Досліджено питання створення та розвитку інформаційно-бібліотечного комплексу з метою забезпечення високого рівня інформаційного обслуговування на ринку інформації та інформаційних послуг. Вивчено можливість формування даного комплексу на основі реально існуючих бібліотек. Розроблено моделі виробничої програми комплексу, модель визначення потреби у виробничих ресурсах, змодельовано основні напрямки діяльності та розвитку комплексу, формалізовано залежність між його ціновою політикою та результатами його діяльності, розроблено методики оцінки ризику та основних економічних показників господарської діяльності інформаційно-бібліотечного комплексу, вдосконалено організацію пошуку інформації, представлено оптимальну форму надання інформації - гіпертекстову модель.

  Скачати повний текст

Охарактеризовано обрядовий гіпертекст і його складові, його динаміку, зв'язки з кінетичною частиною, функціонування його в усній та писемній формах. З'ясовано зміст поняття першотексту та інваріанта, висвітлено особливості гіпертексту як комунікативного конструкту, структуру обрядових свят, деякі світоглядні уявлення міфологічного мислення, метатексти в обрядовому гіпертексті. Розглянуто номінативну ланку як форму існування номінації у гіпертексті, лакунне використання власних назв у гіпертекстовій лексиці та механізми обрядової номінації. Описано вузли родинного (родильного, весільного) голосінь і календарного (колядкового, веснянкового, русального, купальського та жнивного) кола гіпертексту.

  Скачати повний текст

Доведено наявність стратегічної необхідності у проведенні досліджень інтернет-засобів масової інформації (ЗМІ) як нового виду засобів масової комунікації, а також аналізу розвитку традиційних ЗМІ у новому комунікаційно-технологічному контексті та практиці їх адаптації до мультимедійних творчих умінь. Вирішено комплекс теоретичних і практичних завдань, пов'язаних з виділенням мережевих ЗМІ з усіх ресурсів Інтернету та пошуком їх місця в системі ЗМІ. Проведено комплексне вивчення інтернет-ЗМІ українського сектора мережі інтернет як особливої типологічної групи з певними типологозначущими ознаками, притаманними цій групі ЗМІ. На цій базі визначено платформи для внутрішньогрупової диференціації та наведено прогноз подальшого розвитку нових ЗМІ. Розроблено принципи системного, змістового, дискурсивного, тематичного, дизайнерського подання інформації кожним видом інтернет-медіа з урахуванням його унікальних інтерактивних, гіпертекстуальних і мультимедійних особливостей на базі конвергенції та дигіталізації засобів масової комунікації. Вперше розглянуто трансформацію теоретичних і практичних підходів до поняття "професіоналізм" стосовно журналістики та сфери соціальних комунікацій у зв'язку з розвитком інтернет-медіа та визначено нові сучасні професійні орієнтири.

  Скачати повний текст

Простежено постмодерністську трансформацію статусу категорій автора та читача, функціональне наповнення яких піддається конструюванню та реконструюванню у процесі написання та читання. Виокремлено три ракурси дослідження романної творчості М. Павича. По-перше, на рівні структуротворення визначено специфіку інтерактивної комунікації, "запрограмованої" у гіпертекстуальних моделях прози письменника. По-друге, на наративно-рецептивному рівні проаналізовано експліцитні й імпліцитні рольові ігри автора та читача як оповідних інстанцій. По-третє, на рівні інтертекстуальної взаємодії визначено комунікативний потенціал "павичіади", що базується на кодуванні та декодуванні її зв'язків з іншими текстами та дискурсами. Проведений аналіз засвідчує відповідність художніх стратегій М. Павича постструктуралістсько-деконструктивістській доктрині й їх спрямованість на розширення можливостей створення, рецепції й інтерпретації літературного твору.

