Вивчено козацькі печатки Гетьманщини: державні, адміністративно-судових установ, козацької старшини та рядового козацтва як цілісне явище. Подано класифікацію козацьких печаток. Встановлено, що печатки є важливим джерелом історії Гетьманщини, історичної географії, адміністративного устрою, геральдики, емблематики, дипломатики. Наведено спостереження інших дослідників щодо форм, матеріалу відбитка та іконографії. Простежено витоки останньої, її міцний зв'язок з реаліями військової діяльності козацтва та іконографічною традицією Києвської Русі. Зроблено предметний аналіз іноземних впливів на козацьку сфрагістику та визначено її специфічні, самобутні риси. Вивчено техніку виготовлення та способи нанесення печаток на документи. Дані матеріали використано під час повернення історичних гербів колишніх полкових та сотенних міст деяким населеним пунктам Чернігівської, Сумської областей та розробки емблематики для історико-культурологічних фундацій.

  Скачати повний текст

Уперше системно висвітлено типологічну проекцію віддаленої за часом поетичної культури бароко у російській поезії XX ст. (у її авангардній і постмодерністській парадигмах) на матеріалі великої кількості поетичних текстів. Доведено спорідненість багатьох явищ поетики авангарду та постмодерністської естетики з генетично вкоріненими у попередній, хронологічно віддаленій стадії розвитку російської поезії моделями відображення світу, органічну присутність елементів культури "готового слова" у сучасній літературній свідомості. Творчість російських поетів XX ст. проаналізовано у контексті традицій слов'янського і західноєвропейського бароко. Визначено параметри актуалізації риторичного дискурсу у поетології та художній практиці російського авангарду та постмодернізму як істотного вияву типологічних зв'язків з віддаленою культурою. Висвітлено специфіку риторичних методів структурування поетичної мови за принципово нових умов і ситуацій розгортання ліричного тексту. Розкрито особливості рефлексії та трансформації культури бароко у поезії авангарду в цілому та індивідуальних художніх системах окремих поетів (В.Хлєбнікова, Б.Пастернака, В.Каменського, Б.Лівшиця). Здійснено спробу цілісної характеристики феномена необароко у поезії другої половини XX ст. Досліджено поетичні тексти сучасних авторів (О.Шварца, І.Жданова, Д.Бобишева, Д.Поліщука, М.Амеліна, С.Кекової, Г.Кружкова, В.Коллергорського). У жанрах сучасної поезії виявлено "знакові" для поетичного бароко риси емблематики, геральдики, релігійної медитації, віршованого підпису. Запропоновано трактування посилення християнського аспекту у саморефлексії ліричного суб'єкта в поезії другої половини XX ст. та поширення алегоричних способів біблійної герменевтики у поетичних текстах як часткове відображення філософсько-художнього контексту бароко.

  Скачати повний текст

Досліджено особливості становлення та еволюції, характерні риси української родової геральдики доби середньовіччя та раннього модерну. Зазначено, що її найбільш виразною рисою було широке використання старих родових знаків архаїчного походження. Висвітлено, що лише в другій половині XVI - першій пол. XVII ст. геральдичні трансформації призвели до витворення річпосполитської та козацької геральдичних систем, що лише частково успадкували традиції середньовічного руського гербоутворення та характеризувався цілим рядом самобутніх рис. Охарактеризовано, що найвиразнішою ознакою козацької геральдики була крайня мілітаризація її символічного наповнення, що відображало військовий характер козацько-політичних утворень.

  Скачати повний текст

На підставі вперше залученого до наукового обігу джерельного матеріалу вивчено церковні (римсько- та греко-католицькі, православні, протестантські) печатки Київщини, Поділля та Волині. Визначено причинно-наслідковий зв'язок між історією парафії та малюнком на її печатці. Охарактеризовано форми, розміри, матеріал виготовлення печаток. Зазначено, що конфесійні сфрагіси є важливим джерелом для вивчення історії храмів, генеалогії духівництва, особливостей взаємовідносин Церкви та держави, історичної географії, геральдики, емблематики, дипломатики. Визначено широке коло документів, які супроводжують печатки. Результати дослідження застосовано під час повернення деяким парафіям їх забутих символів.

