Дисертація присвячена розсіяному склерозу та енцефаломієліту у дітей. Вивчені особливості дебюту, ранні прояви, перебіг і прогноз розсіяного склерозу у дітей, його зв'язок з ретробульбарним невритом зорового нерва. Описані сучасні клінічні форми розсіяного енцефаломієліту у дітей. Приведені дані додаткових методів дослідження при розсіяному склерозі та енцефаломієліті: комп'ютерної та магнітно-резонансної томографії, зорових викликаних потенціалів, а також імунологічних та імуногенетичних досліджень. Відображені особливості імунологічного стану в залежності від стадії розсіяного склерозу, порівняні з хворими на енцефаломієліт, відображена динаміка імунологічних показників у процесі перебігу розсіяного склерозу. Виявлені імуногенетичні особливості розсіяного склерозу з початком в дитячому віці і особливості його перебігу в залежності від сполучення HLA-антигенів у фенотипі. Запропоновано алгоритм обстеження при підозрі на розсіяний склероз у дітей. Визначено коло захворювань, з якими необхідно диференціювати розсіяний склероз. Обгрунтовані підходи до терапії і показані особливості лікування розсіяного склерозу та енцефаломієліту у дітей. Приведені дані вивчення катамнезу хворих на розсіяний склероз та енцефаломієліт.

  Скачати повний текст

Проведено всебічне обстеження з використанням системного підходу 100 чоловіків із дебютантним порушенням сексуальної функції та їх дружин. Виявлено психосоматичні співвідношення за різних форм дебютантної сексуальної дисфункції у чоловіків, причини, механізми розвитку та прояви різних варіантів обумовленої нею сексуальної дисгармонії подружньої пари. Запропоновано концепцію формування психосоматичних розладів, яка базується на взаємодії конфлікту з особистістю. Розроблено критерії диференційної діагностики клінічних форм дебютантної сексуальної дисфункції та високоефективну систему психотерапевтичної корекції подружньої дезадаптації за даної патології у чоловіка.

  Скачати повний текст

Детально висвітлено клініку інсультоподібних запалень процесів центральної нервової системи (ЦНС) - менінгітів, менінгоенцефалітів, абсцесів головного мозку, проаналізовано їх відмінності від типових випадків запальної патології ЦНС, визначено основні клінічні типи перебігу цієї патології, основні варіанти дебюту неврологічної симптоматики. Наведено дані допоміжних клініко-лабораторних, мікробіологічних методик, візуалізуючих методів дослідження (АКТ та МРТ головного мозку). На підставі аналізу одержаних даних указано причини існування випадків інсультоподібних запальних процесів ЦНС, установлено типові труднощі в діагностиці та чинники, що провокують помилкові діагнози гострого порушення мозкового кровообігу в цих хворих, важливих симптомів статусу хворих і даних допоміжних методів дослідження. На підставі аналізу випадків інсультоподібних запальних процесів ЦНС розроблено ефективний алгоритм ранньої діагностики запальних процесів головного мозку та його оболонок та їх диференційної діагностики від гострих порушень мозкового кровообігу. Запропонований алгоритм, який включає адекватний анамнез відносно загальноінфекційних проявів, кваліфікований огляд хворого, методи обстеження, проведення люмбальної пункції за розширеними показами з дослідженням спинномозкової рідини, мікробіологічні методики надають можливість установити діагноз запального процесу ЦНС в найкоротші строки. Зазначено, що адекватне патогенетичне та етіотропне лікування, розпочате в найкоротші терміни (часто емпіричне, в зв'язку з неуточненим етіологічним чинником), повинно покращувати прогноз щодо виживаємості, зменшення частоти та вираженості залишкових неврологічних проявів.

  Скачати повний текст

Вперше визначено особливості формування врожайності та якості продукції нових сортів льону олійного залежно від погодних факторів, норм висіву та внесення мінеральних добрив за умов Полісся України (Житомирщини). Для нових сортів льону олійного Айсберг, Дебют, Орфей та Південна ніч встановлено оптимальні норми висіву та внесення мінеральних добрив, що забезпечують формування високого урожаю насіння та волокна за їх високої якості. За результатами дослідження розроблено та рекомендовано до виробництва нову технологію вирощування льону олійного, що забезпечить формування максимального рівня високоякісної насіннєвої та волокнистої продукції за умов Полісся України (Житомирщини).

  Скачати повний текст

Досліджено проблему прогнозування віддалених наслідків аневризматичних інтракраніальних крововиливів, а також оптимізації тактики ведення хворих з такими крововиливами. Розроблено систему прогнозу віддалених результатів їх хірургічного лікування, яка передбачає застосування трьох дискримінантних рівнянь, які дозволяють прогнозувати інвалідність, виникнення тривожних і депресивних розладів у всій групі хворих та у підгрупі пацієнтів, які мають I ступінь відповідно до GOS у віддаленому періоді захворювання. У 67,1 % пацієнтів у віддаленому періоді захворювання виявлено тривожні та депресивні розлади різного ступеня виразності, суттєве (більше, ніж удвічі) зниження показників залежної від здоров'я якості життя у сферах рольового фізичного та рольового емоційного функціонування; порушення концентрації уваги й аналітичності індуктивного мислення; 81,9 % пацієнтів мають порушення вегетативного тонусу у серцево-судинній системі, головним чином парасимпатикотонії, порушується водно-електролітний обмін, що має прояв у зниженні відчуття спраги та півищенні рівня натрію у сироватці крові. Виникнення тривожних і депресивних розладів у віддаленому періоді захворювання статистично вірогідно взаємопов'язане з наявністю у хворих паренхіматозного, внутрішньошлуночкового крововиливу та тимчасового кліпкування. Інвалідність у віддаленому періоді захворювання статистично вірогідно зумовлена станом пацієнта під час виписування зі стаціонару, наявністю епілептичних нападів у дебюті захворювання та локалізацією аневризми. На базі розробленої системи прогнозу створено комплекс практичних рекомендацій, який передбачає дослідження психоемоційного стану пацієнтів з високим ризиком виникнення тривожних і дерпесивних розладів з застосуванням Госпітальної шкали тривоги та депресії, визначення показників залежної від здоров'я якості життя з використанням опитувальника SF-3, а також вмісту натрію у сироватці крові. Комплекс призначений для оптимізації тактики ведення хворих на аневризматичні інтракраніальні крововиливи.

