Досліджено взаємодію класичного й некласичного вірша у творчості відомого українського поета В. Голобородька. Вперше проведено системний і цілісний аналіз строфіки і метрики поета, визначено художню своєрідність його мистецького доробку, специфічні форми спілкування з традиційною класичною поезією і з явищами для творчих досліджень ХХ ст. Висвітлено основні дослідження, присвячені питанням верлібру, а також особливості верлібрових форм у творчості автора. Встановлено, що строфіка поета різноманітна - від монострофоїдних утворень до об'ємних полістрофоїдних текстів, розглянуто способи побудови версейної строфи. Доведено, що В. Голобородько, дебютувавши після 1960-х рр., майже повністю дотримується некласичної системи; у некласичних віршах поета використовуються класична строфіка, спорадична рима, вкраплення силабічних і силабо-тонічних рядків, епіграфів класичних жанрових означень, рефренів, тощо.

  Скачати повний текст

Вивчено вплив дисплазій прецеребральних судин на церебральну гемодинаміку та перебіг розсіяного склерозу (РС). Розроблено ефективні діагностичні заходи. Оптимізовано підходи до лікувальної тактики хворих на РС. Досліджено анатомоморфологічні особливості пре- й інтрацеребральних судин у хворих на РС. Показано, що 63,64 % хворих на РС мають патологію цих судин у вигляді патологічної звивитості, гіпо- й аплазій. Визначено, що у хворих на РС виникають гемодинамічні порушення у вигляді ангіоспазму, гіперперфузії каротидного басейну, венозного перевантаження, які значною мірою виражені у хворих з патологією пре- й інтрацеребральних судин. Досліжено особливості клінічного перебігу РС у таких хворих. Доведено, що у хворих на РС, які мають патологію пре- й інтацеребральних судин на 41 % частіше розвивається полісимптомний дебют захворювання, а тяжкість захворювання на 20,6 % вища, ніж у хворих без цієї патології. Встановлено, що у хворих на РС з патолоогією пре- й інтрацеребральних судин на 12 % частіше виникає первинно-прогресуюча і на 15 % вторинно-прогресуюча форми захворювання. Показано, що у хворих на РС з дисплазіями пре- й інтрацеребральних судин найчастіше вогнища демієлінізації локалізуються у відділах мозку, які одержують живлення з системи внутрішньої сонної артерії, що відповідає результатам кольорового триплексного сканування й ультразвукової доплерографії, на підставі яких виявлено найбільш значущі гемодинамічні порушення в каротидному басейні. Обгрунтовано клінічну ефективність лікування хворих на РС з застосуванням пентоксифіліну.

  Скачати повний текст

Удосконалено діагностику та лікування хворих на гастродуоденальну рефлюксну хворобу (ГДРХ) за умов пептичної виразки дванадцятипалої кишки (ПВДПК). На підставі результатів дослідження з'ясовано особливості стану верхніх відділів травного каналу у цих хворих, а також моторно-секреторних порушень гастродуоденальної зони та їх вплив на клінічний перебіг, функціональні можливості слизопродукувального апарату клітин антрального відділу шлунка. Показано, що у більшості обстежених хворих зменшення захисних властивостей шлунка, що має прояв у зниженні концентрації та дебюту глікопротеїнів на фоні диспропорції вуглеводних компонентів шлункового слизу, відбувається на фоні гелікобактерного інфікування та запальних змін слизової оболонки (СО) езофагогастродуоденальної зони. Визначено, що формування запального процесу у СО супроводжується зривом антиоксидального захисту та розвитком оксидативного стресу. За результатами експериментальних досліджень доведено доцільність застосування глутаргіну як цитопротектора, що покращує слизотвірну функцію мукоцитів і зменшує прояви оксидативного стресу у СО шлунка. Обгрунтовано необхідність використання глутаргіну за умов проведення кислотосупресивної терапії та доведено його ефективність під час лікування хворих ГДРХ з ПВДПК.

