Вперше на підставі значного обсягу фактичного матеріалу проведено системний аналіз лексики дитячого спілкування центральнослобожанських говірок. Визначено семантичні, фонетичні та словозмінні особливості зафіксованих номінативних одиниць, їх можливу мотивацію. З'ясовано загальні типи номінації в дитячому мовленні, уведено до наукового обігу новий, певним чином систематизований фактичний матеріал. Встановлено, що ТГ "Лексика дитячого спілкування" становить складне структурне ціле, що об'єднує ряд взаємопов'язаних лексико-семантичних підгруп. Основна частина аналізованих номенів входить до складу загальновживаної української лексики або співвідноситься з різними діалектними лексемами, уживаними в материнських говорах на всіх рівнях діалектної мови. Зазначено, що чимало з-поміж них і специфічних, подекуди оказіональних елементів.

  Скачати повний текст

Проаналізовано семантику, структуру, варіативність, особливості функціонування об'єктних, локативних та темпоральних словосполучень східностепових говірок Донеччини. Встановлено типи дієслівних сполучень з іменним компонентом та їх формальними та семантичними ознаками. Визначено локалізацію різних типів дієслівно-іменних конструкцій у говірках досліджуваного діалектного масиву та подано характеристику їх просторової поведінки. Доведено, що до ознак, які забезпечують єдність українських східностепових говірок з іншими говорами південно-східного наріччя на синтаксичному рівні, належать побудовані за типовими для багатьох українських говірок моделями структури з локативними, темпоральними та об'єктивними відношеннями. Відзначено, що кожна з моделей має діалектоспецифічні вияви, особливості яких визначаються лексико-семантичним набором головних компонентів та їх поширювачів, відтінками семантичних відношень між елементами словосполучення, засобами та показниками граматичного зв'язку між ними. Відзначено, що діалектні особливості прийменникових структур простежуються переважно в сфері синтаксичних функцій непрямих відмінків. Розглянуто рівень продуктивності моделей дієслівних словосполучень з іменним компонентом, значну увагу приділено особливостям функціонування дублетних утворювань у новостворених говірках.

  Скачати повний текст

З'ясовано погляди вчених на проблеми походження безвихідних дофедорівських першодруків. Середньошрифтове Четвероєвангеліє вперше проаналізовано з погляду лінгвістики та палеографії. Проведений аналіз графіко-орфографічних особливостей тексту дозволяє датувати цю пам'ятку кінцем XV - початком XVI ст. Виявлено фонетичні та граматичні особливості української мови даного Євангелія. З'ясовано, що виконавці пам'ятки пов'язані походженням з межовою територією між наддністрянськими та волинськими говірками.

  Скачати повний текст

Робота присвячена комплексному дослідженню лексики традиційної народної медицини в українських говірках Інгульсько-Бузького межиріччя в зіставленні з літературними відповідниками, фактами інших українських говірок та слов'янських мов. Проаналізовано склад і структуру окремих підгруп лексики народної медицини, розглянуто їх системні відношення, з'ясовано генезис, номінативні та словотворчі процеси, описано семантику слів, зроблено етнолінгвістичні спостереження.

  Скачати повний текст

Здійснено фіксацію номінативних одиниць тематичної групи лексики ігор у східнослобожанських говірках, досліджено їх семантичну структуру. Описано способи номінації назв ігор у даних говірках у контексті, що передбачає розгляд предметно-дійового складу ігор як невербальної частини тексту. Встановлено відношення семантики та символіки, а також предметно-дійового складу ігор до типових слов'янських мовних семіотичних систем. З'ясовано ареалогію ігрової термінології та одиниць вербального компонента ігор. Установлено багатогранність феномену гри, виявлено її давні витоки. Проаналізовано зв'язок традиційних народних ігор з певними духовними явленнями, народними звичаями, обрядами, що має прояв у спільності символіки предметів, явищ, найменувань.