  Скачати повний текст

Досліджено елементи карнавальної поетики у дебютних романах М.Йогансена та В.Гомборовича, розглянутих як зразки міжвоєнної експериментальної прози. На базі теорії карнавалізації та меніпеї М.Бахтіна розглянуто особливості фукціонування та трансформації у новому контексті карнавальних тем, мотивів і образів (еротичних, гастрономічних, скатологічних, образів гротескного тіла та смерті), а також більших композиційних блоків - карнавальних схем "увінчання / розвінчання карнавального короля" та "профанного героя за невідповідних обставин". Зіставлено тексти українського та польського письменників з жанровим каноном меніпеї. Уточнено причини звернення митців і традиції карнавалізованої літератури. Висвітлено соціально-політичні й історико-літературні контексти оприсутнення романів.

  Скачати повний текст

Удосконалено діагностику та лікування хворих на гастродуоденальну рефлюксну хворобу (ГДРХ) за умов пептичної виразки дванадцятипалої кишки (ПВДПК). На підставі результатів дослідження з'ясовано особливості стану верхніх відділів травного каналу у цих хворих, а також моторно-секреторних порушень гастродуоденальної зони та їх вплив на клінічний перебіг, функціональні можливості слизопродукувального апарату клітин антрального відділу шлунка. Показано, що у більшості обстежених хворих зменшення захисних властивостей шлунка, що має прояв у зниженні концентрації та дебюту глікопротеїнів на фоні диспропорції вуглеводних компонентів шлункового слизу, відбувається на фоні гелікобактерного інфікування та запальних змін слизової оболонки (СО) езофагогастродуоденальної зони. Визначено, що формування запального процесу у СО супроводжується зривом антиоксидального захисту та розвитком оксидативного стресу. За результатами експериментальних досліджень доведено доцільність застосування глутаргіну як цитопротектора, що покращує слизотвірну функцію мукоцитів і зменшує прояви оксидативного стресу у СО шлунка. Обгрунтовано необхідність використання глутаргіну за умов проведення кислотосупресивної терапії та доведено його ефективність під час лікування хворих ГДРХ з ПВДПК.

  Скачати повний текст

Вивчено вплив дисплазій прецеребральних судин на церебральну гемодинаміку та перебіг розсіяного склерозу (РС). Розроблено ефективні діагностичні заходи. Оптимізовано підходи до лікувальної тактики хворих на РС. Досліджено анатомоморфологічні особливості пре- й інтрацеребральних судин у хворих на РС. Показано, що 63,64 % хворих на РС мають патологію цих судин у вигляді патологічної звивитості, гіпо- й аплазій. Визначено, що у хворих на РС виникають гемодинамічні порушення у вигляді ангіоспазму, гіперперфузії каротидного басейну, венозного перевантаження, які значною мірою виражені у хворих з патологією пре- й інтрацеребральних судин. Досліжено особливості клінічного перебігу РС у таких хворих. Доведено, що у хворих на РС, які мають патологію пре- й інтацеребральних судин на 41 % частіше розвивається полісимптомний дебют захворювання, а тяжкість захворювання на 20,6 % вища, ніж у хворих без цієї патології. Встановлено, що у хворих на РС з патолоогією пре- й інтрацеребральних судин на 12 % частіше виникає первинно-прогресуюча і на 15 % вторинно-прогресуюча форми захворювання. Показано, що у хворих на РС з дисплазіями пре- й інтрацеребральних судин найчастіше вогнища демієлінізації локалізуються у відділах мозку, які одержують живлення з системи внутрішньої сонної артерії, що відповідає результатам кольорового триплексного сканування й ультразвукової доплерографії, на підставі яких виявлено найбільш значущі гемодинамічні порушення в каротидному басейні. Обгрунтовано клінічну ефективність лікування хворих на РС з застосуванням пентоксифіліну.

  Скачати повний текст

Проведено вивчення даних анамнезу, клінічних проявів, результатів параклінічних досліджень крові сечі, копрограми у 2 238-ми дітей. Антигени ротавірусів визначено у випорожненнях у 1 067-ми дітей (47,68 %). Показано, що найчастіше ротавірусна інфекція реєструється у дітей перших двох років життя, а найбільша кількість випадків захворювання виникає упродовж зимових і весняних місяців року, що обгрунтовує запровадження щеплень проти неї. Визначено, що для дітей з ротавірусною інфекцією притаманно розвиток в дебюті захворювання зустрічається блювоти, зневоднення ІІ стадії, підвищення температури тіла до фебрильних значень. Виявлено, що наявність у дітей лейкоцитозу, паличкоядерного зсуву не виключає в них ротавірусної інфекції. Доведено ефективність й обгрунтовано доцільність використання імуноглобуліну для перорального уведення триглобулін на пробіотику лацидофіл у лікуванні дітей перших п'яти років життя з ротавірусною інфекцією.