  Скачати повний текст

Проведено всебічний аналіз творів А.Бєлого "Котик Летаев" і "Крещеный китаец" у контексті його пізньої творчості та художньої автобіографічної прози постсимволізму. Обгрунтовано належність цих творів до жанру автобіографічного роману. Установлено, що найважливішими художніми принципами у пізній прозі символіста є пов'язані між собою принципи інтертекстуальності та контрапункту. Доведено, що проза, поезія, філософсько-теоретичні і навіть епістолярні твори А.Бєлого є тісно зв'язаними елементами гіпертексту, цілісної динамічної системи з єдиним комплексом тем і мотивів. Зазначено, що "Котик Летаев" і "Крещеный китаец", а також інші твори письменника ("Глоссолалия", "Записки чудака", "История развития самосознающей души") є відображенням однієї теми - історії розвитку душі, що символізує загальний духовний шлях людства. Цей новий принцип історичної свідомості, що базується на антропософських уявленнях А.Бєлого, а також на концепції "Феноменології духу" Г.Гегеля, стала основою специфічної модифікації модерністської художньої автобіографії. Художню автобіографію визначено як достовірний історичний документ, тому що автобіографічний текст письменника є його власною інтерпретацією історії, історичні факти заміщуються художніми. На підставі аналізу романів виявлено кілька нових літературних зв'язків (з творчістю Ф.І.Тютчева, М.В.Гоголя), розширено уявлення про світосприйняття та творчий метод письменника. Показано, що у творчості А.Бєлого поєднуються елементи досить несхожих культурних парадигм - модернізму та авангарду. Запропоновано висновок, що такі творчі знахідки А.Бєлого, як принцип створення гіпертексту за допомогою повторів і лейтмотивів, а також утворення автобіографії-міфу і певною мірою і деміфологізація, вплинули на прозу постсимволістів, зокрема, Б.Пастернака і Д.Хармса.

  Скачати повний текст

Розглянуто проблеми прагматики мови на рівні соціальної філософії. Виділено такі прояви політичного тексту, як інститутивний та акафістичний, що надає можливість детального аналізу дослідження структури комунікативного впливу. Показано своєрідність залежності зміни комунікативного значення від чинника: є індивид одержувачем чи відправником повідомлення. Виявлено вплив на продуктивність дескрипції виділення об'єкта в фокусуванні та фокалізації, його визначення в номінації, приписування йому властивостей, своєрідності авторизації в прозиціональному акті. Визначено залежність результативності з'ясування реальності в політичному тексті від семантики: теоретико-модальна призводить до виникнення заідеологізованої свідомості; теоретико-істинна дозволяє об'єктивно виявити своєрідність реальності; теоретико-ігрова припускає зміну трактувань залежно від правил соціальної гри; інтенціональну обумовлено пануванням суб'єктивних інтересів; ситуаційна залежить від змін соціальної ситуації. Розкрито обумовленість впливу тексту від своєрідності ілокутивних характеристик та їх здійснення в перлокутивному ефекті, а також обумовленість перлокутивного ефекту його положенням у структурі політичного гіпертексту, вплив якого є наслідком того, що вердикативні, комісивні, ексерситивні, експозитивні та бехавітивні тексти взаємодоповнюють один одного, утворюють цілісність. Визначено своєрідність комунікативного акту від якісних особливостей модусу соціальної свідомості.

  Скачати повний текст

Досліджено психологічні проблеми творення тексту в комп'ютерному середовищі та проектування відповідної діяльності учнів. Розроблений проект базується на моделі діяльності, яка складається з чотирьох етапів: мотиваційно-комунікативного, смислового, текстового та організаційно-режисерського, що допомогло виявити особливості діяльності на всіх етапах і циклічність її характеру. Доведено, що гіпертекстова система є психологічно сприятливою та побудована з урахуванням вимог до діяльності, яку потрібно сформувати в учня, і утворює середовище, що сприяє підвищенню ефективності його діяльності. Застосування гіпертекстової системи підвищує якість текстів, складених за її допомогою, та звичайних текстів, написаних на папері.

