Розглянуто особливості засвоєння дітьми старшого дошкільного віку дієслівного словотворення префіксального типу. Розроблено експериментальну технологію засвоєння префіксальних дієслів, що сприяє формуванню системності знань у старших дошкільників та охоплює такі компоненти: спостереження та сприймання семантичної ролі дієслів руху (дії, стану), виділення та узагальнення істотних ознак префіксів та їх узгодженість із прийменниками, перенесення словотвірної моделі дієслів руху на дієслова дії та стану, виконання вправ на закріплення, що передбачають включення одержаних знань у мовленнєву практику. Визначено та охарактеризовано рівні, стадії, педагогічні умови, тенденції та закономірності засвоєння префіксального словотворення дієслів.

  Скачати повний текст

Здійснено спробу встановити максимально повну парадигму засобів вираження комунікативної мети висловлення, з'ясувати особливості еволюції поглядів на актуальне членування речення, напрацювання його теоретичних і концептуально-засадничих принципів та простеження співвідношення актуального членування складнопідрядного речення з підрядними детермінантними з системою мовленнєвих жанрів й обсягом наявних комунікативних регістрів. Розглянуто специфіку пропозиції теми, комплексної теми, її структурних особливостей і характеристик темоідентифікаторів у структурному та функціонально-навчальному аспектах, закономірності реалізації теми в складнопідрядних реченнях з підрядними детермінантними, охарактеризовано тему як носія найменшого ступеня комунікативного динамізму (елемент незалежний від ситуації, контексту, тема може мати відому та нову інформацію). Прокоментовано препозицію теми, яка є більш тематичною, ніж ремантичною. З'ясовано функцію теми у різних типах детермінантних складнопідрядних реченнях. Проаналізовано комунікативні типи складнопідрядних речень з підрядними детермінантними та їх моделі, для кожної з яких наведено особливості тематичної та рематичної частини. Розглянуто позиційні ознаки реми у складнопідрядних реченнях з підрядними детермінантними, зокрема, увагу приділено постпозиції реми, виділено комплексну рему та висвітлено різні типи ускладнень реми (поширення, дієслівні групи, комплекси), установлено систему ремоідентифікаторів, визначено статус і функції дієслова для аналізу тема-рематичних структур.

  Скачати повний текст

Досліджено системні та функціональні характеристики англійських віддієслівних іменників (ВІ), а також відіменникові дієслова (ВД). Зазначено, що існує залежність між частотою ВІ та ВД і поширеністю моделей. Доведено, що кількість реалізованих ядерних моделей ВІ та ВД залежить не від словотвірної групи ВІ та ВД, а від її частоти. Визначено діагностуючі лексико-семантичні групи (ЛСГ) ВІ, які характерні для певного словотвірного типу.

  Скачати повний текст

Досліджено багатозначність дієслів конкретної фізичної дії у сучасній українській літературній мові. З'ясовано семантичний і функціональний аспекти полісемії багатозначних дієслів конкретної фізичної дії на матеріалі дієслів, що належать до трьох лексико-семантичних груп - створення, зруйнування та пошкодження, яких було класифіковано за відповіними мікрогрупами. Розглянуто теоретичні засади лексичної полісемії. Проаналізовано організацію семантичної структури полісемантеми. З'ясовано суть понять "лексема", "семема", "сема". Визначено й описано, крім узуальних, периферійні типи значень, а саме: архаїчні, сленгові та оказіональні значення. Досліджено семантичні структури багатозначних дієслів конкретної фізичної дії з первинною семантикою створення об'єкта. З'ясовано специфіку формування дієслівних семантичних дериватів. Розглянуто умови та механізми появи значень у дієслів конкретної фізичної дії з семантикою створення об'єкта. Здійснено аналіз вторинних лексико-семантичних варіантів, яких набули дієслова конкретної фізичної дії з первинною семантикою зруйнування та пошкодження об'єкта. Проаналізовано мотивацію кожної семеми. Розглянуто особливості функціонування полісемічних дієслів фізичної дії у синтаксичних побудовах. З'ясовано контекстуальні умови функціонування лексико-семантичних варіантів дієслів. Описано взаємозв'язки між значеннями у структурі лексеми та виявлено семантичні компоненти, що мотивують вторинні значення. Досліджено значеннєві парадигми полісемантичних дієслів з урахуванням взаємодії парадигматичних і синтагматичних векторів структурної організації лексики.Застосування результатів дослідження сприє з'ясуванню механізмів формування значень, визначенню ролі синтагматики та позамовних чинників у цьому процесі, регулярності розвитку полісемії. Проведено комплексний аналіз денотативних, конотативних і денотативно-конотативних семем, який дозволяє здійснювати систематизацію значень дієслів української мови.