  Скачати повний текст

Проведено всебічне обстеження з використанням системного підходу 100 чоловіків із дебютантним порушенням сексуальної функції та їх дружин. Виявлено психосоматичні співвідношення за різних форм дебютантної сексуальної дисфункції у чоловіків, причини, механізми розвитку та прояви різних варіантів обумовленої нею сексуальної дисгармонії подружньої пари. Запропоновано концепцію формування психосоматичних розладів, яка базується на взаємодії конфлікту з особистістю. Розроблено критерії диференційної діагностики клінічних форм дебютантної сексуальної дисфункції та високоефективну систему психотерапевтичної корекції подружньої дезадаптації за даної патології у чоловіка.

  Скачати повний текст

Вперше доведено, що в дебюті суглобової форми ювенільного ревматоїдного артриту (СФ ЮРА) має місце гіперкомпенсація процесів ремоделювання кісткової тканини за рахунок переважання процесів активації кісткоутворення над активацією кісткової резорбції, а у випадках тривалого перебігу захворювання виявлено дефіцит компенсації кісткоутворення у вигляді депресії кісткоутворення на фоні гіпереактивації кісткової резорбції. Вперше у хворих з СФ ЮРА встановлено більш високу діагностичну значущість порушень процесів ремоделювання кісткової тканини в порівнянні з порушеннями кальцієво-фосфорного обміну. Вперше визначено діагностичну значущість біохімічних маркерів ремоделювання кісткової тканини й обгрунтовано критерії диференціальної діагностики СФ ЮРА та реактивного артриту на ранній стадії захворювання. Встановлено вперше, що СФ ЮРА на фоні зниження загального й іонізованого кальцію супроводжується дефіцитом інших мікроелементів, особливо тих, що беруть участь у метаболізмі кісткової тканини. На підставі вивчення біохімічних процесів ремоделювання кісткової тканини, кальцієвого обміну, вмісту остеотропних макро- та мікроелементів, а також результатів ультразвукової кісткової денситометрії. Вперше сформульовано нове вирішення наукової задачі, пов'язане з обраним оптимальним терміном коригуючої терапії остеопоротичних порушень за СФ ЮРА.

  Скачати повний текст

Дисертація присвячена розсіяному склерозу та енцефаломієліту у дітей. Вивчені особливості дебюту, ранні прояви, перебіг і прогноз розсіяного склерозу у дітей, його зв'язок з ретробульбарним невритом зорового нерва. Описані сучасні клінічні форми розсіяного енцефаломієліту у дітей. Приведені дані додаткових методів дослідження при розсіяному склерозі та енцефаломієліті: комп'ютерної та магнітно-резонансної томографії, зорових викликаних потенціалів, а також імунологічних та імуногенетичних досліджень. Відображені особливості імунологічного стану в залежності від стадії розсіяного склерозу, порівняні з хворими на енцефаломієліт, відображена динаміка імунологічних показників у процесі перебігу розсіяного склерозу. Виявлені імуногенетичні особливості розсіяного склерозу з початком в дитячому віці і особливості його перебігу в залежності від сполучення HLA-антигенів у фенотипі. Запропоновано алгоритм обстеження при підозрі на розсіяний склероз у дітей. Визначено коло захворювань, з якими необхідно диференціювати розсіяний склероз. Обгрунтовані підходи до терапії і показані особливості лікування розсіяного склерозу та енцефаломієліту у дітей. Приведені дані вивчення катамнезу хворих на розсіяний склероз та енцефаломієліт.