  Скачати повний текст

Досліджено взаємодію класичного й некласичного вірша у творчості відомого українського поета В. Голобородька. Вперше проведено системний і цілісний аналіз строфіки і метрики поета, визначено художню своєрідність його мистецького доробку, специфічні форми спілкування з традиційною класичною поезією і з явищами для творчих досліджень ХХ ст. Висвітлено основні дослідження, присвячені питанням верлібру, а також особливості верлібрових форм у творчості автора. Встановлено, що строфіка поета різноманітна - від монострофоїдних утворень до об'ємних полістрофоїдних текстів, розглянуто способи побудови версейної строфи. Доведено, що В. Голобородько, дебютувавши після 1960-х рр., майже повністю дотримується некласичної системи; у некласичних віршах поета використовуються класична строфіка, спорадична рима, вкраплення силабічних і силабо-тонічних рядків, епіграфів класичних жанрових означень, рефренів, тощо.

  Скачати повний текст

Вперше доведено, що в дебюті суглобової форми ювенільного ревматоїдного артриту (СФ ЮРА) має місце гіперкомпенсація процесів ремоделювання кісткової тканини за рахунок переважання процесів активації кісткоутворення над активацією кісткової резорбції, а у випадках тривалого перебігу захворювання виявлено дефіцит компенсації кісткоутворення у вигляді депресії кісткоутворення на фоні гіпереактивації кісткової резорбції. Вперше у хворих з СФ ЮРА встановлено більш високу діагностичну значущість порушень процесів ремоделювання кісткової тканини в порівнянні з порушеннями кальцієво-фосфорного обміну. Вперше визначено діагностичну значущість біохімічних маркерів ремоделювання кісткової тканини й обгрунтовано критерії диференціальної діагностики СФ ЮРА та реактивного артриту на ранній стадії захворювання. Встановлено вперше, що СФ ЮРА на фоні зниження загального й іонізованого кальцію супроводжується дефіцитом інших мікроелементів, особливо тих, що беруть участь у метаболізмі кісткової тканини. На підставі вивчення біохімічних процесів ремоделювання кісткової тканини, кальцієвого обміну, вмісту остеотропних макро- та мікроелементів, а також результатів ультразвукової кісткової денситометрії. Вперше сформульовано нове вирішення наукової задачі, пов'язане з обраним оптимальним терміном коригуючої терапії остеопоротичних порушень за СФ ЮРА.

  Скачати повний текст

Визначено провідні підходи до проблеми професійно-педагогічної підготовки майбутнього вчителя суспільствознавчих дисциплін. Обгрунтовано організаційно-педагогічні умови відповідної підготовки, що забезпечать формування готовності до використання дослідницької технології у майбутній професійній діяльності, компоненти, показники та рівні зазначеної готовності. Розроблено та впроваджено в навчальний процес університету курс "Дослідницька технологія навчання у суспільствознавчій освіті", конкурс студентських досліджень "Науковий дебют", наскрізну програму педагогічної практики, спрямованої на набуття досвіду використання дослідницької технології на уроках з суспільствознавчих курсів, методичні рекомендації для викладачів, апробовано методики збагачення змісту та форм організації дисциплін професійно-педагогічного циклу теорією та досвідом дослідницького підходу.

  Скачати повний текст

Дисертаційна робота присвячена теоретичному обгрунтуванню, розробці та перевірці ефективності комплексної програми фізичної терапії хворих на розсіяний склероз, ускладнений міофасціальним больовим синдромом. Для перевірки ефективності авторської фізіотерапевтичної програми був організований реабілітаційний процес із 105 хворими чоловічої статі (середній вік – 38,51±1,36 років) із середнім віком дебюту захворювання 30,58±1,30 роки, при середній тривалості недуги 6,26±0,92 роки), які перебували на амбулаторному лікуванні за місцем проживання (Республіка Польща) із встановленим діагнозом розсіяний склероз відповідно до критеріїв McDonald (2010), ускладнений міофасціальним больовим синдромом поперекової ділянки хребта. За рекомендацією лікуючого лікаря хворі були спрямовані до Любуського центру терапевтичної реабілітації «Вікторія», відділення неврологічної реабілітації м. Славськ (Республіка Польща), де за величиною реабілітаційного потенціалу хворих розподілили на три групи: з великим реабілітаційним потенціалом (І група), середнім (ІІ група) і низьким (ІІІ група). Ступінь тяжкості розсіяного склерозу встановлювали відповідно до шкали інвалідизації за J. Kurtzke (EDSS). В процесі дослідження використовували наступні методи: спостереження, пальпацію, визначення м'язового тонусу за методом О.М. Когана., В.Л.Найдіна (1988), визначення амплітуди рухів за методикою В.П. Епіфанова (2004), ступеня спастичності 3 м'язів за шкалою Ешфорта, величини напруги при спробі довільного руху за шкалою Вейсса (1986), ступеня м'язової сили за Л.Д. Потехінім (2012), індексу м'язового синдрому за Ф.А. Хабіровим (1995), оцінку болю (шкала ВАШ, опитувальник Мак-Гіла), тестування стану вегетативної нервової системи за А.М. Вейном (1991), оцінку психологічного стану (тест САН) та якості життя (SF-36).^UThe dissertation work is devoted to theoretical substantiation, development and check of efficiency of the complex program of rehabilitation of patients with the multiple sclerosis complicated by a myofascial pain syndrome. To test the effectiveness of the author's physiotherapy program, a rehabilitation 10 process was organized with 120 male patients aged 24 to 56 years (mean age - 38.51 ± 1.36 years) with a mean age of onset of the disease 30.58 ± 1.30 years, with the average duration of the disease is 6.26 ± 0.92 years), who were on outpatient treatment at the place of residence (Republic of Poland) with a diagnosis of multiple sclerosis according to the criteria of McDonald (2010), complicated by myofascial pain syndrome of the lumbar spine. On the recommendation of the attending physician, patients were referred to the Lublin Center of Rehabilitation "Vikotria", Department of Neurological Rehabilitation, Slava (Republic of Poland), where the size of the rehabilitation potential of patients was divided into three groups: with high rehabilitation potential (group I), medium ) and low (group III). The severity of multiple sclerosis was determined according to the disability scale according to J. Kurtzke (EDSS). In turn, MG patients, depending on the rehabilitation potential, were divided into three subgroups: MG1- 35 people, used cryotherapy and stretching); MG2 -35 patients, cryotherapy, acupuncture and muscle stretching; in MG3 - 35 people, acupuncture and muscle stretching. The following methods were used in the study: observation, palpation, examination of muscle tone by the method of O.M. Kogan., V.L. Naidin (1988), examination of the amplitude of movements according to the method of V.P. Epifanova (2004), the degree of muscle spasticity on the Ashford scale, the degree of tension when trying to move on the Weiss scale (1986), the degree of muscle strength on the L.D. Potekhinim (2012), the index of muscular syndrome according to F.A. Khabirov (1995), pain scale (VAS, McGill questionnaire), testing of the autonomic nervous system by A.M. Wayne (1991), rating of psychological state (Feeling-activity-mood test) and quality of life (SF-36).

