Досліджено поезію Т.Шевченка, Є.Маланюка, Л.Костенко у контексті діахронного виявлення сутнісних рис української літературної герменевтики на базі вивчення національного сенсу модусів людського існування. Базуючись на поетичній спадщині авторів, уперше в українському літературознавстві на когерентному та смисловому рівнях вивчено специфіку розвитку українського художньо-герменевтичного мислення як глибинно національного буттєво-історичного розуміння. Таким чином, заглиблення в історико-літературні досвіди концептуальних письменників-класиків дозволило виявити іманентний українському буттю національно-екзистенціальний тип тезаурусу.

  Скачати повний текст

На основі синтезуючого вивчення полісемії у різних часових аспектах з позиції мовця (концепція лексико-семантичного варіювання) та слухача (концепція невизначеності) запропоновано голістичне розуміння полісемії як складного мовносіткового процесу, що має певні кореляції зі структурами головного мозку та світом природних явищ. За даних умов полісемію розглянуто крізь призму експериментальних та кількісних досліджень у синхронії, що дозволяє переосмислити звичні семантичні процеси, пов'язані з полісемією. Вивчення полісемії за допомогою апроксимативно-квантитивних методик в діахронії як результату семантичної зміни та в панхронії як певної регулярності даного процесу допомагає визначити змінні, необхідні для створення неокласичної теорії мови.

  Скачати повний текст

Комплексно досліджено явище фоносемантизму у германських і слов'янських мовах у діахронічному та синхронічному аспектах. Встановлено співвідношення категорій звучання - значення - колір, проаналізовано функціонування фоносемантичних констрант у фонологічних системах англійської, німецької, української та російської мов. Розглянуто емотивну лексику різної частиномовної належності щодо наявності у ній асоціативно-символічного значення у діахронії та синхронії. Проведено порівняльний аналіз фонологічних систем досліджуваних мов, одержано нові дані щодо специфіки цих фонологічних систем і тих фонаційних ознак, які формують у германських і слов'янських мовах фоносемантичні константи. Досліджено взаємозв'язок "мажорності" та "мінорності" поетичного тексту з превалюванням у ньому певних фонестем і фонаційних характеристик звуків у даних мовах.

  Скачати повний текст