Вивчено літературну специфіку українського декадансу в аспекті модусів художності. Розглянуто варіативне наповнення модусів художності "декаданс", "рубіж віків", "fin de siecle" у типологічній співвіднесеності європейського й українського літературного досвіду. Висвітлено зв'язок художніх модусів декадансу з модусами інших літературних епох. Стверджено, що український декаданс не реалізував себе як цілісний і завершений проект, але проявився на рівні художніх модусів у творчості багатьох представників української літератури, для яких декаденство стало даниною часу, об'єктивним віянням культури на переході до інших мистецьких можливостей, необхідним посередником входження до європейського культурного контексту. Зазначено вплив ідей Ш. Бодлера, Ф. Ніцше, Р. Вагнера, М. Шелера, П. Верлена й інших "володарів думок" на формування української пре- та декадентської модусності на матеріалі творів І. Манжури, І. Франка, А. Кримського, М. Вороного, О. Олеся, Г. Чупринки, П. Тичини.

  Скачати повний текст

У дисертації розглянуто основні концепції психопоетики. Виявлено джерела становлення особистості Гр. Тютюнника: вплив макро- та мікросередовища. У процесі дослідження застосовано психологоспрямовані дослідження А. Адлера, М. Барнича, В. Гаджиєва, Л. Виготського, Й. Гейзинги, Л. Левчук, Ч. Ломброзо, К. Леонгарда, М. Розовського, В. Роменця, З. Фройда, К.-Г. Юнга та ін. Досліджено характер та темперамент митця як основних складників психоструктури особистості. Едіпів комплекс, спричинений зрадою матері Гр. Тютюнника батькові визнано домінуючим у психосфері письменника. З'ясовано кореляцію особливостей психоструктури Гр. Тютюнника та художності. Визначено, що попри соціально-економічні фактори, письменник апелює до основ духовності. Осмислено поняття художнє мислення та визначено, що для Гр. Тютюнника характерними є такі його особливості: антиномічність; емоційність та чутливість; наявність інтелектуального таланту; синтетичність, ліричність, драматургічність. Визначено, що відродження тенденцій неореалізму, започаткованих на початку ХХ ст. В. Винниченком, підхоплені у 20-х роках В. Підмогильним, окрім загальномистецьких тенденцій 60-х років великою мірою зумовлено особливостями психоструктури письменника. Тіснота рамок соцреалізму – це не лише данина тенденціям часу, а навпаки – тенденції часу зумовлені появою в літературному дискурсі елітарних особистостей з певними особливостями психоструктури, які формують художній світ письменника.^UThe thesis provides a comprehensive analysis of the psychopoetic peculiarities of the artworks by Hryhir Tiutiunnyk. The work reveals the main concepts of psychopoetics. It determines and complements psycholiterary tools, such as psychopoetics, psychoautobiography, psychostructure, megatext, psychophysiognomy. An attempt to differentiate between staginess and theatricality has been made. We considered the origin of author's identity formation: the influence of macro- and microenvironment. We examined the character and temperament of Hryhir Tiutiunnyk as the main constituents of the identity's psychostructure. The Oedipus complex, caused by the fact that author's mother was unfaithful to his father, was determined to be dominating in psychosphere of Hryhir Tiutiunnyk. We defined the correlation between the peculiarities of psychostructure and artistry. Analysis of the creative heritage of Hryhir Tiutiunnyk assures that the main characters of his works possess the same character features as the author himself. The father's character (search for father) deserves special attention in author's life and creative works. Most of the teenage characters were found to be in a state, called in this research «in search for father». It is determined that the social atmosphere directly influences psychoemotional state of personality. In spite of social and economic factors, which are absolutely pertinent in works by Hryhir Tiutiunnyk, the author addresses the basics of spirituality. The landmark situation of the XX century became the time of changes in all the spheres of the identity's existence, stimulus to reinterpretation of the life principles, as well as viewpoints to existence, history and religion. Hryhir Tiutiunnyk also was interested in women's psychology. In the author's creative world the woman is embodied in the character of mother, wife, lover, companion. But all the women, created by the author's imagination, are connected by victimologic aspect of the character formation. We generalized that the artistic thinking is a peculiar kind of thinking, which refers to creation of unique artworks with high aesthetic value. The peculiarities of artistic thinking, found to be common to Hryhir Tiutiunnyk: antinomy, emotionality and sensitivity, presence of intellectual talent, syntheticity (symbiosis of painting and music in artworks), lyricism and staginess.