  Скачати повний текст

Проаналізовано проблему музичної полістилістики в її тісному взаємозв'язку з теорією інтертекстуальності. Розкрито сутність і визначено рівні прояву полістилістики у творчості сучасних композиторів. Наукове дослідження здійснено з урахуванням тенденцій сучасного гуманітарного знання, визначених на підставі вивчення існуючих теорій інтертекстуальності та гіпертексту. Розкрито нові аспекти музичної полістилістики як методу композиторської творчості, що відповідає наміру митця ввести свій задум у загальний стильовий контекст музики та як знакового вираження множинності музичної свідомості. Обгрунтовано принципове значення використання композиторами різних способів текстових взаємодій і прийомів інтертекстуальності, що дозволяє виявити шляхи взаємопереходу "свого" - "чужого" у музиці. Запропоновано типологію музичної полістилістики, проаналізовано її моделі. Досліджено основні підходи щодо вивчення феномену інтертекстуальності у сучасному гуманітарному знанні. Розглянуто суміжні літературознавчі та музиконавчі позиції у сфері теорії інтертекстуальності. Розроблено типологію інтертекстуальності з урахуванням її текстологічних, естетичних (ціннісних) та композиційно-художніх характеристик. Особливу увагу приділено розгляду теорії гіпертексту як цілісного музичного хронотопу, що характеризує музику як симультанне метаісторичне явище. Встановлено суттєвий вплив інформаційної перенасиченості музичної культури на формування методу композиторської творчості у другій половині XX - на початку XXI ст. Показано, що теорія гіпертексту як особливого інформаційно-комунікативного феномена дозволяє адекватно інтерпретувати взаємодію, шляхи й особливості трансляції цілих інформаційних пластів, що сприяє розумінню складної культурної ситуації на межі сторіч.