  Скачати повний текст

Метою дослідження було встановлення загальних закономірностейстановлення і розвитку міської геральдики Південної України.Існування міського самоврядування, як однієї з форм суспільної влади,супроводжується використанням власної символіки, що представляє публічнувладу міста перед його громадянами та уособлює внутрішню єдність громадиперед зовнішніми суб’єктами. Південна Україна, як історико-географічнийрегіон України, має тривалу традицію міського самоуправління. Протягом своєїісторії цей регіон ставав місцем взаємодії різних культур, тому його історіянасичена побутуванням цілої низки різних емблематичних систем, частина зяких мала стосунок до міського самоврядування, виникла внаслідоквзаємовпливів представників різних народів і культур й знайшла опосередкованевідображення у міській емблематиці та геральдиці.^UResearch on the topic of the dissertation was performed during 2017 – 2021, inaccordance with the plans of research work of the Department of Archival Studies andSpecial Branches of Historical Science, Faculty of History, Taras Shevchenko NationalUniversity of Kyiv.The aim of the study was to establish the general patterns of formation andhistorical development of urban heraldry of the Southern Ukraine. The existence ofcity self-government, as one of the forms of public power, is accompanied by the useof own symbols, which represent the public power of the city to its citizens and embodythe internal unity of the community to external actors. The Southern Ukraine, as ahistorical and geographical region of Ukraine, has a long tradition of urban selfgovernment, which can be partly traced back to antiquity.

