Наведено результати досліджень, спрямованих на удосконалення процесів обробки результатів частотних випробувань гелікоптера і автоматизації проектування елементів конструкції з урахуванням їх пружності на базі розробки та впровадження алгоритмічного та програмного забезпечень підсистеми параметричної та непараметричної ідентифікації, системи автоматизованого проектування лопаті несучого гвинта. На підставі проведеного аналізу та систематизації можливих шляхів підвищення ефективності проведення частотних випробувань і обробки їх даних розроблено алгоритми параметричної та непараметричної ідентифікації, що забезпечують підвищення точності визначення динамічних характеристик елементів конструкції гелікоптера. Зазаначено необхідності враховувати пружність конструкції гелікоптера під час розв'язання задач аналізу та синтезу систем керування, автоматизованого проектування елементів конструкції. Представлено математичні моделі пружних коливань несучого гвинта та фюзеляжа. Обгрунтовано необхідність більш повного використання результатів частотних випробувань для розв'язання задач параметричної та непараметричної ідентифікації. Запропоновано нові методи непараметричної ідентифікації: взаємно спектральної щільності, амплітудно-фазочастотної характеристики на основі використання періодограмного метода. Розв'язано задачу ідентифікації пружно-масових характеристик несучого гвинта за результатами частотних випробувань. Наведено алгоритм розрахунку частотних характеристик функції чутливості, які використовуються для вибору оптимального тестового сигналу в ході розв'язання задачі ідентифікації. Проаналізовано методи усунення флатера гелікоптера. Показано, що одним з підходів до розв'язання даної задачі є оптимізація геометричних параметрів для цільнометалевого та композитного несучих гвинтів.

  Скачати повний текст

Зазначено, що розробити комплексну, науково обгрунтовану стратегію з метою захисту атмосфери від забруднення під час техногенних аварій можна тільки з використанням методу математичного моделювання. Наведено три- та двовимірні числові моделі процесу нейтралізації хмари токсичного газу в атмосфері за рахунок подачі нейтралізуючого розчину від наземних установок або за допомогою повітряних засобів (гелікоптера, літака). Побудовано математичну модель процесу відсмоктування забрудненого повітря від зони аварійного розливу токсичних речовин і проведено обчислювальний експеримент для оцінки ефективності відсмоктування на прикладі аміаку. Запропоновано математичну модель динаміки процесу загазованості пасажирського вагону та прогнозу можливості отруєння людей у разі проходження поїздом хмари токсичного газу, що рухається за вітром. Досліджено процеси захисту атмосфери повітряною завісою у випадку реальних параметрів установки, що утворює повітряну завісу, та відомих характеристик поверхні розливу аміаку та руху утвореної токсичної хмари.

  Скачати повний текст