  Скачати повний текст

Комплексно досліджено лексико-семантичні та словотвірні особливості лексики народної медицини та лікувальної магії у степових і контактних говірках Дніпро-Бузького межиріччя, що функціонують на території сучасної Кіровоградщини. Проведено паралелі між місцевим матеріалом і аналогічними одиницями в літературній мові. Виявлено спільні та відмінні семантичні значення однакових медичних назв у досліджених та інших українських говірках, а саме: закарпатських, прикарпатських, буковинських, наддністрянських, західноволинських, поліських, полтавських, нижньонаддніпрянських, східноволинських. Проаналізовано народно-медичну та лікувально-магічну лексику як об'єкт наукового вивчення. Описано склад, структуру та значення лексико-семантичних груп, способи і засоби творення однокомпонентних назв. Визначено активність таких одиниць, продуктивність словотвірних типів.

  Скачати повний текст

Досліджено говірку, яка репрезентує гуцульсько-покутське діалектне суміжжя, на фонологічному, морфологічному та лексико-семантичному рівнях. Зазначено, що говірка зазнає впливу літературної мови, ці зміни особливо помітні у представників молодшого покоління. Кількість носіїв говірки з кожним роком зменшується, тому вивчення її специфічних рис є важливим. Подано опис фонологічної системи говірки, визначено типові для говірки реалізації фонем і нерегулярні фонетичні явища у системі голосних і приголосних, що дозволяє ідентифікувати досліджувану говірку серед інших говірок південно-західного наріччя. На основі аналізу діалектного матеріалу охарактеризовано морфологічні особливості досліджуваної говірки. Виявлено архаїчні збереження у системі частин мови, виявлено вплив літературної мови та встановлено спільні та відмінні риси з іншими говірками та сучасною літературною мовою. Проаналізовано лексику весільної обрядовості, з'ясовано її лексико-семантичні ознаки.

  Скачати повний текст

Проаналізовано сучасну словозміну іменників, прикметників і числівників, їх варіанти творення в українських говірках Північної Буковини. Наведено коментар щодо виявлених діалектних форм і їх територіального поширення. Вивчено й описано зв'язки українських говірок Північної Буковини та сусідніх українських говірок суміжних територій. Доведено, що особливості словозміни іменних частин мови в українських говірках Північної Буковини узгоджуються з системою словозміни південно-західного наріччя української мови.

  Скачати повний текст

Вивчено діалектну систему болгарської зорянської говірки, проаналізовано особливості її функціонування. Досліджено і визначено походження і актуальну діалектну належність даної говірки. Наведено типологічний аналіз фонетико-фонологічної, морфологічної та лексичної систем у болгарському переселенському діалекті мішаного типу в зіставленні з болгарським діалектним континуумом метрополії, болгарською літературною мовою, а також з діалектами і літературними мовами слов'янських народів.

  Скачати повний текст

Відтворено динаміку фонологічної (фонетичної), морфологічної та лексичної систем українських східнослобожанських говірок за різні проміжки часу - сто та п'ятдесят років. Виявлено чинники змін даних систем, встановлено індекс динаміки одиниць різних мовних рівнів та розроблено типологію змін у говірках. Серед типів змін досліджуваних явищ встановлено найбільшу поширеність появи нових функціонально ідентичних, але формально відмінних явищ, зникнення мовних одиниць, які функціонували 50 років тому, функціональне звуження одного й розширення іншого явища, повної субституції одного явища іншим. Обгрунтовано, що екстралінгвальними чинниками розвитку фонологічної, морфологічної та лексичної систем українських східнослобожанських говірок є гетерогенність соціумів та контактність з говірками російської мови. З'ясовано, що внутрішньомовними чинниками розвитку діалектних систем є тенденція до самозбереження структури та збереження комунікативної здатності говірки.

  Скачати повний текст

У дисертації досліджено лексико-семантичну сутність, фонетико-морфологічні особливості відзайменникових прислівників різних говіркових груп Західного Полісся в генетичному та лінгвогеографічному аспектах у взаємозв'язку із сучасною українською літературною мовою, іншими українськими говорами, а також суміжними слов'янськими мовами. На прикладі 1870 прислівників (включаючи і фонетико-морфологічні варіанти) простежено формування системи відзайменникових прислівників західнополіського говору, з'ясовано основні закономірності і тенденції розвитку цієї системи, продуктивність основних словотвірних моделей. Численний фактичний матеріал малює цілісну картину прислівників західнополіського говору.

