become the most widespread in conceptual art. Thus the creative activity of T. Barabash, V. Buryanyk, A. Schneider is studied.Problematic issues of textile terminology and systematisation of data in Ukrainian techniques of textile ware and works manufacturing and trimming in the XXI century are substantiated.Key words:textile technique, custom design, author's technique, experimental textile, upcycling, textile design.

Дисертація Н. Свиридюк присвячена проблемі формування готовності майбутніх учителів технологій до застосування етнодизайну у професійній педагогічній діяльності.У роботі виведено унікальний концептуальний підхід до підготовки майбутніх учителів технологій до застосування в навчально-виховному процесі технологій етнодизайну через мистецтво народної ляльки, як комплексного об’єкту, що синергійно поєднує значну кількість видів декоративно-ужиткового мистецтва (вишивка, ткацтво, прийоми традиційного крою, валяння з вовни, вибійка, фарбування рослинними барвниками, аплікація, виготовлення штучних квітів традиційним способом, плетіння з природних матеріалів, бісеронанизування, робота зі шкірою, виготовлення прикрас з текстилю та інші).Визначено та обґрунтовано технології етнодизайну народної ляльки як основні напрями вивчення етнодизайну, зокрема технологію формування українського традиційного костюму; технологію застосування традиційних натуральних матеріалів та технік їх обробки і декорування; технологію дослідження національної колористики та орнаментики; технологію вивчення та реконструкції побутово-обрядового значення ляльки.Досліджено семантику основних понять «іграшка», «народна іграшка», «іграшкарство», «лялька», «лялька-мотанка», «вузлова лялька». Уточнено зміст понять «дизайн», «етнодизайн», «декоративно-ужиткове мистецтво», «декоративно-прикладне мистецтво», «народне мистецтво».Подано авторське тлумачення поняття «етнодизайн народної ляльки» – комплексна міждисциплінарна творча, дослідницька, проєктно-технологічна діяльність, що реалізується через синергію найдавніших практик декоративно-ужиткового мистецтва та сприяє формуванню національної самосвідомості українців.Структуровано, теоретично обґрунтовано та експериментально перевірено ефективність цілеспрямованого процесу підготовки майбутніх учителів технологій до застосування етнодизайну народної ляльки в системі шкільної та позашкільної освіти у різних форматах освітньо-виховної роботи у єдності компонентів макроструктури (структурно-логічна послідовність спеціально виділених навчальних дисциплін та практик, сукупність змістових модулів, що забезпечують фахову підготовку майбутніх учителів за визначеними напрямами технологій етнодизайну у змісті різних навчальних дисциплін) і компонентів мікроструктури (семіотичний, що містить систему вправ і завдань, технологічних прийомів та технік, демонстраційний матеріал (твори народного мистецтва, комплекти зразків технік декоративно-ужиткового мистецтва), презентаційні проєкти (тематичні виставки та музейні експозиції, мультимедійні засоби навчання тощо); методичний, до якого увійшли проблемно-пошукові, ігрові, імітаційні, інтерактивні, художньо-графічні, проектні, презентаційні методи навчання; праксеологічний, що розкриває специфіку реалізації сучасних форматів освітньо-виховної роботи (веб-квести, етноподорожі, віртуальні етно-екскурсії, тематичні стилізовані етно-дійства, етно-проєкти, етномистецькі перфоманси, етномайтер-класи, шоу майстер-класи тощо).Подальшого розвитку набули зміст, форми і методи фахової підготовки майбутніх учителів технологій до застосування етнодизайну через мистецтво виготовлення народної вузлової ляльки на уроках трудового навчання та технологій, гурткових заняттях, під час організації та проведення виховних та мистецьких заходів, презентаційної та музейно-освітньої діяльності.Практичне значення дослідження полягає у розробці комплексу програмних змістових модулів: «Етнографічні нариси про українську народну іграшку», «Поєднання технологій етнодизайну в процесі створення народної вузлової ляльки», «Реалізація етнодизайну у контексті освітньої галузі «Технології», «Методика організації позаурочної навчальної діяльності учнів з етнодизайну», що спрямовані на поглиблення вивчення основ етнодизайну через технологію виготовлення народної ляльки, і можуть доповнити навчальні програми освітніх компонентів, спрямованих на формування методичної та професійно-технологічної компетентності майбутніх учителів технологій; навчально-методичного посібника «Залучення молоді до етнодизайну через призму народної української ляльки»; навчальної програми з позашкільної освіти художньо-естетичного напряму творчого об’єднання «Народознавство та народна лялька»; методичних рекомендацій щодо проведення етномайстер-класів для різної категорії респондентів.