  Скачати повний текст

Детально висвітлено клініку інсультоподібних запалень процесів центральної нервової системи (ЦНС) - менінгітів, менінгоенцефалітів, абсцесів головного мозку, проаналізовано їх відмінності від типових випадків запальної патології ЦНС, визначено основні клінічні типи перебігу цієї патології, основні варіанти дебюту неврологічної симптоматики. Наведено дані допоміжних клініко-лабораторних, мікробіологічних методик, візуалізуючих методів дослідження (АКТ та МРТ головного мозку). На підставі аналізу одержаних даних указано причини існування випадків інсультоподібних запальних процесів ЦНС, установлено типові труднощі в діагностиці та чинники, що провокують помилкові діагнози гострого порушення мозкового кровообігу в цих хворих, важливих симптомів статусу хворих і даних допоміжних методів дослідження. На підставі аналізу випадків інсультоподібних запальних процесів ЦНС розроблено ефективний алгоритм ранньої діагностики запальних процесів головного мозку та його оболонок та їх диференційної діагностики від гострих порушень мозкового кровообігу. Запропонований алгоритм, який включає адекватний анамнез відносно загальноінфекційних проявів, кваліфікований огляд хворого, методи обстеження, проведення люмбальної пункції за розширеними показами з дослідженням спинномозкової рідини, мікробіологічні методики надають можливість установити діагноз запального процесу ЦНС в найкоротші строки. Зазначено, що адекватне патогенетичне та етіотропне лікування, розпочате в найкоротші терміни (часто емпіричне, в зв'язку з неуточненим етіологічним чинником), повинно покращувати прогноз щодо виживаємості, зменшення частоти та вираженості залишкових неврологічних проявів.

  Скачати повний текст

Досліджено елементи карнавальної поетики у дебютних романах М.Йогансена та В.Гомборовича, розглянутих як зразки міжвоєнної експериментальної прози. На базі теорії карнавалізації та меніпеї М.Бахтіна розглянуто особливості фукціонування та трансформації у новому контексті карнавальних тем, мотивів і образів (еротичних, гастрономічних, скатологічних, образів гротескного тіла та смерті), а також більших композиційних блоків - карнавальних схем "увінчання / розвінчання карнавального короля" та "профанного героя за невідповідних обставин". Зіставлено тексти українського та польського письменників з жанровим каноном меніпеї. Уточнено причини звернення митців і традиції карнавалізованої літератури. Висвітлено соціально-політичні й історико-літературні контексти оприсутнення романів.

  Скачати повний текст

Проведено вивчення даних анамнезу, клінічних проявів, результатів параклінічних досліджень крові сечі, копрограми у 2 238-ми дітей. Антигени ротавірусів визначено у випорожненнях у 1 067-ми дітей (47,68 %). Показано, що найчастіше ротавірусна інфекція реєструється у дітей перших двох років життя, а найбільша кількість випадків захворювання виникає упродовж зимових і весняних місяців року, що обгрунтовує запровадження щеплень проти неї. Визначено, що для дітей з ротавірусною інфекцією притаманно розвиток в дебюті захворювання зустрічається блювоти, зневоднення ІІ стадії, підвищення температури тіла до фебрильних значень. Виявлено, що наявність у дітей лейкоцитозу, паличкоядерного зсуву не виключає в них ротавірусної інфекції. Доведено ефективність й обгрунтовано доцільність використання імуноглобуліну для перорального уведення триглобулін на пробіотику лацидофіл у лікуванні дітей перших п'яти років життя з ротавірусною інфекцією.

  Скачати повний текст

Визначено провідні підходи до проблеми професійно-педагогічної підготовки майбутнього вчителя суспільствознавчих дисциплін. Обгрунтовано організаційно-педагогічні умови відповідної підготовки, що забезпечать формування готовності до використання дослідницької технології у майбутній професійній діяльності, компоненти, показники та рівні зазначеної готовності. Розроблено та впроваджено в навчальний процес університету курс "Дослідницька технологія навчання у суспільствознавчій освіті", конкурс студентських досліджень "Науковий дебют", наскрізну програму педагогічної практики, спрямованої на набуття досвіду використання дослідницької технології на уроках з суспільствознавчих курсів, методичні рекомендації для викладачів, апробовано методики збагачення змісту та форм організації дисциплін професійно-педагогічного циклу теорією та досвідом дослідницького підходу.