  Скачати повний текст

Вперше розглянуто фразеологічну репрезентацію мовної картини світу ареалу як складову частину загальнонаціональної мовної картини світу. Встановлено зв'язок висловів з етнокультурою, висвітлено особливості творення ареальної картини світу. З'ясовано специфіку сематики та структури ареальної фразеологічної одиниці, виявлено та проаналізовано характерні структурно-семантичні її моделі. Визначено особливості мотивації діалектних фразеологізмів з урахуванням духовної культури діалектоносіїв, простежено зв'язок сучасної фразеологічної картини світу з давніми традиціями, обрядами мешканців аналізованого регіону та загальнослов'янського континууму. Наведено методику виявлення глибини культурно-національної конотації ареальних фразеологізмів за допомогою психолінгвістичного асоціативного та соціолінгвістичного еспериментів.

  Скачати повний текст

Досліджено номінативні процеси в українських східностепових говірках Південної Донеччини на матеріалі тематичної групи лексики "Людина та її риси". Здійснено комплексний аналіз антропономенів з використанням лексико-семантичних груп, визначено причини виникнення номінативних одиниць (НО), їх типи (лексичної, пропозитивної, дискурсивної номінації). Розглянуто формальну та семантичну варіативність найменувань, викладено засоби вираження категорії оцінки в досліджуваних говірках, розкрито особливості градуальної характеристики об'єкта номінації, висвітлено процеси реалізації конотативних сил. Запропоновано основні моделі мотивації назв, виявлено міждіалектні паралелі до антропономенів, зафіксованих на даних територіях. На підставі "Лінгвістичного атласу лексики на позначення рис людини в українських східностепових говірках Південної Донеччини" викладено просторову поведінку НО, зокрема, охарактеризовано мікрореали у дослідженому континуумі. Доведено, що НО з виразною конотацією мають деякі особливості порівняно з нейтральними номенами.

  Скачати повний текст

На підставі магнітофонних записів діалектного мовлення (понад 70-ти годин звучання) та зібраних матеріалів здійснено аналіз похідних іменників у говірках полісько-середньонаддніпрянського порубіжжя. Виявлено інвентар словотворчих афіксів. З'ясовано семантичні поля кожного суфікса у межах граматичних родів іменника. Установлено омонімічні та синонімічні відношення між суфіксами. Окреслено продуктивність словотворчих моделей і факсів. Показано, що творення нового слова відбувається в межах певної лексико-словотвірної групи, що є вужчим поняттям, ніж словотвірний тип, визначальними факторами при цьому є відповідний суфікс як класифікуючий елемент та загальна семантика лексико-словотвірної групи. Зазначено, що текстовий дискурс лексико-словотвірних явищ відтворює умови формальної та функціональної варіативності суфіксальних похідних іменників у говірках полісько-середньонаддніпрянського порубіжжя.

  Скачати повний текст

На базі етнолінгвістичного опису сімейних обрядів (родильного, весільного, поховального) Донеччини виконано системний опис складу й семантичної структури лексики сімейних обрядів східностепових говірок та подано їх ареальну та лексикографічну характеристику. Встановлено специфіку обрядової лексики як тематичної групи (ТГЛ), її зв'язок з іншими ТГЛ, визначено центральні та периферійні лексико-семантичні групи. Встановлено ступінь збереженості сімейних обрядів на Донеччині та їх вербального компонента, подано порівняльну характеристику структури традиційної та сучасної родильної, весільної та поховальної обрядовості, що дає матеріал для з'ясування закономірностей формування та розвитку новостворених говірок південно-східного наріччя на лексичному рівні. Встановлено неоднорідність етнодіалектного масиву, на підставі чого зроблено спробу ареального представлення етнолінгвістичних моделей та лексико-семантичних груп, визначено різні типи просторової поведінки матеріальних і вербальних елементів родильної, весільної та поховальної обрядовості, частина яких утворює мікроареали, бере участь у диференціації східностепових говірок. Результати лінгвогеографічного аналізу представлено у вигляді атласу (90 карт), проілюстровано запропонованими у додатках текстами (понад 400 текстів) і матеріалами словника лексики сімейної обрядовості (100 словникових статей).