  Скачати повний текст

Грібінєнко Ю.О. Теоретичні та категоріальні засади музичної текстології як актуальної музикознавчої дисципліни. Кваліфікаційна наукова праця у вигляді монографії.Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора мистецтвознавства за спеціальністю 17.00.03 – музичне мистецтво. Одеська національна музична академія імені А.В. Нежданової. Одеса, 2023.Монографія присвячена дослідженню музичної текстології як актуальної музикознавчої дисципліни. В роботі як головні вирішуються наступні завдання: висвітлюються сучасні тенденції розвитку теорії тексту в гуманітарно-філософських науках та їх вплив на музикознавчу думку; визначаються чинники процесу формування та актуалізації музичної текстології на початку ХХІ століття; виявляються та характеризуються основні категорії музичної текстології як опорні в її аналітичному апараті; визначається інтертекстуальність як фундаментальна властивість сучасного мислення та один з основних чинників текстоутворення; узагальнюються основні положення теорії гіпертексту та виявляються властивості цього феномену; пропонується концепція музичного гіпертексту як форми музичного тексту та способу функціонування музичної свідомості, уточнюються характеристики та розуміння понять алюзія, автоалюзія, цитата, автоцитата, монограма як обумовлюючих реалізацію міжтекстових зв’язків. В монографії пропонується оригінальна концепція музичної текстології, яка обумовлюється взаємодією понять музичний текст, інтертекстуальність, гіпертекст, алюзія, цитата, монограма, код та знаходить своє завершення у ідеї Метатексту як такої, що розуміє під собою цілісний текст, котрий поєднує динамічну сукупність музичних текстів. Таким чином утворюється надструктура, що організує тексти у єдиний за наявності ідейно-художньої спільності між ними. З цієї точки зору Метатекстом може вважатися будь-яка система текстів, яка використовує єдиний тип кодів.Автор установлює основні форми інтертекстуальних стратегій у творчості композиторів ХХ – ХХІ століть, що проявляють себе як принципи побудови тексту з використанням ресурсів інших текстів, текстів інших знакових систем, обрання того чи іншого набору засобів міжтекстової трансляції, пріоритетність певного або певних серед них, а також селекція форми їх включення (експліцитної і/або імпліцитної); надає характеристику інтертекстуальних прийомів. В роботі запроваджується концепція музичного гіпертексту, що є актуальною на сучасному етапі розвитку музичної культури, оскільки відповідно ситуації, що склалася, допомагає тлумачити механізми і особливості передачі цілих інформаційних пластів.Пропонується підхід до тембру як до фактору смислової організації музичного тексту, значимого елементу композиторського тексту. Розглядаються особливості тембрової організації музичних текстів в творчості сучасних композиторів. Дослідження тембрової лексики у творах Г. Уствольської, А. Пярта, Є. Станковича, Ю. Гомельської дозволяє як наблизитися до розуміння специфіки творчого методу даних композиторів, так і прослідкувати властивості тембру на рівні драматургії та композиції.Ключові слова: музична текстологія, текст, музичний текст, інтонація, знак, код, музична інтерпретація, інтертекстуальність, алюзія, цитата, монограма, інтертекстуальна стратегія, гіпертекст, музичний гіпертекст, тембр, Метатекст.^UHribinienko Yu. O. Theoretical and categorical principles of musical textology as an actual musicological discipline. Monography as a qualifying scientific work. Dissertation for a Doctor’s degree in Arts by speciality 17.00.03 – Musical Art. Odessa National Music Academy named after A.V. Nezhdanova. Odessa, 2023.The monograph is devoted to the study of musical textology as a relevant musicological discipline. The following tasks are solved as the main ones: modern tendencies of text theory development in humanities and philosophical sciences and their influence on musicological thought are covered; the factors of the process of formation and actualization of musical textology at the beginning of the XXI century are determined; the main categories of music textology are identified and characterized as the supporting ones in its analytical apparatus; intertextuality is defined as a fundamental property of modern thinking and one of the main factors of text formation; the main provisions of the theory of hypertext are generalized and the properties of this phenomenon are revealed; the concept of musical hypertext as a form of musical text and a way of functioning of musical consciousness is offered, characteristics and understanding of concepts of allusion, self-allusion, quotation, auto-quote, monogram as determining realization of intertextual connections are specified.The monograph offers an original concept of music textology, which is conditioned by the interaction of musical text, intertextuality, hypertext, allusion, quotation, monogram, code and ends in the idea of Metatext as one that means a whole text that combines a dynamic set of musical texts. Thus, a superstructure is formed, which organizes the texts into a single one in the presence of ideological and artistic commonality between them. From this point of view, any text system that uses a single type of code can be considered a Metatext.The author establishes the main forms of intertextual strategies in the works of composers of the XX – XXI centuries that manifest themselves as principles of text construction using resources of other texts, texts of other sign systems, choice of a set of intertextual translation, priority of a certain one or certain ones among them, and selection of the form of their inclusion (explicit and / or implicit); provides a description of intertextual techniques.The concept of musical hypertext is introduced in the work, which is relevant at the present stage of development of musical culture, because according to the current situation, it helps to explain the mechanisms and features of transferring entire information layers.The approach to timbre as to the factor of semantic organization of the musical text, a significant element of the composer’s text is offered. Features of timbre organization of musical texts in work of modern composers are considered. The study of timbre vocabulary in the compositions of G. Ustvolskaya, A. Pärt, E. Stankovych, J. Gomelskaya allows us to come closer to the understanding of the specifics of the creative method of these composers, and to trace the properties of timbre at the level of dramaturgy and composition.Key words: musical textology, text, musical text, intonation, sign, code, musical interpretation, intertextuality, allusion, quotation, monogram, intertextual strategy, hypertext, musical hypertext, timbre, Metatext.