  Скачати повний текст

Досліджено проблему прогнозування віддалених наслідків аневризматичних інтракраніальних крововиливів, а також оптимізації тактики ведення хворих з такими крововиливами. Розроблено систему прогнозу віддалених результатів їх хірургічного лікування, яка передбачає застосування трьох дискримінантних рівнянь, які дозволяють прогнозувати інвалідність, виникнення тривожних і депресивних розладів у всій групі хворих та у підгрупі пацієнтів, які мають I ступінь відповідно до GOS у віддаленому періоді захворювання. У 67,1 % пацієнтів у віддаленому періоді захворювання виявлено тривожні та депресивні розлади різного ступеня виразності, суттєве (більше, ніж удвічі) зниження показників залежної від здоров'я якості життя у сферах рольового фізичного та рольового емоційного функціонування; порушення концентрації уваги й аналітичності індуктивного мислення; 81,9 % пацієнтів мають порушення вегетативного тонусу у серцево-судинній системі, головним чином парасимпатикотонії, порушується водно-електролітний обмін, що має прояв у зниженні відчуття спраги та півищенні рівня натрію у сироватці крові. Виникнення тривожних і депресивних розладів у віддаленому періоді захворювання статистично вірогідно взаємопов'язане з наявністю у хворих паренхіматозного, внутрішньошлуночкового крововиливу та тимчасового кліпкування. Інвалідність у віддаленому періоді захворювання статистично вірогідно зумовлена станом пацієнта під час виписування зі стаціонару, наявністю епілептичних нападів у дебюті захворювання та локалізацією аневризми. На базі розробленої системи прогнозу створено комплекс практичних рекомендацій, який передбачає дослідження психоемоційного стану пацієнтів з високим ризиком виникнення тривожних і дерпесивних розладів з застосуванням Госпітальної шкали тривоги та депресії, визначення показників залежної від здоров'я якості життя з використанням опитувальника SF-3, а також вмісту натрію у сироватці крові. Комплекс призначений для оптимізації тактики ведення хворих на аневризматичні інтракраніальні крововиливи.

  Скачати повний текст

Вперше визначено особливості формування врожайності та якості продукції нових сортів льону олійного залежно від погодних факторів, норм висіву та внесення мінеральних добрив за умов Полісся України (Житомирщини). Для нових сортів льону олійного Айсберг, Дебют, Орфей та Південна ніч встановлено оптимальні норми висіву та внесення мінеральних добрив, що забезпечують формування високого урожаю насіння та волокна за їх високої якості. За результатами дослідження розроблено та рекомендовано до виробництва нову технологію вирощування льону олійного, що забезпечить формування максимального рівня високоякісної насіннєвої та волокнистої продукції за умов Полісся України (Житомирщини).

