Робота присвячена комплексному дослідженню лексики традиційної народної медицини в українських говірках Інгульсько-Бузького межиріччя в зіставленні з літературними відповідниками, фактами інших українських говірок та слов'янських мов. Проаналізовано склад і структуру окремих підгруп лексики народної медицини, розглянуто їх системні відношення, з'ясовано генезис, номінативні та словотворчі процеси, описано семантику слів, зроблено етнолінгвістичні спостереження.

  Скачати повний текст

Дисертація присвячена системному описові словозміни іменника говірок перехідної між північним та південно-східним наріччями діалектної зони. У дисертації створено модель опису діалектної субстантивної словозміни з урахуванням морфонологічних типів основи; досліджено тенденції розподілу іменників за словозмінними типами, з'ясовано характер словозміни перехідної середньонаддніпрянсько-поліської зони. Систематизація й аналіз зібраного матеріалу дозволили змоделювати для досліджуваних говірок інваріант словозміни іменників, який охоплює 25 типів та 3 граматикатикалізовані парадигми. Розподіл іменників за словозмінними типами в різних говірках може бути використаний як релевантна ознака типології говірок.

  Скачати повний текст

Розроблена модель опису тематичної групи лексики, у складі якої наявна значна кількість конотованих елементів. Здійснено аномасіологічний та ареалогічний аналіз лексики східнослобожанських говірок на позначення людини та її рис. Встановлено лексико-семантичні зв'язки в межах досліджуваної тематичної групи, яка становить складну парадигму, що об'єднує ряд мікропарадигм, вичленованих на підставі реалізації понять, їх диференціації за певними ознаками. Розкрито особливості номінативних процесів у межах аналізованої тематичної групи, зазначено, що для більшості лексем на позначення людини та її рис характерна яскрава експресивність, більш виражена при пейоративній оцінці й менше - при меліоративній. Визначено провідні способи й засоби номінації. Розглянуто особливості функціонування дублетних утворень серед репрезентантів окремих сем. Досліджено функціональне співвідношення однослівної й багатослівної, первинної і вторинної номінації людини та її рис. Подано лінгвогеографічну характеристику аналізованої лексики. Відзначено, що східнослобожанським говіркам не властиве різко виражене протиставлення діалектних зон, хоча самі зони окреслюються; більшість міжговіркових відмінностей пов'язана з неоднаковим репертуаром лексем окремих сем у різних мікроареалах регіону, різною функціональною активністю репрезентантів семи. Визначено типи ареальної поведінки репрезентантів сем.

  Скачати повний текст

У дисертації досліджено лексико-семантичну сутність, фонетико-морфологічні особливості відзайменникових прислівників різних говіркових груп Західного Полісся в генетичному та лінгвогеографічному аспектах у взаємозв'язку із сучасною українською літературною мовою, іншими українськими говорами, а також суміжними слов'янськими мовами. На прикладі 1870 прислівників (включаючи і фонетико-морфологічні варіанти) простежено формування системи відзайменникових прислівників західнополіського говору, з'ясовано основні закономірності і тенденції розвитку цієї системи, продуктивність основних словотвірних моделей. Численний фактичний матеріал малює цілісну картину прислівників західнополіського говору.

  Скачати повний текст

Досліджено характер віддзеркалення українськими зоофразеологізмами позамовної дійсності у зв'язку з їх формуванням, еволюцією та здатністю до культурної референції. На основі матеріалів літературних та ареальних ідіом виділено основні фразеосемантичні групи, встановлено особливості детермінації між фразеопродуктивністю символьних фаунонімів-концептів та глибиною їх вертикального культурно-національного контексту, виявлено інтроспективні маркери культурно-національної семантики та активні структурно-семантичні моделі у східнослобожанських та степових говірках Донбасу. Розкрито провідну роль конотативного компонента у семантичній структурі зоофразеологізмів, який виступає єднальною ланкою двох семіотичних систем - мови і культури, а також досліджено зв'язок внутрішньої форми зоофразеологізмів з екстралінгвістичними чинниками її становлення.

