У дисертації вивчаються проблеми розвитку літературної свідомості і формування репутації письменника, особливістю якої є реакція всіх учасників літературного життя на літературну особистість. Системність, що виявляється у формуванні літературної репутації, розглядається на матеріалі освоєння феномена О.С. Пушкіна літературною громадськістю початку ХХ століття. Визначається місце і роль філософської критики у контексті різноманітних уявлень про популярність письменника, виділяється пушкініанство як вектор літературного життя початку століття, відзначається значущість цього явища у теоретико-літературному плані. Становлення літературної особистості як літературного факту відбиває специфіку рецептивного механізму певної епохи.

  Скачати повний текст

Дисертатація являє собою спробу побудови методологічної моделі взаємодії свідомості зі змістами колективного несвідомого та визначення на цій підставі напрямів її застосування до аналізу соціального буття людини. Досліджуючи феноменологічне розгортання архетипів в образних та символічних презентаціях свідомості, автор наголошує на соціальній значущості освоєння різноманітних виявів колективного несвідомого та окреслює перспективи еволюції особистості і суспільства.

  Скачати повний текст

Розглядається процес становлення художнього сприйняття, виявлено його внутрішню динаміку як діалогічний взаємоперехід різних типів культур. Художню рецепцію досліджено з точки зору руху адресата від міфологічної до художньої домінанти сприйняття. Цей процес проаналізовано у зв'язку з особливостями жанрової програми рецепції народної казки, яка діалогічно забезпечує можливість переходу адресата. Казка в цьому відношенні вперше подається як діалогічний жанр, який трансформує міфологічні значення в художню структуру; детально проаналізовано формотворчу роль слова в здійсненні цього процесу. Розглянуто основні закономірності і специфіку ритмічної організації казки. Ритмічні і структурні складники програми сприйняття казки вперше подані в безпосередній втіленості їх у феноменально-перехідному характері рецепції казки. Цей взаємозв'язок розглядається в ході аналізу еволюції сприймаючої свідомості дитини: від вторинної міфологізації казки до формування домінанти сприйняття. Діалогічний досвід такої установчої діяльності виявляється актуалізованою основю рецепції художніх творів.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено аналізові владних відносин у соціологічних концепціях теоретиків масового суспільства. В дослідженні представлено концептуальні моделі та основні поняття соціології мас, типи взаємин вождь - маси. Серед ідей творців соціології натовпу вирізнено проблему наявності понадіндивідуальної свідомості, наділеної емпіричними характеристиками. Раціональна інтерпретація такого поняття визначає його місце в механізмі соціальної взаємодії. Запропонована типологія ідей і вірувань натовпу дає змогу розкрити її внутрішні імпульси. Ключ до розуміння ідеї, яка стала домінантною психічного життя натовпу, перебуває в сфері релігійного життя. В ідеології формується тип віри, в якому "знання" ототожнюється з "віруванням". У роботі проаналізовано різні соціальні концепції, автори яких намагаються розкрити сутність німецького фашизму, порівнюються різноманітні методологічні конструкції, створені теоретиками різних шкіл (марксизм, неофрейдизм, Франкфуртська школа тощо) з метою пояснення цього складного феномена.

  Скачати повний текст

Проведено комплексне дослідження життя й діяльності Б.С.Лепкого через призму української національної ідеї. Головну увагу приділено змісту, формам і напрямкам цієї діяльності. Розглянуто процес становлення та еволюції національно-патріотичних поглядів діяча. Проаналізовано роль його письменницької, наукової та громадсько-політичної діяльності в українському національному відродженні кінця XIX-початку XX ст., у піднесенні національної свідомості українського народу. Досліджено постать діяча у контексті українсько-польських взаємин, а також значення Б.Лепкого у популяризації української культури серед інших народів. Встановлено місце Б.Лепкого в історії вітчизняної культури.