^UThe dissertation of N. Svyridyuk highlights the problem of forming the readiness of future technology teachers to use ethnodesign in professional pedagogical activities.The work presents a unique conceptual approach to the preparation of future technology teachers for the use of ethnodesign technologies in the educational process through the art of a folk doll, as a complex object that synergistically combines a significant number of types of decorative and applied art (embroidery, weaving, techniques of traditional cut, felting from wool, vybiika, dyeing with vegetable dyes, appliqué, making artificial flowers in the traditional way, weaving from natural materials, beading, working with leather, making jewelry from textiles and others).The ethnodesign technologies of the folk doll are defined and substantiated as the main directions of studying ethnodesign, in particular the technology of forming the Ukrainian traditional costume; the technology of using traditional natural materials and their processing and decorating techniques; research on the technologies of national colors and ornamentation; the technologies of studying and reconstructing the domestic and ritual meaning of the doll.The semantics of the main concepts "toy", "folk toy", "toy making", "doll", "motanka doll", "knotted doll" have been studied. The content of the terms "design", "ethnodesign", "decorative and applied art", "folk art" has been clarified.The author's interpretation of the concept of "ethnodesign of a folk doll" is presented - it is a complex interdisciplinary creative, research, project and technological activity, which is realized through the synergy of the oldest practices of decorative and applied art and contributes to the formation of national self-awareness of Ukrainians.Structured, theoretically substantiated and experimentally verified the effectiveness of the purposeful process of training future technology teachers for the use of ethnic doll design in the system of school and out-of-school education in various formats of educational work in the unity of the components of the macro structure (structural and logical sequence of specially selected educational disciplines and practices, a set of content modules that provide professional training of future teachers in certain directions of ethnodesign technologies in the content of various educational disciplines) and components of the microstructure (semiotic, containing a system of exercises and tasks, technological methods and techniques, demonstration material (works of folk art, sets of samples of decorative and utilitarian art techniques), presentation projects (thematic exhibitions and museum expositions, multimedia teaching aids, etc.); methodical, which included problem-searching, game, simulation, interactive, art-graphic, project, presentation methods of learning; praxeological, which reveals the specifics of the implementation of modern formats of educational work (web quests, ethno-trips, virtual ethno-excursions, thematic stylized ethno-activities, ethno-projects, ethno-artistic performances, ethno master classes, show master classes, etc.).The content, forms and methods of professional training of future technology teachers for the use of ethnodesign through the art of making a folk knotted doll in technology lessons, group classes, during the organization and conduct of educational and artistic events, presentation and museum-educational activities gained further development.The practical significance of the study lies in the development of a complex of program content modules: "Ethnographic essays on Ukrainian folk toys", "Combination of ethnodesign technologies in the process of creating a folk knotted doll", "Implementation of ethnodesign in the context of the educational field "Technology", "Methodology of organizing extracurricular educational activities of students on ethnodesign", which are aimed at deepening the study of the basics of ethnodesign through the technology of making a folk doll, and can complement the educational programs of educational components aimed at the formation of methodological and professional-technological competence of future technology teachers; educational and methodological manual "Involvement of youth in ethnodesign through the prism of a folk Ukrainian doll"; curriculum for extracurricular education in the artistic and aesthetic direction of the creative association "Folklore and folk doll"; methodological recommendations for conducting ethno master classes for different categories of respondents.

Дисертація є комплексним дослідженням неоміфологізмів у живописній творчості випускників НОАМА у 1980–1990-х років. Головна мета дослідження – вивчити сюжети, теми, образи і символи у живописі випускників Національної академії образотворчого мистецтва та архітектури, які були створені у 1980–1990-х роках та стали частиною національного міфу, тобто усталилися в культурно-мистецькому просторі та зчитуються як питомо українські.Визначено, що питанню неоміфологізму та зв’язкам національних міфів із мистецтвом присвячено чимало праць, проте ступінь вивченості питання в українському мистецтвознавстві залишається невичерпним. Тематика не розглядалася комплексно, із залученням наукових розвідок суміжних дисциплін. Застосування міжгалузевого та контекстуального методів дослідження проявило перспективність дослідження та нові потенційні вектори, адже культурні міфи та національні міфологеми в мистецтві знаходяться на перетині таких галузей, як-от філософія, культурологія, образотворче мистецтво, мистецтвознавство, соціологія, психологія, а також нових галузей, як реклама та дизайн.Актуалізують тему і новітні наукові розвідки, здійснені за суміжними темами, а також достатня часова дистанція, яка дозволяє прослідкувати генезис ключових образів і символів та дає можливість визначити, які з них інтегрувалися в національну культуру й увійшли до сучасного українського міфу, а які були лише тимчасовим явищем. У дисертації визначено основні теми, символи, сюжети та образи, до яких зверталися київські художники на початку Незалежності, працюючи над національними темами. Це у свою чергу виявило не лише істинні патерни національної культури, а також проявило нав’язані радянським минулим стереотипи.Схарактеризовано типологію провідних жіночих образів, котрі сприймаються українським етносом як національні символи й тепер належать до культурного коду нації.