У дисертаційній роботі представлений детальний аналіз клініко-епідеміологічних особливостей СМСН 1А типу та структурно-функціональних змін периферичних нервів при цій патології. Метою дослідження було удосконалення діагностично-профілактичної допомоги хворим на спадкову моторно-сенсорну нейропатію 1А типу та методів корекції структурно-функціональних порушень, зумовлених цією патологією. Для досягнення мети роботи були використані такі методи: епідеміологічний, клініко-неврологічний, клініко-генеалогічний, біохімічний, імуногістохімічний, електронно-мікроскопічний, поведінкові тести експериментальних тварин, культуральні, проточна цитометрія, статистичні. Об’єктом дослідження були структурно-функціональні порушення при спадковій моторно-сенсорній нейропатії 1А типу. Аналіз основних факторів популяційно-демографічних процесів, що формують поширеність генетичної патології, дозволив виявити причини, які лежать в основі нерівномірності поширення СМСН 1А типу в різних адміністративних районах Харківської, Полтавської та Сумської областей. Встановлено, що пізній клінічний дебют СМСН 1А типу разом зі зниженням показників амплітуд М-відповідей периферичних нервів є прогностичним критерієм тяжкого перебігу та швидкого темпу прогресування захворювання. Проведено аналіз реабілітаційних заходів для хворих на СМСН 1А типу, за результатами якого розроблено методологію комплексних програм реабілітації, що у сукупності поєднують ЛФК, фізіотерапію та симптоматичну медикаментозну терапію, яка враховує переважний тип ураження периферичних нервів. Для дослідження структурно-функціональних змін периферичних нервів при СМСН 1А типу та їх корекції в роботі була використана експериментальна in vivo модель СМСН 1А типу – трансгенні миші лінії B6.Cg-Tg(PMP22)C3Fbas/J із спадковою периферичною нейропатією. Запропоновано перспективний метод корекції структурно-функціональних порушень периферичних нервів із застосуванням стовбурових клітин на цій in vivo моделі СМСН 1А типу. На основі отриманих позитивних результатів корекції структурно-функціональних порушень периферичних нервів на експериментальній in vivo моделі СМСН 1А типу визначені перспективи подальших досліджень, що полягатимуть у вивченні впливу клітинної терапії із застосування стовбурових клітин на перебіг захворювання.^UThe dissertation presents a detailed analysis of the clinical and epidemiological characteristics of hereditary motor and sensory neuropathy type 1A (HMSN 1A) and the structural and functional changes in peripheral nerves associated with this pathology. The aim of the study was to improve the diagnostic and preventive care for individuals with HMSN 1A and develop methods for correcting structural and functional disorders resulting from this pathology. To achieve the aim, the following methods were employed: epidemiological, clinical-neurological, clinical-genealogical, biochemical, immunohistochemical, electron microscopy, behavioral tests on experimental animals, culture studies, flow cytometry, and statistical analysis. The subject of the research was structural and functional abnormalities in hereditary motor and sensory neuropathy type 1A. An analysis of the key factors of population-demographic processes contributing to the prevalence of genetic pathology revealed the reasons underlying the disparities in the spread of HMSN 1A in different administrative regions of Kharkiv, Poltava, and Sumy regions. It was established that a late clinical onset of HMSN 1A, along with reduced amplitudes of M-responses of peripheral nerves, serves as a prognostic criterion for severe disease progression and rapid deterioration. An analysis of rehabilitation measures for individuals with HMSN 1A led to the development of a methodology for comprehensive rehabilitation programs that combine physical therapy, physiotherapy, and symptomatic drug therapy, taking into account the predominant type of peripheral nerve involvement. To study the structural and functional changes in peripheral nerves in HMSN 1A and their correction, an experimental in vivo model of HMSN 1A was utilized, involving transgenic mice of the B6.Cg-Tg(PMP22)C3Fbas/J lineage with hereditary peripheral neuropathy. A prospective method for correcting structural and functional disorders in peripheral nerves using stem cells in this in vivo model of HMSN 1A was proposed. Based on the positive results of correcting structural and functional abnormalities in peripheral nerves in the experimental in vivo model of HMSN 1A, prospects for further research were identified, which will involve studying the impact of cellular therapy with the application of stem cells on the course of the disease.