Встановлено, що джерелами інтертексту В.Пелевіна є твори літератури, філософії, психології, живопису, музики, кінематографа, сюжети, мотиви, образи стародавніх міфів, російської народної казки, подані у вигляді цитат, алюзій, ремінісценцій. Складний комплекс цитат, алюзій, ремінісценцій охарактеризовано як центонні та визначено основний вид інтертекстуальності - мега/гіпертекстуальність. Виявлено функції інтертекстуальних елементів, які конструюють картину світу та концепцію героя. Доведено, що у складному світі пелевінського гіпертексту кожен протекст є глибоко обумовленим і виконує свої власні функції, підпорядковується логіці центруючого тексту-лідера (буддизму та його модифікації дзен-буддизму). Зазначено, що виявлення у творчості В.Пелевіна елементів синтезу свідчить про пошук письменником нових шляхів, кардинально протилежних деконструкції постмодернізму.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено питанням використання гіпертекстів у викладанні музично-історичних дисциплін. В роботі досліджено закономірності функціонування, зміст і призначення гіпертекстів в традиційному навчальному процесі. Встановлено, що комплексне застосування гіпертекстів суттєво підвищує якість вивчення гуманітарних курсів в межах будь-якої системи навчання. Запропоновано, теоретично обгрунтовано та практично апробовано дидактичну модель, що поєднує гіпертекстовані та традиційні форми і засоби навчання.

  Скачати повний текст

Розглянуто особливості віртуального дискурсу комунікативного сегмента російськомовного Інтернету на прикладі порівняно нової форми комунікації у мережі - інтернет-щоденника. На базі лінгвофілософського плану визначено конструктивні параметри віртуального дискурсу, взаємопов'язані з поняттями "буденна свідомість", "буденний дискурс", "віртуальність", "гіпертекст", "дифузність", "своє - чуже", "я - інший", "гра", "діалог", "наративна маска". Першопочатком породження віртуального дискурсу є буденний дискурс, що пристосовується до нового комунікативного простору, який зумовлює його модифікацію відповідно до особливостей інтернет-середовища.

  Скачати повний текст

Досліджено особливості репрезентації та передачі концепту "козацтво" в історичному дискурсі засобами англійської мови та встановлено закономірності його відтворення у перекладах. Проаналізовано жанрово-стилістичні особливості та складові елементи історичного дискурсу, які впливають на специфіку вербалізації концептів. Відзначено, що інтертекстуальність історичного дискурсу ускладнює виявлення його комунікативно-мовленнєвої модальності та є однією з причин вживання у текстах слів з різних стилістичних прошарків. Обгрунтовано необхідність класифікації елементів дискрусу на ядрові та периферійні, що уможливлює застосування таких стратегій їх передачі, як "форенізація", як засіб збереження "чужих" мовленнєвих елементів та "адаптація", спрямована на їх пристосування до норм цільової мови. Запропоновано методику перекладацького аналізу концепту "козацтво", яка передбачає окреслення поняттєвого поля та класифікацію репрезентативних елементів, а також виділення мікрополів, інтерпретацію їх компонентів і виявлення потенційних труднощів перекладу. Обгрунтовано необхідність узгодження семантики елементів концепту в контекстах гіпотекстового, текстового та гіпертекстового рівнів. Проаналізовано прийоми відтворення репрезентативних елементів англійською мовою. Відзначено, що у більшості випадків концепт "козацтво" в історичному дискурсі передано належним чином, однак в окремих випадках помилковий вибір стратегії, неузгодження семантики відповідника у хронотопному або характерологічному контекстах є причиною його неадекватної перевербалізації.

  Скачати повний текст

Системно досліджено педагогічний процес у теоретико-методологічному аспекті. Зазначено, що складність педагогічного процесу як системи характеризують поняття: недиз'юнктивність, гетерогенність, гіпертекстуальність, різноманіття. Обгрунтовано визначальні системні властивості педагогічного процесу: невизначеність, хаотичність, закономірність, біфуркаційність, темпоральність, нестійкість, мінливість. Суперечності в педагогічному процесі співіснують на основі принципу доповнювальності, створюючи цим необхідне різноманіття станів педагогічного процесу, яке забезпечує його саморозвиток як складної системи. Системне розуміння педагогічного процесу сприяє формуванню методологічних знань педагога, які допоможуть учителю зорієнтуватися у всій складності педагогічного процесу, визначити своє місце в ньому. Відзначено, що методологічні знання, як надпредметні, допомагають педагогу розібратися в чисельних науково-методичних публікаціях, які в основному відображають предметні знання про педагогічний процес і є важливим складником професійної підготовки педагога.