  Скачати повний текст

Наведено комплексне дослідження лексики, що номінує вогонь у говірках російської мови, метою якого є встановлення характеру інтерпретації відповідної реалії мовною свідомістю росіян. Здійснено ономасіологічний аналіз субстантивних діалектних найменувань вогню, який полягає у виявленні внутрішньої форми номінацій, встановленні репертуару і типології їх мотивуючих ознак, визначенні найбільш характерних принципів номінації. Найменування вогню вивчено також у семасіологічному аспекті: встановлено репертуар і структуру їх значень (семем), змодельовано семантичне поле "вогонь". Розглянуто семантичну специфіку дієслів, які вживаються в типових контекстах, що номінують ситуацію горіння. На підставі виявлених фактів доведено, що інтерпретація вогню в російській мовній картині світу характеризується діяльнісно-практичним антропоцентризмом, тобто вогонь репрезентується діалектною мовою переважно як елемент матеріальної культури та артефакт, що створює і контролює людина у процесі практичної діяльності.

  Скачати повний текст

Досліджено активні процеси в ареальній фразеології (АФО) сходу України, встановлено дериваційну базу, способи та фактори формування АФО, розкрито їх лінгвальний фразеотворчий механізм, "наступ" субстандарту на АФО. На підставі виявлених семантичних рядів, наявних картотек і словників ареальної фразеології виділено 53 концепти-образи з особливою фразеопродуктивністю, висвітлено характер образності АФО, різнобічні зв'язки між словами-концептами й ареальними фразеологічними одиницями. Досліджено вісім варіантно-синонімічних груп та засвідчено активність АФО у вербалізації зовнішнього вигляду людини, її рис і стану. У межах поля "смерть" проаналізовано складний і динамічний характер взаємодії лінгвальних і екстралінгвальних факторів. Виявлено у говірках сходу України 48 чинних структурно-семантичних і мотиваційних моделей, висвітлено їх активність, наповнення та фразеопродуктивність.

  Скачати повний текст

Досліджено основні дериваційні риси та закономірності лемківського діалекту в межах словотвірної системи іменника на основі словотвірного аналізу апелятивних іменників. У процесі вивчення аналізованих деривативів з погляду їх словотвірної структури встановлено зв'язок словотвірної бази похідного слова з форматом, визначено типи, розряди, категорії в системі апелятивів.

  Скачати повний текст

Наведено результати системного аналізу одного сегмента побутової лексики східностепових говірок. Визначено особливості структурної організації та семантики тематичної групи назв одягу, з'ясовано характерні риси словника новостворених українських говірок Донеччини. З'ясовано, що проаналізована тематична група лексики є багатоплановою системою, до її складу входять лексико-семантичні групи назв одягу різних типів, кожна з яких поділяється на дрібніші лексико-семантичні парадигми. Узагальнююча модель кожної лексико-семантичної групи відображає диференціацію лексики одягу за певними ознаками. Структурно-семантичні особливості назв одягу східностепових говірок характеризують говірки досліджуваного регіону як складову частину українського діалектного континууму. На підставі аналізу просторової поведінки назв одягу східностепових говірок уточнено та доповнено інформацію про ареальне членування говірок Донеччини.

  Скачати повний текст

На базі етнолінгвістичного опису сімейних обрядів (родильного, весільного, поховального) Донеччини виконано системний опис складу й семантичної структури лексики сімейних обрядів східностепових говірок та подано їх ареальну та лексикографічну характеристику. Встановлено специфіку обрядової лексики як тематичної групи (ТГЛ), її зв'язок з іншими ТГЛ, визначено центральні та периферійні лексико-семантичні групи. Встановлено ступінь збереженості сімейних обрядів на Донеччині та їх вербального компонента, подано порівняльну характеристику структури традиційної та сучасної родильної, весільної та поховальної обрядовості, що дає матеріал для з'ясування закономірностей формування та розвитку новостворених говірок південно-східного наріччя на лексичному рівні. Встановлено неоднорідність етнодіалектного масиву, на підставі чого зроблено спробу ареального представлення етнолінгвістичних моделей та лексико-семантичних груп, визначено різні типи просторової поведінки матеріальних і вербальних елементів родильної, весільної та поховальної обрядовості, частина яких утворює мікроареали, бере участь у диференціації східностепових говірок. Результати лінгвогеографічного аналізу представлено у вигляді атласу (90 карт), проілюстровано запропонованими у додатках текстами (понад 400 текстів) і матеріалами словника лексики сімейної обрядовості (100 словникових статей).