  Скачати повний текст

В дисертації в соціально-філософському аспекті аналізується сфера взаємодії, політики та економіки, форми, методи, процедури відображення цієї взаємодії в суспільній свідомості і науці. Дослідження будувалось на вивченні теорії і практики спільних перетворень в Україні і В'єтнамі. Результатом дисертаційного дослідження є розробка пізнавальної концепції оцінки взаємодії політики та економіки в умовах прискореної трансформації суспільства як взаємної обумовленості політичного та економічного розвитку коли в залежності від історичних умов може бути пріоритет або політики, або економіки.

  Скачати повний текст

Дослідження присвячене одній з кардинальних проблем сучасного літературознавства - проблемі автора і формам вираження авторської свідомості на прикладі новел В.Стефаника, О.Кобилянської, М.Коцюбинського, творчий доробок яких є одним з важливих етапів розвитку української прози. В дисертації викладені результати пошуку нових форм вираження авторської свідомості, розмежовуються відношення: монологізм - діалогізм - поліфонізм в реалізації форм вираження авторської позиції. Проблема авторської свідомості в літературному творі розглядається як функціональна система, яка актуалізується на різних рівнях тексту. Дисертантом ставляться акценти на смисловій координації: автор - твір - читач, єдністю якої зумовлений смисл художньої творчості.

  Скачати повний текст

Представлені результати теоретичного та емпіричного дослідження з проблем формування політичної свідомості школярів. Розглянуто місце школярів у політичному просторі українського суспільства, особливості політичної ідентифікації дітей, механізми, етапи та фактори політичної соціалізації, політичні уявлення школярів. Наведено результати опитування школярів щодо поглядів на конкретні політичні події, ставлення до політичних інститутів. Подано феноменологічні, антропологічні, комунікативні та лінгвістичні аспекти політичної соціалізації школярів. Відзначається, що у результаті успішної політичної соціалізації задовольняється глибинна потреба особистості бути громадянином.

  Скачати повний текст

Аналізуються соціальне становище та позиції літературно-мистецької інтелігенції в умовах політики українізації, специфіка її взаємовідносин з радянською владою, прояви опору діячів літератури і мистецтва становленню тоталітарної системи. Розкрито основні напрямки професійної діяльності літературно-мистецької інтелігенції та її роль у процесі українізації. Виявлено внесок літераторів та митців у відродження національних традицій в культурі, піднесення культурного рівня та національної свідомості громадян України. Показано засоби радянської влади, спрямовані на встановлення партійної монополії в культурі, проаналізовано негативний вплив ідеологізації суспільного і культурного життя на становище та діяльність літературно-мистецької інтелігенції. В контексті посилення репресій тоталітарного режиму, згортання українізації висвітлено трагічну долю літературно-мистецької інтелігенції України.

  Скачати повний текст

Досліджуються еволюційні процеси в етномовній свідомості емігрантів і їхніх нащадків у країнах поселення, проблеми мови й національної ідентичності, особливості мовної поведінки й мовної свідомості українців діаспори. Пропонуються кількісні і якісні оцінки дифузних явищ у двомовному середовищі. Вводиться в науковий обіг широкий масив соціолінгвістичного польового матеріалу, що представляє різні вікові групи та покоління діаспори. У контексті соціолінгвістичних еволюційних процесів подано різнобічний аналіз правописних тенденцій; пропонується новий погляд на використання цієї частини мовного досвіду діаспори у виробленні загальнонаціональних орфографічних норм, насамперед, при адаптації новітніх іншомовних запозичень, а також дається соціолінгвістичний прогноз розвитку мовної ситуації в українській діаспорі та подальших взаємин мовної практики українців зарубіжжя з нормами етнічного материка.

  Скачати повний текст

Досліджуються особливості української еміграції після Другої світової війни. Встановлено причини еміграції, її основні напрямки. Проаналізовано соціальний склад українських біженців, їх умови життя і праці в таборах для переміщених осіб, а пізніше - в країнах поселення. Українська післявоєнна еміграція мала яскраво виражений політичний характер, різноплановий соціальний склад і високий ступінь національно-культурної свідомості, швидку адаптацію до нових умов життя.