  Скачати повний текст

Досліджено вживання граматичних форм часу (ГФЧ) дієслова в художньому, науковому та публіцистичному стилях, їх взаємозв'язок з семантичними підкласами та побудову граматичного поля часу з ядром і периферією в системі дієслова сучасної англійської мови. Розглянуто основні підходи до виділення часових форм, стильову структуру мови, обгрунтовано виділення досліджуваних функціональних стилів та семантичних груп, проаналізовано погляди на поняття в лінгвістиці. З використанням описового методу проаналізовано частоту вживання часових форм та семантичних підкласів дієслова в трьох стилях. Застосовуючи квантитативні методи встановлено парадигматичні зв'язки між ГФЧ дієслова. На базі об'єктивних критеріїв запропоновано модель граматичного поля часу в системі дієслова сучасної англійської мови та його варіантів у функціональних стилях.

  Скачати повний текст

Вивчено структурні і семантичні типи безафіксних віддієслівних іменників у середньоверхньонімецькій та сучасній німецькій мові. Встановлено, що безафіксний віддієслівний словотвір іменників німецької мови охоплює дві моделі: субстантивацію інфінітива та субстантивацію дієслівної основи. Доведено, що до процесу субстантивації інфінітива залучаються майже усі морфологічні та структурні типи середньоверхньонімецьких дієслів, найбільш активними є слабкі перехідні кореневі лексими. Визначено, що у сучасній німецькій мові зростає активність слабких, модальних, неперехідних дієслів, а також дієслів з відокремлюваними префіксами. Досліджено, що у процес субстантивації дієслівної основи у середньоверхньонімецькій мові іменники чоловічого роду утворюються, як правило, від сильних дієслів та основ з відокремлюваними префіксами; середнього роду - від сильних дієслів та основ з невідокремлюваними префіксами; під час утворення іменників жіночого роду активними є слабкі дієслова та основи з відокремлюваними префіксами. Простежено, що на сучасному етапі зростає словотвірна активність сильних дієслів та мотивуючих основ з відокремлюваними префіксами у відношенні до дериватів чоловічого роду; слабкі кореневі дієслова та основи з відокремлюваними префіксами утворюють, частіше за все, іменники жіночого роду; слабкі та кореневі твірні основи - іменники середнього роду. Продуктивним засобом щодо утворення подібних іменників на обох зрізах виступає зміна голосного кореня, а саме аблаут. Встановлено, що у новій сучасній мові питома вага іменників з абстрактною семантикою нижча за середньоверхньонімецький показник, в той час як зростає частка імен з конкретним значенням, що характеризує дану модель як продуктивну у відношенні щодо абстрактних і конкретних іменників на обох зрізах.

  Скачати повний текст

Уперше сформульовано основні словотвірні критерії поділу відіменних дериватів на типи та підтипи. На конкретних фактах простежено закономірності творення дієслівних одиниць. Виділено продуктивні та непродуктивні словотвірні суфікси досліджуваного періоду, враховуючи їх продуктивність у наступні періоди функціонування мови. Виявлено загальні закономірності розвитку словотвірної системи староукраїнського дієслова. Виконано порівняльний аналіз із залученням матеріалу попередніх періодів розвитку та матеріал сучасної української літературної мови, споріднених мов та діалектні матеріали української мови.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Проаналізовано граматичну специфіку українського законодавства. Розкрито проблемні питання лінгвістики законодавчих текстів. Висвітлено різні погляди на статус мови законодавства, що кваліфікується як окремий функціонально-стильовий різновид офіційно-ділового стилю сучасної української літературної мови, виявлено типові риси стилю мови сучасного закону. Увагу приділено дослідженню віддієслівних іменників, що активно функціонують у даних текстових масивах, граматичної категорії стану дієслова (пасивні конструкції), грамеми теперішнього часу, похідних прийменників, сполучників і сполучних слів. Охарактеризовано словосполучення в мовній організації текстів законодавства (словосполучення термінологічного характеру, інфінітивні сполуки), речення (просте, складне, порядок слів, структури з однорідністю, вставлені конструкції). Зазначено, що указані морфолого-синтаксичні категорії найповніше висвітлюють сутність специфіки мови законодавства як особливого функціонально-стильового різновиду офіційно-ділового стилю сучасної української мови.

  Скачати повний текст

Запропоновано та верифіковано на базі репрезентативного масиву українських дієслів, опрацьованих у тлумачному Словнику української мови в 11-ти томах (К., 1970 - 1980 рр.), універсальну інформаційно-лексикографічну модель для представлення та опису їх граматичної та лексичної семантики, побудовано комп'ютерні реалізації зазначеної моделі у вигляді низки лексикографічних баз даних. З використанням методологічних засад розробленого інструментарію представлено досліджуваний матеріал у вигляді однорідних угруповань - від найзагальніших граматичних класів до окремих лексико-семантичних груп. Установлено систему лексикографічних параметрів граматичної та лексичної семантики дієслів української мови, одержано нові лінгвістичні класифікації дієслів за різними параметрами, розроблено лінійний (табличний) формат для представлення дієслівних формул тлумачення, побудовано нові типи словників.