  Скачати повний текст

Дисертаційна робота присвячена теоретичному обгрунтуванню, розробці та перевірці ефективності комплексної програми фізичної терапії хворих на розсіяний склероз, ускладнений міофасціальним больовим синдромом. Для перевірки ефективності авторської фізіотерапевтичної програми був організований реабілітаційний процес із 105 хворими чоловічої статі (середній вік – 38,51±1,36 років) із середнім віком дебюту захворювання 30,58±1,30 роки, при середній тривалості недуги 6,26±0,92 роки), які перебували на амбулаторному лікуванні за місцем проживання (Республіка Польща) із встановленим діагнозом розсіяний склероз відповідно до критеріїв McDonald (2010), ускладнений міофасціальним больовим синдромом поперекової ділянки хребта. За рекомендацією лікуючого лікаря хворі були спрямовані до Любуського центру терапевтичної реабілітації «Вікторія», відділення неврологічної реабілітації м. Славськ (Республіка Польща), де за величиною реабілітаційного потенціалу хворих розподілили на три групи: з великим реабілітаційним потенціалом (І група), середнім (ІІ група) і низьким (ІІІ група). Ступінь тяжкості розсіяного склерозу встановлювали відповідно до шкали інвалідизації за J. Kurtzke (EDSS). В процесі дослідження використовували наступні методи: спостереження, пальпацію, визначення м'язового тонусу за методом О.М. Когана., В.Л.Найдіна (1988), визначення амплітуди рухів за методикою В.П. Епіфанова (2004), ступеня спастичності 3 м'язів за шкалою Ешфорта, величини напруги при спробі довільного руху за шкалою Вейсса (1986), ступеня м'язової сили за Л.Д. Потехінім (2012), індексу м'язового синдрому за Ф.А. Хабіровим (1995), оцінку болю (шкала ВАШ, опитувальник Мак-Гіла), тестування стану вегетативної нервової системи за А.М. Вейном (1991), оцінку психологічного стану (тест САН) та якості життя (SF-36).^UThe dissertation work is devoted to theoretical substantiation, development and check of efficiency of the complex program of rehabilitation of patients with the multiple sclerosis complicated by a myofascial pain syndrome. To test the effectiveness of the author's physiotherapy program, a rehabilitation 10 process was organized with 120 male patients aged 24 to 56 years (mean age - 38.51 ± 1.36 years) with a mean age of onset of the disease 30.58 ± 1.30 years, with the average duration of the disease is 6.26 ± 0.92 years), who were on outpatient treatment at the place of residence (Republic of Poland) with a diagnosis of multiple sclerosis according to the criteria of McDonald (2010), complicated by myofascial pain syndrome of the lumbar spine. On the recommendation of the attending physician, patients were referred to the Lublin Center of Rehabilitation "Vikotria", Department of Neurological Rehabilitation, Slava (Republic of Poland), where the size of the rehabilitation potential of patients was divided into three groups: with high rehabilitation potential (group I), medium ) and low (group III). The severity of multiple sclerosis was determined according to the disability scale according to J. Kurtzke (EDSS). In turn, MG patients, depending on the rehabilitation potential, were divided into three subgroups: MG1- 35 people, used cryotherapy and stretching); MG2 -35 patients, cryotherapy, acupuncture and muscle stretching; in MG3 - 35 people, acupuncture and muscle stretching. The following methods were used in the study: observation, palpation, examination of muscle tone by the method of O.M. Kogan., V.L. Naidin (1988), examination of the amplitude of movements according to the method of V.P. Epifanova (2004), the degree of muscle spasticity on the Ashford scale, the degree of tension when trying to move on the Weiss scale (1986), the degree of muscle strength on the L.D. Potekhinim (2012), the index of muscular syndrome according to F.A. Khabirov (1995), pain scale (VAS, McGill questionnaire), testing of the autonomic nervous system by A.M. Wayne (1991), rating of psychological state (Feeling-activity-mood test) and quality of life (SF-36).