  Скачати повний текст

Досліджено засоби та форми експлікації зв'язності у газетному тексті. Обгрунтовано та кваліфіковано газетний текст як гіпертекстове утворення. Виявлено ознаки газетного гіпертексту. Установлено типологію видів реалізації зв'язності в українському газетному тексті як гіпертекстовому утворенні залежно від її спрямованості щодо тексту та його одиниць. Комплексно проаналізовано засоби та форми репрезентації зв'язності на семантико-змістовому та структурно-композиційному рівнях газетного тексту. Розкрито специфіку вияву зв'язності в різних українських газетних виданнях. Установлено ієрархію репрезентантів зв'язності за частотністю вживання їх у даних текстах.

  Скачати повний текст

Досліджено вплив глобалізації комунікаційного простору на процеси національної ідентифікації в посткомуністичному світі, проаналізовано ідеологічну природу глобалізації, висвітлено особливості сучаснуої геоінформаційної ситуації та специфіки інформаційної мобільності нації за посткомуністичних умов. Аргументовано, що глобалізація не базується на якісно новій ідеології, а є продовженням інформаційного, політико-економічного впливів відносних переможців у "холодній війні", які сьогодні є лідерами комунікаційної революції. Доведено, що слабкість інформаційного поля нації зумовлена не тільки політикою інфоциду, але й специфікою геоінформаційної ситуації, в якій комунікаційний простір розподіляється на сфери підпорядкування інформаційно розвинутим країнам і транснаціональним корпораціям. Значну увагу приділено впливу нових комунікаційних умов, зокрема, гіпертекстового характеру інформаційного процесу на його зміст, макротексти, які дають ідентифікаційний код для цілісного розуміння суті людини в національному та всесвітньому вимірах. Досліджено основні способи семантизації з використанням національних засобів масової інформації.

  Скачати повний текст

Досліджено особливості формування, організації та функціонування бібліотечних класифікацій у структурі лінгвістичного забезпечення електронних бібліотек. Досліджено проблему використання традиційних універсальних бібліотечних класифікацій у сучасних інформаційних сервісах. Здійснено розробку й актуалізацію розділів рубрикатора наукової бібліотеки "Кібернетика", "Інформаційна й обчислювальна техніка". Створено авторитетний файл для підтримки рубрикатора наукової бібліотеки, який реалізує механізм семантичної мережі. Розроблено програмні засоби для гіпертекстового представлення бібліотечної класифікації. Запропоновано модель Internet/Internet технології підтримки рубрикатора електронної бібліотеки.