  Скачати повний текст

Вперше комплексно досліджено грамемну структуру категорії темпоральності у сучасній українській мові. З'ясовано статус грамеми як найменшої категорійної одиниці, обгрунтовано доцільність розмежування грамем морфолого-синтаксичної та семантико-синтаксичної природи. Визначено грамемний склад морфологічної категорії часу дієслова, диференційовано значення грамем темпоральності семантико-синтаксичного характеру, встановлено їх ієрархію та засоби вираження. Охарактеризовано конструкції загального відносного часу як такі, що посідають проміжне місце в системі засобів різночасності і становлять периферію категорії темпоральності.

  Скачати повний текст

Виявлено засоби репрезентації категорії оцінки у морфемно-словотвірній структурі слова, установлено словотвірний потенціал слів усіх граматичних класів російської мови щодо їх здатності утворювати оцінні похідні. Визначено основні способи творення евалюативних іменників, прикметників, прислівників, дієслів та структурних слів: афіксація, складання, графіксація. У межах диференціації понять "аксіологічність" і "евалюативність", "об'єктивна" та "суб'єктивна оцінка" охарактеризовано різновиди квалюативів. З'ясовано, що найбільша кількість евалюативів мотивується іменниками, прикметниками, прислівниками; значно менша - дієсловами, вигуками, частками, займенниками. Зовсім не утворюють оцінних похідних числівники, сполучники, прийменники, дієслова-зв'язки, модальні слова. Зауважено, що у творенні евалюативів домінують суфіксальні афікси, а також можуть приймати участь префікси, префіксоїди, повторення основ. Зазначено, що конкретне значення поліфункціональних афіксів уточнюється контекстом.

  Скачати повний текст

Визначено потенціал дієслів соціально-економічної сфери. Розглянуто співвідношення між питомими українськими та іншомовними дієслівними основами. Сформовано тематичні групи та підгрупи дієслів. Проаналізовано шляхи та засоби їх поповнення новими одиницями. Розмежовано дієслова загального вжитку та дієслова-терміни. Простежено динамічні процеси у семантичній структурі, явища термінологізації та детермінологізації значень дієслів. Запропоновано шляхи та засоби семантичного збагачення тематичних груп дієслів, використовуваних у соціально-економічній сфері.

  Скачати повний текст

Досліджено питання дієвідмінювання різних типів неправильних дієслів. На підставі аналізу арабських джерел розроблено правила правопису гамзи та злиття однакових приголосних, які необхідні, передусім, для дієвідмінювання гамзованих і подвоєних дієслів. Уперше представлено докладну класифікацію неправильних дієслів, за якою розмежовано правильні та неправильні дієслова на підставі відомих принципів, що використовуються в загальному мовознавстві з урахуванням традицій, які склалися в арабському мовознавстві. Подано повний список конкретних дієслів з усіма типами неправильностей. На підставі розробленої класифікації та перетворення слабких звукосполучень запропоновано нові положення щодо відмінювання слабких дієслів.

  Скачати повний текст

Комплексно досліджено семантичну та структурну організацію простих речень з дієслівними предикатами різних лексико-семантичних груп і особливоті їх функціонування у сучасній українській літературній мові. Проаналізовано проблему семантики дієслова. Створено типологію значень дієслівних предикатів. Увагу приділено процесам десемантизації та лексикалізації. З'ясовано основні функції дієслів у структурі речення, а саме: предикативно-пропозитивну, копулятивну, актуалізаційну, модифікаційну, конпенсаторну. Зроблено спробу представити дієслівні речення як системно організований фрагмент, що має ознаки польової структури. Визначено місце речень певної семантики у ньому. Обгрунтовано зумовленість семантико-синтаксичної структури речення валентнісно-інтенційними потенціями дієлівного предиката. Визначено базові моделі дієслівних речень різної семантики, встановлено їх внутрішньомодельні різновиди та варіанти структурно-морфологічної реалізації.