Дисертаційна робота?присвячена?удосконаленню оцінки активності, діагностики органних уражень та прогнозування відповіді на лікування системного червоного вовчака (СЧВ) на основі комплексного вивчення традиційних і додаткових маркерів запалення, інтерлейкіну-10 (ІЛ-10) та спектру специфічних аутоантитіл, їх взаємозв’язку з клініко-лабораторними особливостями захворювання. Дослідження складалось з ретроспективної та проспективної частин. У ретроспективній описовій частині?(197?хворих)?оцінювали клінічне значення традиційних лабораторних параметрів – маркерів запалення (швидкість осідання еритроцитів (ШОЕ), С- реактивний білок (СРБ)) та характерних для СЧВ аутоантитіл. Проспективне дослідження??включало такі етапи: первинне?звернення (138 хворих) і візит спостереження (101 пацієнт) через 2-12 місяців, на якому оцінювали зміну активності СЧВ і досягнення мети лікування. Крім того, у 79 хворих на СЧВ та 17 практично здорових осіб відповідного віку та статі (для отримання нормативних значень) під час первинного?звернення??визначали сироваткові рівні додаткових?лабораторних показників запального синдрому – високочутливого СРБ (вчСРБ), інтерлейкіну-6 (ІЛ-6), ІЛ-10, антитіл (АТ) до СРБ (АТ-СРБ), а також прокальцитоніну та пресепсину. Серед загальної когорти хворих на СЧВ було значно більше жінок (88%). Вік хворих на час обстеження становив 37 (26-49) років, на момент дебюту СЧВ – 28 (20- 40) років. Низька активність СЧВ (індекс SLEDAI-2K ≤4 балів) спостерігалась у 21% хворих, помірна активність (SLEDAI-2K 5-10 балів) – у 33%, висока активність (SLEDAI-2K >10 балів) – у 46% хворих. Медіанне значення індексу SLEDAI-2K становило 10 (6-16) балів, індексу ушкодження SLICC/ACR DI – 1 (0-2) бал. Спектр клінічної картини в обстеженій когорті відповідав загальновідомим проявам захворювання. На момент включення в дослідження 60% хворих отримували пероральні глюкокортикоїди (ГК), 55% – амінохінолінові препарати, 10% – інші імуносупресивні препарати. Середня добова доза ГК по пероральному преднізолону на час обстеження складала 10 (10-15) мг. За клініко-лабораторними характеристиками групи хворих з ретроспективного та проспективного дослідження були переважно співставними.^UThe dissertation is devoted to improving the assessment of activity, diagnosis of organ involvement and prediction of response to treatment of systemic lupus erythematosus (SLE) based on a comprehensive study of traditional and additional markers of inflammation, interleukin-10 (IL-10) and a spectrum of specific autoantibodies, their relationship with clinical and laboratory features of the disease. The study consisted of retrospective and prospective parts. In the retrospective descriptive part (197 patients), the clinical significance of traditional laboratory parameters – inflammatory markers (erythrocyte sedimentation rate (ESR), C-reactive protein (CRP)) and autoantibodies characteristic of SLE – was evaluated. The prospective study included the following stages: initial visit (138 patients) and follow-up visit (101 patients) in 2-12 months, where changes in SLE activity and achievement of the treatment goal were assessed. In addition, in 79 SLE patients and 17 healthy individuals of appropriate age and sex (to obtain normative values), serum levels of additional laboratory parameters of inflammatory syndrome were determined during the initial visit – high-sensitivity CRP (hsCRP), interleukin-6 (IL-6), IL-10, antibodies to CRP (anti-CRP), and also procalcitonin and presepsin.Among the total cohort of patients with SLE, there were significantly more women (88%). The age of the patients at the time of evaluation was 37 (26-49) years, at the time of SLE onset – 28 (20-40) years. Low SLE activity (SLEDAI-2K index ≤4 points) was observed in 21% of patients, moderate activity (SLEDAI-2K 5-10 points) – in 33%, high activity (SLEDAI-2K >10 points) – in 46% of patients. The median value of the SLEDAI- 2K index was 10 (6-16) points, and the SLICC/ACR DI damage index was 1 (0-2) point. The spectrum of the clinical presentation in the study cohort corresponded to the well- known manifestations of the disease. At the time of inclusion in the study, 60% of patients were treated with oral glucocorticoids (GC), 55% with aminoquinolines, and 10% with other immunosuppressive drugs. The average daily dose of oral prednisolone at the time of the examination was 10 (10-15) mg. According to clinical and laboratory characteristics, the groups of patients from the retrospective and prospective studies were mostly comparable.