  Скачати повний текст

Дисертаційну роботу присвячено проблемі формування мовної компетентності у офіцерів військових частин Національної гвардії України в процесі дистанційного навчання.Наукова новизна дисертаційного дослідження полягає в тому, що: – обґрунтовано модель формування мовної компетентності офіцерів НГУ в процесі дистанційного навчання, яка включає наукові підходи (системний, андрагогічний, діяльнісний, компетентнісний, інформаційний), мету (формування МК у офіцерів військових частин НГУ в процесі ДН), принципи (дидактичні, дистанційного навчання та дистанційного навчання іноземним мовам), зміст дистанційного навчання (читання, говоріння, письмо, аудіювання), що диференційований за напрямами службово-бойової діяльності офіцерів НГУ, технології (дидактичні, дистанційного навчання та дистанційного навчання іноземним мовам), засоби, методи і форми (дидактичні, дистанційного навчання та дистанційного навчання іноземним мовам), а також педагогічні умови впровадження цієї моделі в освітній процес; – визначено, обґрунтовано й експериментально доведено ефективність педагогічних умов формування мовної компетентності у офіцерів військових частин НГУ в процесі дистанційного навчання (навчально-методичне забезпечення використання засобів формування мовної компетентності у офіцерів в процесі дистанційного навчання; формування цифрової педагогічної компетентності викладачів щодо використання дистанційних технологій в освітньому процесі та формування цифрової грамотності офіцерів-слухачів; розвиток позитивної мотивації офіцерів до дистанційного навчання іноземним мовам); виявлено особливості дистанційного навчання офіцерів НГУ (наявність обмежень у користуванні цифровими технологіями і ресурсами внаслідок обмежень військово-професійної діяльності; експлуатація телекомунікаційних та інформаційних ресурсів у межах єдиного інформаційного середовища на базі корпоративної мережі; застосування новітніх гіпертекстових та мультимедійних технологій; індивідуалізація і диференціація процесу навчання з орієнтацією на можливість і рівень професіоналізму викладача; професійний досвід і посадові обов'язки офіцера); – уточнено перелік засобів ДН у мовній підготовці офіцерів, технологій та платформ дистанційного навчання, офіцерів (для організації дистанційного навчання; для проведення відеоконференції; для оцінювання роботи аудиторії в режимі реального часу; для створення інтерактивних вправ; для створення інтерактивних навчальних застосунків, які дають змогу вести аналітику навчального процесу і реалізовувати стратегії індивідуального підходу; для створення комунікативного простору; для запису скринкастів; для створення інтерактивних відео із запитаннями, вбудованими в хід ролика; для розміщення власних роликів та надання до них доступу через Internet тощо); – визначено недостатній стан сформованості мовної компетентності офіцерів НГУ у військових частинах, сформульовано критерії (мотиваційний, змістовно-когнітивний, діяльнісно-комунікативний та контрольно-оцінний), показники (самооцінка мовної компетентності слухачів; уміння використовувати мовну компетентність; мотивація до вивчення іноземної мови; основні знання для формування мовних навичок), а також рівні сформованості мовної компетентності офіцерів НГУ (високий, середній, низький); – подальшого розвитку набули методи, форми дистанційного навчання офіцерів іноземним мовам.У першому розділі «Формування мовної компетентності у офіцерів військових частин Національної гвардії України як науково-педагогічна проблема» розкрито сутність та надано змістову характеристику ключових понять «мовна компетентність офіцера» та «дистанційне навчання офіцерів військових частин НГУ»; установлено особливості змісту і процесу дистанційного навчання офіцерів НГУ; визначено можливі наукові підходи до моделі процесу дистанційного навчання офіцерів НГУ. У другому розділі «Обґрунтування педагогічних умов формування мовної компетентності у офіцерів військових частин Національної гвардії України» було обґрунтовано модель формування мовної компетентності офіцерів НГУ в процесі дистанційного навчання; розкрито особливості навчально-методичного забезпечення дистанційного навчання офіцерів військових частин Національної гвардії України в системі їх індивідуальної підготовки; установлені педагогічні умови формування мовної компетентності офіцерів НГУ у дистанційному навчанні. У третьому розділі «Експериментальна перевірка впровадження педагогічних умов формування мовної компетентності у офіцерів військових частин Національної гвардії України» представлено перебіг експериментальної перевірки впровадження моделі та визначених педагогічних умов її впровадження.Результати дослідження можуть бути використані можуть бути використані аспірантами, слухачами, викладачами іноземних мов ЗВО зі специфічними умовами навчання; крім того у самоосвітній діяльності офіцерів Національної гвардії України.^UThe thesis analyzes the problem of development of language competence in officers of military units of the National Guard of Ukraine in the process of distance learning: - It was determined, theoretically substantiated and experimentally proved the effectiveness of pedagogical conditions for the language competence development in officers of the National Guard of Ukraine in the process of distance learning (development and implementation of educational and methodological support for distance learning in order to develop language competence in officers of National Guard of Ukraine military units in the process of distance learning; development of teachers digital competence and the formation of officers digital literacy; the positive motivation development in officers to foreign languages distance learning). - Peculiarities of NGU officers distance learning are revealed. - The model of language competence development in NGU officers in the course of distance learning is developed. - The state of language competence development in NGU officers is defined as well as criteria and indicators, levels of language competence development in NGU officers are formulated. - Also the list of technologies and means of language competence development in officers is specified. And methods and forms of NGU officers distance learning were further developed.The first section "Development of language competence in officers of military units of the National Guard of Ukraine as a scientific and pedagogical problem" reveals the essence and provides a substantive description of the key concepts "language competence of officers" and "distance learning of officers of NGU military units"; the peculiarities of the content and process of distance learning of NGU officers are established; possible scientific approaches to the model of the process of distance learning of NGU officers are determined. In the second section "Substantiation of pedagogical conditions for the formation of language competence in officers of military units of the National Guard of Ukraine" the model of development of language competence in NMU officers in the process of distance learning was substantiated; the peculiarities of educational and methodological support of distance learning in officers of military units of the National Guard of Ukraine in the system of their individual training are revealed; pedagogical conditions for the formation of language competence of NGU officers in distance learning have been established. The third section "Experimental verification of the implementation of pedagogical conditions for the development of language competence in officers of military units of the National Guard of Ukraine" presents the course of experimental verification of the implementation of the model and certain pedagogical conditions for its implementation.The results of the study can be used can be used by graduate students, students, teachers of foreign languages HEE with specific learning conditions; in addition, in the self-educational activities of officers of the National Guard of Ukraine.