Визначені головні джерела, до яких зверталися художники задля формування нової образно-пластичної мови. У прагненні повернути в мистецький дискурс власну історію та культуру художники жанрового живопису вдавалися до переосмислення тем і формальних ознак попередніх епох (особливо авангарду, українського бароко, давньоруського мистецтва доби Київської Русі та трипільських орнаментів) і народного мистецтва (передусім декоративно-ужиткового, особливо вишивки, ткацтва, лозоплетіння та гончарства).Встановлено роль сакрального мистецтва та окремих сюжетів у формуванні київського живопису наприкінці ХХ століття та значимість майстерні храмової культури під керівництвом М. А. Стороженка.Обґрунтовано провідну роль окремих символів як культурних кодів етносу (земля, ґрунт, глина, колесо, дім, мати, козак, кінь, дерево, степ, трипільський орнамент), які формують національну міфологію.Доведено, що національні травми займають важливе місце в культурі українського етносу, а також вплинули на формування самоідентифікації та стали частиною національного міфу. Наприкінці ХХ століття у живописній практиці сформувалися образи, якими послуговуються митці, звертаючись до окремих драматичних подій, які належать до національних травм, зокрема для зображення Голодомору 1932–1933 років.Практичне значення отриманих результатів полягає в узагальненні та систематизації строкатого розмаїття тем, ідей, сюжетів та образів на полотнах художників різних стилістичних та ідейних напрямів, з яких формувалося сучасне українське образотворче мистецтво. Міжгалузева тематика та отримані результати відкривають широкий потенціал можливостей застосування для підготовки навчальних матеріалів, практичного використання в галузях образотворчого мистецтва, мистецтвознавства, філософії, культурології, соціології, психології, а також в інших мистецьких дослідженнях.^UThe dissertation is a comprehensive study of neo-mythologism in the painting of NAOMA graduates in the 1980s and 1990s. The scientific task of the thesis is to systematize and typologize images and symbols in the works of Kyiv painters of the late 20th century of various directions, to analyze the key sources that artists turned to in the formation of a new Ukrainian figurative and plastic language; assess the role of national cultural heritage in the formation of neomythologism in the late 20th century.It has been found that many works have been devoted to the issue of neomythologism and the relationship of national myths to art, but the degree of study of this issue in Ukrainian art history remains insufficient. The topic has not been comprehensively addressed by incorporating scientific research from related disciplines. The use of interdisciplinary and contextual research methods has revealed the perspectives of the study and new potential vectors, since cultural myths and national mythologies in art are at the intersection of fields such as philosophy, cultural studies, fine arts, art history, sociology, psychology, as well as new fields such as advertising and design.The latest scientific research on related topics also brings the issue up to date, as well as sufficient time distance, which allows us to trace the genesis of key images and symbols, and to determine which of them have been integrated into the national culture and entered the modern Ukrainian myth, and which were only a temporary phenomenon. The typology of the leading female images, which are perceived by the Ukrainian ethnic group as national symbols and now belong to the nation's cultural code, is characterized.The main sources used by artists to form a new figurative and plastic language are identified. In an effort to bring their own history and culture back into the artistic discourse, artists of genre painting resorted to rethinking the themes and formal features of previous eras (especially avant-garde, Ukrainian Baroque, ancient Rus’ art of the Kyivan Rus’ period, and Trypillian ornaments) and folk art (primarily decorative and applied art, especially embroidery, weaving, wickerwork, and pottery).The role of sacred art and individual subjects in the formation of Kyiv painting in the late 20th century and the importance of the workshop of sacred painting under the direction of M. A. Storozhenko are established.The author substantiates the leading role of certain symbols as cultural codes of the ethnic group (land, soil, clay, wheel, house, mother, Cossack, horse, tree, steppe, Trypillian ornament), which form the national mythology.The paper has proved that national traumas occupy an important place in the culture of the Ukrainian ethnos and have also influenced the formation of self-identity and have become part of the national myth. At the end of the 20th century, the practice of painting created images that artists used to refer to certain dramatic events that were considered national traumas. In particular to illustrate Holodomor of 1932-1933.The practical significance of the obtained results was in the generalization and systematization of a colorful variety of themes, ideas, plots and images on the canvases of artists of various stylistic and ideological trends, from which modern Ukrainian fine art was formed. The interdisciplinary topic and the obtained results open up a wide potential of application opportunities for the preparation of educational materials, practical use in the fields of fine arts, art history, philosophy, cultural studies, sociology, psychology, as well as in other art studies.