Дисертаційна робота?присвячена?удосконаленню оцінки активності, діагностики органних уражень та прогнозування відповіді на лікування системного червоного вовчака (СЧВ) на основі комплексного вивчення традиційних і додаткових маркерів запалення, інтерлейкіну-10 (ІЛ-10) та спектру специфічних аутоантитіл, їх взаємозв’язку з клініко-лабораторними особливостями захворювання. Дослідження складалось з ретроспективної та проспективної частин. У ретроспективній описовій частині?(197?хворих)?оцінювали клінічне значення традиційних лабораторних параметрів – маркерів запалення (швидкість осідання еритроцитів (ШОЕ), С- реактивний білок (СРБ)) та характерних для СЧВ аутоантитіл. Проспективне дослідження??включало такі етапи: первинне?звернення (138 хворих) і візит спостереження (101 пацієнт) через 2-12 місяців, на якому оцінювали зміну активності СЧВ і досягнення мети лікування. Крім того, у 79 хворих на СЧВ та 17 практично здорових осіб відповідного віку та статі (для отримання нормативних значень) під час первинного?звернення??визначали сироваткові рівні додаткових?лабораторних показників запального синдрому – високочутливого СРБ (вчСРБ), інтерлейкіну-6 (ІЛ-6), ІЛ-10, антитіл (АТ) до СРБ (АТ-СРБ), а також прокальцитоніну та пресепсину. Серед загальної когорти хворих на СЧВ було значно більше жінок (88%). Вік хворих на час обстеження становив 37 (26-49) років, на момент дебюту СЧВ – 28 (20- 40) років. Низька активність СЧВ (індекс SLEDAI-2K ≤4 балів) спостерігалась у 21% хворих, помірна активність (SLEDAI-2K 5-10 балів) – у 33%, висока активність (SLEDAI-2K >10 балів) – у 46% хворих. Медіанне значення індексу SLEDAI-2K становило 10 (6-16) балів, індексу ушкодження SLICC/ACR DI – 1 (0-2) бал. Спектр клінічної картини в обстеженій когорті відповідав загальновідомим проявам захворювання. На момент включення в дослідження 60% хворих отримували пероральні глюкокортикоїди (ГК), 55% – амінохінолінові препарати, 10% – інші імуносупресивні препарати. Середня добова доза ГК по пероральному преднізолону на час обстеження складала 10 (10-15) мг. За клініко-лабораторними характеристиками групи хворих з ретроспективного та проспективного дослідження були переважно співставними.^UThe dissertation is devoted to improving the assessment of activity, diagnosis of organ involvement and prediction of response to treatment of systemic lupus erythematosus (SLE) based on a comprehensive study of traditional and additional markers of inflammation, interleukin-10 (IL-10) and a spectrum of specific autoantibodies, their relationship with clinical and laboratory features of the disease. The study consisted of retrospective and prospective parts. In the retrospective descriptive part (197 patients), the clinical significance of traditional laboratory parameters – inflammatory markers (erythrocyte sedimentation rate (ESR), C-reactive protein (CRP)) and autoantibodies characteristic of SLE – was evaluated. The prospective study included the following stages: initial visit (138 patients) and follow-up visit (101 patients) in 2-12 months, where changes in SLE activity and achievement of the treatment goal were assessed. In addition, in 79 SLE patients and 17 healthy individuals of appropriate age and sex (to obtain normative values), serum levels of additional laboratory parameters of inflammatory syndrome were determined during the initial visit – high-sensitivity CRP (hsCRP), interleukin-6 (IL-6), IL-10, antibodies to CRP (anti-CRP), and also procalcitonin and presepsin.Among the total cohort of patients with SLE, there were significantly more women (88%). The age of the patients at the time of evaluation was 37 (26-49) years, at the time of SLE onset – 28 (20-40) years. Low SLE activity (SLEDAI-2K index ≤4 points) was observed in 21% of patients, moderate activity (SLEDAI-2K 5-10 points) – in 33%, high activity (SLEDAI-2K >10 points) – in 46% of patients. The median value of the SLEDAI- 2K index was 10 (6-16) points, and the SLICC/ACR DI damage index was 1 (0-2) point. The spectrum of the clinical presentation in the study cohort corresponded to the well- known manifestations of the disease. At the time of inclusion in the study, 60% of patients were treated with oral glucocorticoids (GC), 55% with aminoquinolines, and 10% with other immunosuppressive drugs. The average daily dose of oral prednisolone at the time of the examination was 10 (10-15) mg. According to clinical and laboratory characteristics, the groups of patients from the retrospective and prospective studies were mostly comparable.