Проведено комплексне комунікативно-лінгвістичне дослідження сайта (зокрема, персонального сайта вченого) як одного з найбільш розповсюджених жанрів Інтернет-комунікації на матеріалі української, російської та німецької мов. Встановлено, що сучасний сайт є гіпертекстовим утворенням електронної комунікативної діяльності, що перебуває в постійній динаміці та реалізується у сукупності взаємозалежних (тематично, семантично, інтенціонально, фізично) веб-сторінок. Визначено жанроутворювальні комунікативно-лінгвістичні характеристики сайта: композиційні, семантико-стилістичні та паралінгвістичні. Досліджено своєрідність персонального сайта вченого, зокрема, виявлено такі його конструктивні особливості: наявність структурних компонентів установлення та здійснення комунікативної взаємодії (адреси, назви, епіграфа, вітання, передмови; форуму, гостьової книги, чату, електронного листування), орієнтація на певну жанрову норму Інтернет-комунікації наукової спрямованості та креолізованість.

  Скачати повний текст

Досліджено прагматичний, композиційно-структурний, когнітивний та паралінгвістичний аспекти літературно-критичної статті (ЛКС) сучасної німецької публіцистики. Розглянуто категорію оцінки та способи її прояву на прагматичному та пропозиційному рівнях. З'ясовано закономірності взаємодії композиційних та комунікативних блоків, слотів фрейма та компонентів тематичної будови, ілокуцій та пропозицій, вербальних та невербальних компонентів тексту ЛКС. Визначено поняття літературно-критичної статті та її основні ознаки, специфіку типів аргументації оцінки, значення суб'єктивного інформаційного пласта. Макропропозицію текста ЛКС описано за макроправилами Ван Дейка, обгрунтовано найбільшу прагматичну валентність ілокуції - констативну. Доведено вплив оцінності та похідності як основних ознак тексту ЛКС, на прагматичну стратегію, композицію, фрейм та макроілокуцію. Змодельовано дворівневий фрейм ЛКС. Описано горизонтальні пропозиційні та ілокутивні відношення, висвітлено особливості гібридності та креалізованості тексту ЛКС. Визначено основні ознаки літературно-критичної статті як гіпертексту в Інтернеті.

  Скачати повний текст