Дисертаційна робота присвячена дослідженню клінічних, нейропсихологічних характеристик, радіологічних, а також сезонних особливостей перебігу у хворих на рецидивуючо-ремітуючий розсіяний склероз (РРРС). У дослідженні представлено розв’язання проблеми прогнозування перебігу РРРС на основі отриманих клініко-неврологічних, клініко-анамнестичних, нейровізуалізаційних та нейропсихологічних даних обстеження хворих із даною патологією. Для участі в дослідження було залучено 105 учасників із верифікованим діагнозом «РРРС» згідно до критеріїв McDonald перегляду 2017 року. Перед залученням до дослідження для кожного пацієнта проводився аналіз критеріїв включення та виключення, які були розроблені заздалегідь на етапі планування дизайну дослідження. Усі обстеження, що проводились в рамках даної роботи, були схвалені комісією з питань біомедичної етики Дніпровського державного медичного університету та проведені згідно з письмовою згодою учасників і відповідно до принципів біоетики, викладених у Гельсінській декларації «Етичні принципи медичних досліджень за участю людей» та «Загальній декларації про біоетику та права людини (ЮНЕСКО)».Дисертаційна робота заснована на даних комплексного проспективного обстеження 105 пацієнтів віком від 20 до 67 років, серед яких найбільша частка (80 осіб-76,2%) припадала на вікову групу від 25 до 40 років. Серед обстежених пацієнтів кількість осіб жіночої статі склала 74 хворих (70,5%), а кількість осіб чоловічої статі склала 31 хворий (29,5%). Загальне співвідношення жінок до чоловіків у вибірці дорівнювало 2,4 до 1, з найбільшою відмінністю 4,3 до 1 у віковій категорії 20 – 25 років, що відтворює епідеміологічні характеристики РРРС.Усі обстежені хворі були розподілені на дві групи за ступенем тяжкості неврологічного дефіциту, який був визначений шляхом оцінювання пацієнта за Розширеною шкалою оцінки ступеня інвалідизації (Expanded Disability Status Scale-EDSS). До групи 1 було включено 73 пацієнти (69,5%) з показником оцінки за EDSS ≤3,5 балів, що відповідає легкому ступеню інвалідизації, до групи 2 увійшли 32 особи з цим показником, що коливався у межах від 4,0 до 6,5 балів (включно), що відображає помірний ступінь тяжкості неврологічного дефіциту і, відповідно, помірний ступінь інвалідизації пацієнта. Середній вік хворих склав 39,5 (11,53) років, більшість (68,8%) представлена учасниками віком 25 – 50 років.Наукова новизна отриманих результатів. Уперше виділено комплекс взаємопов’язаних клінічних, нейропсихологічних та морфометричних чинників, що можуть впливати на перебіг РРРС та на ступінь інвалідизації пацієнта.Вперше на основі даних комлексного аналізу даних клінічного, клініко-анамнестичного, нейропсихологічного та нейровізуалізаційного дослідження розроблено прогностичну модель розвитку неврологічного дефіциту при перебігу РРРС.На основі отриманих даних уточнено сезонні характеристики дебюту та перебігу РРРС, доповнено уявлення про сезонні клініко-неврологічні особливості у хворих на РРРС.Ґрунтуючись на отриманих результатах психодіагностичного дослідження розширено уявлення про порушення психоемоційної сфери, зокрема депресивних проявів і тривоги у хворих на РРРС, в тому числі доповнено дані про характеристики реактивної та особистісної тривожності у даної категорії пацієнтів та їх зв’язок зі ступенем інвалідизації, атрофічними змінами мозку, клінічними даними.На підставі проведеного нейровізуалізаційного обстеження з обчисленням морфометричних індексів церебральної атрофії визначено основні характеристики атрофічного процесу головного мозку у хворих на РРРС, а також виділені особливості його еволюції в контексті перебігу РРРС. Теоретична та практична цінність роботи. Отримані результати дослідження дозволили виділити фактори, що впливають на перебіг РРРС, на основі яких розроблено прогностичну модель розвитку захворювання, впровадження якої в клінічну практику збільшує ефективність лікувально-діагностичних алгоритмів для даної патології.Обґрунтовано доцільність проведення поглибленого клініко-анамнестичного дослідження хворих на РРРС з урахуванням сезонних особливостей перебігу захворювання з метою прогнозування перебігу хвороби. Доведена необхідність впровадження поглибленого психодіагностичного обстеження хворих на РРРС з метою своєчасного виявлення та корекції психоемоціних порушень, які є вкрай поширеними у даної категорії хворих.Наочно продемонстрована доцільність оцінки ступеня та типу атрофічних явищ головного мозку при проведенні нейровізуалізаційного обстеження пацієнтів з РРРС^UThe dissertation work is devoted to the study of clinical, neuropsychological characteristics, radiological, as well as seasonal features of the course in patients with relapsing-remitting multiple sclerosis (RRMS).The study presented solutions to the problem of predicting the course of RRMS based on clinical-neurological, clinical-anamnestic, neuroimaging, and neuropsychological data of patients with this pathology.For the study, 105 participants with a verified diagnosis of "RRMS" according to the McDonald criteria revision of 2017 were involved. Before inclusion in the study, an analysis of inclusion and exclusion criteria, which were developed in advance at the planning stage of the research design, was conducted for each patient.All examinations conducted within this work were approved by the Biomedical Ethics Committee of Dnipro State Medical University and conducted in accordance with the written consent of the participants and the principles of bioethics outlined in the Helsinki Declaration "Ethical Principles for Medical Research Involving Human Subjects" and the "Universal Declaration on Bioethics and Human Rights (UNESCO)"The dissertation work is based on data from a comprehensive prospective examination of 105 patients aged 20 to 67 years, among whom the largest share (80 people-76.2%) fell into the age group from 25 to 40 years.Among the examined patients, the number of females was 74 (70.5%), and the number of males was 31 (29.5%). The overall ratio of women to men in the sample was 2.4 to 1, with the largest difference of 4.3 to 1 in the age category of 20 – 25 years, reflecting the epidemiological characteristics of RRMS.All examined patients were divided into two groups according to the degree of neurological deficit, which was determined by assessing the patient using the Expanded Disability Status Scale (EDSS). Group 1 included 73 patients (69.5%) with an EDSS score ≤3.5 points, corresponding to a mild degree of disability, and Group 2 included 32 individuals with this indicator ranging from 4.0 to 6.5 points (inclusive), reflecting a moderate degree of neurological deficit and, accordingly, a moderate degree of disability of the patient. The average age of patients was 39.5 (11.53) years, the majority (68.8%) represented participants aged 25 – 50 years.Scientific novelty of the obtained results. For the first time, a complex of interrelated clinical, neuropsychological, and morphometric factors that can influence the course of RRMS and the degree of patient disability has been identified. For the first time, based on the data of a comprehensive analysis of clinical, clinical-anamnestic, neuropsychological, neuroimaging studies, a predictive model for the development of neurological deficits in the course of RRMS has been developed. Based on the obtained data, the seasonal characteristics of the onset and course of RRMS have been clarified, supplementing the understanding of seasonal clinical-neurological features in patients with RRMS. Based on the results of psychodiagnostic research, the understanding of psycho-emotional disorders, particularly depressive manifestations and anxiety in patients with RRMS, has been expanded, including data on the characteristics of reactive and personal anxiety in this category of patients and their relationship with the degree of disability, atrophic brain changes, clinical data. Based on the conducted neuroimaging examination with the calculation of cerebral atrophy morphometric indices, the main characteristics of the atrophic process of the brain in patients with RRMS have been determined, as well as the features of its evolution in the context of the course of RRMS.Theoretical and practical value of the work. The obtained research results have allowed identifying factors that affect the course of RRMS, based on which a predictive model for the development of the disease has been developed, the implementation of which in clinical practice increases the effectiveness of therapeutic and diagnostic algorithms for this pathology. The appropriateness of conducting an in-depth clinical-anamnestic study of patients with RRMS, taking into account the seasonal characteristics of the disease course for the purpose of predicting its course, has been justified. The necessity of implementing an in-depth psychodiagnostic examination of patients with RRMS in order to timely detect and correct psycho-emotional disorders, which are extremely common in this category of patients, has been proven. The appropriateness of assessing the degree and type of atrophic phenomena of the brain during neuroimaging examination of patients with RRMS has been clearly demonstrated