Дисертація досліджує символьну мову художніх творів на основі методів мистецтвознавства та інших дисциплін — культурології, історії, філософії, психології, що розширюють поле інтерпретації символів у живописі художників Києва початку XXI ст. В умовах постійних змін суспільно-політичної ситуації в Україні, актуалізації культурної ідентичності вивчення передумов розвитку символьної мови, етапів, типології, художньо-стильових особливостей у творчості митців Києва набуває особливого значення.Наукове завдання дисертації полягає в розробці типології символу в живописі київських митців початку ХХІ ст., характеристиці його контексту і художньо-стильових особливостей; в аналізі візуального лексикону сучасних митців; оцінці ролі архаїчних символів та їх модифікації в сучасній творчості художників; інтерпретації християнських символів у творах митців; вияві кроскультурних тенденцій в увиразненні суті та форми символу в живописі митців; вияві етнічних ознак у змісті та формі символу як маркера ідентичності; уточненні вихідного значення поняття «символ» у контексті візуалізації буття та культурної пам’яті.Здійснено огляд наукових праць, присвячених темі дисертації, зокрема: публікації, пов’язані із загальними теоретичними концепціями символу (В. Кандинський, Е. Кассірер, С. Лангер, Р. Арнхейм, М. Мерло-Понті, Ф. Вілрайт, У. Еко, Г. Почепцов, В. Сніжко і Л. Отрошко); символу як засобу комунікації (Д. Степовик, О. Федорук, Є. Причепій, О. Петрова, М. Селівачов, С. Гатальська, О. Кашуба-Вольвач, М. Юр, С. Стоян, С. Прищенко, М. Міщенко); символу в аспекті кроскультурної взаємодії (Дж. Мердок, Д. Сідні, Дж. Кошут, Б. Гройс); символу, що формує культурний код (К. Юнг, С. Кримський, Т. Яценко, Н. Грицюта, Л. Гоц, О. Тарасенко); духовної складової символу (Ф. Шлегель, В. Кандинський, М. Бердяєв, В. Воррингер, М. Еліаде, О. Петрова).Визначено, що питання художнього символу осмислювалось у наукових працях багатьох вчених, проте, попри існуючі наукові розвідки, ступінь дослідженості означеної теми в українському мистецтвознавстві залишається недостатнім.Актуалізують тему й відмінності традиційних і новітніх інтерпретацій художнього символу в живописі сучасних київських митців, що зумовлено трансформаційними процесами переходу з радянської на сучасну методологію дослідження. У дисертації визначено роль історичної пам’яті в контексті формування символів культури, що відтворюються навколо таких стрижнів, як тривкість, усвідомлення минулого, стійкість, сталість, самобутність, життєвість, спадкоємність, самосвідомість, самоідентифікація та ін. Запропоновано типологію символу в живописі київських митців початку ХХІ ст. Аналіз творів живопису виявив нову конотацію архаїчних, християнських і кроскультурних символів в українському образотворчому мистецтві. У процесі дослідження запропоновано новий погляд на символи, що мають сакральну основу, через які новітні твори транслюють духовність у XXI ст. У рамках цього питання означено діалог київських митців із К. Малевичем, відомим художником-авангардистом українського походження, передвісником ікони нового століття. Схарактеризовано художньо-стильові особливості символу в живописі київських митців початку ХХІ ст. Визначено чинники, що впливають на інтенсивність, загальне значення і трактування іконографії символу, що визначає видимість твору в сучасному контексті. Визначено національні чинники кроскультурності як одного з ключових чинників формування сучасного актуального мистецтва в творчості українських митців. Вагоме значення в цьому процесі мають такі складові, як орнамент — голос етносу, що вплетений у сучасний контекст, переосмислення радянського минулого, споріднені проблеми суспільства, іронія. Виокремлено етнічні ознаки в змісті та формі символу, що визначають національний аспект у візуалізації символу українських митців, до яких можемо віднести орнамент (петриківський розпис, вишитий одяг, розписані українські хати, рушники, килими тощо), Трипільську культуру, іконопис, стиль бойчукізму, геральдику, звернення до архетипів, національного декоративно-прикладного мистецтва, народної творчості, міфологем, містичного і трансцендентного (ритуали та легенди). Обґрунтовано появу нової іконографії та значення символу «герой» для українського народу, що модифікувався, набувши сучасної виразності та нової української національної символіки — «герой Небесної Сотні», «Майдан», «жінка-воїн», «воїн-кіборг», «земля на Грушевського» та ін. Уточнено поняття художнього символу як вираження творчих інтенцій на прикладі живопису київських митців початку ХХІ ст.; специфіку і характер індивідуальних творчих візуальних практик, що сприяють націєтворчим процесам. Це становить перспективність вивчення змісту і форми художнього символу як важливого інструменту комунікації між поколіннями, його ролі в національно-культурній ідентифікації, трансформаційних процесах поступу держави, відчуття належності до нації.^UThe relevance of the research topic is due to the need for a contextual analysis of the symbolic language of artistic works, based on culturological, art history methods and other disciplines — history, philosophy, psychology, which expand the field of interpretation of symbols in the paintings of Kyiv artists at the beginning of the XXI century. The scientific task of the dissertation is to develop the typology of the symbol in the painting of Kyiv artists of the early XXI century, the characteristics of its context and artistic and stylistic features; in the analysis of the visual lexicon; assessment of the role of archaic symbols and their modification in the modern work of artists; interpretations of Christian symbols in the works of artists; manifestations of cross-cultural trends in the expression of the essence and form of the symbol in the painting of artists; manifestations of ethnic features in the content and form of the symbol as an identity marker; clarifying the original meaning of the concept of “symbol” in the context of visualization of existence and cultural memory.It was determined that the issue of the artistic symbol was considered in the scientific works of domestic and foreign scientists, however, despite the existing scientific research, the degree of development of this topic in Ukrainian art history remains insufficient and requires a comprehensive study of it to solve the tasks. The topic is also actualized by the contradictions between traditional and new interpretations of the artistic symbol in the painting of modern Kyiv artists. This is due to the transformation processes of the transition from the Soviet to the modern research methodology, which are reflected in the analysis of works of painting, art and culture in general. The dissertation defines the role of historical memory in the context of the formation of cultural symbols, which are reproduced around such pillars as durability, awareness of the past, stability, constancy, originality, vitality, continuity, self-awareness, self-identification, etc. The typology of the symbol in the painting of Kyiv artists of the beginning of the XXI century is proposed. The analysis of paintings revealed a new connotation of archaic, Christian and cross-cultural symbols in Ukrainian fine art. In the course of the study, a new look at symbols with a sacred basis, through which the latest works transfer spirituality into the XXI century, was proposed. As part of this issue, the dialogue of Kyiv artists with K. Malevich, the famous avant-garde artist of Ukrainian origin, the forerunner of the icon of the new century, is defined. The artistic and stylistic features of the symbol in the painting of Kyiv artists of the early XXI century are characterized. The factors affecting the intensity, general meaning, and interpretation of the iconography of the symbol, which determine the visibility of the work in the modern context, are determined. The national factors of cross-cultural interaction, which are one of the key factors in the formation of modern topical art in the creativity of Ukrainian artists, are determined. Ethnic features in the content and form of the symbol are singled out, which form the national aspect in the visualization of the symbol by Ukrainian artists, which include ornament (Petrykivka painting, embroidered clothes, painted Ukrainian houses, towels, carpets, etc.), Trypillya culture, icon painting, Boychukism style, heraldry, appeal to archetypes, national decorative and applied art, folk art, mythology, mystical and transcendent (rituals and legends). The emergence of a new iconography and the meaning of the "hero" symbol for the Ukrainian people are substantiated. The symbol that was modified, acquiring a modern expressiveness and a new Ukrainian national symbolism — “Hero of the Heavenly Hundred”, “Maidan”, “woman-warrior”, “warrior-cyborg”, “soil on Hrushevsky” and others. The concept of an artistic symbol as an expression of creative intentions is clarified on the example of the painting of Kyiv artists of the early XXI century; the specifics and character of individual creative visionary practices that contribute to nation-building processes. A complex interdisciplinary approach to the study and theoretical understanding of the artistic symbol contributed to the solution of the scientific task of the dissertation, the application of contextual and conceptual approaches in the field of art history to the analysis of the artistic symbol in painting as a form of identification in modern art, made it possible to trace the integration of universal symbols into the creative practices of modern Kyiv painters in in terms of multiculturalism and interethnic diversity, due to the peculiarities of individual creative intentions.