  Скачати повний текст

Здійснено аналіз акцентуації непохідних іменників бойківських говірок у словозмінній парадигмі. Визначено акцентні типи і підтипи непохідних іменників у досліджуваних говірках, а також зовнішню та внутрішню продуктивність акцентних типів. Розглянуто інтегральні та диференційні риси наголошування непохідних іменників бойківських говірок. Акцентуаційне дослідження проведено на морфологічному рівні з урахуванням словозмінних парадигм і морфемної структури слова. На підставі систематизації та аналізу відповідного матеріалу визначено три акцентні типи з нерухомим наголосом та п'ять акцентних типів з рухомим наголосом. Розподіл іменників за акцентними типами може бути використаний як релевантна ознака зіставного аналізу говірок.

  Скачати повний текст

Здійснено ідеографічний опис фразеологічної системи гуцульських говірок. Виявлено парадигматичні, синтагматичні, внутрішньофразеологічні та фразеотворчі типи відношень. Описано антропоцентричний характер фразеологічної системи, розкрито складний і динамічний взаємозв'язок лінгвальних й екстралінгвальних чинників. Висвітлено закономірності фразеологічного наповнення ідеографічних груп у гуцульських говірках. Відзначено активність фразеологічних одиниць (ФО), що характеризують негативні риси, трагічні події, табуйовані поняття. У межах семантичних рядів виділено структурно-семантичні й семантичні моделі з більшим та меншим ступенем продуктивності, які засвідчують особливості мотивації внутрішньої форми ФО, репрезентують варіативність компонентного складу в межах досліджуваного діалектного обширу.

  Скачати повний текст

Досліджено, що синтаксеми з локативним і темпоральним значенням в українських східнослобожанських говірках побудовані за типовими для багатьох українських говірок моделями. Проаналізовано різноманітні синонімічні засоби, які є вираженням того самого або близького значення, та створюють синонімічність синтаксису. Кожна з моделей має специфічні ознаки за характером головних компонетів та їх поширювачів, позначає однорідні або неоднорідні відношення, розрізняються засобами та показниками граматичного зв'язку між словами. Відзначено, що більшість міжговіркових відмінностей пов'язана з неоднаковим репертуаром лексем, розглянутих синтаксем, які є засобом вираження різних семантичних відтінків. На підставі зіставлення локативних і темпоральних синтаксем східнослобожанських говірок з синтаксемами історичних пам'яток виявлено динаміку їх розвитку, особливості функціонування дублетних утворень.

  Скачати повний текст

На підставі магнітофонних записів діалектного мовлення (понад 70-ти годин звучання) та зібраних матеріалів здійснено аналіз похідних іменників у говірках полісько-середньонаддніпрянського порубіжжя. Виявлено інвентар словотворчих афіксів. З'ясовано семантичні поля кожного суфікса у межах граматичних родів іменника. Установлено омонімічні та синонімічні відношення між суфіксами. Окреслено продуктивність словотворчих моделей і факсів. Показано, що творення нового слова відбувається в межах певної лексико-словотвірної групи, що є вужчим поняттям, ніж словотвірний тип, визначальними факторами при цьому є відповідний суфікс як класифікуючий елемент та загальна семантика лексико-словотвірної групи. Зазначено, що текстовий дискурс лексико-словотвірних явищ відтворює умови формальної та функціональної варіативності суфіксальних похідних іменників у говірках полісько-середньонаддніпрянського порубіжжя.

  Скачати повний текст

Досліджено середньонаддніпрянсько-степову діалектну межу, ареальну стратиграфію та наведено системний опис назв одягу, взуття, головних уборів та прикрас у говірках середньонаддніпрянсько-степового порубіжжя. Проаналізовано репертуар, структурну організацію номенів у межах парадигм, виділено тематичні та лексико-семантичні групи як основні типи угруповань лексики. На підставі карт "Атласу лексики на позначення одягу, взуття, головних уборів і прикрас у говірках середньонаддніпрянсько-степового зарубіжжя" (175 карт з коментарями) виявлено внутрішню диференціацію досліджуваного континууму. Окремі зони та групи говірок виділено на підставі відмінностей у репертуарі й особливостях лексичного вираження маніфестантів аналізованих сем, співвідношення інноваційних та архаїчних назв, семантичної спеціалізації, варіативності фонетичної структури лексичних одиниць.