  Скачати повний текст

Досліджено англійські фразові дієслова - комплексні лексеми, що складаються з монолексемного дієслова та післядієслівного компонента прислівниково-прийменникової природи, який внаслідок послаблення прислівникової або прийменникової функції утворює з дієсловами відносно стійкі семантичні та синтаксичні сполучення. Розглянуто дієслова з постпозитивними компонентами on і off, визначено їх спільні та диференційні семантичні та дериваційні ознаки. Запропоновано семантичну класифікацію дієслів з постпозитивними компонентами та виділено у семантичних системах розглянутих одиниць спільні типові та специфічні значення, антонімічні та синонімічні значення, визначено їх кількісні ознаки та ступінь продуктивності. Проаналізовано дериваційні процеси у складі дієслів з постпозитивними компонентами onv і off та визначено шляхи їх утворення від відповідних вихідних дієслів за допомогою постпозитивного компонента on і off (словотвірна деривація) та за рахунок розвитку семантичної структури комплексних дієслів (семантична деривація). Установлено типи семантичної кореляції між вихідними дієсловами й утвореними від них дієсловами з постпозитивними компонентами on і off (словотвірна деривація). З'ясовано типи семантичної деривації та виявлено їх кількісні ознаки.

  Скачати повний текст

Запропоновано комплексне дослідження семантико-словотворчих зв'язків емотивних дієслів та їх іменних похідних з урахуванням функціональних особливостей дериватів. Наведено поняття розширеної типової словотворчої парадигми, до складу якої включаються деривати формально-семантичного та семантичного рівня, утворені за регулярними метонімічними моделями. У межах даного поняття виявлено список потенційних дериваційних значень емотивних імен на рівні словотворчих категорій "ім'я дії", "ім'я особи" та "ім'я якості", а також досліджено характер взаємодії між- та внутршньоіслівної мотивації у межах одного полісеманта.

  Скачати повний текст

Проведено дослідження категорії епістемічної модальності у діахронному аспекті, розкрито шляхи формування та еволюції системи мовних засобів (морфологічних, синтаксичних, лексичних) її вираження у середньоанглійській мові у контексті граматичних засобів реалізації достовірності/недостовірності у давньоанглійській мові та у порівнянні з системою форм суб'єктивної модальності сучасної англійської мови. Встановлено динаміку розвитку значень категорії епістемічної модальності (достовірності/недостовірності, гіпотетичної модальності (припущення, передбачення) та модальності логічної необхідності, сформульованої як висновок на основі міркувань мовця про очевидні для нього факти, попередніх знань, звичайного стану речей, свідчень очевидців) в історії англійської мови. Показано процеси переходу від оформлення модальних значень закінченнями дієслова до вираження їх модальними прислівниками, частками, модальними словами, засобами складнопідрядного зв'язку у реченнях, за допомогою контексту.

  Скачати повний текст

Запропоновано новий - ергономічний - напрям лінгвістичного аналізу мовних одиниць та їх функціонування в комунікативному процесі. Ергономіка вивчає різні види людської діяльності, в тому числі мовленнєву, з метою визначення передумов їх оптимальності та ефективності. Даний підхід пов'заний із когнітивними аспектами продукування, розуміння та запам'ятовування мовленнєвих повідомлень. Ергономічний аналіз категорій аспекту, часу, стану, модальності, негативності здійснено на матеріалі текстів, які імітують спонтанне мовлення людей і проведено з урахуванням когнітивних, антропологічних, соціальних, психологічних, культурних характеристик комунікантів. Проведено ергономічний аналіз текстів реклами та інструкцій, які є прикладами підготовленого мовлення, оформлено алгоритми їх ефективної побудови. Значну увагу приділено граматичним, лексичним, структурним, графічним засобам оптимального та раціонального оформлення текстів реклами й інструкцій.

  Скачати повний текст

Розглянуто супроводжувальну дію в сучасній німецькій мові як один з засобів відображення категорії часу в мові. Зроблено всебічний аналіз впливу, який мають на дане мовне явище темпоральність, часова локалізованість, аспектуальність, таксис і часовий порядок. Визначено, що супроводжувальною є дія, що відбувається одночасно з головною в єдиний проміжок часу, здійснюється єдиним суб'єктом дії та має певне формальне вираження щодо головної дії. Розглянуто два типи синтаксичних конструкцій, які мають у своєму складі супроводжувальну дію - прості ускладнені та складнопідрядні речення. Дані конструкції зумовлені ієрархічними відношеннями між головною та супроводжувальною діями. У простому ускладненому реченні виділено регулярні та частотні засоби вираження супроводжувальної дії: дієприкметник I, прикметниково-субстантивні сполучення з іменами дії, дієприкметниковий зворот з дієприкметником II, конструкція з абсолютним знахідним, інфінітивний зворот ohne ...zu + інфінітив. Вказані засоби мають певні відмінності щодо частоти вживання, а також у репрезентації власне супроводжувальної дії. Зазначено, що взаємодія таких факторів, як значення сполучника та дієслова, дієслівних форм і граничної/неграничної семантики дієслівних лексем має насуттєвіший вплив на вираження супроводжувальної дії. вживанні дієслівних лексем у складнопідрядних реченнях цього типу.

  Скачати повний текст