Визначено передумови виникнення та становлення феномену влади у християнстві. Розкрито характер взаємовідносин між християнськими спільнотами та державною владою в Римській імперії. Розглянуто характеристику релігійної політики візантійських імператорів. Виокремлено характерні риси цезарепапістської та папоцезаристської моделей відносин між світською та духовною владою. Висвітлено взаємовідносини між державою та Церквою періоду Реформації та доби Просвітництва. Проаналізовано характер державно-церковних відносин в історії країн Східної Європи.

  Скачати повний текст

Проаналізовано витоки й особливості становлення офіційної ідеології принципату імператора Августа. Відзначено існування в епоху Пізньої республіки двох "ідейно-політичних" течій - optimates (або boni) та populares. Вказано, що притаманною рисою пізньореспубліканської ідеології була опора "оптиматів" та "популярів" на одні й ті ж самі традиційні цінності, у зв'язку з чим "традиціоналізм", "популяризм" та ідеологію "популярів" можна розглядати у рівній мірі як гіпотетичні основи для офіційної ідеології раннього Принципату. Показано, що Август на початку своєї політичної кар'єри та у 30 - 20-ті рр. до н.е. не використовував "республіканську" ідеологію. Він спирався на традиційні римські уявлення та поняття, широко застосовуючи пізньореспубліканську термінологію та політичні гасла, які використовувалися у політичній боротьбі епохи Республіки. Зазначено, що принцепс, прагнучи уникнути відродження опозиції під прапорами ідеології optimates усіляко підкреслював "популярне" звучання своєї агітації. Між тим, користуючись гаслами populares у невластивій їм манері та змінюючи їх внутрішній контекст і значення, Август за їх допомоги нав'язував римському суспільству ідеї одноособової влади.

  Скачати повний текст

Досліджено особливості формування показників сухої речовини, склоподібності, вмісту білка в процесі достигання зерна, енергії проростання зерна залежно від удобрення, норм висіву насіння та погодних умов, визначено вміст важких металів у грунті та зерні ячменю ярого залежно від доз внесення мінеральних добрив. Встановлено кореляційні зв'язки урожайності з комплексною взаємодією показників, що зумовлюють біологічну продуктивність рослин, а також з показниками якості зерна ячменю пивоварного напрямку використання. Доведено можливість одержання екологічно безпечного зерна ячменю ярого з максимальною економічною ефективністю, для чого рекомендовано на фоні <$EN sub 60 P sub 60 K sub 60> висівати сорти Цезар і Гетьман з нормою висіву 5,0 млн насінин/га, а збирання ячменю ярого проводити прямим комбайнуванням в повній стиглості зерна за умови застосування роздільного способу - в кінці воскової стиглості.

  Скачати повний текст

У дисертації проведене комплексне дослідження та порівняння соціально-економічних вчень представників східного і західного християнства доби Середньовіччя та їх подальше відображення у соціально-політичних доктринах. Уточнено: змістовне значення термінів (багатство, бідність, лихварство, позика, власність) в морально-етичному вимірі та контексті практичної діяльності релігійних інституцій; особливості конфесійних підходів до соціально-економічної тематики у католицькій і православній традиціях. Досліджуючи вплив середньовічних соціальних учень на соціально-політичні концепції, з'ясовано, що елементи середньовічної теологічної доктрини «два мечі» були адаптовані до сучасних реалій і проявляються в положеннях сучасної соціальної доктрини Римо-Католицької Церкви. В контекстісхіднохристиянських соціально-політичних вчень, в роботі було узагальнено дослідження візантійського принципу «симфонії» Церкви і держави як передумови виникнення цезарепапізму як однієї з форм церковно-державних взаємин у низці країн східнохристиянського світу.Ключові слова: соціально-економічні вчення, соціальна доктрина, економічні категорії, принцип «симфонії», теорія «двох мечів», цезарепапізм, папські енцикліки^UThe dissertation includes the complex research and comparison of social and economic doctrines of representatives of Eastern and Western Christianity of the period ofthe Middle Ages and their further reflection in social and political concepts. The novelty of the presented research lies in the study of the relationship between religion and social and economic aspects as at the stages of formation of socio-economic teachings of Christianity, so in the processes of formation of the newest Christian foundations of public consciousness. In particular, it is noted that the economic idea of Christianity received its final form in the works of the Fathers of the Western and Eastern Churches as a result of a synthesis of the teachings of the Old and New Testaments and Hellenistic philosophy. Its formation and evolution are closely linked to the socio-political decline of the Roman Empire, transformations of economic and religious forms of social consciousness in which religion was a translator of new worldviews, vital ideas, while economic form of consciousness was a lever of choice.In the process of studying the medieval socio-economic teachings of Eastern and Western Christianity, it was found that the economic and social aspects of these doctrineswere formed on the basis of Old and New Testament teachings which include a whole layer of economic issues such as wealth, poverty, usury, trade, slavery, labor, etc. However, the New Testament focuses more on the spiritual plane than on the socio-economic one. Therefore, here the value of all economic and social categories is determined in theeschatological plane, in the context of the use for the salvation of the soul. Based on theocentric, anthropological, axiological and eschatological positions whichremain unchanged up to the present, the Western and Eastern Fathers of the Church, at the same time, interpreted the relationship of notions of economic, social and spiritualdifferently. Economic categories (wealth, poverty, property, etc.) proved to be a key factor in the differences in the moral and ethical dimension and in the context of the practicalactivities of religious institutions. The foundations laid for the role of economic categories in the eschatological perspective set the direction of the relationship between the Church, the state and society up to the present day. Thus, the Western Church, based on the theology of Augustine Aurelius and Thomas Aquinas, enters into a close relationship with social processes and becomes itself an active subject of socio-economic life. The Eastern Church, based on the theology of John Chrysostom, Patriarch Photius, Gregory Palamas, Simon the New Theologian, Nicholas Kwasyl Hamaet, forms position of separation from socially significant processes, emphasizing the value of life in the eschatological perspective which put it in dependence on the secular power. Also in the context of the relationship of socioeconomic ideas of medieval theologians in Catholic and Orthodox socio-political doctrines, it was found that elements of the medieval theological doctrine of "two swords" were adapted to modern realities and manifested in the modern social doctrine of the Roman Catholic Church.A comparison of the medieval socio-economic teachings of the leading representatives of Eastern and Western Christianity has shown that despite common economic and social issues, there are confessional differences in the teachings of wealth, poverty, property, and so on. It is proved that the modern social doctrine of the Roman Catholic Church contains provisions that can be characterized as a modernized manifestation of the medieval political and theological doctrine of "two swords", and also it is clarified that the Orthodox principle of "symphony" of Emperor Justinian I did not ensure harmonious existence of Church and State, moreover, on the contrary, it strengthened thedependence of the spiritual institution on secular power which led to the emergence of Caesareapapsim, a principle that became the basis of church-state relations in a number ofcountries of the Orthodox world.Key words: socio-economic doctrines, social doctrine, economic categories, the principle of "symphony", the theory of "two swords", Caesareapapism, Papal encyclicals.