  Скачати повний текст

Досліджено номінативний потенціал соматичної лексики. Виявлено закономірності формування номінативних полів соматизмів і відсоматичних похідних. Установлено склад соматичної лексики українського діалектичного континууму. Досліджено структуру номінативних полів первинних соматономенів і відсоматичних дериватів в українських діалектах. Визначено структурну організацію соматичної лексики. З'ясовано продуктивність первинних соматизмів у номінації інших реалій. Розглянуто інтенсивність і напрямки семантичної та формальної деривації. Виявлено особливості побутування соматизмів і відсоматичних похідних у сучасній говірці. З урахуванням створених наддіалектних моделей розглянуто говіркову систему, що дозволило більш детально виявити реальне наповнення семантичних полів досліджених номенів у діалектній системі говірки, а також показано, що говірка як локальна мовна система містить меншу кількість одиниць у структурі дериваційних гнізд у порівнянні з наддіалектною моделлю. Водночас, аналіз матеріалу, зафіксованого у говірці, дозволив доповнити наддіалектні моделі новими елементами.

  Скачати повний текст

Вибір діалектних систем середньонаддніпрянського й гуцульського мовно-культурних ареалів як обʼєкта спостереження вмотивований їхньою територіальною віддаленістю між собою, належністю до різних локальних типів культури з різним ступенем її збереження / редукції, що може оприявнити відмінності в реалізації локальних моделей.Дослідження обʼєднує три етапи: аналіз мотивації ключових слів концептів; моделювання польової структури концептів; виявлення концептуального потенціалу ключових слів когнітивних одиниць. Зібраний у діалектах матеріал проаналізовано й представлено в послідовності: аналіз концепту мати, підконцепту Мати Божа й дериватів із коренями -мат-, мам-, -нен-; опис концепту батько й вторинних лексичних одиниць із коренями -бат-, -тат-, -пап-, -от- (-ненʼ-, -дʼедʼ-); визначення когнітивних ознак концепту батьки й способів їхньої мовної експлікації в картині світу носіїв середньонаддніпрянських та гуцульських говірок. Наукова новизна дослідження полягає в тому, що в ньому вперше проаналізовано концепти мати, батько, батьки як фрагменти мовної картини світу носіїв середньонаддніпрянських та гуцульських діалектів; проаналізовано вербальні засоби реалізації картини світу в територіально віддалених діалектних субконтинуумах; виявлено спільне й відмінне в цих діалектних просторах.Емпірична база дослідження - діалектні матеріали, що репрезентують середньонаддніпрянські та гуцульські говірки, зокрема: тексти, записані авторкою впродовж 2020-2023 рр. за спеціально укладеним програмою-питальником; опубліковані діалектні тексти та словники, лінгвістичні атласи інших авторів, укладені в ХХ - першій чверті ХХІ ст., фольклорні та етнографічні джерела, упорядковані в ХІХ-ХХІ ст.Для розвʼязання поставлених завдань використано такі методи: загальнонаукові (аналізу та синтезу, описовий метод, порівняння, елементи кількісного аналізу, моделювання) та власне лінгвістичні методи (метод концептуального аналізу, що передбачає моделювання й опис концептів; текстологічний (контекстуальний аналіз), що дозволив зʼясувати семантику аналізованих лексичних одиниць; метод компонентного аналізу для виявлення складників семантичної структури слів).У дослідженні представлено основні аспекти вивчення мовної, зокрема діалектної картини світу, концепту як її складника, репрезентовано модель аналізу, охарактеризовано важливість застосування методу моделювання під час дослідження обʼєктів мікро- та макрорівнів (діалектної картини світу та концептів).Встановлено, що втілення концептів мати, батько, батьки, Мати Божа в мовленні носіїв середньонаддніпрянських та гуцульських говірок віддзеркалює особливості соціокультурного контексту обраних територіально віддалених ареалів. Визначено, що локальні особливості вербальної картини світу носіїв середньонаддніпряських говірок у системі концептів мати, батько, батьки збігаються з універсальними рисами, які відображають загальноукраїнські культурні цінності.Звернено увагу на те, що вищий ступінь збереження елементів архаїчного в мовній картині світу гуцулів, порівняно із мешканцями середньонаддніпрянського ареалу, зумовлений відносною ізольованістю регіону, тривалішою відсутністю індустріалізації, збереженими гуцулами багатьох традицій та обрядодій.^UThe choice of the Middle-upper-Dnieper and Hutsul linguistic continua as the subject area is motivated by territorial incompatibility, different degrees of traditional culture preservation and reduction, which can reveal differences in the implementation of local models.The research includes three stages: analysis of keywords motivation; modeling the field structure of concepts; identification of the conceptual potential of cognitive units keywords.Material collected in the dialects is analyzed and presented in the following sequence: the analysis of the concept mother, the subconcept Mother of God and derivatives with the roots -мат-, мам-, -нен-; the description of the concept father and secondary lexical items with the roots -бат-, -тат-, -пап-, -от- (-ненʼ-, -дʼедʼ-); determination of the cognitive features of the concept parents and ways of their linguistic explication in the speakers’ worldview of the Middle-upper-Dnieper and Hutsul dialects.The empirical sources of the research include dialectal materials representing the Middle-upper-Dnieper and Hutsul dialects in particular, texts recorded by the author during 2020-2023 with a specially designed questionnaire, published dialect texts and dictionaries, linguistic atlases by other authors in the 20th - and first quarter of the 21st century, folklore and ethnographic sources compiled in the 19th -21stcentury.The research presents the main aspects of studying the linguistic in particular, dialectal worldview, the concept as its component, the analysis model, highlights the importance of applying the modeling method in the study of micro- and macro-level objects (dialectal worldview and concepts).