У дисертаційній роботі представлений детальний аналіз клініко-епідеміологічних особливостей СМСН 1А типу та структурно-функціональних змін периферичних нервів при цій патології. Метою дослідження було удосконалення діагностично-профілактичної допомоги хворим на спадкову моторно-сенсорну нейропатію 1А типу та методів корекції структурно-функціональних порушень, зумовлених цією патологією. Для досягнення мети роботи були використані такі методи: епідеміологічний, клініко-неврологічний, клініко-генеалогічний, біохімічний, імуногістохімічний, електронно-мікроскопічний, поведінкові тести експериментальних тварин, культуральні, проточна цитометрія, статистичні. Об’єктом дослідження були структурно-функціональні порушення при спадковій моторно-сенсорній нейропатії 1А типу. Аналіз основних факторів популяційно-демографічних процесів, що формують поширеність генетичної патології, дозволив виявити причини, які лежать в основі нерівномірності поширення СМСН 1А типу в різних адміністративних районах Харківської, Полтавської та Сумської областей. Встановлено, що пізній клінічний дебют СМСН 1А типу разом зі зниженням показників амплітуд М-відповідей периферичних нервів є прогностичним критерієм тяжкого перебігу та швидкого темпу прогресування захворювання. Проведено аналіз реабілітаційних заходів для хворих на СМСН 1А типу, за результатами якого розроблено методологію комплексних програм реабілітації, що у сукупності поєднують ЛФК, фізіотерапію та симптоматичну медикаментозну терапію, яка враховує переважний тип ураження периферичних нервів. Для дослідження структурно-функціональних змін периферичних нервів при СМСН 1А типу та їх корекції в роботі була використана експериментальна in vivo модель СМСН 1А типу – трансгенні миші лінії B6.Cg-Tg(PMP22)C3Fbas/J із спадковою периферичною нейропатією. Запропоновано перспективний метод корекції структурно-функціональних порушень периферичних нервів із застосуванням стовбурових клітин на цій in vivo моделі СМСН 1А типу. На основі отриманих позитивних результатів корекції структурно-функціональних порушень периферичних нервів на експериментальній in vivo моделі СМСН 1А типу визначені перспективи подальших досліджень, що полягатимуть у вивченні впливу клітинної терапії із застосування стовбурових клітин на перебіг захворювання.^UThe dissertation presents a detailed analysis of the clinical and epidemiological characteristics of hereditary motor and sensory neuropathy type 1A (HMSN 1A) and the structural and functional changes in peripheral nerves associated with this pathology. The aim of the study was to improve the diagnostic and preventive care for individuals with HMSN 1A and develop methods for correcting structural and functional disorders resulting from this pathology. To achieve the aim, the following methods were employed: epidemiological, clinical-neurological, clinical-genealogical, biochemical, immunohistochemical, electron microscopy, behavioral tests on experimental animals, culture studies, flow cytometry, and statistical analysis. The subject of the research was structural and functional abnormalities in hereditary motor and sensory neuropathy type 1A. An analysis of the key factors of population-demographic processes contributing to the prevalence of genetic pathology revealed the reasons underlying the disparities in the spread of HMSN 1A in different administrative regions of Kharkiv, Poltava, and Sumy regions. It was established that a late clinical onset of HMSN 1A, along with reduced amplitudes of M-responses of peripheral nerves, serves as a prognostic criterion for severe disease progression and rapid deterioration. An analysis of rehabilitation measures for individuals with HMSN 1A led to the development of a methodology for comprehensive rehabilitation programs that combine physical therapy, physiotherapy, and symptomatic drug therapy, taking into account the predominant type of peripheral nerve involvement. To study the structural and functional changes in peripheral nerves in HMSN 1A and their correction, an experimental in vivo model of HMSN 1A was utilized, involving transgenic mice of the B6.Cg-Tg(PMP22)C3Fbas/J lineage with hereditary peripheral neuropathy. A prospective method for correcting structural and functional disorders in peripheral nerves using stem cells in this in vivo model of HMSN 1A was proposed. Based on the positive results of correcting structural and functional abnormalities in peripheral nerves in the experimental in vivo model of HMSN 1A, prospects for further research were identified, which will involve studying the impact of cellular therapy with the application of stem cells on the course of the disease.