У дисертації вирішено комплексне наукове завдання, що полягає у визначенні кримінально-правової характеристики елементів і ознак складу злочину, передбаченого ст. 394 КК України, та з'ясуванні соціальної необумовленості встановлення кримінальної відповідальності за втечу зі спеціалізованого лікувального закладу. Зокрема, за результатами проведеного дослідження кримінальної відповідальності за втечу зі спеціалізованого лікувального закладу доведено доцільність декриміналізації ст. 394 КК України.Встановлено, що кримінальна відповідальність за втечу з місця заслання або з лікувально-трудового чи виховно-трудового профілакторію, а так само по дорозі в заслання або профілакторій, вперше знайшла своє відображення у КК УРСР 1960 року тільки після внесення змін від 16 листопада 1982 року – було передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до одного року в основному до злісних п'яниць (осіб, які хворіли на алкоголізм), з метою забезпечення їх примусового лікування і трудового перевиховання;Проведено дослідження зарубіжного досвіду правового регулювання відповідальності за втечу із спеціалізованого лікувального закладу, в результаті чого встановлено, що кримінальна відповідальність за втечу із спеціалізованого лікувального закладу не характерна навіть для країн пострадянського простору; Удосконалено положення доктрини кримінального права щодо доцільності виключення з кримінального закону рудиментів радянської правової спадщини – існування ст. 394 КК України свідчить швидше про данину радянським традиціям кримінально-правового творення, оскільки поміщення в заклад з надання психіатричної допомоги було способом боротьби з інакомисленням та намаганням забезпечити «боротьбу з алкоголізмом» наприкінці існування радянської Союзу. Дістало подальшого розвитку положення щодо надмірності кримінально-правової охорони суспільних відносин у сфері правосуддя як родового об'єкта кримінальних правопорушень проти правосуддя, оскільки безпосереднім об'єктом ст. 394 КК України є суспільні відносини у сфері забезпечення нормальної діяльності спеціалізованих лікувальних закладів.^UThe dissertation improves the theoretical provisions of criminal law in terms of criminal law characteristics of banditry and on this basis developed proposals to the Criminal Code of Ukraine.In the dissertation the complex scientific task consisting in definition of the criminal-legal characteristic of elements and signs of structure of the crime provided by Art. 394 of the Criminal Code of Ukraine, and clarifying the social unconditionality of criminal liability for fleeing from a specialized medical institution.In particular, according to the results of the study of criminal liability for fleeing from a specialized medical institution, the expediency of decriminalization of Art. 394 of the Criminal Code of Ukraine.It is established that criminal liability for fleeing from a place of exile or from medical-labor or educational-labor prophylaxis, as well as on the way to exile or prophylactics, was first reflected in the Criminal Code of the USSR in 1960 only after amendments of November 16, 1982 - punishment was provided in the form of imprisonment for up to one year, mainly for malicious drunkards (persons suffering from alcoholism), in order to ensure their compulsory treatment and re-education;A study of foreign experience in the legal regulation of liability for fleeing from a specialized medical institution, as a result of which it was found that criminal liability for fleeing from a specialized medical institution is not typical even for post-Soviet countries;The provision of the doctrine of criminal law on the expediency of excluding from the criminal law the rudiments of the Soviet legal heritage - the existence of Art. 394 of the Criminal Code of Ukraine testifies rather to a tribute to the Soviet traditions of criminal law, as placement in a psychiatric institution was a way to combat dissent and try to ensure the "fight against alcoholism" at the end of the Soviet Union.The provision on the redundancy of criminal law protection of public relations in the field of justice as a generic object of criminal offenses against justice was further developed, as the direct object of Art. 394 of the Criminal Code of Ukraine is public relations in the field of ensuring the normal operation of specialized medical institutions.The study of objective and subjective signs of escape from a specialized medical institution, we can say that the direct object of Art. 394 of the Criminal Code of Ukraine, there are public relations in the field of ensuring the normal operation of specialized medical institutions.The study of the objective side of the escape from a specialized medical facility allowed us to conclude that the criminal offense provided for in Art. 394 of the Criminal Code of Ukraine can be committed only in the form of action, and consists in fleeing from a specialized medical institution, or on the way to it.A criminal offense is considered to be over from the moment when a person, without a permit, has left a specialized medical institution or fled on the way to it, as a result of which he has the opportunity to dispose of himself freely. Escape from a specialized medical institution is an ongoing crime and lasts until a person is detained or returned voluntarily.The subject of escape from a specialized medical institution is a physically sane or limitedly sane person in respect of whom the court has decided to apply coercive measures of a medical nature (only with placement in a specialized medical institution), who at the time of the crime reached 16 years age.Escape from a specialized medical institution is a criminal offense that is committed only with direct intent, because the person committing the escape must be aware of the socially dangerous nature of their actions, anticipate socially dangerous consequences and want them to occur. The purpose of escaping from a specialized medical institution, or on the way to it, is to freely dispose of oneself at one's own discretion. However, the "purpose" for the qualification of escape from a specialized medical institution does not matter, because it is not provided by the legislator in the disposition of the criminal law, as a mandatory feature of a criminal offense.The directions of improvement of criminal-legal protection of justice are outlined, namely it is offered:- Art. 394 of the Criminal Code of Ukraine "Escape from a specialized medical institution" to exclude.