  Скачати повний текст

Досліджено проблеми сутності поняття "соціально-педагогічне", його внутрішнього змісту й місця в категоріальному апараті соціального пізнання. Розглянуто історію розвитку уявлень про соціально-педагогічне в суспільній свідомості. Визначено загальнотеоретичну методологічну поліфункціональну сутність поняття "соціально-педагогічне", розкрито його зміст як відображення опредмечених моделей соціокультурної поведінки.

  Скачати повний текст

Дисертація присвячена філософському осмисленню кобзарства як соціокультурного явища. Аналізуються основні риси кобзарства та кобзарської творчості як історико-культурного феномену, визначається вплив кобзарства на формування світоглядного менталітету українців, окреслюється його місце серед європейських та вітчизняних типів культури. Аналізуючи кобзарство, автор доводить, що воно є не тільки частиною фольклорної спадщини українського народу, але й займає особливе місце у структурі суспільної свідомості, виступаючи оригінальною формою узагальнення життєвого досвіду українців, яка на сучасному етапі державотворення є важливим чинником відродження духовності та культури України.

  Скачати повний текст

У дисертації досліджується взаємна кореляція проблеми "початку" і "кінця" філософії історії як системи. Зазначається, що "початок" філософії є результатом саморефлективної систематизації філософської і історичної свідомості до рівня поняття "історія" як телеологічного, гомогенного, інтелігібельного в своїй раціональності процесу. Виділені перехідні форми становлення філософії історії: "передфілософія історії"; християнська теологія історії, або "протофілософія історії"; етап системного оформлення і його завершення в класичній філософії історії Гегеля. Висувається гіпотеза про "кінець" філософії історії як її структурно-епістемологічну диференціацію: одночасно "розчинення" філософії історії в єдиному для соціогуманітарних дисциплін епістемологічному просторі історії, покликаному визначати, що і як ми можемо знати про історію, та її розпад на окремі "розділи" досліджень. Обгрунтовується положення про відповідність "кінцю" філософії історії на теоретичному рівні історичного пізнання зміни парадигми "всесвітньої історії" парадигмою "загальної історії" на його емпіричному рівні історичної науки. "Загальна історія" не об'єднує всі історичні події, тенденції і процеси в лінійно-прогресивному ряді всесвітньої історії, а в системному аналізі історичних змін суспільства множить кількість подій і структур, а також зв'язків і відповідності між ними. Паралельно відбувається заміна великого синтезу історії людства у всесвітньому масштабі, малим, - як правило, цілісним образом людини у всьому різноманітті її виявів в конкретно-історичному середовищі.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено актуальній проблемі становлення політичного процесу в ході формування і розбудови держави, його взаємообумовленого зв'язку з політичною культурою як інтегральною характеристикою цього процесу. Встановлено, що політична культура визначає рівень розробки і обгрунтованості державотворчих цілей, впливає на залучення громадян держави до політичного процесу, забезпечує розвиток політичної свідомості і її соціальну направленість, прискорює процес входження певної політичної системи в фазу завершення державної структури управління, здатної забезпечити стабільність усіх сфер політичного життя. Дослідження закономірностей формування політичної культури, стабілізації політичних процесів здійснено на матеріалах боротьби українського народу за створення національної держави XVII століття. Цей період в історії української держави має логічну завершеність в системі формування, розбудови, функціонування і руйнації державних структур і дає можливість виявити традиційні ознаки політико-культурного процесу: національна гордість і державотворча активність, демократична направленість державницької політики, конфесійність політичних дій, ознаки політичного компромісу і схиляння до авторитарних методів в управлінні. В дисертації також розкриті особливості розвитку сучасного культурно-політичного процесу, які необхідно врахувати при розробці новітньої стратегії державотворення.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено питанням детермінуючого впливу особистості П.І.Чайковського на його творчий стиль. Розвинуто новий напрямок в аналізі творчої спадщини композитора, який базується на виявленні структурної відповідності між психологічними рисами індивідуальності автора та грунтовними властивостями його стилю. Розкрито діалектичний взаємозв'язок між еволюціями особистості та стилю П.Чайковського. Визначено передумови історичної місії композитора, що проявилось в яскраво вираженій інтегративній ролі його мистецтва в європейському музичному процесі. Висвітлено риси особистості й обставини життя П.І.Чайковського, що зумовили визрівання в його художній свідомості стрижневої для неї ідеї невідворотності долі. Послідовно простежено зміни у взаємовідношенні симфонічної та оперно-балетної творчості П.Чайковського на різних етапах його творчого шляху, виділено основні складові музично-стильового синтезу, здійсненого у роботі. Запропоновано розглядати український елемент стилю П.І.Чайковського як один з головних факторів, що зумовив унікальність його творчої індивідуальності. Показано типологію творчої свідомості композитора як геніального митця, акцентовано увагу на його діалектичній суперечливості.