  Скачати повний текст

Проаналізовано семантику, структуру, варіативність, особливості функціонування об'єктних, локативних та темпоральних словосполучень східностепових говірок Донеччини. Встановлено типи дієслівних сполучень з іменним компонентом та їх формальними та семантичними ознаками. Визначено локалізацію різних типів дієслівно-іменних конструкцій у говірках досліджуваного діалектного масиву та подано характеристику їх просторової поведінки. Доведено, що до ознак, які забезпечують єдність українських східностепових говірок з іншими говорами південно-східного наріччя на синтаксичному рівні, належать побудовані за типовими для багатьох українських говірок моделями структури з локативними, темпоральними та об'єктивними відношеннями. Відзначено, що кожна з моделей має діалектоспецифічні вияви, особливості яких визначаються лексико-семантичним набором головних компонентів та їх поширювачів, відтінками семантичних відношень між елементами словосполучення, засобами та показниками граматичного зв'язку між ними. Відзначено, що діалектні особливості прийменникових структур простежуються переважно в сфері синтаксичних функцій непрямих відмінків. Розглянуто рівень продуктивності моделей дієслівних словосполучень з іменним компонентом, значну увагу приділено особливостям функціонування дублетних утворювань у новостворених говірках.

  Скачати повний текст

Проведено комплексний аналіз структури буковинських та гуцульських говірок Південної Буковини на фонетичному рівні. З'ясовано чинники формування та функціонування говірок Сучавщини. Виявлено специфічні для буковинських та гуцульських діалектних континуумів фонетичні явища. Встановлено відмінності між буковинськими та гуцульськими говірками Південної Буковини. Детально проаналізовано фонетичні зміни, виявлені в різних ареалах даних говірок. Описано взаємодію буковинських та гуцульських говірок Сучавського та Ботошанського повітів Румунії з сусідніми українськими говірками Північної Буковини та Мараморощини. Простежено продовження лінії ізоглос у напрямку сусідніх говірок української мови на території України. Запропоновано поділ говірок Сучавщини на буковинські та гуцульські.

  Скачати повний текст

Виявлено склад, проаналізовано ареальну варіативність та просторову поведінку фітономенів у західнополіських говірках. Досліджено семантичну мотивацію західнополіських найменувань лікарських рослин, встановлено інвентар словотворчих афіксів, визначено їх продуктивність. З'ясовано ареальну диференціацію даного шару лексики. На базі карт "Атласу західнополіських назв лікарських рослин", що відтворюють не лише відмінності в репертуарі та лексичному вираженні аналізованих маніфестантів, а й словотворчі особливості, встановлено внутрішню диференціацію досліджуваного континууму, зокрема виділено північну, північно-західну, західну, південно-західну, південну, південно-східну, східну, північно-східну, центральну діалектні та визначено перехідні зони.

  Скачати повний текст

На підставі вивченя малодосліджених пам'яток, виданих у друкарнях Почаївського монастиря у василіянський період його історії, встановлено фонетичні та морфологічні особливості української літературної мови XVIII ст. Охарактеризовано питомо українські риси вокалізму та консонантизму, засвідчені у пам'ятках Почаївської друкарні, проаналізовано морфологічну структуру мови текстів, церковнослов'янські елементи української редакції. З'ясовано, що почаївські стародруки повною мірою засвідчують характерні особливості української мови, які відрізняють її від інших слов'янських мов. Виявлено діалектні риси та поодинокі полонізми, відображені у текстах досліджених книг і властиві сучасним волинським говіркам, з'ясовано їх співвідношення з загальномовними. З'ясовано, що діалектні особливості не надавали мові аналізованих творів вузько локального значення.

  Скачати повний текст

Уперше здійснено опис угорської лексики, пов'язаної з їжею й кухонним начинням у досліджуваних угорських говірках Закарпаття. Зазначено: ця лексика є багатою та своєрідною, що пояснюється багатовіковим контактуванням цих говорів з українськими та словацькими говорами. Відзначено, що зібраний лексичний і семантичний матеріал містить значну інформацію про побут угорського населення даного регіону, його історію та взаємозв'язки з іншими угорськими, а також українськими та словацькими говорами. З'ясовано, що значна частина лексем успадкована від фінно-угорського та угорського періоду, багато назв виникло уже на власному угорському грунті та засвоєно чи запозичено з інших мов. Уперше введено до наукового обігу назви, які дотепер не були відомі мовознавцям. Здійснено спробу охарактеризувати зміни у лексичному складі назв їжі та кухонного начиння, значну увагу приділено словам-архаїзмам та новим назвам, що не фіксуються словниками угорської та інших мов.

  Скачати повний текст