У дисертації досліджено генезу, динаміку та типові ознаки Пекінської опери як парадигмального маркера епохи, що є відбитком національнокультурної традиції вокально-сценічного мистецтва Китаю ХХ-початку ХХІ ст. Пекінська опера як синтетичне явище, що поєднало у синергетичній єдності регіональні складові вокально-сценічної традиції, розглянуто з позицій соціально-ідеологічного чинника національної ментальності. Специфічність вокально-сценічного мистецтва Китаю пояснюється опосередкованою єдністю національних філософсько-естетичних підходів, що визначають місце та роль музики у конфуціанській традиції. Це власне й дозволяє стверджувати місце вокально-сценічного мистецтва в контексті балансу музичної лексики та діалектичного відношення технічних та емоційних складових музичного мистецтва Китаю. Висвітлено, що філософське розуміння мистецтва, зокрема музики, з позицій конфуціанства, сприяє розвитку цілісності китайської культури та її регіональної специфіки, що акумульовано у Пекінській опері. Вокально-сценічне мистецтво Китаю відображає типові ознаки, що випливають з ідей конфуціанства, яке є одним з ключових елементів китайської ментальності. У роботі розглянуто властивості китайського вокально-сценічного мистецтва де через традиційність виокремлюються найважливіші складові, які хоча й перегукуються з європейським мистецтвом мають змістовно інше наповнення та значення. Виявлено, що розвиток вокального мистецтва Китаю 3 має такі ознаки, як лінеарність мислення, залежність звуку від ресурсів звуковидобування та змістового навантаження, тяжіння до евфемізму. Акцентовано на бінарному просторі існування мелодичної лінії з позиції статичного та дієвого аспектів, тяжіння до фреймової репрезентації, де відображаються основні складові традиційної музичної партії з урахуванням потенційних змін, що залежать від виконавця. У вокально-сценічному мистецтві Китаю також визначено відсутність уніфікованої індивідуальності творця (композитора або виконавця), зосередження на музиці незалежно від її ресурсного забезпечення. Такі особливості трактовано як прояв національної ментальності щодо процесуальності та використання імпровізації у виконавській культурі. У роботі окреслено специфічні ознаки вокальної майстерності, де сценічне втілення є симбіозом таких понять, як почуття, звук, ритм і слово, що існують в інтегральній єдності змісту вокального твору. Голос розглядається як засіб звуковидобування (ресурсно-технічний) та вираження емоційно-розумової діяльності людей. Досліджено специфічні підходи до виконавської практики. Зокрема, були виділені технічні аспекти вокального виконавства, такі як уважне ставлення до пауз (звукових порожнин), римування та співання з урахуванням тембру регістра, виконавця та його ставлення до мови та специфіки мовлення. Ці елементи сприяють формуванню ритмічних каденцій національної вокальної музики, надають виконанню музичну експресію та художню привабливість. Особлива увага була приділена значенню сенсу у створенні якісного звучання та системи дихання, а також їх впливу на формування образу та передачу змісту твору, що виконуєься. У контексті соціального мультикультурного розвитку було встановлено, що традиційний китайський вокальний спів сформував власну унікальну теоретичну систему, засновану на характеристиках вокалізації, артикуляції, римування, видиху та всебічного розуміння тембру та якості звуку. 4 У дослідженні було детально розглянуто вплив соціокультурних чинників на виникнення, розвиток та формування китайської музичносценічної драми протягом тривалого історичного періоду. Було встановлено, що вокально-сценічне мистецтво Китаю має свої коріння у давніх ритуалах, танцях та народних оповіданнях, що згодом еволюціонували у вистави байсі. Ці вистави втілювали в собі характерні риси соціально-історичного контексту, ідеології та психології народу, стаючи виразником емоційного багатства людської природи та сприйняття світу. Детально було розглянуто та проаналізовано сицюйський театр, який включав у себе спів, речитатив, пантоміму, жести, акробатику та бойові мистецтва. Цей театр відігравав важливу роль у формуванні та розвитку Пекінської опери. Виокремлено основні регіональні форми музично-сценічної драми, які передували Пекінській опері. Розглянуто значення Сунсько-юаньської драми наньсі та Юаньської драми цзацзюй у процесі формування амплуа основних персонажів (мо, данина, цзин) і визначення сценічного простору та сценографії з їх характерними рисами лаконічності та умовності. Була проведена аналітична робота щодо виявлення специфіки чуаньці, з фокусом на структуризації вистави, актів, дій та включенні танцювально-пісенних сюїт дацюй та подібних музично-поетичних форм ци, що нагадують ліричний романс.