  Скачати повний текст

Дисертація присвячена дослідженню та осмисленню естетичного світопереживання в життєдіяльності людини. Естетичне світопереживання розглядається як один із видів емоційно-ціннісного переживання світу, що становить онтологічну основу життєдіяльності людини та її різноманітних взаємозв'язків із світом. Естетичне переживання виявляється як основа естетичної свідомості, спосіб буття естетичного в свідомості. Розкриваються сутнісні особливості естетичного світопереживання та його прояву - естетичних почуттів, що дозволяє визначити переживання як форму світовідношення людини, смислову основу її життєдіяльності, безпосередню основу художньої реальності.

  Скачати повний текст

Досліджено соціально-педагогічні умови економічного виховання студентів педагогічних училищ. Теоретично обгрунтовано та експериментально перевірено технологію економічного виховання молодших спеціалістів, формування у них економічних знань у процесі навчально-пізнавальної та позанавчальної діяльності. Аргументовано перспективні напрямки економічного виховання, визначено рівні сформованості засвоєння економічних знань студентами педагогічних училищ. Розроблено методичні рекомендації для викладачів педагогічних закладів I-II рівнів акредитації з проблем економічного виховання студентів. Встановлено, що зміст економічного виховання студентів можна розглядати як систему економічних знань, педагогічних вмінь та навичок, спрямованих на вироблення економічної свідомості спеціалістів, їх світогляду, поглядів та переконань.

  Скачати повний текст

Вперше у вітчизняній історіографії проаналізовано вплив історичної науки й освіти в Україні у 1920 - 30-х рр. на формування духовних цінностей українського народу. Розкрито механізм одержавлення та ідеологізації історичної науки, форми, а також методи пропаганди історичних знань. Показано залежність методики викладання історії від авторитарної освітньо-виховної системи тоталітарної держави. Встановлено, що викривлення традиційних цінностей українського народу засобами комуністичної пропаганди та історичної науки призвело до деморалізації суспільства, міфологізації історичної свідомості. Надано рекомендації щодо використання ідей і висновків дослідження у підготовці концепції історичної освіти, нового покоління підручників з історії та сучасних підходів у вихованні молоді.

  Скачати повний текст

Досліджено феномен фундаментального й прикладного знання в органічній єдності філософсько-методологічного, наукознавчого, прагматичного і соціокультурного аспектів. Розглянуто проблему визначення способів включення фундаментального та прикладного знання в культуру через дослідження кореляції фундаментальних і прикладних наук, понять "фундаментальне й прикладне" та фундаментального та прикладного інструментального знання, обумовлених відповідним соціальним середовищем. Висвітлено зв'язок фундаментальних і прикладних наук з різними формами позанаукового знання. Визначено зв'язок фундаментального й прикладного знання з контроверзою "модерн-постмодерн" у духовному становленні цивілізації та місце опозиції "фундаментальна наука - прикладна наука" в історичній періодизації: класична - некласична - постнекласична наука. Проаналізовано зміну типів наукової раціональності та її вплив на характер наукових досліджень і види класифікації знання. Визначено основні риси постмодерністської методологічної свідомості вчених. Проаналізовано тезу про необхідність встановлення гармонії між фундаментальними та прикладними навчальними дисциплінами у системі вищої освіти, органічного поєднання в дусі вимог часу академічної та вузівської науки.

  Скачати повний текст