Надано значний за обсягом емпіричний матеріал - номінативні засоби презентації родинних обрядів у досліджуваних говірках. Вивчено склад, семантику номінативних одиниць весільного, родильного, поховального обрядів. Визначено, що опис номінації даних обрядів у говірках здійснено у структурно-семантичному, етнолінгвістичному й ареалогічному аспектах. З'ясовано структурну організацію, семантику номінативних одиниць даної тематичної групи лексики на тлі структури обряду, просторову поведінку кожної номінативної одиниці даного ареалу. Підтверджено виразне протиставлення наддністрянського, буковинського та подільського діалектів.

  Скачати повний текст

Проведено системний опис іменникової словозміни західнополіських говірок. Розглянуто особливості субстантивного формотворення в ареальному аспекті. Встановлено словозмінні типи іменників і з'ясовано фактори впливу на існування діалектних відмінностей у досліджуваній формотвірній системі. Зроблено висновок про високий ступінь варіантності флексійних формантів. Виявлено локально обмежені відмінкові форми. Визначено межі західнополіського говору та досліджено його внутрішнє членування. Введено максимально повний склад західнополіських субстантивних словоформ, які можуть бути використані в подальших діалектологічних студіях.

  Скачати повний текст

Проаналізовано склад, структурну організацію, семантику та просторову поведінку лексики народного побуту східностепових українських говірок. На підставі аналізу одного сегмента побутової лексики з'ясовано лексичне наповнення наддіалектних моделей назв їжі, напоїв у донецьких говірках. Аналіз структурної організації досліджуваної лексики дає підстави вважати вказану тематичну групу лексики організованою системою, що складається з лексико-семантичних груп, компоненти яких тісно пов'язані спільністю семантичного простору та протиставляються за рядом ДО. Структурно-семантичні особливості проаналізованої лексики характеризують говірки досліджуваного регіону як складову частину українського діалектного континууму, визначальна роль у формуванні якої належить південно-східному діалектному типу. Вплив різних діалектних типів на лексичну систему східностепових говірок спричинив формування таких характерних рис, як фонетична та граматична варіативність назв їжі, напоїв, уживання значної кількості дублетно-синонімічних назв, зміни в семантичній структурі досліджуваних номенів. Аналіз просторової поведінки назв їжі, напоїв східностепових говірок дозволив уточнити та доповнити інформацію щодо ареального членування говірок Донеччини.

  Скачати повний текст