^UThe thesis examines the genesis, dynamics, and typical features of Beijing Operaas a paradigmatic marker of its era, representing the enduring cultural tradition of vocal and stage art in China from the 20th to the early 21st centuries. Beijing Operais recognized as a synthetic phenomenon that synergistically combines regional components of vocal and stage traditions, viewed through the lens of the socio-ideological factor of the national mentality. The specificity of the vocal and stage art of China is explained by the mediated unity of national philosophical and aesthetic approaches, which determine the place and role of music in the Confucian tradition, which allows us to assert the place of the vocal and stage art in the context of the balance of musical vocabulary and the dialectical relationship of the technical and emotional components of the musical art of China. It is highlighted that the philosophical understanding of art, in particular 11 music, from the standpoint of Confucianism contributes to the development of the integrity of Chinese culture and its regional specificity, which is accumulated in the Peking Opera. The vocal and stage art of China reflects the typical features arising from the ideas of Confucianism, which is one of the key elements of the Chinese mentality. The specific characteristics of vocal and stage art in China can be attributed to the harmonious integration of national philosophical and aesthetic principles. These principles establish the significance and role of music within the Confucian tradition, shaping the position of vocal and stage art by maintaining a balance between musical vocabulary and the dialectical relationship between technical and emotional elements of Chinese musical art. It is emphasized that the philosophical understanding of art, particularly music, from a Confucian perspective, contributes to the development of Chinese cultural integrity and its regional distinctiveness, which is embodied in Peking Opera. The vocal and stage art of China exemplifies distinctive features influenced by Confucian ideals, which serve as key elements of the Chinese mentality. The study explores the characteristics of Chinese vocal and stage art, highlighting its traditional elements that, while influenced by European art, possess distinct content and meaning. It was discovered that the development of vocal art in China exhibits specific traits such as linear thinking, reliance on sound production resources and content, and a tendency towards euphemism. The binary nature of melodic lines is emphasized, with static and active aspects shaping their existence, and a preference for frame representation that captures the essential components of a traditional musical piece while allowing for potential variations based on the performer. The absence of a unified individuality of creators (composers or performers) and the emphasis on music regardless of its resource provision are also evident in Chinese vocal and stage art, reflecting the national mentality inherent in this form of artistic expression. 12 These characteristics are interpreted as reflections of the national mentality, particularly in relation to procedural aspects and the use of improvisation in performance culture. The study outlines distinct indicators of vocal prowess, where the stage embodiment becomes a harmonious blend of elements such as emotion, sound, rhythm, and language, all existing within the cohesive unity of a vocal composition. The voice is viewed as both a medium for sound production (with technical resources) and a vehicle for expressing the emotional and intellectual activities of individuals. Specific approaches to performance practice have been examined, particularly focusing on the technical aspects of vocal execution. Attention was given to elements such as the mindful handling of pauses (sound cavities), rhyming, and singing while considering the timbre of the vocal range, the performer's personal qualities, and their relationship to language and the nuances of speech. These elements contribute to the creation of rhythmic cadences specific to national vocal music, imbuing performances with musical expressiveness and artistic appeal. Emphasis was placed on the significance of conveying meaning through the production of high-quality sound and the utilization of proper breathing techniques, as these aspects influence the formation of the performance's imagery and the effective transmission of its content. Within the context of social and multicultural development, it was observed that traditional Chinese vocal singing has developed its own unique theoretical system, drawing upon the characteristics of vocalization, articulation, rhyming, exhalation, and a comprehensive understanding of timbre and sound quality. The research thoroughly explored the impact of socio-cultural factors on the origin, development, and evolution of Chinese musical and stage drama across a significant historica