Для досягнення мети використовувалися методи дослідження: загальноклінічне обстеження (скарги, анамнез, фізикальне обстеження), лабораторні, інструментальні та методи статистичного аналізу. Робота виконувалась із урахуванням положень Гельсінської декларації щодо етичних принципів у дослідженнях за участю людей. Науково-дослідна робота проводилася як відкрите, контрольоване, порівняльне дослідження у паралельних групах. З усіма учасниками дослідження були підписані інформовані згоди. Дизайн дослідження був затверджений комісією з питань етики Івано-Франківського національного медичного університету. Обстежені пацієнти були розподілені наступним чином: перша група – 31 хворий на ГКС без ЦД 2 типу; друга група – 93 пацієнти із ГКС та супутнім ЦД 2 типу. Остання, у свою чергу, була розділена на три підгрупи залежно від призначеної фармакологічної стратегії: із використанням терапії, відповідної настановам (ТВН); ТВН та емпагліфлозину в дозі 10 мг раз на добу; поєднання ТВН із емпагліфлозином та триметазидином у дозі по 35 мг двічі в день. Відмічено, що перебіг ГКС на тлі ЦД 2 типу характеризується високою ймовірністю дебюту без типового больового синдрому (φ=+0,25); більшою частотою виявлення багатосудинного пошкодження (у 3,86 раза), розвитком важчого класу гострої серцевої недостатності (ГСН) за Killip (φ=+0,27), вищим ризиком небажаних серцево-судинних подій за шкалою GRACE (на 18,8%); виразними порушеннями вуглеводного та ліпідного обмінів, видільної функції нирок; частою ідентифікацією супутньої ХХН (у 3,47 раза); нижчою якістю життя (у 1,34 раза). Установлено, що супутній ЦД 2 типу в хворих на ГКС характеризується більш виразними проявами хронічного низькоінтенсивного запального процесу, що проявляється, порівняно з хворими без діабету, вищою кількістю в крові лейкоцитів (у 1,25 раза) за рахунок нейтрофілів (у 1,32 раза); зростанням ряду лейкоцитарних індексів: ІСНЛ (у 1,37 раза), ІСН/ЛМ (у 1,39 раза); підвищеним вмістом високочутливого С-реактивного протеїну (у 1,23 раза) та матричної металопротеїнази-9 (у 1,32 раза). Досліджена провідна роль системи макрофагів у розвитку низькоінтенсивного запалення в атерогенезі; показано, що моноцити/макрофаги в хворих на ГКС за умови наявності супутнього ЦД перебувають у стані хронічної активації, проявами якої є дисбаланс продукції цитокінів в умовах in vitro у бік збільшення секреції прозапальних молекул – інтерлейкіну-1β (у 1,5 раза) та фактору некрозу пухлин - α (у 1,4 раза), на тлі зниження продукції протизапального інтерлейкіну-10. Уперше показана залежність ризику багатосудинного пошкодження вінцевих артерій у хворих на ГКС та ЦД 2 типу від вмісту в крові холестерину ліпопротеїдів низької густини (ХСЛПНГ) (φ=+0,35), загального числа лейкоцитів (φ=+0,34), рівня NTproBNP (φ=+0,27), показника триацилгліцерол-глюкозного індексу (φ=+0,39). Відмічено, що супутній ЦД 2 типу обумовлює структурно-функціональні особливості ремоделювання міокарда при ГКС, які проявляються вищими значеннями кінцевого діастолічного розміру (у 1,1 раза) та кінцевого систолічного розміру (у 1,13 раза), нижчою фракцією викиду лівого шлуночка (у 1,14 раза) за даними трансторакальної ЕхоКГ; вищим вмістом у крові тропоніну І (у 1,16 раза), NTproBNP (у 1,14 раза). Уперше встановлена залежність між рівнями галектину-3 у крові хворих на ГКС із ЦД 2 типу та числом лейкоцитів, рівнями hsCRP, NT-proBNP, креатиніну, глюкози, глікозильованого гемоглобіну та ступенем виразності пошкодження вінцевого русла за шкалою Gensini. Доведено, що додаткове призначення емпагліфлозину до фармакологічної терапії, відповідної настановам, хворих на ГКС на тлі ЦД 2 типу призводить до швидшої редукції проявів загальної слабкості; зниження рівнів у крові HbA1c, hs-СРП, ММП-9, NT-proBNP; поліпшення структурних параметрів серця за даними ЕхоКГ: зменшення діаметру лівого передсердя, кінцевого систолічного та кінцево діастолічного розмірів, індексу маси міокарда лівого шлуночка. Показано, що поєднана фармакологічна терапія з використанням емпагліфлозину та триметазидину в хворих на ГКС та ЦД 2 типу обумовлює виразнішу редукцію больового синдрому, зменшення потреби в короткодіючих нітратах; потенціює зниження рівнів у крові ХС ЛПНГ; поліпшує якість життя пацієнтів; зменшує прояви запального синдрому (зниження числа лейкоцитів, головним чином – за рахунок нейтрофілів, та окремих лейкоцитарних індексів - ІСНЛ, ІСН/ЛМ та явищ фіброзу (зменшення вмісту в крові галектину-3). Ключові слова: ішемічна хвороба серця, гострий коронарний синдром, інфаркт міокарда, цукровий діабет, фіброзоутворення, ремоделювання міокарду, запалення, моноцити, триметазидин, емпагліфлозин. Галузь-Медицина.^UThe following research methods were used to achieve the goal: clinical, laboratory, instrumental and special research methods, as well as statistical analysis. The research work was carried out taking into account of ethical principles for research with the participation of people (Helsinki Declaration) and was conducted as an open, controlled, comparative study in parallel groups. Informed consent was signed with all participants of the study. The design of the study was approved by the Ivano-Frankivsk National Medical University Ethics Commission. 124 patients with ACS were examined, whose diagnosis was established on the basis of complaints, anamnesis, objective physical examination data and results of general clinical, laboratory, biochemical and instrumental methods of examination in accordance with the guidelines of the European Cardiological Society. Diagnosis of diabetes was made on the basis of the American Diabetological Association "Classification and Diagranosis of Diabetes: Standards of Medical Care in Diabetes-2021". The examined patients were randomized into following groups: the first group - 31 patients with ACS without type 2 diabetes; the second group is 93 patients with ACS and DM. The latter, in turn, was divided into three subgroups depending on the prescribed pharmacological strategy: using guideline directed medical therapy (GDMT); GDMT and Empagliflozin at a dose of 10 mg once a day; he combination of GDMT with empagliflozin and trimetazidine at a dose of 35 mg twice a day. Established that the course of ACS on the background of type 2 DM is characterized by a high probability of debut without a typical pain syndrome (φ =+0.25); greater frequency of detection of multi-vascular damage (3.86 times), the development of a severe class of AHF by Killip (φ =+0.27), higher risk of undesirable cardiovascular events on the Grace scale (18.8%); severe disorders of glucose and lipid metabolism, excretory function of the kidneys; frequent identification of concomitant CKD (3.47 times); lower quality of life (1.34 times). It was established that concomitant type 2 diabetes in patients with ACS is characterized by more pronounced manifestations of a chronic low-intensity inflammatory process, which is manifested, compared to patients without diabetes, by a higher of leukocytes count in the blood (by 1.25 times) due to neutrophils (by 1.32 times); the growth of a number of leukocyte indices: NLR (by 1.37 times), N/LMR (by 1.39 times); increased levels of highly sensitive C-reactive protein (by 1.23 times) and matrix metalloproteinase-9 (by 1.32 times). The leading role of the macrophage system in the development of low -grade inflammation in atherogenesis was investigated. Monocytes/macrophages in patients with ACS and DM are in a state of chronic activation, the manifestations of which are the imbalance of cytokine production in vitro towards increasing the secretion of proinflammatory molecules: interleukin-1β, Tumor necrosis factor - α (1.4 times), and decreased production of anti -inflammatory interleukin -10. The relationship between the risk of multivascular damage of the coronary arteries in patients with ACS and type 2 diabetes and blood content of LDL-C (φ =+0,35), the total count of leukocytes (φ =+0.34), NT-proBNP (φ =+0 0.27), and triacylglycerol-glucose index (φ =+0.39) was established. It is noted that the concomitant DM determines the structural and functional features of myocardial remodeling in ACS, which are manifested by higher LVEDD values (1.1 times) and LVESD (1.13 times), lower LVEF (1.14 times); higher levels in the blood of troponin and (1.16 times), NT-proBNP (1.14 times). It has been proven that the additional appointment of empagliflozin to GDMT in patients with ACS and type 2 DM leads to a faster reduction of manifestations of general weakness; decrease in blood levels of HbA1c, hs-CRP, MMP-9, NT-proBNP; improvement of the structural parameters of the heart according to echocardiography: a decrease in the diameter of the left atrium, the end-systolic and end-diastolic dimensions, the mass index of the myocardium of the left ventricle. It has been shown that the combined pharmacological therapy using empagliflozin and trimetazidine in patients with ACS and DM causes a more pronounced reduction of pain syndrome, a decrease in the need for short-acting nitrates; potentiates the decrease in blood levels of LDL-C; improves the quality of life of patients; reduces the manifestations of the inflammatory syndrome (decrease in the number of leukocytes, mainly due to neutrophils, and individual leukocyte indices - NLR, LMR and fibrosis phenomena (decrease in the content of galectin-3 in the blood). Key words: coronary artery disease, acute coronary syndrome, myocardial infarction, diabetes, fibrosis, myocardial remodeling, inflammation, monocytes, trimetazidine, empagliflozin. Branch-Medicine.